Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/7175/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2020. Зареєстровано: 02.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2020.
Дата набрання законної сили: 17.06.2020
Результат оскарження 17.06.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/7535/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 420/7175/19 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		27 січня 2020 року                                                           м. Одеса
		 
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Катаєвої Е.В., 
		за участю секретаря судового засідання - Гусарин О.В., 
		представника позивача - Цуркан С.І.,
		представника відповідача - Сокуренко І.А.,
		розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу ,-
		                                          
		                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		До суду з адміністративним позовом (т.1а.с. 5-18,38-50) звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП), в якому позивач просив:
		- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУНП в Одеській області № 2631 від 29.10.2019 року в частині його - ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області № 1516 о/с від 11.11.2019 року в частині звільнення із служби в поліції його - капітана поліції ОСОБА_3, начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області;
		- поновити його - капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області з 16.11.2019 року;
		- стягнути з ГУНП в Одеській області на його користь суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 16.11.2019 року по день поновлення на службі.
		Позивач зазначив, що про оскаржуваний наказ № 1516 о/с від 11.11.2019 року про його звільнення він дізнався від співробітника УКЗ ГУНП в телефонному режимі. Оскаржувані накази видані під час його знаходження на лікарняному та видані з порушенням процедури, на підставі припущень, неповно встановлених обставин, а тому є неправомірними та підлягають скасуванню.
		Позивач вказує, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, відповідно до ст. 1 якого, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського, або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту), тобто підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності - є невиконання, або неналежне виконання поліцейським дисципліни, шляхом недотримання конкретних актів законодавства, наказів та інших відомчих нормативно-правових актів.
		Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Порядок, підстави службового розслідування регламентовані Дисциплінарним статутом, Порядком проведення, затвердженого наказом МВД України від 07.11.2018 року № 893 (далі Порядок № 893).
		Позивач зазначив, що він на займаній посаді начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області перебував з 06.08.2019 року за наказом ГУНП № 994 о/с. На підставі наказу ГУНП № 2397 від 01.10.2019 року (підписаний начальником ГУНП Бехом О.В.) призначено службове розслідування за фактом його затримання співробітниками ДБР, прокуратури Одеської області та УСБУ в Одеській області за КР № 42019160000000459.
		Пунктом 4 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування. З інших підстав службове розслідування ГУНП не призначалось.
		Відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень, проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за фактами нібито його порушень та його підлеглими п. 12 р. 4 та п. 1 р. 8 Порядку розгляду звернень громадян, який затверджений наказом МВСУ № 930- 2017, п. З р. 7, Інструкції з оформлення адмінматеріалів, яка затверджена наказом МВСУ № 1376-2015, службове розслідування ніколи ГУНП не призначалось, водночас, з цього приводу під час службового розслідування ніхто не опитувався, що є порушенням процедури проведення службового розслідування.
		Позивач вважає, що якщо його підлеглими вчинено дисциплінарні проступки, які він не проконтролював, то цілком логічно, що до відповідальності притягуються усі порушники дисципліни. Але спірним наказом ГУНП, крім нього, таких порушників в ході службового розслідування не встановлено. Висновок: його підлеглі накази не порушували - відсутність порушення, свідчить про його належний контроль за діями підлеглих.
		Також позивач зазначив, що він на посаду призначений 06.08.2019 року за наказом ГУНП № 994 о/с, але за спірним дисциплінарним наказом та висновком ГУНП аналізується робота з початку року, тобто в період який передує призначенню та станом на жовтень 2019 року минуло понад 6 місяців, що взагалі робить неможливим застосування дисциплінарних стягнень.
		Відповідно вимог п. 1 розділу 2 Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. До повноважень ОСОБА_4 , як заступника начальника ГУНП, не віднесено право призначення або зміни дисциплінарної комісії, тобто ці ГУНП також порушені.
		Наказом ГУНП № 2606 від 25.10.2019 року (підписаний т.в.о начальника ГУНП ОСОБА_4) внесено зміни до наказу ГУНП № 2397 від 01.10.2019 року. Відповідно, склад дисциплінарної комісії був змінений, тобто нова дисциплінарна комісія повинна була зібрати матеріали, опитати осіб, дослідити матеріали. Проте, без цих та інших необхідних дій в той же день було затверджено незаконний висновок. 
		Відповідно до вимог п. 11 Положення про дисциплінарні комісії, в Національній поліції України, затверджено Наказом МВС від 07.11.2018 року № 893, внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного письмового наказу уповноваженого керівника на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність правових підстав для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії. У разі відсутності з поважних причин голови дисциплінарної комісії, зазначений(а) рапорт (заява) подається заступником голови дисциплінарної комісії або членом дисциплінарної комісії, визначеним з дотриманням частини 6 статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. 
