Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 492/1327/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2020. Зареєстровано: 02.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 03.03.2020
Номер судового провадження: 2/492/18/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 492/1327/18
		Провадження № 2/492/18/20
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2020 року                                м. Арциз
		 
		Арцизький районний суд Одеської області у складі:
		Головуючого  судді Череватої В.І.,
		за участю секретаря судового засідання  Каширної О.Г., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
		Представник позивача  адвокат Кондраков В.В.,
		Представник позивача  адвокат Гук В.С., 
		Представник відповідача  адвокат Шестакова Ю.Д.,
		Представник відповідача  адвокат Смоков Д.С.,
		Представник відповідача  Думбрава А.С., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив суд ухвалити рішення, яким визнати недостовірною та такою, що порушує його права, свободи, ганьбить честь, гідність, порочить ділову репутацію, інформацію, розповсюджену відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у випуску № 19 газети «Арцизькі Вісті» від 17 травня 2018 року, зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, яка була розповсюджена ними по відношенню до ОСОБА_1 в той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме: опублікуванням в газеті «Арцизькі Вісті» інтерв`ю із визнанням відповідачами недостовірної інформації, яка була розповсюджена ними по відношенню до ОСОБА_1 в інтерв`ю, яке було опубліковано у випуску № 19 газети «Арцизькі Вісті» від 17 травня 2018 року та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 120000,00 гривень (а.с. 1  9 т. 1). 
		Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.
		Особи, що беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.
		Ухвалою суду від 04.09.2018 року провадження у справі відкрито (а.с. 44 т. 1). 
		Ухвалою судувід 20.09.2018року, відкладено підготовче судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (а.с. 71 т. 1). 
		Ухвалою суду від 29.10.2018 року, продовжено строк підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди на 30 днів (а.с. 169 т. 1). 
		Ухвалою суду від 05.11.2018 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_2  адвоката Шестакової Ю.Д. про призначення судової лінгвістичної експертизи  задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - судову лінгвістичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи є інформація опублікована в інтерв`ю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в випуску 19 газети «Арцизькі Вісті» фактичним твердженням чи оціночним судженням? Чи є інформація опублікована в інтерв`ю під назвою « ОСОБА_4 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 » в випуску 19 газети «Арцизькі Вісті» такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта (а.с. 180 т. 1). 
		Ухвалою суду від 04.11.2019 року, поновлено провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (а.с. 11 т. 2). 
		Ухвалою суду від 03.12.2019 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному провадженні (а.с. 24 т. 2). 
		Представник позивача  адвокат Кондраков В.В. у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив суд позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та у відповіді на відзив (а.с. 113  144, 140 - 144 т. 1). 
		Представник відповідача ОСОБА_2  адвокат Шестакова Ю.Д., відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» Думбрава А.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та в запереченнях щодо відповіді на відзив відповідача (а.с. 50  64, 76  79, 152 - 157 т. 1). 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступних висновків.
		Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексі України (ст. 4).
