Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/11171/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2020. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: 22-ц/813/3860/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/3860/20 
		Номер справи місцевого суду: 521/11171/17
		Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.
		Доповідач Таварткіладзе О. М.
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.01.2020 року                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Таварткіладзе О.М.,
		суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.
		за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ксенофонтової Ганни Ігорівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року, визнання права користування квартирою, 
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом, який в подальшому уточнив, до публічного акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа - ОСОБА_2 про визнання рішення неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президіума профкому ПАТ «ОЗРСС» від 23.01.2008 року, яким ОСОБА_2 було надано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 право користування житловою квартирою АДРЕСА_2 .
		Позовна заява мотивована тим, що позивач працював слюсарем механоскладських робіт на заводі ПАТ «ОЗРСВ» у період з 01.07.1975 року по 23.04.2001 року та з 18.08.2012 року по 21.09.2015 року.
		У 1975 році ОСОБА_1 став на квартирний облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, у списки загальної черги, написавши відповідні заяви, які потрібні для внесення особи у відповідні списки разом із родиною.
		Відповідно до посвідчення № 47 про право на заняття житлової площі в гуртожитку від 01.07.1987 року позивачу ОСОБА_1 , була видана житлова площа у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 у вигляді 1 кімнати, площею 19.69 кв.м.
		У отриманій квартирі разом з позивачем вселилася дружина з донькою та сином.
		22 жовтня 1996 року відповідно до розпорядження органу приватизації № 206 позивачу передано квартиру за адресою: АДРЕСА_3 у власність, а також Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації позивачу було видано технічний паспорт та свідоцтво на право власності на житло, про що був внесений запис в реєстрову книгу за № 194пр-15.4-реєстр 1318.
		Загальна площа квартири, яка була передана у власність ОСОБА_1 становить 40,4 кв.м з них житлова площа 19.4 кв. м.
		27.03.2017 року позивач подав заяву Голові ПАТ «ОЗРСВ» з проханням надати звільнену квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що він та його сім`я терміново потребують поліпшення житлових умов.
		10.04.2017 року отримали відповідь від ПАТ «ОЗРСВ», із якої вбачається, що спільним рішенням профкому та адміністрації ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» від 23.01.2008 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_2 .
		23.01.2008 року протоколом спільного рішення адміністрації та президії профкому ПАТ «ОЗРСВ» на порядок денний було винесено та задоволено рішення про видачу правовстановлюючих документів та надання ОСОБА_2 звільненої квартири за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що нібито на той час він мешкає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , у складі 4 осіб із них двоє дорослі різностатеві діти.
		Позивач зазначає, що ОСОБА_2 при написанні заяви до заводу ПАТ «ОЗРСВ» у 2008 році про отриманні квартири за адресою АДРЕСА_1 вже мав поліпшені умови, а саме трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 та мешкав в ній, але чомусь ніде про це не повідомляв та навмисно приховував.
		У зв`язку з чим позивач просить визнати протокол та рішення засідання профкому від 23.01.2008 року про виділення квартири ОСОБА_2 незаконними.
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Ксенофонтова Ганна Ігорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
		1)неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
		4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
		Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених вимог посилаючись на недоведеність порушення прав чи інтересів саме позивача відповідачем, а також на те, що між позивачем та відповідачем взагалі відсутній предмет спору.
		Судова колегія вважає остаточний висновок суду першої інстанції вірним, але не може погодитися з усіма обґрунтуваннями, які наведені в оскарженому судовому рішенні.
		Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:
		-23.01.2008 року протоколом спільного рішення адміністрації та президії профкому ПАТ «ОЗРСВ» на порядок денний було винесено та задоволено рішення про видачу правовстановлюючих документів та надання ОСОБА_2 звільненої квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;    
		-рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.06.2014 року у справі № 1519/22075/2012 залишеного без змін ухвалами апеляційного суду Одеської області від 29.10.2014 року та 24.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано за ОСОБА_2 право користування житловою квартирою АДРЕСА_2 , вселено його до спірної квартири;
		-у ПАТ «ОЗРСВ» не має правових підстав розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 ;
		-06 листопада 2017 року Департамент міського господарства Одеської міської ради видав свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .
		Згідно з ст. 52 ЖК УРСР жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
		Згідно з ст. 55 ЖК УРСР жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.
		Згідно з ст. 55 ЖК УРСР жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям (стаття 26), у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад та організаціями.
		У відповідності до ст. 60 ЖК УРСР правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів Української PCP і Українською республіканською радою професійних спілок.
		У відповідності до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
		- квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік громадян,які працюютьна підприємствах,в установах,організаціях,що маютьжитловий фонді ведутьжитлове будівництвоабо берутьпайову участьу житловомубудівництві,здійснюється замісцем роботи,а заїх бажанням-також ів виконавчомукомітеті Радинародних депутатівза місцемпроживання (п. 8);
		- квартирний облік ведеться в цілому по підприємству, установі, організації. У виробничих, науково-виробничих та інших об`єднаннях облік може здійснюватися по структурних одиницях (п.9);
		- громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв`язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.
		На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а в разі їх відсутності - працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом (п. 10).
		На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
		Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 
		- забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
		- які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;
		- які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;
		- які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово- будівельнихкооперативів;
		- які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
		- які проживають у гуртожитках;
		-які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
		Заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи.
		Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
		До заяви додаються:
		-довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку (додаток N 2), видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку, або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру;
		-довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті місцевої Ради).
		У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої Ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.
		Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вказують про це у заяві і подають відповідні документи.
		Інші документи при необхідності запитуються виконавчим комітетом місцевої Ради або адміністрацією підприємства, установи, організації.
		Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на квартирний облік (додаток N 3). Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем виконавчого комітету місцевої Ради і скріплена печаткою виконавчого комітету.
		Книга зберігається як документ суворої звітності (п. 18).
		Попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.
		Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт.
		Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконкому місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник (п. 19).
		Громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів - з дня винесення рішення виконавчого комітету, за місцем роботи - з дня винесення спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради.
		При одночасному розгляді заяв кількох осіб їх черговість на одержання жилих приміщень визначається за датою подання ними заяви з необхідними документами. Якщо в один день подали заяви кілька осіб, їх черговістьна одержанняжилих приміщеньвизначається приприйнятті рішенняз урахуваннямжитлових умов,стану здоров`я,трудової тагромадської діяльності (п. 22).
		   Громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.
		      Громадяни знімаютьсяз квартирногообліку увипадках:1)поліпшення житловихумов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу PCP, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української PCP; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (п.26).
		    Як вбачається з матеріалів справи на час приняття оскаржуваного сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року:
		- ОСОБА_2 працював на вказаному підприємстві з 1972 року, а з 1977 року - перебував на квартирній черзі і проживав у малосімейном гуртожитку у квартирі, кімнаті АДРЕСА_6 разом зі своєю родиною, яка складалася з 4 осіб (т.1 а.с. 26);
		- ОСОБА_1 працював на вказаному підприємстві з 1975 року, а з 1978 року - перебував на квартирній черзі і проживав у малосімейном гуртожитку у квартирі АДРЕСА_7 разом зі своєю родиною, яка складалася з 4 осіб (т.1 а.с. 15, 27);
		- розпорядженням органу приватизації - житлово-комунального експлуатаційного підприємства «Радіалка» від 22.10.1996 року квартира АДРЕСА_7 передана у власність ОСОБА_1 за його заявою (т.1 а. с. 17);
		- відповідно до довідки про склад сім`ї від 09.02.2017 року квартира АДРЕСА_7 є приватизованою і у даній квартирі проживають 6 осіб включаючи крім самого ОСОБА_1 також його дружину, 2-х повнолітніх дітей та 2-х внуків (т.1 а. с. 20);
		- відповідно довідки від 10.09.2013 року ОСОБА_1 визнаний інвалідом 1-ї групи безстроково (т.1 а. с. 21);
		- згідно з відповіддю Малиновської райадміністрації Одеської міськради від 29.06.2017 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку за місцем проживання у Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у зв`язку з чим йому рекомендовано звернутися до адміністрації і профспілкового комітету ПАТ «ОЗРВС», де зберігаються облікові справи працівників (колишніх працівників) даного підприємства (т.1 а. с. 22-23);
		- згідно з відповіддю ПАТ «ОЗРВС» від 10.04.2017 року на заяву ОСОБА_1 від 27.03.2017 року щодо виділення йому квартири вбачається, що квартира АДРЕСА_2 виділена ОСОБА_2 , за яким судовим рішенням, яке вступило в законну силу виділено квартиру у користування та вселено у дану квартиру (т.1 а. с. 22-23).
