Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 288/1726/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2020. Зареєстровано: 04.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/291/3/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018060270000352

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ружинський районний суд Житомирської області    
		 
		 
		                                             Справа № 288/1726/18
		1-кп/291/3/20
		Україна
		    Ружинський районний суд Житомирської області
		                 В И Р О К
		    І м е н е м У к р а ї н и
		 
		03 лютого 2020 року 
		 
		Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		 прокурора  ОСОБА_3 ,
		 обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		 захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12018060270000352 по обвинуваченню 
		 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючий фізичною особою - підприємцем, раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
		 в с т а н о в и в :
		Згідно з обвинувальним висновком у невстановлений слідством день, час та місці ОСОБА_6 незаконно придбав та переніс до свого житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 вогнепальну зброю та бойові припаси де почав зберігати до 16 жовтня 2018 року. 16 жовтня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області, працівниками поліції було проведено обшук житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 та у ході обшуку було виявлено і вилучено: ручну нарізну довгоствольну вогнепальну зброю калібру 4,5 мм, яка виготовлена шляхом переробки промислово виготовленого екземпляра пневматичної гвинтівки моделі «ИЖ-38П», калібру 4.с мм, номер екземпляру якої НОМЕР_1 та придатна для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм, а також 36 бойових припасів, із яких є бойовими припасами вогнепальної стрілецької зброї - 5,6 мм спортивно- мисливськими патронами кільцевого запалення та призначені для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, придатні для стрільби (ураження цілі), а 10 є бойовими припасами, які перероблені саморобним способом з 5,6 мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення та можуть бути використані для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, а також можуть бути використані для стрільби з переробленої чи саморобної вогнепальної зброї, придатні для стрільби (ураження цілі).
		Дії ОСОБА_6 кваліфікуються в обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, як незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав повністю, пояснивши, що він прописаний я в АДРЕСА_1 , але проживає з літа в іншому будинку по АДРЕСА_2 , який на праві власності належить мамі. Даний будинок по АДРЕСА_1 на праві власності належить йому та його братові відповідно договору-дарування. Також в цьому будинку, ще проживає його батько, мати, і буває ще інколи брат із сім`єю приїзджає. На час проведення обшуку в даному будинку не проживав. До деякого часу, в цій комнаті проживала його баба, так як стара людина, то батьки забрали її до себе і доглядали , але за неділю чи дві до проведення обшуку вона померла. Воздушка яку було знайдено, належала покійному дідові, про це знав він та вся його сім`я, і коли батьки забирали бабу, не знає яким чином забрали і цю воздушку, а що ця зброя точана, переточена він не знав. Коли поліцейські найшли цю воздушку, то самі казали що це воздушка, а хто її переробив, можливо дід він не знає, дід не розказував як її переробив, не пам`ятає чи розказував взагалі, дід помер ще в 2010 році. З дитинства знав, що в діда була воздушка, оскільки він давав інколи нею постріляти по горобцях. Про те, що воздушка знаходилася в житловому будинку, що в АДРЕСА_1 він не знав, та його батьки, в тій кімнаті де її знайшли проживала бабуся, після її смерті ніхто нічого не чіпав, так як кажуть до сорока днів після похорон не прийнято прибирати. З приводу боєприпасів нічого не може пояснити. Зброєю ніколи не цікавився та не цікавиться. Батьки також не знали що бабуся, коли її перевозили до себе, взяла з собою дідову воздушку.
		В обґрунтування вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, обвинувачення посилаєтьсмя на дані, які містяться в документах: протоколах тимчасового доступу до речей та документів, протоколі обшуку, висновках експертів, а також на покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .. В подальшому сторона обвинувачення просила покази свідка ОСОБА_7 який є батьком обвинуваченого ОСОБА_6 , не брати до уваги врахувати те, що свідок ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження №12018060270000352 скористався ст. 63 Конституції України та не надав покази органу досудового розслідування, а стороною захисту не було здійснено відкриття доказів чи матеріалів, які згідно ст. 290 КПК України необхідно надати для ознайомлення стороні обвинувачення, таким чином стороною захисту порушено принцип змагальності сторін у відповідності до ст. 22 КПК України, а тому просив суд покази свідка ОСОБА_7 , які надані у судовому засіданні визнати не допустимими.
