Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1873/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2020. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 29.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/22588/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 січня 2020 року 
		Київ
		справа № 822/1873/17
		адміністративне провадження № К/9901/22588/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/1873/17
		за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -  
		за касаційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України
		на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року,  ухвалену у складі головуючого судді Петричковича А.І. 
		на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, постановленої колегією у складі: головуючого судді Сушка О.О. суддів Смілянця Е.С., Залімського І.Г. 
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		 
		1. У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - Департамент, відповідач) в якому просив:
		1.2. визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту від 07 червня 2017 року № 190 о/с «По особовому складу» в частині звільнення його з посади оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області на підставі пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
		1.3. визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту від 02 червня 2017 року № 554 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
		1.4. поновити його на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області з 09 червня 2017 року.
		1.5. стягнути з Департаменту на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що накладене на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке є крайнім заходом дисциплінарного стягнення, застосовано до нього без належних правових підстав та врахування всіх обставин. А саме відповідачем не враховано, що 26 червня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. 
		3.1.Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 02 червня 2017 року № 554 в частині притягнення ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		3.2. Визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07 червня 2017 року № 190 о/с "По особовому складу" в частині звільнення з 09 червня 2017 року зі служби в поліції ОСОБА_1., оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області.
		3.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області, з 10 червня 2017 року.
		3.4. Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10 червня 2017 року по 12 жовтня 2017 року включно в сумі 47532,50 (сорок сім тисяч п`ятсот тридцять дві гривні п`ятдесят копійок) грн., за відрахуванням з такої суми податків та інших обов`язкових платежів.
		3.5. В решті позовних вимог відмовлено.
		4. Частково задовольняючи адміністративний позов суди першої та апеляційної інстанції вказали на те, що відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується судовим рішенням у справі № 686/9252/17. 
		4.1. Рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції прийняте відповідачем не зважаючи на відсутність судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, які були вирішені постановами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2017 року № 686/9252/17, яка надбала законної 07 вересня 2017 року та постанови цього ж суду від 23 червня 2017 року у справі № 686/9252/17, яка набрала законної сили 04 липня 2017 року.
		4.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку в частині, підтвердженій постановою Хмельницького  міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/9254/17, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП та щодо адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП. Однак, вчинення таких адміністративних правопорушень на думку судів попередніх інстанцій, не є достатньою підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
		5. У грудні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якій він просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		6. В обґрунтування касаційної скарги Департамент вказав на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам критерію законності та обґрунтованості та прийняті судами передніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки судів не відповідають обставинам справи, тому підлягають скасуванню.
		6.1. На думку Департаменту, під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби ним дотримано вимоги чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
		6.2. Висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність вини позивача у вчиненні усіх правопорушень, про які йде мова у цій справі, не відповідають обставинам справи, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та частини 1 статті 122-2 КУпАП. Крім того, позивачу надано негативну характеристику з місця його роботи.
		6.3. Висновки судів попередніх інстанції про порушення відповідачем порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме прийняття відповідних рішень з цього питання до набрання законною силою судових рішень у відповідних справах про адміністративні правопорушення, не відповідають обставинам справи. Наявність таких судових рішень є підставою для звільнення зі служби за пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тоді як позивача звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
		6.4. Департамент зазначив, що під час визначення виду дисциплінарного відповідачем враховано, що він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності (5 разів) за неналежне ставлення до виконання службових обов`язків, негативну характеристику позивача, порушення позивачем пункту 1 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги. Також, відповідачем враховано, що події, які були встановлені під час службового розслідування негативно позначаються на авторитеті поліції, оскільки поліцейські повинні дотримуватися Конституції та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, з гідністю і честю поводитись, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. 
		6.5. Судами попередніх інстанцій зроблені помилкові висновки про відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам, які надавались відповідачем.
		6.6. Також судами попередніх інстанцій невірно визначено суму грошового забезпечення, яке підлягає стягненню на користь позивача. А саме судами не враховано, що розмір грошового забезпечення поліцейським визначається спеціальним законодавством і у разі поновлення його на посаді йому виплачується грошове забезпечення, а не середньомісячна заробітна плата. Грошове забезпечення за повні місяці вимушеного прогулу позивача з липня по вересень 2017 року становить 5850 грн за кожен місяць (3 повних місяця вимушеного прогулу х 5850= 17 550 грн). 
		6.7. Грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу за неповні місяці (червень і жовтень 2017 року) визначаються відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справі із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260. Отже, грошове забезпечення за червень 2017 року становить 4095 (5850/30 календарні в червні 2017 року х 21 дні вимушеного прогулу у червні) та грошове забезпечення за жовтень 2017 року становить 2264 грн 52 коп (5850/31 календарний день у жовтні 2017 року х 12 дні вимушеного прогулу у жовтні 2017 року). Загальна сума грошового забезпечення, яке має бути стягнуто на користь позивача має становити 23 909 грн 52 коп. Відповідний розрахунок головного бухгалтера Департаменту міститься в матеріалах справи. 
