Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/17745/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2020. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.10.2020
Результат оскарження 06.10.2020 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/759/389/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100080005003

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/17745/19 пр. № 1-кп/759/389/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 січня 2020 року м. Київ
		 
		Святошинський районний суд м. Києва в складі 
		головуючого судді: ОСОБА_1 , 
		при секретарі: ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зуївка Харцизького району Донецької області, українець, гр-н України, з неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працює, без постійного місця проживання, зареєстрований: АДРЕСА_1 , судимий: 21.01.2005 року Лубенським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, які відбув; 14.03.2012 року Козельщинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, 08.11.2012 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, які відбув повністю у 2016 році,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
		сторони: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений  ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 , інші учасники  потерпілий ОСОБА_8 ,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.
		Як випливає з обвинувального акту чи то 14, чи то 13 липня 2019 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі колишнього кінотеатру «Екран» по пр-ту Перемоги, 117 у м. Києві умисно заподіяв ОСОБА_10 , далі - ОСОБА_11 ) тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило його смерть останнього, за таких обставин.
		Так, у вказаний день ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні покинутого кінотеатру «Екран», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 177, розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_12 . Під час проведення зазначеного дозвілля у ОСОБА_13 з ОСОБА_12 виник словесний конфлікт, під час якого останній ображав честь і гідність ОСОБА_13 , що виражалось у висловлюванні нецензурних слів в бік обвинуваченого. В цей час, ОСОБА_6 , відчуваючи до ОСОБА_14 раптово виниклу неприязнь, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи наслідки своїх дій, наніс один удар кулаком лівої руки по обличчю ОСОБА_14 , який в той момент сидів на стільці, від якого потерпілий впав назад, вдарившись задньою частиною голови об бетонну стіну, а ОСОБА_6 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, підійшов до потерпілого, схопив його своїми руками за шию та почав душити, в результаті чого ОСОБА_11 отримав тяжке тілесне ушкодження у виді черепно-мозкової травми з переломом склепіння та основи черепа, що призвело до стиснення мозку гематомою, від якого помер.
		Позиція сторони захисту.
		Допитаний обвинувачений ОСОБА_6  свою вину у висунутому звинуваченні не визнав і показав, що 13 липня 2019 року близько 08 години ранку прийшов до помешкання в зруйнованій та покинутій будівлі колишнього кінотеатру «Екран» по пр-ту Перемоги, 117 у м. Києві, в якому проживали ОСОБА_11 з подругою ОСОБА_15 . Під час спільного вживання алкоголю в нього з ОСОБА_12 виник словесний конфлікт через образи, реагуючи на які він схопив за шию сидячого у кріслі ОСОБА_14 , підняв його і кинув у крісло, внаслідок чого крісло похитнулося назад, а ОСОБА_11 вдарився головою об стіну. Після цього ОСОБА_11 вибачився за свою поведінку, а тому конфлікт було вичерпано, він залишив місце події. Як уточнив обвинувачений: - ще пару днів до цього конфлікту у ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 з носа йшла кров; - після конфлікту кров з носа потерпілого не йшла і на стан здоров`я він не скаржився; - ударів в обличчя ЗАДОРОЖНОМУ ОСОБА_16 не завдавав і не душив його; - не відомо, за яких обставин той міг отримати травми, від яких помер.
		Сторона захисту наполягала на тому, що обвинуваченням не здобуто і не надано суду будь-яких допустимих доказів винуватості ОСОБА_17 у заподіянні ЗАДОРОЖНОМУ ОСОБА_16 смертельних тілесних ушкоджень, які останній міг отримати дещо пізніше і за інших обставин (внаслідок бійки, яка сталася за його участі вдень 13 липня 2019 року, про що повідомив суду потерпілий). Вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях. Враховуючи це, захист просив ухвалити виправдувальний вирок.
		Позиція сторони обвинувачення.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, сторона обвинувачення подала докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися у показаннях обвинуваченого, який не оспорював самого факту конфлікту з ОСОБА_12 13 липня 2019 року, який при цьому вдарився головою об стіну, місця його перебігу, показаннях свідка ОСОБА_18 , яка була очевидцем цих подій, протоколах слідчих експериментів за участю вказаного свідка та обвинуваченого, показаннях потерпілого ОСОБА_19  батька загиблого ОСОБА_14 , протоколах огляду місць події, висновка експертів медиків. Прокурор вважав сукупність досліджених доказі достатньою для того, щоб критично оцінити захисну версію обвинуваченого та довести його винуватість.
