Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 935/154/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 31.01.2020. Зареєстровано: 02.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2020
Номер судового провадження: 1-кс/935/89/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019061190000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Коростишівський районний суд Житомирської області 
		 
		Справа № 935/154/20
		Провадження № 1-кс/935/89/20
		У Х В А Л А
		29 січня 2020 року                         м.Коростишів
		 
		Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , із секретарем - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна,- 
		 Встановив:
		До слідчого судді Коростишівського районного суду звернувся слідчий СВ Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту, обґрунтовуючи його наступним.
		Слідчим відділом Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42019061190000007 від 07 лютого 2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведення процедури закупівлі шляхом відкритих торгів, 19.10.2016 між Службою автомобільних доріг у Житомирській області в особі начальника ОСОБА_4 (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ПЛЮС БУД» (далі ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД») в особі директора товариства ОСОБА_5 (Підрядник), укладено договір № 83 про закупівлю робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (45221100-3. Будівництво мостів. Будівництво мосту через р. Ірша в с. Рижани на км 37+780 автомобільної дороги від автомобільної догори М-06  Червоноармійськи  Нова Борова  Йосипівка, Житомирська область (залишки робіт)). 
		У відповідності до статуту ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД» в редакції від 22.02.2017, згідно п. 1.8 ОСОБА_5 є єдиним учасником ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД». 
		У відповідності до Наказу №2-к від 18.04.2016 ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД» ОСОБА_5 переведено з посади головного інженера на посаду директора від 18.04.2016.
		В силу займаної посади та покладених на нього повноважень ОСОБА_5 являвся службовою особою. 
		Так, будучи директором ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД», яке є стороною договору №83 про закупівлю робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (45221100-3. Будівництво мостів. Будівництво мосту через р. Ірша в с. Рижани на км 37+780 автомобільної дороги від автомобільної догори М-06  Червоноармійськи  Нова Борова  Йосипівка, Житомирська область (залишки робіт)), ОСОБА_5 зобов`язаний був забезпечити виконання його умов, передбачених п. 1.3, 2.1, 2.2, 7.3, 8.2.1 Договору.
		У ході забезпечення виконання умов договору №83 від 19.10.2016 щодо виконання робіт з будівництва мосту через р. Ірша в с. Рижани на км 37+780 а/д М-06  Червоноармійськ  Нова Борова  Йосипівка, ОСОБА_5 упродовж грудня 2016 року - грудня 2017 року неодноразово виїздив у Хорошівський район Житомирської області, в силу чого до 30.12.2017 йому було достовірно відомо про те, що Підрядником всупереч проектно-кошторисної документації та умовам Договору не виконано обсяг робіт.
		07 лютого 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019061190000007 від 07 лютого 2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та розпочато досудове розслідування.
		Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: висновком будівельно-технічної експертизи № 1022/2155/2156/2157/19-25 від 13.11.2019, договором № 83 від 19.10.2019, наказом Служби автомобільних доріг у Житомирській області №178 від 03.11.2016, наказом Служби автомобільних доріг у Житомирській області №164 від 28.08.2017.
		В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що служба автомобільних доріг у Житомирській області (замовник) перерахували на рахунок ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД» (виконавць) № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «Приват банк» та № НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», грошові кошти за договорами підряду, щодо будівництва мосту через р. Ірша в с. Рижани на км 37+780 автомобільної дороги від автомобільної догори М-06  Червоноармійськи  Нова Борова  Йосипівка, Житомирська область. 
		Таким чином, в результаті злочинних дій, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з інженером відділу якості, технічного контролю та нових технологій Служби автомобільних доріг у Житомирській області ОСОБА_6 , шляхом зловживання своїм службовим становищем та вчинення службового підроблення, вчинив незаконні дії по заволодінні державними коштами на користь ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД», у великих розмірах в сумі 442 861 грн.
		Підставою арешту майна є в сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вище вказаний картковий рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» є предметом та доказом злочину. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом. 
		Згідно д ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Зважаючи на те, що представники ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД» дізнавшись про те, що орган досудового розслідування має намір накласти арешт на рахунки товариства з метою відшкодування завданих у кримінальному провадженні збитків, можуть закрити ці рахунки, або зняти з них грошові кошти, а тому виникла необхідність в розгляді клопотання без повідомлення представників ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД».
		На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, а також з метою відшкодування заподіяних збитків, просить накласти арешт на вказане майно.
		Слідчий подав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити. 
		Розгляд клопотання проводиться без повідомлення власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
		Згідно ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось
		Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається у, у тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Так, слідчим відділом Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42019061190000007 від 07 лютого 2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
		У відповідності до п.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, так слідчий зазначає, що вищевказане майно є речовим доказом, однак відповідна постанова в матеріалах клопотання відсутня та слідчим в клопотанні не доведено, що грошові кошти на рахунках ТОВ «ЄВРО ПЛЮС БУД» відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк» відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України.
		Згідно з ч. 2 п. 4 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		Так, слідчий просить накласти арешт на вказані рахунки ТОВ«ЄВРО ПЛЮС БУД» з метою відшкодування заподіяних збитків, однак слідчим не додано до матеріалів справи обґрунтованого цивільного позову про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні 42019061190000007.
		Враховуючи викладене, на підставі ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
		На підставі викладеного і керуючись ст.170, ч.1 ст.173 КПК України,-
		 постановив:
		В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		 
		 
		 Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...