Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21153/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2020. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 29.01.2020
Номер судового провадження: А/855/22277/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21153/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		29 січня 2020 року м. Київ
		 
		 
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Ганечко О.М.,
		суддів Кузьменка В.В.,
		Шурка О.І.,
		за участі секретаря судового засіданняБіднячук Ю.С.,
		 
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
		-визнати протиправним рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 № 105 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матері загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 ;
		-зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
		Визнано протиправним рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 № 105 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 .
		Зобов`язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		У судове засідання представник апелянта не з`явився.
		Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_2 (посвідчення від 03.10.2014 серії НОМЕР_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть від 03.05.2017 серії НОМЕР_2 ).
		Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 04.07.2017 № 3, старшого солдата ОСОБА_2 , номера обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , який помер (загинув) 26.04.2017 в результаті крововтрати від вибухової травми, інших уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла, ушкодження внаслідок військових дій, неуточнених, з 26.04.2017 виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення з 26.04.2017. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. 
		20.12.2017 ОСОБА_1 подано заяву до Військового комісара Новоайдарського районного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю сина (смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби) із додатками.
		Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 № 105, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, а саме, (пункт 10) матері загиблого 26.04.2017 внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, старшого солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
		Комісією встановлено, що причиною смерті є порушення ним правил безпеки та особиста недисциплінованість під час проведення навчальних стрільб (невикористання засобів індивідуального бронезахисту та перебування у неналежному місці під час проведення учбових стрільб), про що зазначено в наказі командира військової частини НОМЕР_4 від 16.06.2017 № 862 «Про підсумки службового розслідування за фактом загибелі старшого прапорщика ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_2 ».
		Також, комісією взято до уваги, що на час загибелі старший солдат ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 13.03.2018 № 35.
		Керуючись статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», комісією відмовлено ОСОБА_1 , матері загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 , у призначенні одноразової грошової допомоги.
		Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з відсутності правових підстав для відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі), оскільки матеріалами справи та залученими доказами спростовуються висновки комісії, адже частина з них не є підставою для відмови в призначенні зазначеної допомоги, а інша - посиланням на обставини, які не доведені у встановленому законодавством порядку.
		Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з п. п. 1 п. 2 ст. 16 Закону № 2011, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
		Положеннями ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011, передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		Згідно з абз. 1 п. п. а п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
		Так, п. 1 ст. 16-3 Закону № 2011, встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
		Приписами п. п. 6, 9 ст. 16 Закону № 2011, вказано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
		Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України, а саме, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (із змінами і доповненнями).
		Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Згідно з п. 10 Порядку № 975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
		Відповідно до п. п. 13, 14, 15, 16 Порядку № 2011, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
		Фінансування витрат, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 564, основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 21-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках».
		Відповідно до абзаців 4-11 пункту 3 розділу ІІ Порядку № 564, для прийняття обґрунтованого рішення до Комісії додатково подають: довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, форма якої наведена у додатку 1 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності); копії посвідчень члена сім`ї загиблого, форма якого наведена у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» для сімей загиблих (померлих) ветерана війни (за наявності); витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (за наявності): про державну реєстрацію народження дитини; про державну реєстрацію смерті; документи, що підтверджують участь військовослужбовця в бойових діях, перелік яких визначено Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2015 року за № 531/26976 (за наявності); документ, який підтверджує, що заявник не скористався правом на одержання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, встановлених іншими нормативно-правовими актами (за наявності).