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст. 12 України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		Відповідно дост. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідност. 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено,що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтерв`юбула розповсюдженанаступна інформація:«Рядовому жителюследует знать,что 60%предприятия ООО«Агрофирма «Днестровская»выкупила у ОСОБА_5 семьяБратиновых (попоступившей информацииза 2млн дол.).В принципе,они этосделали незаконно,потому чтопри продажеправ (вУставе такбыло записано) ОСОБА_6 должен былпредложить этодругим имеющимсяучредителям предприятия.Они составляютвторую сторонуконфликта,и ониотстаивают своиправа собственниковданного предприятия. Також,в інтерв`юзазначено,що:«Все незаконныедействия порегистрации черезсуды,через киевскихрегистраторов проводятсястороной ОСОБА_7 вичаи егосына иБирбинюка (П.И.-ред.).Купив 60%,они захотеливыкинуть остальныхучредителей изпредприятия,оставив ихни счем.».«По темдокументам,что подавалисьрегистратору.Иван ОСОБА_8 свои права ОСОБА_9 обоим ОСОБА_10 ,они ужерегистрировались поэтим документам.Суд отменилэту регистрацию.». Крім того,йдеться проте,що «Ужеесть множествосудебных решенийи рейдерствокак разусматривается состороны ІНФОРМАЦІЯ_3 ,которые владеютбольшей частьюправ.». Також, в інтерв`ю зазначено, про те що: «Исключение - два села из округа депутата облсовета ОСОБА_7  Новые Капланы и Васильевка. Мы подавали предложения на все сельские советы. К сожалению, не все они были вынесены на сессию облсовета. Не знаю, кто принимал решение, ОСОБА_11 или кто другой, но список объектов с нами не утверждался, поэтому Новые Капланы и Васильевка, сёла, которые входят в округ упомянутого депутата, не затронуты. А вот, к примеру в Надеждовку, уже который год подряд при содействии ОСОБА_12 В. Братинова из областного бюджета направляются немалые средства на ремонт канализационной системы. Дело, конечно же, нужное, но только вот за последние годы в этот объект уже вложено свыше 5 млн. грн., а конца всё не видать. Складывается впечатление, что идёт простое отмывание денег». «Все эти годы население вводится в заблуждение, а вышеуказанные депутаты увеличили своё состояние во множество раз» (а.с. 12 т. 1).
		ОСОБА_1 є співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» (код ЄДРПОУ 00855440), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 13  20 т. 1).
		Як вбачається з копії договору дарування частки у статутному капіталі серії НМТ № 231594 від 05.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_13 , у подальшому іменований «Дарувальник», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , у подальшому іменований «Обдаровуваний», з іншої сторони, за цим договором Дарувальний безоплатно передає у власність Обдаровуваному частину частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дністровська», у розмірі 12445,00 гривень 00 копійок. ОСОБА_14 в Статутному капіталі ТОВ «Агрофірма «Дністровська»» складає 17805,00 гривень. Частина частки Дарувальника в Статутному капіталі ТОВ «Агрофірма «Дністровська»», яка передається Обдаровуваному складає 12445,00 гривень (а.с. 21  23 т. 1). 
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, заява повноважного представника позивача  Шестакової Ю.Д. про закриття провадження у справі № 815/116/18 у зв`язку з відмовою позивача від позову задоволено, закрито провадження у справі № 815/116/18 за позовом засновника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська»» ОСОБА_15 до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновської Анастасії Андріївни, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська»», ОСОБА_16 про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії № 15271050023000170 від 26.12.2017 року щодо зімни складу засновників ТОВ «Агрофірма «Дністровська»» (а.с. 24  26 т. 1). 
		Як вбачається з детальної інформації про юридичну особу  відповідач по наявній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» є юридичною особою, керівник Думбрава А.С., діяльність  видання газет (а.с. 27  33 т. 1). 
		Як вбачається з копії довідки, виданої Новокапланівською сільською радою Арцизького району Одеської області від 03.10.2018 року № 02-14/327, за період з 2016 року по 2018 р. за сприянням депутата Одеської обласної ради округу ОСОБА_1 за рахунок обласного бюджету на території Новокапланівської сільської ради (с. Василівка та Нові Каплани) було виконано наступні роботи: 2016 рік  300000,00 грн. на придбання та встановлення нової водонапірної башти в с. Нові Каплани; 2017 р.  300000,00 грн. на капітальний ремонт ДНЗ «Струмок» в с. Нові Каплани; 2017 рік  300000,00 грн. на капітальний ремонт водопроводу в АДРЕСА_1 ; 2018 рік  200000,00 грн. (в частині міжбюджетних трансфертів) на капітальний ремонт ДНЗ «Струмок» в с. Нові Каплани, друга частина (а.с. 108 т. 1). 
