Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/29/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них; справи, що виникають з відносин публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2020. Зареєстровано: 31.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 30.01.2020
Номер судового провадження: П/9901/29/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		30 січня 2020 року 
		Київ
		 
		справа №9901/29/20
		адміністративне провадження №П/9901/29/20
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Медведем Василем Осиповичем, до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Державного бюро розслідувань про визнання протиправним і нечинним указу, визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі,  
		у с т а н о в и в :
		27 січня 2020 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), подана адвокатом Медведем Василем Осиповичем, до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Державного бюро розслідувань про: 
		- визнання протиправним і нечинним Указу Президента України від 27 грудня             2019 року №960/2019 «Про звільнення Р.Труби з посади Директора Державного бюро розслідувань»;
		- визнання протиправним і скасування наказу Державного бюро розслідувань від 28 грудня 2019 року №532-ос «Про припинення повноважень Директора Державного бюро розслідувань»;
		- поновлення ОСОБА_1 на посаді Директора Державного бюро розслідувань. 
		За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:            1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
		Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, Верховний Суд ураховує таке.
		За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
		У пункті 3 частини першої статті 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно з яким - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
		За пунктом 5 частини першої статті 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Главою 2 розділу І «Загальні положення» КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).
		Згідно з частиною третьою статті 27 КАС України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
		Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
		Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним.
		Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;                 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.  
		Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною першою статті 20 КАС України. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 КАС України).
		За змістом позову ОСОБА_1 об`єднано позовні вимоги як до Президента України, які з урахуванням вимог дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею 22 КАС України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Державного бюро розслідувань, що підсудні Окружному адміністративному суду міста Києва. 
		Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
		Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
		Водночас згідно з приписами частини п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.
		За частиною шостою статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
		Ураховуючи, що позивач об`єднав в одне провадження кілька вимог, що підсудні різним судам, і відсутні законні підстави для їхнього роз`єднання в окремі провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 172 КАС України та наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви позивачеві на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
		Посилання позивача на можливість одночасного розгляду позовних вимог до Президента України та Державного бюро розслідувань з огляду на вимоги статті 21 КАС України, оскільки за вибором позивача судом першої інстанції є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Верховний Суд уважає безпідставними. Об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, частина яких підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, а інша - Окружному адміністративному суду міста Києва, за правилами вказаної статті не передбачено. 
		Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2019 року в справі №9901/8/19, від 27 червня 2019 року в справі №9901/189/19, від 08 серпня                   2019 року в справі №9901/17/19, від 19 вересня 2019 року в справі №9901/62/19 та від 02 жовтня 2019 року в справі №9901/382/19. 
		Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
		Керуючись статтями 22, 169, 172, 243, 248, 256, 295 КАС України, Суд
		у х в а л и в :
		Позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Медведем Василем Осиповичем, до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Державного бюро розслідувань про визнання протиправним і нечинним указу, визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
		Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		Суддя                                                                                                                        О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...