		Згідно з пунктом 1 статті 16-4 Закону № 2011, який кореспондується з пунктом 19 Порядку № 975 та пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 564, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що днем виникнення права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги є 26.04.2017, саме дата загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 .
		У зв`язку з бажанням реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги, 20.12.2017 позивачем подано заяву Військовому комісару Новоайдарського районного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина (смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби), до якої долучено: згоду на обробку даних (2 примірника, 2 арк.), копію витягу з наказу в/ч НОМЕР_3 від 04.07.2017 № 3 (2 примірника, 4 арк.), копію посвідчення учасника бойових дій (2 примірника, 2 арк.), копію довідки про участь в АТО (2 примірника, 2 арк.), копію лікарського свідоцтва про смерть (2 примірника, 2 арк.), копію витягу з протоколу ВАК (2 примірника, 2 арк.), копію витягу з наказу ВЧПП В2970 (2 примірника, 2 арк.), копію витягу акту службового розслідування (2 примірника, 8 арк.), копію рішення командира ВЧПП В2970 (2 примірника, 2 арк.), копію довідки про склад сім`ї з особової справи (2 примірника, 2 арк.), копію свідоцтва про народження (2 примірника, 2 арк.), копію паспорта, іпн. (2 примірника, 2 арк.), копію рішення суду (2 примірника, 2 арк.), довідку про склад сім`ї (2 примірника, 2 арк.), копію банківського рахунку (2 примірника, 2 арк.), копію свідоцтва про розірвання шлюбу (2 примірника, 2 арк.). Зазначений перелік наданих документів відповідає переліку необхідних документів, встановлених пунктом 10 Порядку № 795.
		Слід звернути увагу на те, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 № 105, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки причиною смерті є порушення ним правил безпеки та особиста недисциплінованість ОСОБА_2 під час проведення навчальних стрільб (невикористання засобів індивідуального бронезахисту та перебування у неналежному місці під час проведення учбових стрільб), про що зазначено в наказі командира військової частини НОМЕР_4 від 16.06.2017 № 862 «Про підсумки службового розслідування за фактом загибелі старшого прапорщика ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_2 ». Крім цього, на час загибелі, старший солдат ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 13.03.2018 № 35. Керуючись статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.
		Колегія суддів, аналізуючи висновки за наслідком розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги, на відповідність приписам законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховує, що службовим розслідуванням, встановлено, що причинами та умовами, що призвели до загибелі військовослужбовців було: невиконання наказів командира військової частини - польова пошта НОМЕР_4 від 24.04.2017 № 566-569 «Про організацію проведення стрільб (навчань) та забезпечення виконання вимог безпеки на полігоні військової частини - польова пошта НОМЕР_5 , посадовими особами, що були відповідальні за організацію та проведення стрільб, якими не вжито необхідних заходів щодо запобігання порушенням правил безпеки військовослужбовцями оточення під час проведення стрільб.
		Тимчасово виконуючий обов`язки начальника полігону військової частини - польова пошта НОМЕР_5 старший прапорщик ОСОБА_4 , у відповідності до розділу 2 пункту 2.2 підпункту 2.2.1 Положення зі служби полігонів, не забезпечив організацію та дотримання заходів безпеки на полігоні; підпункту 2.2.2. не вжив дійових заходів для забезпечення безпеки військ, які знаходяться на полігоні, запобігання катастрофам, аваріям і нещасним випадкам на навчальних об`єктах та особисто контролювати дотримання заходів безпеки на полігоні, особисто інструктувати посадових осіб, що керують стрільбою та її обслуговують з питань виконання ними службових обов`язків.
		Нехтування старшим прапорщиком ОСОБА_3 та солдатом ОСОБА_2 заходами безпеки (засоби індивідуального бронезахисту не використовували) та їх особиста недисциплінованість (вимога наказу КСВ ЗС України від 25.12.2008 № 600 «Про затвердження Положення зі служби полігонів Сухопутних військ ЗС України» п.7.9.3 та п. 7.9.1)».
		З огляду на викладене, за результатами службового розслідування, запропоновано вважати смерть, зокрема, ОСОБА_2 такою, що сталася під час виконання службових обов`язків.