		Відповідно до копії довідки, виданої Вознесенською Першою сільською радою Арцизького району Одеської області від 03.10.2018 року № 02-10/228, за клопотанням депутата обласної ради ОСОБА_1 були виділені та освоєні кошти з обласного бюджету: 2017 рік  250000,00 грн. на капітальний ремонт (заміна водопровідної башти) с. Вишняки Арцизького району Одеської області, 2017 рік  200000,00 грн. для відкриття 2 ясельної групи НВК с. Вознесенка Перша Арцизького району Одеської області, 2018 рік  200000,00 грн. капітальний ремонт водопроводу по АДРЕСА_2 району АДРЕСА_3 . Почалася робота по капітальному ремонту спортзалу (заміна підлоги) НВК с. Вознесенка Перша Арцизького району Одеської області (а.с. 109 т. 1). 
		У відзиві на позов відповідач посилався на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року, як вбачається з копії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року, позовну заяву ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Державного реєстратора Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Бессараб Сніжани Іванівни (місцезнаходження: 68400, Одеська обл., м. Арциз, вул. Соборна,46), за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Агрофірма «Дністровська» (місцезнаходження: 68421, Одеська обл., Арцизький район, с. Теплиця, вул. Центральна, 87) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії від 20.02.2017 року за №15271050021000170 про зміну складу засновників ТОВ «Агрофірма «Дністровська», - задоволено, визнано протиправною та скасовано реєстраційну дію, проведену Державним реєстратором Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Бессараб Сніжани Іванівни (місцезнаходження: 68400, Одеська обл., м. Арциз, вул. Соборна, 46) від 20.02.2017 року за № 15271050021000170 про зміну складу засновників ТОВ «Агрофірма «Дністровська». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Арцизької районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: 68400, Одеська обл., м. Арциз, вул. Соборна, 46) на користь ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року, прийнято відмову ОСОБА_17 від позову. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року по справі № 815/315/18  визнано нечинним. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_17 до Державного реєстратора Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Бессараб Сніжани Іванівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, закрито (а.с. 119  129 т. 1). 
		Як вбачається з висновку експертів за результатами проведення комплексної психолого  лінгвістичної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.10.2019 року № 24362/18-61/24566/18-61, інформація, опублікована в інтерв`ю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 », у випуску № НОМЕР_2 ) від 15 травня 2018 року районної газети «Арцизькі Вісті» за сукупним об`єктивним змістом є фактичним твердженням. Інформація, опублікована в інтерв`ю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 », у випуску № НОМЕР_2 ) від 15 травня 2018 року районної газети «Арцизькі Вісті» за сукупним об`єктивним змістом не є оціночним судженням. Інформація, опублікована в інтерв`ю під назвою « ОСОБА_4 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 », у випуску № НОМЕР_2 ) від 15 травня 2018 року районної газети «Арцизькі Вісті» є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 (а.с. 2  8 т. 2).
		Суд погоджується з висновком експертизи, що публікація в газеті за сукупним об`єктивним змістом є фактичним твердженням, не є оціночним судженням, є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . 
		Щодо позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, порочить ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у випуску № 19 газети «Арцизькі вісті» від 17 травня 2018 року та спростування недостовірної інформації, слід звернути увагу на наступне. 
		Статтею 3 Конституції Українипередбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		У відповідності зст. 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		В свою чергуст. 34 Конституції Українипередбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Разом з тим відповідно дост. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Згідно з ч. 2ст. 5 Закону України «Про інформацію»реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Статтею 297 ЦК України, визначено, що кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Межа допустимої критики щодо державного службовця визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи. Проте фактичні твердження про вчинення позивачем дій, що містять ознаки злочину, порушують презумпцію невинуватості та негативно впливають на немайнові права позивача.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4Постанови від 27 лютого 2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Конституція Українивизнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Конституцією Українигарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Право на повагу людської гідності - це право, що захищає гідність будь-якої особи, забезпечує належне ставлення до неї з боку органів державної влади, інших осіб. Це є одним із видів прав людини, належить до основоположних прав, адже воно є необхідним для нормального існування та розвитку людини, є загальним та є особистим (або громадянським) правом.