		Проте, замість рапорту, визначеного цим Положенням начальником УКЗ, а не головою дисциплінарної комісії, подано доповідну № 9/8470 від 25.10.2019 року.
		ГУНП незаконно змінено склад комісії у нелегітимний спосіб на підставі доповідної записки неуповноваженої особи всупереч цьому Положенню.
		Відповідно до вимог п. 12 Положення, голова, заступник голови (у разі призначення) та члени дисциплінарної комісії зобов`язані завчасно письмово поінформувати про наявність підстав, що унеможливлюють подальше виконання ними обов`язків у складі зазначеної комісії, уповноваженого керівника, який її утворив, для внесення змін до персонального складу цієї комісії. Таке повідомлення не існує та в матеріалах службового розслідування відсутнє.
		Відповідно до вимог п. 14 Положення, дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу. Таким чином, комісія, визначена ГУНП 25.10.2019 року, була зобов`язана розпочати свою роботу 25.10.2019 року, проте, цієї дати жодне пояснення не відбиралось, заходи з проведення службового розслідування не вживались, що свідчить про порушення ГУНП Дисциплінарного статуту, Порядку та Положення № 893.
		Позивач стверджує, що Дисциплінарний статут, Присягу, Правила етичної поведінки та Положення про Савранський ВП він не порушував та по суті обставин його затримання зазначив, що коли він був призначений на посаду, в серпні 2019 року мешканці міста стали скаржитись, що ГРПП Савранського ВП замість виконання своїх обов`язків займається перевіркою ПДР та «як даішники паслися, так й зараз пасуться на дорозі». Він був вимушений здійснити ряд негласних перевірок щодо підлеглих. Виникли проблемні питання до підлеглого ОСОБА_5 , якого він викликав до службового кабінету та наголосив на необхідності викорінення такої негативної та ганебної практики. Він запевнив, що таке більш не повториться. Через деякий час ОСОБА_5 повідомив його, що «з дороги більше не живе та став на шлях виправлення», проте йому не вистачає коштів. Щоб підтримати його бажання чесно служити він ( ОСОБА_1 ) надав йому особисті кошти у присутності ОСОБА_6 та інших в борг в розмірі 5 800 грн.  Позивач зазначає, що він навіть гадки не мав, що його людське відношення буде так сплюндроване та, замість цивільно-правових відносин, ОСОБА_5 буде фабрикувати відверту брехню. 01.10.2019 року близько 09 год. 00 хв. він повернув мені борг та мене було затримано.
		Позивач вважає, що вигадки ОСОБА_5 про погрози переведенням на посаду чергового офіцера поліції з щоденним графіком чергування, або переведенням в порядку ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» до іншого відділу поліції на значному віддалені від місця проживання, прямо суперечать ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», який передбачає такі права на посаді не нижче начальника ГУНП. Начальник ВП таких прав в поліції не мав та не має, оскільки, не має права прийому або звільнення.
		Позивач стверджує, що відсутні підстави для застосування до нього п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», так як, дисциплінарне стягнення застосовано за відсутності обставин, встановлених відповідно до чинного законодавства України, тобто передчасно. 
		У відповідності до вимог п. 41 постанови Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 804/4096/17, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
		На думку позивача, рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято ГУНП тільки на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження та не ґрунтується на самостійних правових підставах, про це прямо свідчать два листа висновку та дисциплінарного наказу. Інше свідчить про аналіз обставин в період до його призначення, та в наказі про проведення службового розслідування, як підстави проведення не вказані.
		Оскільки, його вину у вчиненні злочину, який став підставою для звільнення не доведено, а відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, спірні накази є протиправними і підлягають скасуванню.
		Позивач вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. ГУНП не враховано, що він перебував на посаді менше 2 місяців, характеризувався виключно позитивно, має високу кваліфікацію. Крім того, матеріали службового розслідування не доводять фактів порушення ним вимог законодавства, за наявності обставин, які свідчать про протилежне, та з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували наявність підстав для прийняття оскаржуваних рішень відповідачем.
		Позивач просив скасувати накази про його звільнення, поновити на посаді та стягнути суму середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
		Ухвалою суду від 02.12.2019 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків (т.1 а.с. 27-30). 
		Ухвалою суду від 12.12.2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т.1 а.с. 2-4). 
		Ухвалами суду від 09.01.2020 року, які занесені до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, оскільки відповідно до ухвали від 12.12.2019 року судом вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_2  (т.2 а.с.190,193).
		Ухвалами суду від 16.01.2020 року, які занесені до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представнику відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також про виклик свідків (т.2 а.с. 227, 229-230).