		Предметом заявлених вимог є оскарження законності спільного рішення адміністрації та президії профкому ПАТ «ОЗРСВ» про видачу правовстановлюючих документів та надання ОСОБА_2 звільненої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який на той час перебував на балансі даного підприємства.
		Встановивши, що:
		- оскаржуване спільне рішення адміністрації та президії профкому ПАТ «ОЗРСВ» про видачу правовстановлюючих документів ОСОБА_2 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на час прийняття рішення 23.01.2008 року була вільною у зв`язку зі смертю колишнього мешканця цієї квартири ОСОБА_4 , що проживала у квартирі самостійно і за життя не скористалася правом на безкоштовну приватизацію житла,
		- ОСОБА_2 пропрацював на підприємстві більше 20 років, перебував у черзі на отримання житла за № 11, в той час, як позивач - за № 21,
		- існує не скасоване рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права користування на спірну квартиру і про його вселення у квартиру,
		- ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради 06.11.2017 року на підставі розпорядження № 260786 від 06.11.2017 року, 
		   суд першоїінстанції прийшовдо вірноговисновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині визнання неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року та вимог щодо права користування квартирою.
		Згідно з ч.2 ст. 57 ЖК УРСР скарги на спільні рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету з питань, зазначених у частині першій цієї статті, розглядаються виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів.
		Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
		Враховуючи наведене і приймаючи до уваги, що предметом заявлених вимог є сумісне рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року щодо видачі спірної квартири ОСОБА_2 , на яку позивач, як він вважає має пріоритетне право у порівнянні з ОСОБА_2 і претендує, як на таку, яка мала бути виділена саме йому, що обумовило звернення до суду з відповідним позовом про визнання неправомірним і скасування цього рішення, яке як він вважає, порушило його право на поліпшення житла, у суду першої інстанції не було підстав для обґрунтування відмови у задоволенні позову з посиланням на відсутність між позивачем та відповідачем предмету спору.
		В решті наведених висновків рішення суду щодо безпідставності заявлених вимог та недоведеності позивачем порушення прав чи інтересів саме відповідачем відповідає встановленим у справі обставинам і засновано на законодавстві.
		Доводи апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_2 на праві власності іншої квартири не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують і зведені до переоцінки доказів, яким районним судом надано належну оцінку.
		Таким чином, погоджуючись з висновком суду про безпідставність (недоведеність) заявлених позивачем вимог про визнання неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року, визнання права користування квартирою, суд апеляційної інстанції разом з тим вважає за необхідне змінити рішення районного суду в частині обґрунтування підстав відмови з урахуванням наведених у цій постанові мотивувань. В решті рішення слід залишити без змін.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ксенофонтової Ганни Ігорівни - задовольнити частково.
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року змінити в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову.
		В іншій частині рішення залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено: 28.01.2020 року.
		Головуючий    О.М. Таварткіладзе
		 
		Судді:    А.П. Заїкін
		                   
		С.О. Погорєлова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...