		Статтею 1 Загальної декларації прав людини закріплено: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
		Відповідно дост. 32 Конституції Україниніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно з ч. 4ст. 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.
		Статтею 201 ЦК Українипередбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно дост. 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Статтею 297 ЦК Українивизначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно дост. 30 Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
		Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі - Резолюція). Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації зазначено, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду»при розгляді справ суди застосовуютьЄвропейську Конвенцію з прав людиниі практику суду як джерело права. Так, ст. 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуютьсяКонституцією.
		Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.
		У рішенні від 07.02.2012 «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.
		Разом з цим, в таких справах як «Лінгенс проти Австрії» (1986 р.); «Обершлік проти Австрії» (1991 р.), у яких йшлось про публічну критику політиків, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.
		З аналізу вказаних рішень випливає, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням ст. 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
		У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
		Згідно з положеннямист. 277 ЦК Українитаст. 12 ЦПК України, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Позивач довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4Постанови від 27 лютого 2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред`явити орган цієї юридичної особи (п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Положеннями абз. 5 п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить, відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Відповідно до пункту 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»(далі - Постанова)юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно з пунктом 19Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Згідно зіст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Як зазначалось вище, згідно з ч. ч. 1, 2ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено також у ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», які, відповідно дост. 9 Конституції України, є частиною законодавства України.
		Відповідно дост. 275 ЦК України, захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановленийглавою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо. 
		Положеннямист. 62 Конституції Українизакріплено один із основоположних принципів - презумпція невинуватості, а також відповідно до вимогст. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію.
		Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Частиною 2ст. 302 ЦК Українипередбачено обов`язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.Конституція Українивизнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Разом із цим,Конституцією Українигарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань (ст. 34). Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
		За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно зі статтями297,299 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі, на їх недоторканність.
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		За обставин цієї справи підлягає вирішенню питання щодо дотримання при поширенні інформації презумпції невинуватості.
		Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, а відповідачі такого обов`язку не виконали.
		Відповідно достатті 62 Конституції України,статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Відповідно до частини другоїстатті 302 ЦК Українифізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа має право поширювати інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо). При цьому, фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.
		Стаття 12 Загальної декларації прав людини проголошує, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в його особисте та сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його життя, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань. Особисте життя будь-якої людини, навіть тісно пов`язане з громадським, тим не менш у ньому не розчиняється, і має свої межі. Надаючи широкі можливості реалізації свободи слова і поширенню інформації, Конвенція закріпила положення про те, що свобода слова одночасно передбачає відповідні обов`язки і відповідальність. Головним обмеженням у регулюванні цього питання є право на недоторканність приватного життя. У будь-які державі особлива увага завжди приділяється приватному життю осіб, які перебувають на публічній службі. У зв`язку із цим під час розгляду таких справ суди повинні брати до уваги положення Декларації про свободу політичної дискусії в засобах масової інформації, яка прийнята 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також важливі рекомендації Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя. Зокрема, названа Резолюція зазначає, що публічними фігурами є ті особи, які обіймають державну посаду і (або) користуються державними ресурсами, а також всі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті, будь-то в галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі. Це означає, що недоторканність приватного життя публічних осіб стосується як політиків, високопосадовців, так і публічних осіб у галузі спорту, мистецтва, культури, науки тощо. 5.1. Політичні діячі та посадові особи, які обіймають політичні (публічні) посади або здійснюють публічну владу, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ.
		В судовому засіданні встановлено, що позивач є депутатом облради та засновником ТОВ «Агрофірма «Дністровська»» і публікація про нього в газеті була як про депутата так і про засновника товариства. 