		Відповідач надав відзив на позов (т.1 а.с.75-86), у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що 01.10.2019 року на адресу ГУНП надійшла інформація про те, що працівниками ДБР разом з працівниками прокуратури Одеської області та УСБУ Одеській області в рамках кримінального провадження № 42019160000000459 від 05.09.2019 року, під час отримання неправомірної вигоди у сумі 5 800 гривень затримано начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1
		Окрім того, було видано наказ ГУНП в Одеській області від 01.10.2019 року № 2397 «Про призначення службового розслідування». 
		25.10.2019 року був складений висновок по даному службовому розслідуванню, у якому зазначено, що під час його проведення було виявлено цілу низку порушень діючого законодавства з боку керівництва Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області, які є підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності. 29.10.2019 року виданий наказ ГУНП в Одеській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 2631, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача, а 11.11.2019 року виданий наказ ГУНП в Одеській області № 1516 о/с про звільнення  позивача зі служби в поліції, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		Згідно з отриманою інформацією, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні  встановлено, що приблизно в кінці серпня 2019 року  начальник Савранського ВП Балтського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 під час особистого спілкування з інспектором сектору реагування патрульної поліції № 4 Савранського ВП Балтського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_5, висунув останньому незаконну вимогу надання йому 1000 грн. при здачі кожної відпрацьованої зміни та 100 доларів США в кінці кожного місяця, або в гривневому еквіваленті відповідно до курсу долара США, а саме 24 грн. за 1 долар США. Перебуваючи 01.10.2019 року на території внутрішнього двору Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, смт. Саврань, вул. Миру 59, близько о 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, отримав від ОСОБА_5 5 800 грн., з яких 1000 грн за цілодобове чергування ОСОБА_5 та відповідно по 2 400 грн. за вересень 2019 року за ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Відразу після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_1 було затримано.
		Опитані в ході службового розслідування, а саме: інспектор сектору реагування патрульної поліції № 4 Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Ширяївського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_8 підтвердили обставини, викладені в матеріалах досудового розслідування.
		Згідно з висновком службового розслідування, капітан поліції ОСОБА_1 , порушивши вимоги ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 41 розділу 3 Положення про Савранське відділення поліції Балтського відділу поліції ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом Головного управління від 30.08.2019 року № 2140, пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, зареєстрованого 06.12.2016 року в Міністерстві юстиції України за № 1576/29706, вступив в неділові стосунки з капітаном поліції ОСОБА_5 та, шляхом вимагання від останнього неправомірної вигоди за невчинення перешкод у службовій діяльності, отримав грошові кошти в сумі 5 800 гривень.
		Також, в ході службового розслідування, було вивчено стан дотримання порядку ведення єдиного обліку у Савранському відділенні поліції Балтського ВП ГУНП, вибірково перевірено матеріали ЄО, розглянуті у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», списані довідками до справи, та виявлено низку порушень обліково-реєстраційної дисципліни. Встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_1 грубо порушені вимоги п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930. 
		Представник відповідача стверджує, що при накладенні дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка ОСОБА_10 , його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації та суспільний резонанс, що був викликаний подіями, які мали місце 01.10.2019 року, та прийняте рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України.
		Представник відповідача вважає, що при вирішенні спірних правовідносин необхідно врахувати правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня та 2 жовтня 2018 року у справах № 800/547/17 та № 9901/454/18, відповідно до яких викладається: згідно з практикою Європейського суду з прав людини, не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися у контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите. Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі. Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		До того ж, позиція Верховного суду була сформована по аналогічній справі №815/4463/17. Відповідно, було зазначено, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни - є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. Водночас, наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни.
		Представник відповідача зазначив, що обставини затримання позивача працівниками ДБР разом з працівниками прокуратури Одеської області та УСБУ в Одеській області 01.10.2019 року викликали великий суспільний резонанс, що підтверджується тим, що ці обставини були висвітлені в численних публікаціях ЗМІ, що підтверджується у відзиві посиланням на деякі електронні інформаційні ресурси, в яких було висвітлено вищевказані обставини.
		Щодо твердження позивача про видання оскаржуваних наказів під час перебування останнього на лікарняному, то на момент видання оскаржуваних позивачем наказів до ГУНП та до Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області будь-яких довідок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 не надходило. 
		Представник відповідача вважає необґрунтованим твердження позивача про незаконність зміни складу дисциплінарної комісії. Пунктом 11 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, передбачено, що внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного письмового наказу уповноваженого керівника на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність правових підстав для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії. У разі відсутності з поважних причин голови дисциплінарної комісії зазначений(а) рапорт (заява) подається заступником голови дисциплінарної комісії або членом дисциплінарної комісії, визначеним з дотриманням частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. 
		25.10.2019 року, на підставі доповідної записки начальника УКЗ ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 від 25.10.2019 року, який є членом дисциплінарної комісії, було видано наказ ГУНП в Одеській області від 25.10.2019 року № 2606 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 01.10.2019 року № 2397». Зміни фактично виразилися у заміні голови дисциплінарної комісії полковника поліції ОСОБА_4 на підполковника поліції ОСОБА_11 , по причині того що ОСОБА_4 почав тимчасово виконувати обов`язки начальника ГУНП в Одеській області.
