Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/1347/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 29.01.2020. Зареєстровано: 30.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 28.01.2020
Номер судового провадження: 22-ц/811/3316/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 439/1347/19                 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О. 
		Провадження № 22-ц/811/3316/19         Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н.М. 
		Категорія: 2
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		28 січня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючої - Курій Н.М.,
		суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.,
		за секретаря  Матяш С.І.,
		розглянувши в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року, постановлену в складі головуючого - судді Бунди А.О. у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання незаконним та скасування рішень Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. та записів про право власності,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Державного реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні інціативи» про визнання незаконним та скасування рішень Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. та записів про право власності.
		Разом з позовом ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення позову. Дане клопотання мотивоване та обґрунтоване тим, що реєстрація переходу права власності на нежитлові приміщення, загальною площею 366,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій такі приміщення розташовані, площею 0,0324 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:14:001:0002, що належали ОСОБА_1 відбулася з грубим порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затверджено Постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. №1127, чим порушено його права, як іпотекодавця та власника даного майна. Крім цього, задоволення вимог іпотекодержателя здійснено попри існування ряду судових спорів, у тому числі, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, рішенням судів першої інстанції у яких відмовлено у задоволенні позову, а такі судові справи перебувають на даний час на розгляді у Львівському апеляційному суді. Водночас, існує висока ймовірність подальшого відчуження вказаного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого законні права позивача не будуть ефективно захищені. Крім цього, звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовий спосіб без належного повідомлення про це, згідно вимог закону, свідчить про недобросовісність відповідача ТзОВ «Кредитні ініціативи». Тому, із посиланням на вимоги ст.ст.150-153 ЦПК України, просив заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно реєструвати зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень, загальною площею 366,7 кв.м.1 за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, на якій такі нежитлові приміщення розташовані, площею 0,0324 га, - за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:14:001:0002, за реєстровим номером нерухомого майна №1885683946203 та №1888338846203 та накласти на нього арешт.
		Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року з урахуванням ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 13 вересня 2019 року про виправлення описки, заяву задоволено.
		Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно реєструвати зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень, загальною площею 366,7 кв.м.1 за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки на якій такі нежитлові приміщення розташовані, площею 0,0324 га, - за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:14:001:0002, за реєстровим номером нерухомого майна №1885683946203 та №1888338846203 належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 04655, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки,21, код ЄДРПОУ 35326253 та накладено на нього арешт.
		Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем в обґрунтування поданої заяви не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав та інтересів, зокрема не вказано, які саме права та інтереси позивача можуть бути порушені, не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане можливим без вжиття таких заходів. Стверджує, що суду не надано також доказів того, що здійснюється продаж, відчуження об`єктів нерухомості або здійснюються заходи щодо такого відчуження майна. Вважає, що судом не взято до уваги те, що порушення договірних відносин мало місце саме зі сторони позичальника, а не банку. Звертає увагу на те, що спір згідно з вимогами позовної зави є немайнового характеру та вважає, що судом першої інстанції вибірково застосовано частину позиції Пленуму Верховного Суду України, на яку суд посилався в оскарженій ухвалі. 
		Просить скасувати ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		В судове засідання сторони не з`явились. 
		ОСОБА_1 та Державний реєстратор Ревакович І.І. належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи (арк. спр. 59, 71).
		Від представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» Блажевського П.І. 28.01.2020 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв`язку із зайнятістю повноважного представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» в іншому судовому засіданні в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області. Просив розгляд справи відкласти на інший день та слухання справи без участі повноважного представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» не проводити. 
		Статтею 371 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
		Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними правами.
		Суд апеляційної інстанції, ураховуючи те, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» є юридичною особою і має можливість забезпечити участь іншого представника у судовому розгляді справи, вважає, що у задоволенні клопотання представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» - Блажевського П.І. про відкладення розгляду справи належить відмовити. 
		Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з таких підстав.
		З виділених матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 подано позов до Державного реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання незаконним та скасування рішень Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. та записів про право власності.
		В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 подав до суду заяву про заборону державним реєстраторамправ на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майнореєструвати зміни до Державного реєстру речових правна нерухоме майно щодо нежитлових приміщень, загальною площею 366,7 кв.м.1за адресою 
		АДРЕСА_1 , та земельної ділянки на якій такі нежитлові приміщення розташовані, площею 0,0324 га, - за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:14:001:0002, за реєстровим номером нерухомого майна №1885683946203 та №1888338846203та накласти на нього арешт.
		Звертаючись досуду іззаявою прозабезпечення позову,заявник зазначив,що рішення Державногореєстратора Комунальногопідприємства «Реєстраціямайна тамайна» РеваковичІ.І.вважає незаконним,а реєстраціяпереходу прававласності навищезгадані нежитлові приміщення та земельну ділянку, на якій такі приміщення розташовані, відбулася із порушенням вимог закону.
		Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ТзОВ «Кредитні ініціативи» дійсно виник спір щодо проведення реєстрації переходу права власності на нежитлові приміщення загальною площею 366,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій такі приміщення розташовані, площею 0,0324 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:14:001:0002, що належали ОСОБА_1 .
		Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява є обґрунтованою, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
		Крім цього, суд урахував, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
		Колегія суддів погоджується з висновком районного суду з таких підстав.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		У пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України,позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
		Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
		По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
		Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
		Тобто, підставність заяви про застосування заходів забезпечення позову повинна бути доведена в суді заявником, в силу вимогст. 12 ЦПК України.
		Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
		Також необхідно зазначити, що хоча у цій справі позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, однак спір стосується реєстрації права власності, а відтак, є всі підстави для висновку про те, що обрані заявником види забезпечення позову є співмірними із заявленими в цій справі позовними вимогами.
		За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі№ 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позовуза вимогами немайнового характерує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Оскільки суд першої інстанції, правильно встановивши, що між сторонами дійсно виник спір стосовно проведення реєстрації переходу до відповідача ТзОВ «Кредитні ініціативи» права власності на нежитлові приміщеннязагальною площею366,7кв.м.за адресою АДРЕСА_1 таземельної ділянки,на якійтакі приміщеннярозташовані,площею 0,0324га,за адресою АДРЕСА_1 ,кадастровий номер:4620310100:14:001:0002,що належали ОСОБА_1 ,беручи до уваги, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, враховуючи співмірність вжитих заходів заявленим позовним вимогам, підставно задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення його позову.
		Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду апеляційний суд не встановив.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
		Керуючись п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення.
		Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Повний текст постанови складено 28 січня 2020 року.
		 
		Головуючий          Курій Н.М.
		 
		 
		 
		Судді:             Ванівський О.М.
		    
		 
		                                   Цяцяк Р.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...