		Судом встановлено, що інформація, розповсюджена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у випуску № 19 газети «Арцизькі вісті» від 17 травня 2018 року, а саме:
		«Рядовому жителю следует знать, что 60% предприятия ООО «Агрофирма «Днестровская» выкупила у ОСОБА_5 семья Братиновых (по поступившей информации за 2 млн. дол.). В принципе, они это сделали незаконно, потому что при продаже прав (в Уставе так было записано) ОСОБА_6 должен был предложить это другим имеющимся учредителям предприятия. Они составляют вторую сторону конфликта, и они отстаивают свои права собственников данного предприятия.
		Все незаконные действия по регистрации через суды, через киевских регистраторов проводятся стороной ОСОБА_7 и его сына и Бирбитока (П.И. - ред.). Купив 60%, они захотели выкинуть остальных учредителей из предприятия, оставив их ни с чем.».
		«Уже есть множество судебных решений и рейдерство как раз усматривается ІНФОРМАЦІЯ_3 , которые владеют большей частью прав.».
		«По тем документам, что подавались регистратору Иван ОСОБА_8 продал свои права ОСОБА_9 обоим ОСОБА_10 , они уже регистрировались по этим документам. Суд отменил эту регистрацию.»
		«Исключение - два села из округа депутата облсовета ОСОБА_7 - Новые Капланы и ОСОБА_18 . Мы подавали предложения на все сельские советы. К сожалению, не все они были вынесены на сессию облсовета. Не знаю, кто принимал решение, ОСОБА_11 или кто другой, но список объектов с нами не утверждался, поэтому Новые Капланы и Васильевка, сёла, которые входят в округ упомянутого депутата, не затронуты. А вот, к примеру в Надеждовку, уже который год подряд при содействии ОСОБА_19 .Братинова из областного бюджета направляются немалые средства на ремонт канализационной системы. Дело, конечно же, нужное, но только вот за последние годы в этот объект уже вложено свыше 5 млн. грн., а конца всё не видать. Складывается впечатление, что идёт простое отмывание денег».
		«Все эти годы население вводится в заблуждение, а вышеуказанные депутаты увеличили своё состояние во множество раз».», не носить характеру оціночного судження, а містить конкретні твердження.
		Такі твердження відповідача є неправдивими та є такими, що наносять шкоду діловій репутації позивача, а доказів зворотному з боку відповідачів суду надано не було.
		Як підставу своїх вимог позивач зазначає те, що поширена щодо нього інформація є недостовірною.
		Вказані доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
		Крім того, жодних доказів щодо рейдерського захвату ОСОБА_1 . ТОВ «Агрофірма «Дністровська»» суду не надано та вирок щодо вказаних дій не ухвалено. Фактичні твердження відповідача про вчинення позивачем дій, що містять ознаки злочину, порушують презумпцію невинуватості та негативно впливають на немайнові права позивача.
		Відповідно ст.62Конституції України,особа вважаєтьсяневинуватою увчиненні злочинуі неможе бутипіддана кримінальномупокаранню,доки їївину небуде доведенов законномупорядку івстановлено обвинувальнимвироком суду.  Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Суд на підставі належним чином оцінених доказів, врахувавши зміст поширеної відповідачами інформації щодо позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, встановив, що позивач довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначена інформація є недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
		Задовольняючи позовні вимоги щодо спростування недостовірної інформації у визначений позавачем спосіб суд зазначає про таке.
		Відповідно достатті 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ч. 2ст. 16 ЦК України, серед іншого, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.
		Суд враховує те, що оприлюднена відповідачами щодо позивача інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною. Розповсюдження зазначеної недостовірної інформації широкому колу осіб, кому вказана інформація стала відомою, порушило права ОСОБА_1 та відобразились на його діловій репутації, оскільки він змушений доказувати протилежне.
		Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 6ст. 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно ч. 7ст. 277 ЦК Україниспростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
		Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Положеннями ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948р.встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
		Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966р. встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).
		Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз`ясненнями, викладеними у п. п. 3, 25Постанови, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Так, кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленимиглавою 3 ЦК України.