		Водночас, представник відповідача звертає увагу на те, що ОСОБА_1 до призначення його на посаду у серпні 2019 року, тимчасово виконував обов`язки начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області з травня 2019 року.
		Представник відповідача вважає, що в позовній заяві позивач не зазначає ніяких доводів незаконності реалізації дисциплінарного стягнення відносно нього, його вимоги є безпідставними, та просив відмовити у задоволенні позову.
		У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові, а також надав додаткові письмові пояснення (т.3 а.с. 5-6), в яких ще раз звернув увагу на відсутність законної правової підстави для призначення службового розслідування за фактом начебто порушення ОСОБА_1 обліково-реєстраційної дисципліни (ведення єдиного обліку /ЄО), а також на відсутність законної правової підстави для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, наслідком чого є нелегітимність усіх прийнятих рішень вказаної комісії та, відповідно, інших похідних правових актів.  Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та, враховуючи внесення змін в наказ про звільнення позивача, у зв`язку з находженням його на лікарняному, просив скасувати накази про звільнення позивача та поновити його на посаді з 05.12.2019 року. Але при цьому зазначив, що вважає внесення таких змін неправомірним, оскільки наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності є актом індивідуальної дії та відповідно його дія вичерпана його виконанням. 
		Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов, так як вважав повним та об`єктивним висновок службового розслідування, на підставі якого виданий наказ про застосування до позивача дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Позивач був звільнений не за скоєння кримінального правопорушення, а за вступ в неділові стосунки з підлеглим.
		До того ж, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, надавши копію наказу про внесення змін в наказ про звільнення позивача, щодо дати звільнення, у зв`язку з находженням його на лікарняному, що позивач звільнений з посади не з 16.11.2019 року, а з 05.12.2019 року.
		Представник відповідача також вважав, що законодавство, при встановленні під час службового розслідування інших порушень дисципліни зі сторони посадової особи, не вимагає відкривати нове дисциплінарне провадження. На думку представника відповідача,  позивач та його представник на свій погляд трактують положення відповідної норми.
		Вислухавши сторони по справі, дослідивши надані ними докази суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в ОВС з 01.10.1997 року по 06.11.2015 року, в Національній поліції України з 07.11.2015 року, з жовтня 2018 року по серпень 2019 року на посаді заступника начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області, з серпня 2019 року на посаді начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області, на яку призначений наказом ГУНП № 994о/с від 06.08.2019 року (т. 2 а.с. 87-88).
		01.10.2019 року ГУНП виданий наказ № 2397 «Про призначення службового розслідування», підписаний начальником ГУНП Бех О. В. (т. 2 а.с. 1).
		В наказі зазначено, що 01.10.2019 року до ГУНП надійшла інформація про те, що працівниками ДБР разом з працівниками прокуратури Одеської області та УСБУ Одеській області в рамках кримінального провадження № 42019160000000459 від 05.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, під час отримання неправомірної вигоди в сумі 5 800 гривень, затримано начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1. Наказом призначено службове розслідування за вказаним фактом та створена дисциплінарна комісія у складі голови комісії та семи членів комісії. Головою комісії визначений заступник начальника ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_4 Наказом від 01.10.2019 року № 2399 позивача ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків (т. 2 а.с. 1-2).
		25.10.2019 року на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_4 надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП ОСОБА_16 щодо необхідності зміни складу дисциплінарної комісії та призначити головою заступника начальника ГУНП - начальника СУ ГУНП підполковника ОСОБА_11, у зв`язку з тим, що полковник поліції ОСОБА_4 . тимчасово виконує обов`язки начальника ГУНП.   
		Наказом ГУНП № 2606 від 25.10.2019 року «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 01.10.2019 року № 2397» внесені зміни у склад дисциплінарної комісії, її головою визначений підполковника ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 3-4).
		Відповідно до ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження   визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. 
		Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року, відповідно до його п. 1, визначає порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження.
		Пунктом 11 Положення № 893 встановлено, що унесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного письмового наказу уповноваженого керівника на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність правових підстав для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії. У разі відсутності з поважних причин голови дисциплінарної комісії зазначений(а) рапорт (заява) подається заступником голови дисциплінарної комісії або членом дисциплінарної комісії, визначеним з дотриманням ч. 6 ст. 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Позивач вважає, що зміна складу комісії, яка відбулась відповідно до наказу ГУНП № 2606 від 25.10.2019 року «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 01.10.2019 року № 2397», внесені зміни у склад дисциплінарної комісії, її головою визначений підполковник ОСОБА_11 - все здійснено з порушенням п. 11 Положення, а тому комісія є нелегітимною та, відповідно, нелегітимними є її рішення.