		Оцінка поданих сторонами доказів судом.
		Згідно з даними протоколу огляду місця події від 14 липня 2019 року та додатків до нього у виді фото таблиць (а. 44-61) в приміщенні з дерев`яними перегородками на території покинутої будівлі колишнього кінотеатру «Екран» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 117 виявлено труп чоловічої статі (початок огляду 07 год. 55 хв.), на якому виявлені такі ушкодження: подряпина на носі; синці під верхньою губою з правої сторони; подряпина на скроневій зоні голови з правої сторони. На фото №№ 13-14 в кімнаті, де виявлено труп, зафіксовано крісло, яке являє собою важке обшите тканиною розкладне спальне крісло у зібраному вигляді з високою м`якою спинкою. В одязі при трупі виявлено посвідчення Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо на ім`я ОСОБА_19 (батько загиблого); посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС на ім`я ОСОБА_14 (загиблий).
		Як видно з дослідженого судом протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 16 липня 2019 року (а. 86-87) ОСОБА_8 впізнав свого сина ОСОБА_14 .
		Згідно з висновком експерта№ 011-2768-2019від 20вересня 2019року (а. 64-70) у загиблого ОСОБА_14 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виявлено: а) черепно мозкову травму з переломом основи та склепіння черепу у виді крововиливів в потиличній ділянці зліва, лінійного перелому луски та основи потиличної кістки зліва, крововиливу під тверду мозкову оболонку, ушкодження м`яких оболонок полюсів лобних і лівої скроневої частки мозку, крововиливу під м`які оболонки головного мозку; б) інші ушкодження у виді перелому хрящів носу, синця на верхній повіці правого ока, крововиливу у м`які покрови голови в правій скроневій ділянці. Всі вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів. Черепно-мозкова травма відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння і знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, утворилась при ударі потилицею об тупий предмет з обширною поверхнею контакту після отримання додаткового прискорення (наприклад, удару в обличчя). Інші ушкодження могли виникнути від ударів тупим предметом в обличчя, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, не перебувають у причиновому зв`язку з настанням смерті.
		Згідно з протоколом затриманнявід 15липня 2019року (а. 107-109) ОСОБА_13 було фактично затримано о 16 год., під час особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України в затриманого речі, які б мали значення для цілей даного провадження, не вилучалися.
		Всі ці відомості не оспорювалися сторонами, а тому суд визнає їх достовірними доказами у справі. Що стосується вказаних у протоколі затримання підстав затримання ОСОБА_13  очевидець або сукупність ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на цих осіб, то така інформація має виключно відсильний характер на такі показання очевидця або таку сукупність ознак на тілі, одязі затриманих чи місці події, які мають бути встановлені іншими доказами.
		Свої показання в суді обвинувачений повністю підтвердив і на місцевості у присутності захисника під час проведеного з ним слідчого експерименту, що підтверджується його протоколом від 15 липня 2019 року та додатком до нього у виді безперервної відео фіксації цієї слідчої дії (а. 110-115), які були безпосередньо досліджені судом, зокрема, ОСОБА_11 під час конфлікту сидів на кріслі, обвинувачений взяв його за шию та підняв з крісла, а потім кинув назад, крісло теж перехилилися назад і він стукнувся головою об стіну.