		7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 
		8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).
		9. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		11. 14 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., судді Бевзенко В.М., Желтобрюх І.Л.
		12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 528/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоус О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
		13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 1 статті 345 КАС України.  
		Позиція інших учасників справи 
		14. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Установлені судами фактичні обставини справи
		15. Згідно наказу заступника Голови - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 08 травня 2017 року за № 450 "Про призначення та проведення службового розслідування", 08 травня 2017 року до Департаменту захисту економіки з управління захисту економіки в Хмельницькій області надійшла інформація про складення адміністративних протоколів відповідно до статті 122-2, 126 та 130 КУпАП стосовно майора поліції ОСОБА_1., оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки цього управління, та, з метою встановлення обставин зазначеної події, призначено за вказаним фактом службове розслідування (том 1 а.с. 73).
		16. За результатами проведеного розслідування складено "Висновок службового розслідування за фактом складання адміністративних протоколів відповідно до статей 122-2, 126 та 130 КУпАП стосовно майора поліції ОСОБА_1." від 30 травня 2017 року (далі - Висновок), який затверджено 31 травня 2017 року заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту захисту економіки.
		17. Згідно вказаного Висновку, 08 травня 2017 року ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, у присутності працівників патрульної поліції м. Хмельницький сів за кермо автомобіля Audi Q7, номерний знак НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_2 , та почав рухатися в напрямку виїзду з м. Хмельницький в бік м. Волочиськ. У ході переслідування працівниками патрульної поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 останній не виконав вимоги зупинитися, яка була подана за допомогою спеціального звукового сигналу та проблискових маячків синього та червоного кольорів. 
		18. О 01:35 шляхом блокування працівники патрульної поліції зупинили транспортний засіб на автошляху М-12, поблизу повороту на с. Малашівці Хмельницького району Хмельницької області, та затримали водія ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, нестійка хода). ОСОБА_1 в присутності двох свідків, категорично відмовився віл проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, крім того відмовився від проходження огляду в закладах охорони здоров`я (висновок медичного огляду Хмельницького обласного наркологічного диспансеру від 08 травня 2017 року № 1982). Працівники патрульної поліції в Хмельницькій області стосовно ОСОБА_1 склали постанову про накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки), та склали протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями  122-2 (невиконання водіями вимог про зупинку) та 130 (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) цього Кодексу. 
		19. Під час проведення службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень надавати будь-які пояснення відмовився, про що працівниками УЗЕ в Хмельницькій області було складено акт від 08 травня 2017 року за № 3031/39/121/01-2017. 23 травня 2017 року додатково опитаний майор поліції ОСОБА_1. в своєму поясненні вказав, що 08 травня 2017 року близько о 01.00, рухаючись на автомобілі Audi Q7, номерний знак НОМЕР_1 , в якості пасажира, за кермом був його знайомий громадянин ОСОБА_2 , їх зупинили працівники патрульної поліції. ОСОБА_1 вказав, що він в цей час спав на передньому пасажирському сидінні, та в салоні автомобіля перебувала його дружина ОСОБА_5 . Прокинувшись, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і сказав ОСОБА_2 , що зараз завезе свою дружину додому, і повернеться до нього. Сівши за кермо даного автомобіля, попрямував в напрямку дому. Проїхавши декілька кілометрів, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції поблизу повороту на с. Малашівці Хмельницького району Хмельницької області. ОСОБА_1 вказує, що працівники поліції, нічого не пояснивши, витягли його з автомобіля і почали на нього оформляти адміністративні матеріали за статтями122-2, 126, 130 КУпАП. Після цього, був доставлений у Південно-Західний відділок поліції для підписання вказаних протоколів за участю понятих. Після оформлення всіх матеріалів ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та дружиною поїхали до Хмельницького обласного диспансеру для проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння. Аналіз на стан алкогольного сп`яніння підтвердив, що ОСОБА_1 був тверезий, що підтверджується довідкою від 08 травня 2017 року № 1988. 
		20. Службовим розслідуванням встановлено, що, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не виконав вимог про зупинку, а також керував транспортним засобом, не маючи відповідних документів. При цьому, у висновку зазначено про доручення Національної поліції України керівникам усіх рівнів здійснити комплекс заходів, спрямованих на дотримання працівниками поліції вимог транспортної дисципліни, уживати жорстких заходів реагування до поліцейських, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, у вигляді безальтернативного звільнення зі служби в поліції. Висновком вирішено: 1) припинити службове розслідування за фактами складання адміністративних протоколів відповідно до статей 122-2, 126 та 130 КУпАП щодо майора поліції ОСОБА_1. ; 2) запропоновано за порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2.4 та 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», а саме: керування в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом, невиконання вимог про зупинку, відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (том 1 а.с. 79-82).