		Доводи позивача ґрунтуються на тому, що зміна складу комісії здійснена не на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, а доповідної записки начальника УКЗ ГУНП.
		Проте, дослідивши обставини щодо зміни складу дисціплінарної комісії, суд дійшов висновку, що не є обґрунтованими твердження позивача про нелегітимність комісії та прийнятого нею рішення.
		Відповідно до загального поняття, рапорт (фр. rapport, від rapporter - «доповідати»)- усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. Письмовий рапорт являє собою доповідну записку, в якій стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи.
		Таким чином, назва документу рапорт або доповідна записка не змінюють суті документа. Ідентичність документів - рапорт та доповідна записка, підтверджується розділом ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який регламентує повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування, у п. 1 якого вказується, що у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії продовжує наказом строк проведення службового розслідування, але не більш як на один місяць.
		Пунктом 11 Положення визначено, що вмотивований рапорт голови дисциплінарної комісії про зміну до персонального складу дисциплінарної комісії подається уповноваженому керівнику для видання відповідного письмового наказу.
		Головою дисциплінарною комісії наказом ГУНП № 2397 від 01.10.2019 року (підписаний начальником ГУНП Бехом О.В.) визначений заступник начальника ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_4
		В той же час, у зв`язку з відпусткою начальника ГУНП Беха О.В. з 25.10.2019 року, обов`язки тимчасово покладені на заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_4 . (т. 3 а.с. 8-9).
		Враховуючи, що рапорт (доповідна записка) - повідомлення про що-небудь керівництву, подання рапорту про зміну до персонального складу дисциплінарної комісії щодо її голови самому собі для видання відповідного наказу виглядає нерозумно, як і подання такого рапорту (доповідної записки) про зміну до персонального складу дисциплінарної комісії щодо її голови членом дисциплінарної комісії підполковником ОСОБА_11 з пропозицією визначення його головою комісії.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що зміна персонального складу дисциплінарної комісії щодо її голови (замість полковника поліції ОСОБА_4 призначено члена комісії підполковника ОСОБА_11 ) наказом № 2606 від 25.10.2019 року «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 01.10.2019 року № 2397» (підписаний т.в.о. начальника ГУНП ОСОБА_4) на підставі доповідної записки начальника УКЗ ГУНП О.М. Перчик, який є членом вказаної дисциплінарної комісії, не суперечить п. 11 Положення № 893, та відповідно не тягне за собою нелегітимність дисциплінарної комісії та прийнятого нею рішення.
		Пунктами 13, 14, 15 Положення № 893 визначено, що дисциплінарна комісія створюється на строк проведення службового розслідування. Дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність з моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу. Повноваження дисциплінарної комісії припиняються в день затвердження уповноваженим керівником висновку службового розслідування.
		Дисциплінарною комісією складений 25.10.2019 року «Висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .», який затверджений т.в.о. начальника ГУНП  ОСОБА_4 25.10.2019 року (т. 2 а.с. 139-145).
		Дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_1 наказом ГУНП в Одеській області від 06.08.2019 року № 994 о/с  призначений на посаду начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області. І, водночас, відповідно до підпункту «з» пункту 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що приблизно в кінці серпня 2019 року  начальник Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП капітан поліції ОСОБА_1, під час особистого спілкування з інспектором сектору реагування патрульної поліції № 4 Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_5, висунув останньому незаконну вимогу надання йому 1 000 грн. при здачі кожної відпрацьованої зміни та 100 доларів США в кінці кожного місяця. У разі не виконання виказаної вимоги, ОСОБА_1 почав погрожувати переведенням на посаду чергового офіцера поліції з щоденним графіком чергування, або переведенням в порядку ст. 65 ЗУ «Про Національну поліцію» до іншого відділу поліції на значному віддалені від місця проживання.
		ОСОБА_5 , будучи у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_1 , та реально сприймаючи висловлені ним погрози, був вимушений погодитися на надання неправомірної вигоди, яку вимагав ОСОБА_1 .
		В подальшому, 28.09.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на території внутрішнього двору Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП в Одеській області за адресою: АДРЕСА_3 , близько о 09 год. 00 хв., шляхом зловживання службовим становищем, отримав від ОСОБА_5 кошти у розмірі 1 000 грн. Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , продовжуючи зловживати службовим становищем, повідомив ОСОБА_5 , про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за вересень 2019 року, а також  100 доларів США за інспектора СРПП Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 
		ОСОБА_1, перебуваючи на території внутрішнього двору Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область , смт . Саврань. вул. Миру 59, 01.10.2019 року,  близько о 09 год. 00 хв. отримав від ОСОБА_5 5 800 грн., з яких: 1 000 грн. за цілодобове чергування ОСОБА_5 та, відповідно, по 2 400 грн. за вересень 2019 року за ОСОБА_5 та ОСОБА_8 
		Відразу ж після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_1 , його було затримано.