		Разом з тим, допитана судом під час досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 225 КПК України (а. 102-106) свідок ОСОБА_20  показала, що 13 липня 2019 року вона разом з ОСОБА_12 ночувала в зруйнованій та покинутій будівлі колишнього кінотеатру «Екран». ОСОБА_21 кудись ходив до 11 години, потім вийшла і вона. Біля «шашличної» зустріла ОСОБА_17 з пляшкою горілки, з яким повернулася до ОСОБА_16 і вони втрьох розпили цю пляшку. Близько 14 год. між ОСОБА_17 та ОСОБА_12 стався словесний конфлікт з приводу нібито зникнення грошей в ОСОБА_17 , під час якого останній наніс удар лівою рукою в правий бік обличчя ЗАДОРОЖНОМУ, який сидів на кріслі. Від удару той перекинувся з кріслом та впав, ОСОБА_17 почав його душити, на що вона, свідок, почала кричати на обох. Конфлікт було вичерпано, ОСОБА_17 допоміг піднятися ЗАДОРОЖНОМУ ОСОБА_16 і покинув їх. У ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 з носа почала сочитися кров. Через деякий час вона з ОСОБА_12 вийшла до «шашличної», де той вживав спиртні напої та закусував «крилишком», після чого зник, вона його знайти не змогла. ЗАДОРОЖНИЙ ОСОБА_16 повернувся десь у вечорі, вони ще з ним разом ходили до магазину, а потім повернулися до будівлі кінотеатру та полягали спати. Вночі, приблизно о 03 год. вона побачила, що у ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 тече з носа кров, почала його будити, але той не прокинувся. ПЕТРЕНКО, який ночував поруч в автомобілі, на її прохання відмовився підійти та глянути ОСОБА_16 . Вона прочекала до ранку, ситуація не змінилася, потім привела на допомогу знайомого, який її заспокоїв, сказавши, що пульс у ОСОБА_16 є. Після цього вони почали розпивати алкогольні напої, у подальшому оскільки ОСОБА_11 не прокинувся, вони виклали швидку, лікаря констатували смерть останнього.
		Як також визнала свідок: - вона безпосередньо не бачила як саме ОСОБА_11 під час перекидання з кріслом вдарився головою, те що був удар головою є її припущенням, вона такого удару не чула; - ОСОБА_11 після падіння з кріслом не повідомляв, що вдарився головою, на болі в голові не скаржився, вперше на такі болі поскаржився у вечорі, близько 21 год., сказав «в мене сильно болить голова»; - у вечорі він повернувся у мокрому ззаду одязі (кофта, штани) з гематомою на обличчі з правого боку, якої раніше не було, пояснивши, що впав в калюжу, але за яких обставин, не розповідав.
		Вказані показання на місцевості свідок ОСОБА_20 в цілому підтвердила під час проведеного з нею слідчого експерименту, що підтверджується його протоколом від 18 липня 2019 року та додатком до нього у виді безперервної відео фіксації цієї слідчої дії (а. 90-96), які були безпосередньо досліджені судом. Звертають на себе увагу окремі деталі, які були встановлені під час даного слідчого експерименту, а саме: - стіни та перегородки приміщення, в якому стався конфлікт, зовні обшиті плитами з дерева  04 хв. 46 сек., що узгоджується з даними протоколу огляду місця події; - ОСОБА_11 перед конфліктом з ОСОБА_17 спав на тому ж кріслі, яке зафіксовано і під час огляду місця події, під час демонстрації голова свідка впирається на спинку цього крісла, яке значно вище за голову свідка  04 хв. 57 сек. запису; - механізм нанесення удару з боку ОСОБА_17 по обличчю ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 зверху вниз  06 хв. 45 та 57 сек.; - як перевертання крісла та падіння ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 свідок продемонструвала відхилення крісла, на якому той відпочивав, спинкою назад з одночасним її торканням стіни, що була позаду крісла на незначній відстані  07 хв. 02 сек.; - під час демонстрації свідком падіння назад ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 у кріслі, враховуючи положення його тіла, яке імітувала свідок, удар потилицею голови об стіну виключається через те, що потилиця у такому положенні лежить на спинці крісла, торкання головою стіни можливе лише верхньою частиною голови  07 хв. 49 сек.; - за цими подіями свідок спостерігала, перебуваючи поруч зліва в тій же кімнаті  08 хв. 10 сек. При цьому свідок під час слідчого експерименту також уточнила, що не зафіксувала для себе, чим саме ОСОБА_17 вдарив ОСОБА_14  кулаком чи долонею, якою саме частиною голови останній вдарився об стіну і чи взагалі був такий удар, ОСОБА_22 після повернення у вечорі повідомив, що впав в калюжу біля кафе через дорогу, він був «запухший», його почало трусити, казав «в мене дуже сильно болить голова».
		Інших очевидців вказаного конфлікту між ОСОБА_17 та ОСОБА_12 стороною обвинувачення не встановлено.
		Показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_18 в частині, в якій вони не суперечать одні одним, суд також визнає достовірними, оскільки вони не спростовані іншими доказами.