		21. Відповідно до пункту 1 наказу заступника Голови - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 02 червня 2017 року за № 554 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2.4 та 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», а саме: керування в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом, невиконання вимог про зупинку, відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (том 1 а.с. 66-67).
		22. Наказом заступника Голови - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07 червня 2017 року за № 190 о/с "По особовому складу", відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77, звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Хмельницькій області, з 09 червня 2017 року (том 1 а.с. 65).
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права й акти їх застосування 
		23. Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції чинній станом на 31 травня 2016 року, далі-Закон № 580-VIII) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		24. Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень (далі - Дисциплінарний статут в редакції станом на 16 травня 2013 року).
		25. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		26. Чистиною 1 статті 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
		27. Частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
		28. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		29. Статтею 2 Дисциплінарного статут визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		30. Статею 12 Дисциплінарного Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
		31. Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
		32. Службове розслідування відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженій Міністерством внутрішніх справі від 12 березня 2013 року № 230 чинного в редакції чинній 12 березня 2013 року (далі - Інструкція № 230) - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.
		33. Відповідно до пункту 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Такі ж норми закріплені і в Інструкції № 230.
		34. Пунктами 5.2. та 5.3 Інструкції № 230 передбачено, що початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.
		35. Відповідно до пункту 2.1. Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
		36. Відповідно до підпункту 2.2.5 пункту 2.2 Інструкції № 230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, скоєння особою РНС адміністративного правопорушення. 
		37. Пунктом 8.1. Інструкції № 230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.
		38. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) відповідно до пункту 8.4. Інструкції № 230 зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.
		39. Відповідно до пункту 10.4. Інструкції № 230 якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
		40. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються: характер та обставини вчинення правопорушення; наслідки правопорушення; попередня поведінка військовослужбовця; тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби ( пункт 10.7. Інструкції № 230). Такі ж положення закріплені у пункті 14 Дисциплінарного статуту.
		41. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє (частина 12 статті 14 Дисциплінарного статут).
		42.Частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
		43. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (надалі - Постанова № 988) визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
		44. Пунктом 9 розділу I Загальні наказу Міністерства внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - наказ № 260) положення визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
		45. Поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення (пункт 6 розділу III Окремі питання виплати грошового забезпечення наказу № 260).
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		46. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		47. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається. 
		48. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).
		49. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		50. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		51. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		52. Предметом спору у даному провадженні є правомірність наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 02 червня 2017 року № 554 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який було реалізовано шляхом звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до наказу від 07 червня 2017 року № 190 о/с «По особовому складу».
		53. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неспівмірність застосованого відповідачем виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		54. Проте, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на те, що судами досліджено не в повному обсязі обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
		55. Так аналіз пунктів 8.1, 8.4, 10.4 Інструкції № 230 дозволяє дійти висновку, що вид дисциплінарного стягнення визначається командиром (начальником) за пропозицією комісії, яка проводила службове розслідування. При цьому під час визначення дисциплінарного стягнення начальником мають бути враховані обставини, визначені в пункті 10.7 Інструкції № 230, зокрема, попередня поведінка працівника поліції, а саме наявність чи відсутність дисциплінарних стягнень накладених на працівника поліції за попередній час служби.
		56. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов, поданий до Хмельницького адміністратвиного суду у липні 2017 року вказував на те, що позивач за час служби в органах внутрішніх справ характеризується негативно та неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі і за порушення службової дисципліни.
		57. Однак суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, не надав оцінку даним доводам відповідача та не витребував і не оцінив докази необхідні для оцінки співмірності обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. При оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв`язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов`язків.
		58. Вказані вище обставини справи досліджені не в повному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		59. Згідно статті 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Приписи цієї норми кореспондують приписам статті 242 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року)
		60. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
		61. Колегія суддів також погоджується з доводами касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у зв`язку із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу з одночасним поновленням позивача на роботі, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.
		62. Верховний Суд звертає увагу на те, що порядок виплати працівникам поліції грошового забезпечення врегульовано спеціальним законодавством, а саме Законом № 580-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року № 260, положення яких і слід застосовувати під час визначення позивачу розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		63. За таких обставин Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що оскаржувані судові рішення судами першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		64. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу як на неповноту встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, так і на застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин нормативно-правового акту, який не підлягає застосуванню, та не усунув цього недоліку в ході апеляційного провадження, що є порушенням статей 11, 159, 195 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року)
		65. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.
		66. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
		67. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів. 
		68.Зважаючи на встановлені судами обставини, Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року).
		69. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		70.Згідно з частиною 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		71. Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		72.Таким чином, з огляду на приписи частини 2 статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		73. Частиною 6 статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.  
		74. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове судове рішення по суті позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		75. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.
		2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		 В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...