		Таким чином, капітан поліції ОСОБА_1, порушивши вимоги ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 41 розділу 3 Положення про Савранське відділення поліції Балтського відділу поліції ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом Головного управління від 30.08.2019 року № 2140, пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, вступив у неділові стосунки з капітаном поліції ОСОБА_5 та, шляхом вимагання від останнього неправомірної вигоди за невчинення перешкод у службовій діяльності, отримав грошові кошти в розмірі 5 800 гривень.
		Опитані в ході службового розслідування: інспектор сектору реагування патрульної поліції № 4 Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Ширяївського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_8 підтвердили вищезазначені у матеріалах досудового розслідування свідчення.
		В ході службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 , посилаючись на ст. 63 Конституції України, відмовився від надання будь-яких пояснень.
		Також, в ході службового розслідування було перевірено керівну роль начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1, вивчено стан дотримання порядку ведення єдиного обліку у Савранському відділенні поліції Балтського ВП ГУНП, вибірково перевірено матеріали ЄО, розглянуті, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та списані довідками до справи.
		Встановлені порушення обліково-реєстраційної дисципліни, відповідно до вимог п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі - Порядку), затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, в частині того, що керівник органу поліції не проставляє свій підпис на довідках про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні заявника (наприклад ЄО №№ 1574, 1667, 1621, 1762). Також, виявлено порушення п. 23 розділу IV Порядку, а саме в частині щодо ненадання відповідей на звернення громадян на бланках відповідних органів (підрозділів) поліції (наприклад ЄО №№ 1593, 1596, 1594, 1638, 1773, 1649). Разом з цим, встановлено, що у більшості випадків відповіді за результатами розгляду звернення не надаються взагалі.
		Відповідно до п. 1 розділу VIII Порядку, керівники органів чи підрозділів поліції здійснюють безпосередній контроль за додержанням встановленої законодавством і цим Порядком розгляду звернень. Крім цього, вивченням матеріалів ЄО Савранського відділення поліції від 02.08.2019 року № 519 за фактом порушення правил адміністративного нагляду громадянином ОСОБА_12 , виявлено, що в матеріалах знаходиться оригінал протоколу про адміністративне правопорушення від 05.08.2019 року серія ГР 016618 за ч. 2 ст. 187 КУпАП, чим порушено п. 1.4 розділу І Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 року № 3/02-15, так як, протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього надсилаються до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Також, порушено п. 3.2 Порядку, оскільки, оригінал справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом у триденний строк з моменту його складення надсилається до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення (копія супровідного листа в матеріалах ЄО № 1519 відсутня). Безпосередній контроль за дотриманням уповноваженими посадовими особами законодавства під час здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення покладається на керівників структурних підрозділів органу поліції.
		Дисциплінарна комісія відносно позивача вважала необхідним звільнити його зі служби в поліції, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», за порушення вимог п. 6 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №  2337-VIII, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 41 розділу 3 Положення про Савранський ВП Балтського відділу поліції ГУНП, п. 12 р. ІV та п. 1 р. VIII  Порядку розгляду звернень громадян, п. 3 р. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВСУ № 1376 від 06.11.2015 року (т. 2 а.с. 144).
		Наказом ГУНП від 29.10.2019 року № 1663 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» притягнутий до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , його звільнено зі служби за порушення вимог ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, п. 41 розділу 3 Положення про Савранський ВП Балтського відділу поліції ГУНП, п. 12 р. ІV та п. 1 р. VIII  Порядку розгляду звернень громадян, п. 3 р. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВСУ № 1376 від 06.11.2015 року (т. 2 а.с. 146-149).
		Наказом ГУНП від 11.11.2019 року № 1516 о/с   ОСОБА_1  звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (т. 2 а.с. 153).
		Позивач не погодився з вказаними наказами та оскаржив їх до суду.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України,  Правилами етичної поведінки поліцейських.
		Закон України «Про Національну поліцію», відповідно до його преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. 
		Згідно з ст. 1 Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. 
		Частиною 1 ст. 8 Закону визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією   та законами України.
		Відповідно до ст. 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Статтею 18 Закону визначені основні обов`язки поліцейського. Поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. 
		Позивач ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП і, відповідно, повинен був виконувати обов`язки поліцейського, інші норми Закону України «Про Національну поліцію».
		Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначені обов`язки керівника щодо підлеглих. Керівник несе відповідальність за дотриманням підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни, керівник зобов`язаний: створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни, вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
		Крім того, наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року затверджені Правила етичної поведінки поліцейських, які, відповідно до п. 1 розділу І, є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
		Відповідно до п. 1 розділу ІІ, під час виконання службових обов`язків поліцейський, крім іншого, повинен: - поважати і не порушувати права та свободи людини; - неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію»,   «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
		Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком (п. 3 розділу ІІ).