		Таким чином, у розпорядженні сторони обвинувачення є безспірні докази того, що 13 липня 2019 року в одному з приміщень покинутої будівлі колишнього кінотеатру «Екран» по пр-ту Перемоги, 117 у м. Києві між обвинуваченим ОСОБА_17 та ОСОБА_12 у присутності очевидця МАЛЬКО-ВОЇ стався конфлікт, під час якого внаслідок контакту з боку ОСОБА_17 сидячий на кріслі ОСОБА_11 через відхилення крісла назад вдарився головою об стіну. Після цього останній на протязі не менше шести годин вчиняв активні дії  переміщався на значні відстані, вживав спиртні напої, розмовляв, на болі не скаржився, помер під ранок ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тілі виявлені травми голови.
		Разом з тим, окремі обставини вказаного конфлікту з фактичного боку, які викладені в обвинувальному акті, не знайшли свого безумовного підтвердження вказаними доказами, які суд визнав достовірними. Так, вказівка в акті на те, що ОСОБА_17 наніс по обличчю ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 удар саме кулаком лівої руки, від якого потерпілий вдарився саме задньою частиною голови і саме об бетонну стіну. Ці обставини заперечував обвинувачений, наполягаючи на тому, що лише схопив за шию сидячого у кріслі ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 , підняв його і кинув у крісло, внаслідок чого крісло похитнулося назад і той вдарився головою об стіну, а також не підтвердила і свідок ОСОБА_18 , визнавши те, що механізм нанесення удару з боку ОСОБА_17 по обличчю ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 був рукою зверху вниз і вона не зафіксувала для себе, чим саме ОСОБА_17 вдарив ЗАДОРОЖНОГО  кулаком чи долонею, не бачила вона і як саме ОСОБА_22 під час перекидання з кріслом вдарився головою, а під час слідчого експерименту продемонструвала положення потерпілого, в якому його удар потилицею об стіну під час перекидання крісла виключається. Згідно з даними протоколу огляду місця події від 14 липня 2019 року приміщення, в якому виявлено труп, має дерев`яні перегородки і це узгоджується з відео фіксацією проведених за участю обвинуваченого та свідка ОСОБА_18 слідчих експериментів.
		Відтак, твердження в обвинувальному акті про удар потерпілого кулаком в обличчя, про його удар задньою частиною голови об бетонну стіну ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені поданими доказами, а тому суд не може вважати ці обставини доведеними. Більш того, результати слідчого експерименту за участю ОСОБА_18 взагалі ставлять під сумнів саму можливість удару ЗАДОРРОЖНОГО ОСОБА_16 об стіну саме потилицею голови. Механізм падіння ЗАДОРОЖНОГО назад разом з кріслом, для перекидання якого необхідні зусилля, не корелює і з окресленою експертом особливістю механізму утворення тяжкої травми голови  додаткове прискорення від удару.
		Продовжуючи давати оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18 , суд констатує те, що в іншій частині показання цих осіб містять істотні суперечності, зокрема: щодо часу конфлікту  близько 08 год. ранку зі слів ОСОБА_17 та близько 14 год. зі слів свідка; щодо механізму застосованого насильства до потерпілого з боку ОСОБА_17  останній стверджував, що лише схопив за шию сидячого у кріслі ЗАДОРОЖНОГО, підняв його і кинув у крісло, при цьому не бив і не душив його, а свідок  ОСОБА_17 наніс удар лівою рукою в обличчя потерпілому, а потім почав його душити; щодо механізму удару об стіну голови потерпілого  внаслідок падіння на крісло зі слів обвинуваченого та внаслідок удару в обличчя, коли потерпілий сидів на кріслі, зі слів свідка; щодо появи крові з носа потерпілого після конфлікту  якої не було зі слів обвинуваченого та яка була зі слів свідка.
		Наведеними вище доказами вказані суперечності не усуваються.
		Згідно з висновком експерта№ 012-166-2768-2019від 20вересня 2019року (а. 71-76), яким повністю підтверджені висновки експерта № 011-2768-2019, додатково встановлено, що смерть ЗАДОРОЖНОГО настала за 30-36 годин до 12 год. 15 липня 2019 року, а черепномозкову травму він отримав приблизно за 2024 години до настання смерті, відтак його смерть настала 14 липня 2019 року між 00 та 06 годинами ночі, а вказану травму він отримав приблизно у період часу з 00 год. до 10 год. 13 липня 2019 року. Після отримання такої травми ЗАДОРОЖНИЙ міг скоювати активні дії (пересуватись, розмовляти тощо) на протязі декількох годин. За 3060 хв. до настання смерті ОСОБА_22 отримав синець в області правового ока та крововилив в правій скроневій ділянці. Як вказано у висновку, отримання ЗАДОРОЖНИМ ушкоджень та настання смерті могли бути за обставин, на які вказали свідок ОСОБА_18 та обвинувачений під час слідчих експериментів.