		Проте, з даного приводу, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 ст. 16-4 Закону № 2011 та п. 19 Порядку № 975, визначено вичерпні випадки не здійснення призначення та виплати одноразової грошової допомоги, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		Таким чином, суд першої інстанції цілком обгрунтовано відхилив посилання на порушення старшим солдатом ОСОБА_2 правил безпеки та особисту недисциплінованість під час проведення навчальних стрільб (невикористання засобів індивідуального бронезахисту та перебування у неналежному місці під час проведення учбових стрільб), як на підставу для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, адже вказані обставини, не визначені в Законі та Порядку підставами для відмови у призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Тобто, в цій частині висновки комісії є неправомірними.
		Щодо врахування інших висновків комісії, а саме, обставину перебування загиблого солдата у стані алкогольного сп`яніння, що на переконання відповідача, підтверджено листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 13.03.2018 № 35, колегія суддів зважає на наявні в матеріалах справи документи, а саме, довідку Комунального закладу охорони здоров`я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи про причину смерті від 28.04.2017 № 139-Чт/17, згідно змісту якої, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром. (а.с. 17-18) Також, згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, наявною у матеріалах справи, на підставі протоколу засідання ВЛК Північного регіону від 20.11.2017 № 432, поранення і причина смерті ОСОБА_2 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. (а.с. 20)
		Проте, у жодному з вказаних документів, які розкривають причини та обставини смерті солдата, немає зазначення про перебування у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків у день загибелі (смерті) 26.04.2017. Підлягає також врахуванню відсутність у висновку службового розслідування зазначення про наявність встановлених обставин перебування загиблого солдата у стані алкогольного сп`яніння у день смерті, свідчень очевидців, які б вказували про можливе перебування у стані алкогольного чи іншого виду сп`яніння. Крім того, як слідує з матеріалів справи, адміністративний протоколу про наявність порушення в діях ОСОБА_2 не складався.
		Колегія суддів під час розгляду апеляційної скарги звертає увагу на посилання в оскаржуваному рішенні на положення ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Щодо посилання сторони апелянта на лист Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 13.03.2018 № 35, колегія суддів наголошує, що останній не було долучено до матеріалів справи ані під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, ані до апеляційної скарги, хоча на зазначений доказ здійснено особливе акцентування уваги. 
		Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. 
		Судом першої інстанції було доречно здійснено посилання на норми ст. 9 КУпАП, згідно яких, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з приписами ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
		У свою чергу, відповідно до абзацу пунктів 1, 11, 14 частини першої статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи: органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7); прокурор (статті 172-4 - 172-20, 185-4, 185-8, 185-11); командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20).
		Перелічені вище норми, вказують на те, що у разі наявності підстав вважати, що військовослужбовець перебуває у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків, одним з уповноважених суб`єктів, складається протокол про адміністративне правопорушення, який, у визначені законодавством строки, передається до відповідного суду для здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття рішення.
		Колегією суддів не встановлено наявності в матеріалах справи належного доказу вчинення або не вчинення солдатом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, яким є лише судове рішення.
		Щодо аргументів апелянта про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, колегія суддів їх не приймає до уваги, оскільки під час вирішення спору встановлено, що позивачем виконано усі вимоги Порядку № 975 та Закону № 2011, надавши повний перелік документів, а також встановлено відсутність підстав для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, що свідчить про те, що відповідач мав прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону № 2011, проте, прийняв протилежне, з огляду на що, відповідачем вже реалізовано сводобу розсуду, інших шляхів для дій суб`єкта владних повноважень в нього не залишилось, а тому, резолютивна частина оскаржуваного рішення цілком відповідає приписам законодавства та не є втручанням у дискрецію Міністерства оборони України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України.
		Позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до приписів ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ та Порядку № 975. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що окружний суд дійшов до правильного висновку про визнання протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 № 105 та про необхідність зобов`язання виплатити матері загиблого військовослужбовця, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті).
		Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. 
		Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 - залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий суддя О.М. Ганечко
		 
		Судді В.В. Кузьменко
		 
		 О.І. Шурко
		 
		 
		Повний текст постанови складено 29.01.2020.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...