		Вислухавши сторони та дослідивши матеріали службового розслідування, суд дійшов висновку, що позивачем порушенні вищезазначені норми Закону України «Про Національну поліцію» та Правила етичної поведінки поліцейських.
		Згідно з матеріалами службового розслідування, позивач відмовився надавати будь-які пояснення (т. 2 а.с. 86), що є правом позивача відповідно до п. 3 Порядку проведення службових розслідувань в НПУ, яким встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
		Проте, у позові позивач вказав про обставини відносин зі своїм підлеглим ОСОБА_5 , зазначивши, що коли він був призначений на посаду, в серпні 2019 року від мешканців надходили скарги на працівників ГРПП Савранського ВП, які замість виконання своїх обов`язків займаються перевіркою ПДР та отримують неправомірну вигоду. Він був вимушений здійснити ряд негласних перевірок щодо підлеглих та виникли проблемні питання до підлеглого ОСОБА_5 , якого він викликав до службового кабінету та наголосив на необхідності викорінення негативної та ганебної практики. Через деякий час ОСОБА_5 повідомив, що йому не вистачає коштів. Позивач зазначив, що, з метою підтримки бажання підлеглого чесно служити, надав йому особисті кошти в борг у розмірі 5800 грн. Саме при отриманні від ОСОБА_5 вказаних грошей його було затримано, тобто на підставі його цивільно-правових відносини ОСОБА_5 сфабрикував відверту брехню.
		Таким чином, позивач не заперечує факту отримання грошей в розмірі 5 800 грн.  01.10.2019 року на території внутрішнього двору Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, смт. Саврань, вул. Миру 59, від ОСОБА_5 . 
		В той же час, під час службового розслідування, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підтвердили свої пояснення, які надані в процесі досудового слідства про надання неправомірної вигоди начальнику Савранського ВП ОСОБА_1 на його вимогу.
		Суд вважає, що висновок службового розслідування про встановлення по даним обставинам неділових стосунків начальника Савранського ВП ОСОБА_1 всупереч інтересам служби зі своїм підлеглим ОСОБА_13 , що в результаті після затримання позивача викликало суспільний резонанс та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо діяльності Національної поліції, є обґрунтованим.
		Водночас, суд враховує, що п. 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту («Обов`язки керівника щодо підлеглих») зобов`язує керівника з метою забезпечення дотримання службової дисципліни у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником, тобто вказана норма чітко регламентує дії керівника щодо свого підлеглого у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни.
		Службова дисципліна, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, це - дотримання поліцейським Конституції   і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Згідно з преамбулою вказаного Статуту, він визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Статтями 11, 12 Статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Згідно зі ст. 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. 
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Службовим розслідуванням, відповідно до ст. 14 Статуту, є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
		Згідно з ст.ст. 15, 19 Статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
		У висновку за результатами службового розслідування зазначаються, крім іншого, вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
		Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Дисциплінарна комісія відносно позивача вважала необхідним звільнити його зі служби в поліції відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських.
		Суд вважає, що відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно непропорційності обраного виду дисциплінарного стягнення, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення керівником були враховані всі обставини, події щодо скоєння позивачем дисциплінарного проступку, а також репутаційні ризики авторитету Національної поліції. 
		Суд також не приймає до уваги доводи позивача, що рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, прийнятого ГУНП тільки на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження та не ґрунтується на самостійних правових підставах, про це прямо свідчать два листа висновку та дисциплінарного наказу. При цьому, позивач посилається на п. 41 постанови Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 804/4096/17, в якому зазначено, що такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
		Тобто позивач вважає, що його звільнили саме у зв`язку з наявністю кримінального провадження, що є неправомірним.
		Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Правовою позицією Верховного Суду, викладеною в аналогічних справах (притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, у зв`язку з проведенням службового розслідування за фактом порушення кримінального провадження), є те, що   предметом оскарження у відповідній адміністративній справі є дії та рішення відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення, у цьому випадку працівника поліції, до дисциплінарної відповідальності повинна бути зосереджена насамперед на тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією   та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення і лише тоді робити висновки про правомірність спірного рішення.
		На відміну від звільнення, у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду (якщо такий є), звільнення, зокрема, працівника поліції, у зв`язку з накладенням стягнення в дисциплінарному порядку, не пов`язано із кримінально-правовою кваліфікацією тих самих дій, які водночас стали підставою і для службового розслідування, і для кримінального провадження. Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в межах кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
		Рішення про притягнення позивача прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно поліцейського за скоєння кримінального правопорушення, повинно ґрунтуватися на самостійних правових підставах. У такому висновку відповідача не вирішується питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише встановлюються порушення службової дисципліни.