		В абзаці 1 п. 24Постановивказано про те, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.
		Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на свій вибір (частини перша та друга статті 34 Конституції України). Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України). Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України). У рішенні ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) суд зазначив про необхідність розрізняти факти та оціночні судження, оскільки наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею10 Конвенції. 
		Позивач ОСОБА_1 обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.
		З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині зобов`язання спростувати поширену інформацію у такий самий спосіб, який вона була поширена, шляхом спростування вказаної недостовірної інформації у такий же спосіб, у який вона була поширена, підлягають задоволенню.
		При цьому, суд вважає за необхідне встановити строк один місяць з дня набрання рішенням законної сили для здійснення визначених дій для спростування недостовірної інформації.
		Щодо позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 120000,00 гривень, то слід зазначити наступне.
		Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Статтею 23 ЦК Українивстановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідност. 1167 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
		Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
		Пункт 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.
		Відповідно до п. 27Постановиспособами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		Відповідно до пункту 4 частини другоїстатті 23 ЦК Україниморальна шкодаполягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача.
		Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті269,270 ЦК України). 
		Поняття «моральна шкода» визначено упостанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р. Отже під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.
		Визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб`єкта. Згідно зст. 2 Закону «Про банки і банківську діяльність», щодо фізичної особи визначено, що ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, яка дозволяє зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
		Приниженням ділової репутації є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його професійної діяльності, у зв`язку з чим знижується його авторитет. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. ст. 1166,1167 ЦК України. 
		У зв`язку з поширенням недостовірної інформації ОСОБА_1 відчув душевні страждання, оскільки безпідставні висловлювання відповідача ОСОБА_2 дали негативну оцінку його особистим якостям, поставили під сумнів господарську діяльність ТОВ «Агрофірма «Дністровська»», у нього порушились нормальні життєві зв`язки.
		Відповідно до п. 27Постановипри визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.
		Безперечно, суд звертає увагу на те, що будь-які негативні відомості про особу призводять до хвилювань особи, до змін в організації її життя при спілкуванні із оточуючими, необхідністю додаткових пояснень тощо. Ці хвилювання і зміни організації життя позивача мають причинно-наслідковий зв`язок.
		Отже, суд вважає, що достатньою сатисфакцією для позивача ОСОБА_1 є солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень, вважаючи, що такий розмір моральної шкоди є цілком розумним і справедливим та доведеним, оскільки відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної психолого  лінгвістичної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.10.2019 року № 24362/18-61/24566/18-61, інформація, опублікована в інтерв`ю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 районной государственной администрации», у випуску № НОМЕР_2 ) від 15 травня 2018 року районної газети «Арцизькі Вісті» за сукупним об`єктивним змістом є фактичним твердженням. Інформація, опублікована в інтерв`ю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 », у випуску № НОМЕР_2 ) від 15 травня 2018 року районної газети «Арцизькі Вісті» за сукупним об`єктивним змістом не є оціночним судженням. Інформація, опублікована в інтерв`ю під назвою « ОСОБА_4 разговор ІНФОРМАЦІЯ_2 », у випуску № НОМЕР_2 ) від 15 травня 2018 року районної газети «Арцизькі Вісті» є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , що свідчить про часткове задоволення вищевказаної позовної вимоги.
		Посилання позивача на те, що йому завдана моральна шкода в розмірі 120000,00 гривень, належним чином не обґрунтована та не доведена у суді, чим позивач не виконав свого обов`язку доказування, визначеного ст. ст. 12, 81 ЦПК України.
		Наявність чи відсутність наведених обставин та можливість встановлення відповідних фактів суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 10, 11, 27, 57 - 60 ЦПК України, за якими сторони при вирішенні справи зобов`язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підстави їх вимог.
		Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін .Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи.  Цідані встановлюютьсятакими засобами:  письмовими,речовими іелектронними доказами;  висновкамиекспертів;  показаннямисвідків.  Належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.  Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно доположень статті89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів.  Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.  Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, з підстав, зазначених у рішенні. 
		Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись Конституцією України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. ст. 5, 30 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 23, 201, 277, 297, 302, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 76, 81, 141, 258  260, 263  265, 354 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, порочить ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у випуску № 19 газети «Арцизькі вісті» від 17 травня 2018 року, а саме:
		«Рядовому жителю следует знать, что 60% предприятия ООО «Агрофирма «Днестровская» выкупила у ОСОБА_5 семья Братиновых (по поступившей информации за 2 млн. дол.). В принципе, они это сделали незаконно, потому что при продаже прав (в Уставе так было записано) ОСОБА_6 должен был предложить это другим имеющимся учредителям предприятия. Они составляют вторую сторону конфликта, и они отстаивают свои права собственников данного предприятия.
		Все незаконные действия по регистрации через суды, через киевских регистраторов проводятся стороной ОСОБА_7 и его сына и Бирбитока (П.И. - ред.). Купив 60%, они захотели выкинуть остальных учредителей из предприятия, оставив их ни с чем.».
		«Уже ІНФОРМАЦІЯ_4 множество судебных решений и рейдерство как раз усматривается ІНФОРМАЦІЯ_5 стороны ІНФОРМАЦІЯ_3 , которые владеют большей частью прав.».
		«По тем документам, что подавались регистратору Иван ОСОБА_8 свои права ОСОБА_9 обоим ОСОБА_10 , они уже регистрировались по этим документам. Суд отменил эту регистрацию.»
		«Исключение - два села из округа депутата облсовета ОСОБА_7 - Новые Капланы и ОСОБА_18 . Мы подавали предложения на все сельские советы. К сожалению, не все они были вынесены на сессию облсовета. Не знаю, кто принимал решение, ОСОБА_11 или кто другой, но список объектов с нами не утверждался, поэтому Новые Капланы и Васильевка, сёла, которые входят в округ упомянутого депутата, не затронуты. А вот, к примеру в Надеждовку, уже который год подряд при содействии ОСОБА_19 .Братинова из областного бюджета направляются немалые средства на ремонт канализационной системы. Дело, конечно же, нужное, но только вот за последние годы в этот объект уже вложено свыше 5 млн. грн., а конца всё не видать. Складывается впечатление, что идёт простое отмывание денег».
		«Все эти годы население вводится в заблуждение, а вышеуказанные депутаты увеличили своё состояние во множество раз».».
		Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» (місцезнаходження: 68400, Одеська область, м. Арциз, вул. 28 червня, буд. 102  А, код ЄДРПОУ 02474334) спростувати недостовірну інформацію, яка була розповсюджена ними по відношенню до ОСОБА_1 в той самий спосіб, в який вона була поширена, у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, а саме: опублікуванням в газеті «Арцизькі вісті» інтерв`ю із визнанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недостовірною інформації, яка була розповсюджена ними по відношенню до ОСОБА_1 в інтерв`ю, яке було опубліковано у випуску № 19 газети «Арцизькі вісті» від 17 травня 2018 року.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» (місцезнаходження: 68400, Одеська область, м. Арциз, вул. 28 червня, буд. 102  А, код ЄДРПОУ 02474334) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) завдану моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»» (місцезнаходження: 68400, Одеська область, м. Арциз, вул. 28 червня, буд. 102  А, код ЄДРПОУ 02474334) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 509 (одна тисяча п`ятсот дев`ять) гривень 56 копійок в рівних частинах з кожного. 
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити. 
		 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 31 січня 2020 року.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Арцизькі Вісті»», код ЄДРПОУ 02474334, що знаходиться за адресою: 68400, Одеська область, Арцизький район, місто Арциз, вул. 28 Червня, буд. 102-А.
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ
		Арцизького районного суду                         В.І. Черевата
		Одеської області

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...