Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/15304/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2020. Зареєстровано: 02.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.

Номер судового провадження: 2/643/4937/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 643/15304/19
		Провадження № 2/643/4937/19 
		06.12.2019 року Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря  Постульга О.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за заявою ОСОБА_1 до Московського ВДВС м.Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області ,3-тя особа ПАТ «ОТП Банк » про звільнення майна з-під арешту,-
		   В С Т А Н О В И В :
		   Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить звільнити квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного Московським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 12.06.2014 за № 5989757 про арешт нерухомого майна.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 10.02.2014 року Московським районним судом м. Харкова ухвалене заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Стягнуто з нього - ОСОБА_1 на користь ТОВ „ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № МL - 700/482/2006 від 01.12.2006 року у розмірі 626 109 грн.. 03 коп., за користування кредитними відсотками у розмірі 210 209 грн. 74 коп., заборгованість з нарахованої пені у розмірі 381 904 грн.. 61 коп. та суму судового збору в розмірі 3441 грн. На праві власності йому, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 . 21.05.2015 року ним сплачено повністю заборгованість у вказаній сумі за вищезазначеним рішенням суду. Проте, скористувавшись своїм правом власності на нерухоме майно, він дізнався, що на належну йому квартиру АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження по виконанню рішення Московського районного суду м. Харкова від 10.02.2014 року, накладений арешт (обтяження № 5989757 від 12.06.2014 р.). За наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується його право власності, оскільки заборгованості перед ПАТ «ОТП банк», немає. Накладений арешт на квартиру позбавляє його можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд. Підстав для продовження обтяження на майно не вбачається, а тому його право підлягає судовому захисту шляхом звільнення майна з-під арешту, у зв`язку з чим він звернувся даним позовом до суду.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить позов задовольнити, розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
		Представник третьої особи ПАТ «ОТП Банк» в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був сповіщений в установленому порядку.
		Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		   Відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею
		У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		   Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.
		   Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
		   10.02.2014 року Московським районним судом м. Харкова ухвалене заочне рішення, за резолютивною частиною якого:
		«Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ „ОТП Факторинг Україна" (м. Київ, вул.. Фізкультури 28-Д, ІК 36789421, р/р НОМЕР_1 у Регіональному відділені «АТ «ОТП Банк» у м. Харкові) заборгованість за кредитним договором № МL - 700/482/2006 від 01.12.2006 року у розмірі 626 109 (шістсот двадцять шість тисяч сто дев`ять) грн.. 03 коп., за користування кредитними відсотками у розмірі 210 209 (двісті десять тисяч двісті дев`ять) грн. 74 грн., заборгованість з нарахованої пені у розмірі 381 904 (триста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот чотири) грн.. 61 коп. та суму судового збору в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) 00 грн.
		21.05.2015 року позивач повністю сплатив заборгованість у вказаній сумі за вищезазначеним рішенням суду, що підтверджується платіжними документами, копії яких долучено до матеріалів справи.
		   Скористувавшись своїм правом власника нерухомого майна він дізнався, що на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження по виконанню рішення Московського районного суду м. Харкова від 10.02.2014 року, накладений арешт (обтяження № 5989757 від 12.06.2014 р.).
		Наявність арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право власності позивача, оскільки заборгованості перед ПАТ «ОТП банк» в нього немає, позбавляє його можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися нерухомим майном на власний розсуд. 
		Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, в Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна, державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.
		Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
		Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» при розгляді справ судам належить звертати увагу на те, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис та арешт майна.
		Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та частини другої статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).
		За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		Частиною 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Ч.1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з під арешту.
		Відповідно до положень ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках неможливості скасування арешту органами ДВС, арешт може бути знято за рішенням суду.
		В п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником майна.
		Згідност. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		   Приймаючи до уваги викладене, а також те, що існуючий арешт майна грубо порушує гарантоване Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами право власності позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,- ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити .
		Звільнити квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного Московським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області .
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційної інстанції , протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.  Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя Майстренко О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...