		Таким чином, вказаний експертом часовий період настання смерті ЗАДОРОЖНОГО узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_18 і не суперечить показанням обвинуваченого, якому ці обставини відомі не були. Разом з тим, вказаний експертом часовий період отримання ЗАДОРОЖНИМ черепномозкової травми (з 00 год. до 10 год. 13 липня 2019 року) та синця в області правого ока (між 23 год. 13 липня та 05 год. 14 липня 2019 року, тобто за годину до настання смерті) робить версію подій свідка ОСОБА_18 про майже одночасне травмування близько 14 год. 13 липня 2019 року правої частини обличчя потерпілого внаслідок побиття ПЕТРЕНКОМ та голови внаслідок удару об стіну при падінні неспроможною. Вказаний експертом часовий період отримання ЗАДОРОЖНИМ черепномозкової травми охоплює за часом події конфлікту, про які повідомив обвинувачений (близько 08 год. ранку 13 липня), проте абсолютно не обмежується цим часом.
		Висновки експерта про те, що настання смерті ЗАДОРОЖНОГО могло бути за обставин, на які вказав свідок ОСОБА_18 під час слідчого експерименту, не оспорювалися захистом. Натомість експертом зроблені суперечливі висновки про те, що отримання ЗАДОРОЖНИМ ушкоджень, які спричинили смерть, могли бути за обставин, на які вказали як свідок ОСОБА_18 , так і нібито підозрюваний ОСОБА_17 під час слідчих експериментів. По-перше, ці особи повідомили про різні обставини удару ЗАДОРОЖНИМ головою об стіну. По-друге, обвинувачений та свідок не повідомляли про згаданий ними конфлікт як єдине пояснення причин отримання ОСОБА_12 смертельних ушкоджень. Відтак, питання про те, чи були наслідки такого конфлікту у виді удару потерпілого головою об стіну у причиновому зв`язку із отриманням ним смертельних тяжких тілесних ушкоджень, необхідно було з`ясувати під час досудового розслідування слідчим шляхом, виключивши поза розумним сумнівом всі інші ймовірні версії такого травмування ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 . Натомість, цього зроблено не було, хоча така можливість була і залишається.
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8  показав, що загиблий ОСОБА_11 був його сином, із обвинуваченим ОСОБА_6 знайомим не був, очевидцем подій, внаслідок яких син отримав смертельні травми він не був, останній раз бачив свого сина за місяць до загибелі. Станом приблизно на 16-17 липня 2019 року протягом трьох днів син перестав відповідати на дзвінки, тому він став хвилюватися і шукати сина. Приїхавши за відомою йому адресою проживання сина по вул. Семашка, господарі житла  чоловік та жінка, дані про яких йому не відомі, повідомили, що була бійка і ОСОБА_16 напевно вбитий. Зокрема йому повідомили, що біля «кафе-наливайка» на зупинці «Житомирська» була бійка, ОСОБА_16 був побитий і від побоїв помер. Зустрівшись із барменом вказаного кафе (чорнява дівчина, може впізнати та кафе показати на місцевості), остання підтвердила, що біля їх кафе на пішохідній доріжці нещодавно була бійка за участю його сина і вона цю бійку бачила особисто, прибиральник цього кафе (чоловік похилого віку, може впізнати) також заявив, що був очевидцем цієї бійки, показав її місце, вказав на плями крові біля виходу з кафе, підтвердив, що учасником цієї бійки був його син  ОСОБА_11 , який під час бійки від удару впав і сильно вдарився головою об асфальт, тому у нього текла носом кров і він скаржився на сильну головну біль, йому намагалися надати допомогу, але він пішов, потім ОСОБА_16 знайшли у зруйнованій будівлі кінотеатру «Екран». Адреси місця вказаних подій він, потерпілий, вказати не може, проте їх розташування чітко запам`ятав на місцевості. Маючи цю інформацію він відразу звернувся до органу поліції у Святошинському районі, де йому повідомили, що син перебуває в моргу, там він його спочатку не впізнав і лише повністю оглянувши тіло, впізнав сина, тому у подальшому займався питаннями його поховання та оформлення документів. Під час досудового розслідування його поверхово опитали і більше ним ніхто не цікавився.