		Верховний Суд у своїх рішеннях вважав неправомірними рішення про притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування відносно яких ґрунтується лише на описі вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку та його об`єктивна сторона не встановлені. 
		Висновок повинен ґрунтуватися на самостійних правових підставах та обставинах, встановлених під час проведення службового розслідування, а не лише на відомостях, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно особи.
		Верховний Суд зазначив, що за умови встановлення ГУНП у висновку службового розслідування лише фактичних обставин кримінального правопорушення, які містяться у письмовому повідомленні про підозру, вказані обставини є підставою для звільнення позивача лише за умови наявності вироку суду в межах розгляду кримінального провадження. 
		Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи (постанови Верховного Суду  від 28.11.2019 року по справі № 802/1969/17-а, від 20.11.2019 року по справі № 802/1774/17-а, від 04.12.2019 року по справі № 804/4811/17, від 22.01.2010 року по справі № 160/1750/19, від 23.07.2019 року по справі № 817/1275/16, від 16.10.2019 року по справі № 802/411/17-а, від 18.08.2019 року по справі № 804/2146/18, від 29.08.2019 року по справі № 1140/2824/18, від 12.09.2019 року по справі № 420/5153/18, від 29.03.2019 року по справі № 826/6687/18).
		Верховний Суд в постанові (пункти 46, 48, 50-52) від 12.09.2019 року по справі № 420/5153/18 зазначив, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»,   у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
		Посилання позивача на порушення ст. 62 Конституції України   є необґрунтованими, оскільки, суд не вирішує питання обґрунтованості такого обвинувачення в межах кримінального провадження.
		Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі КК України. Предметом цього спору - є порушення позивачем службової дисципліни.
		Поряд з цим, Верховний Суд враховує, що, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
		Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті   6 Конвенції, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.            
		Суд дослідив матеріали службового розслідування та вважає, що висновок службового розслідування ґрунтується не лише на матеріалах  кримінального провадження, розпочатого відносно ОСОБА_1 , що стало підставою для початку службового розслідування особи, а на самостійному дослідженні дисциплінарною комісією обставин та наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
		Під час службового розслідування, призначеного на підставі інформації щодо наявності кримінального провадження, розпочатого відносно ОСОБА_1 , під час проведення службового розслідування встановлені й інші порушення зі сторони ОСОБА_1 як начальника Савранського ВП, а саме: встановлені порушення обліково-реєстраційної дисципліни, вимог п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, п. 41 розділу 3 Положення про Савранський ВП Балтського відділу поліції ГУНП, п. 3 р. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
		Суд не приймає до уваги доводи позивача, що під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі інформації щодо наявності кримінального провадження, дисциплінарна комісія не мала права перевіряти позивача та встановлювати інші порушення, без призначення службового розслідування по даному факту. Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту. Вказаною нормою встановлено, що у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
		Суд вважає, що позивач помилково трактує вказану норму, оскільки, нове службове розслідування призначається, якщо особа саме протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, тобто після призначення та початку службового розслідування за іншими обставинами.
		Правова позиція Верховного Суду з аналогічного питання  викладена у постанові від 29.08.2019 року по справі № 1140/2824/18 (п. 39), яким зазначено, що безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач не мав права в одному і тому ж службовому розслідуванні розпочати його по факту затримання позивача 09 липня 2018 року та оголошення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, а висновок зробити про допущення позивачем інших порушень, визначених законодавством, оскільки, чинне законодавство, яке регулює проведення службового розслідування стосовно співробітників поліції, не забороняє притягати особу до відповідальності за факти, які були виявлені в ході проведення службового розслідування, розпочатого за інших обставин.
		Також суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що неправомірним є внесення змін в оскаржуваний наказ щодо дати звільнення з урахуванням надання позивачем лікарняного, виходячи з положень Дисциплінарного статуту, частиною 3 ст.21 якого встановлено, що перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Відповідно до ст.22 дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. 05.11.2019 року був складений акт про неможливість ознайомлення під підпис позивача з наказом від 29.10.2019 року №2631 про його звільнення (т.2 а.с.151). Таким чином, внесення змін в наказ про звільнення позивача після надання ним лікарняного щодо дати його звільнення не протирічить нормам діючого законодавства.
		Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.76 КАС достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. 
		Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд, - 
		 
		                                             В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )  до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740), третя особа   ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу № 2631 від 29.10.2019 року в частині звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1, начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області; про визнання протиправним та скасування наказу №1516 о/с від 11.11.2019 року в частині звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1, начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області; про поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області з 05.12.2019 року; про стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.12.2019 року по день поновлення на службі.
		Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 255 КАС України.
		Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені ст. 295-297 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                         Е.В. Катаєва
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		  
		                                        
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...