		Як також уточнив потерпілий: - він 37 разів намагався телефоном зв`язатися із слідчим і повідомити про обставини бійки та її очевидців, але слідчий не відповідав і за весь час досудового розслідування його ніхто так і не допитав з приводу цих подій, про які він повідомив вперше суду; - дівчина - бармен кафе та згаданий прибиральник в цьому кафе заявили, що особисто знають його сина  ОСОБА_14 , ще при цьому здивувалися, що у ОСОБА_16 охайно одягнутий батько, а він «босяк», особу, з якою бився ОСОБА_16 , вони також добре знають як постійного відвідувача кафе, проте його не називали; - час цих подій ані бармен, ані прибиральник не вказували; - зріст сина приблизно 01 м 68 см; - бажає проводити власне розслідування для встановлення дійсних обставин загибелі сина; - про закінчення досудового розслідування та можливість ознайомитися із матеріалами справ він повідомлення не отримував.
		Оцінюючи показання потерпілого, які породжують більш ніж обґрунтований сумнів у тому, що єдиним поясненням отримання його сином смертельної травми голови є його конфлікт з ОСОБА_17 , суд бере до уваги, що потерпілий одержав повідомлену ним інформацію від конкретних третіх осіб, показання яких слідчим шляхом не перевірялися, як і власне будь-яка інша, відмінна від висунутого обвинувачення, версія отримання ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень голови. При цьому, показання потерпілого повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_18 про характер подій, які відбувалися за участю ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 після конфлікту з ОСОБА_17 (вчинення ОСОБА_16 активних дій протягом тривалого часу, зникнення його на тривалий час, ймовірність при цьому перебування біля якогось кафе, мокрий одяг ззаду внаслідок падіння в калюжу, скарги пізно у вечорі на болі в голові, гематома на обличчі з правого боку, «запухше» обличчя, яких раніше не було, кров з носу та «почало трусити»).
		Твердження потерпілого про неперевірені досудовим розслідуванням обставини бійки за участю ЗАДОРОЖНОГО ОСОБА_16 , причетність до якої ОСОБА_17 не встановлена, виявилися актуальними і через висновок експерта № 012-166-2768-2019 від 20 вересня 2019 року, за яким спочатку за часом ОСОБА_11 отримав травму голови, а потім значно пізніше (за годину до смерті) синець в області правового ока та крововилив в правій скроневій ділянці, що взагалі не узгоджується із версією подій, яку сторона обвинувачення поклала в основу нібито встановлених фактичних обставин обвинувачення. Звертає на себе увагу і те, що встановлені експертами особливості механізму утворення тяжкої травми голови загиблого - після отримання додаткового прискорення (наприклад, удару в обличчя), повністю корелюють з версією бійки, про яку бажав повідомив слідству потерпілий, якого з цього приводу так і не допитали.
		Породжені свідком ОСОБА_18 сумніви щодо самої можливості отримання ОСОБА_12 під час конфлікту з ОСОБА_17 травми голови внаслідок удару об стіну потилицею одержали додаткове обґрунтування і через показання потерпілого ОСОБА_19 про невисокий зріст загиблого сина  приблизно 1 м 68 см, що мало б враховуватися через призму габаритів крісла, в якому він відпочивав, яке візуально мало високу спинку, що підтримувала голову відпочиваючого  ці дані досудовим розслідування в жодний спосіб не перевірялися.
		Підсумовуючи викладене, під час судового розгляду встановлено лише те, що 13 липня 2019 року в одному з приміщень покинутої будівлі колишнього кінотеатру «Екран» по пр-ту Перемоги, 117 у м. Києві між обвинуваченим ОСОБА_17 та ЗАДОРОЖНИМ у присутності очевидця  свідка ОСОБА_18 стався конфлікт, під час якого внаслідок контакту з боку ОСОБА_17 сидячий на кріслі ЗАДОРОЖНИЙ через відхилення крісла назад вдарився головою об стіну. Водночас, поданими доказами не доведено те, що ОСОБА_17 наніс по обличчю ОСОБА_23 удар саме кулаком руки, від якого потерпілий вдарився саме задньою частиною голови і саме об бетонну стіну. Після цього ОСОБА_22 на протязі не менше шести годин вчиняв активні дії  переміщався на значні відстані, вживав спиртні напої, розмовляв, на болі не скаржився. ЗАДОРОЖНИЙ з`явився близько 21 години 13 липня 2019 року у мокрому ззаду одязі (кофта, штани) з гематомою на обличчі з правого боку, якої раніше не було, був весь «запухший», пояснивши, що впав в калюжу біля кафе через дорогу, але за яких обставин, не розповідав. Після цього також вчиняв активні дії, пізніше став скаржитися на болі в голові, його почало трусити, помер під ранок ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тілі виявлені тілесні ушкодження в області голови, характер та локалізація яких встановлена судовими медиками та не оспорюється сторонами, власне як і причини смерті загиблого.
		За таких обставин, за результатом оцінки всіх доказів, які суд визнав допустимими, викладені в обвинувальному акті обставини злочину, поставленого у провину обвинуваченому, не отримали свого належного підтвердження з тим, щоб визнати спростованою версію захисту про можливість отримання ОСОБА_12 смертельної травми голови за інших обставин, а тому суд в повному обсязі показання обвинуваченого та частково свідка ОСОБА_18 , тлумачачи всі сумніви щодо доведеності вини на користь обвинуваченого, кладе в основу свого вироку в частині, в якій показання останньої не суперечать показанням обвинуваченого. Показання свідка ОСОБА_18 в частині, в якій вони суперечать показанням обвинуваченого суд оцінює критично через їх спростування, в тому числі експертним шляхом, а відтак відхиляє.
		Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи № 483 від 27 серпня 2019 року (а. 74-83), ОСОБА_6 у період часу інкримінованих йому дій і на теперішній час не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, за своїм психічним станом міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вказаний висновок суд кладе в основу свого висновку про те, ОСОБА_6 був осудним.
		Іншихдоказів, які могли б бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_17 , прокурором надано не було.
		Сторони не заявляли клопотання про допит інших свідків, дані про які вказані в реєстру до обвинувального акту через те, що вони не вирішували питання виявлених судом сумнівів. 
		Подані до суду документи, які характеризують особу обвинуваченого, не впливають на вказані висновки суду.
		Підсумовуючи наведене,суд вважає,що пред`явлене ОСОБА_17  обвинувачення не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати поза розумним сумнівом доведеним те, що вчинено злочин, в якому він обвинувачується. Версія про можливість спричинення ОСОБА_10 тяжкої травми голови за інших обставин не спростована, а сумніви з цього приводу захистом належно обґрунтовані.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено ів ст. 17 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів обвинувачення, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що за вказаних в обвинувальному акті обставин 13 липня 2019 року близько 14 год. 00 хв. ПЕТРЕНКО, перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі колишнього кінотеатру «Екран» по пр-ту Перемоги, 117 у м. Києві, умисно заподіяв ЗАДОРОЖНОМУ Влерію тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо нього, виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що злочин вчинено обвинуваченим ОСОБА_17 .
		Враховуючи необґрунтованість висунутого обвинувачення, суд вважає за необхідне раніше обрані заходи забезпечення скасувати (строк перебування ОСОБА_13 під вартою становить з 15 липня 2019 року по 30 січня 2020 року).
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 100, 126, 182, 368, 370, 371, п. 2 ч. 1 ст. 373, 374-376 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати невинуватиму пред`явленомуобвинуваченні увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.121КК України,та виправдатийого зацим обвинуваченнямз підставне доведення,що злочинвчинено обвинуваченим ОСОБА_24 .
		Раніше обраний ОСОБА_25 запобіжний захід  ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ  скасувати. Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.
		Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, віднести на рахунок держави.
		Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: - особисті речі загиблого (гаманець, гроші, посвідчення) повернути потерпілому ОСОБА_26 ; - інші документи  зберігати при матеріалах провадження; - відбитки та біологічні зразки  знищити.
		Вирок можебути оскарженийв апеляційномупорядку доКиївського апеляційногосуду  шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		СУДДЯ ОСОБА_27

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...