		Так з копії протоколу обшуку від 16.10.2018, згідно якого проведено обшук із застосуванням відеозйомки у будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , а присутності власника, його батька, понятих. В ході обшуку в одній із кімнат будинку під ліжком виявлено і вилучено: ручну нарізну довгоствольну вогнепальну зброю калібру 4,5 мм, яка виготовлена шляхом переробки промислово виготовленого екземпляра пневматичної гвинтівки моделі «ИЖ-38П», калібру 4,5 мм, номер екземпляру якої НОМЕР_1 та придатна для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм, а також у шухляді тумбочки у цій же кімнаті 36 бойових припасів, 26 із яких є бойовими припасами вогнепальної стрілецької зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення та призначені для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, придатні для стрільби (ураження цілі), а 10 є бойовими припасами, які перероблені саморобним способом з 5,6 мм спортивно- мисливських патронів кільцевого запалення та можуть бути використані для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, а також можуть бути використані для стрільби з переробленої чи саморобної вогнепальної зброї, придатні для стрільби (ураження цілі). Під час проведення обшуку 16.10.2018 на запитання слідчого, ОСОБА_6 надав чітку спокійну відповідь, що в кімнаті де виявлено речі схожі на пневматичну гвинтівку та боєприпаси проживає він та виявлені речі схожі на пневматичну гвинтівку та боєприпаси належать йому. Достовірність наданих відповідей обвинуваченим слідчому підтверджується під час обшуку також наявністю ознак проживання у цій кімнаті людини, що виразилось у розміщені ноутбуку у відкритому стані на ліжку, яке не в повному обсязі на той час застелене ковдрою. Будь-хто інший, крім обвинуваченого, під час проведення обшуку не зазначав, що виявлена зброя та боєприпаси належать їм чи іншим особам, в тому числі бабусі чи дідусю обвинуваченого. Будь-якого тиск з боку працівників поліції під час проведення обшуку на обвинуваченого чи членів його сім`ї не здійснювалося. Процесуальна дія - обшук від 16.10.2019 за адресою АДРЕСА_1 , слідчим проведена без будь-яких конфліктів з учасниками та за участі двох понятих (а.с.109-114).
		Висновком експерта №1/4-301 від 26.10.2018 року, відповідно якого представлені для дослідження тридцять шість об`єктів, які вилучені 16 жовтня 2018 року за ухвалою слідчого судді Попільнянського районного суду під час проведення обшуку житла та іншого володіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві спільної власності належить ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , є бойовими припасами. Двадцять шість 5,6мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення виготовлені промисловим способом. Десять патронів перероблені саморобним способом з 5,6мм спортивно- мисливських патронів кільцевого запалення. Двадцять шість 5,6мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення придатні для стрільби (ураження цілі). Десять перероблених патронів придатні для стрільби (ураження цілі). Представлені для дослідження двадцять шість об`єктів - є бойовими припасами вогнепальної стрілецької зброї - 5,6мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення. Патрони призначені для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6мм під патрон кільцевого запалення (22 ЬЯ). Представлені для дослідження десять об`єктів - є бойовими припасами, які перероблені саморобним способом з 5,6мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення. Переробка саморобним способом виразилась: - у сточуванні ведучої частини куль з видаленням поясків обтирання від промислового діаметра 5,8мм до остаточного діаметра від 5,1мм до 5,2мм (при цьому конструктивні зміни мають незворотний характер), що призвело: до зменшення ваги кулі на 0,2 грама (від промислової ваги 2,6 грама до остаточної ваги 2,4 грама) та відповідно - до зменшення загальної ваги патрона на 0,2 грама (від промислової ваги 3,5 грама до остаточної ваги 3,3 грама). Патрони можуть бути використані для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6мм під патрон кільцевого запалення (22 ЬЯ), а також можуть бути використані для стрільби з переробленої чи саморобної вогнепальної зброї. Десять патронів придатні до стрільби (ураження цілі), (а.с.125-133).
		Висновком експерта №1/4-303 від 26.10.2018 року, відповідно якого наданий для дослідження предмет, який був вилучений під час обшуку житла 16.10.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , є ручною нарізною довгоствольною вогнепальною зброєю кал. 4,5мм. Зброя виготовлена шляхом переробки промислово виготовленого екземпляра пневматичної гвинтівки моделі «ИЖ-38П», кал. 4,5мм, номер екземпляру якої НОМЕР_1 . Зброя придатна для проведення пострілів патронами кільцевого запалення кал. 5,6мм (цільові, мисливські, спортивно-мисливські та короткі пістолетні), (а.с.124-139).
		Дослідженими у судовому засіданні речовими доказами, а саме: ручна нарізна довгоствольна вогнепальна зброя калібру 4,5 мм, яка виготовлена шляхом переробки промислово виготовленого екземпляра пневматичної гвинтівки моделі «ИЖ-38П», калібру 4,5 мм, номер екземпляру якої НОМЕР_1 та придатна для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм та бойові припаси, 26 із яких є бойовими припасами вогнепальної стрілецької зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення та призначені для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, придатні для стрільби (ураження цілі), а 10 є бойовими припасами, які перероблені саморобним способом з 5,6 мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення та можуть бути використані для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, а також можуть бути використані для стрільби з переробленої чи саморобної вогнепальної зброї, придатні для стрільби (ураження цілі), (відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 22.11.2018 року а с.140-141).
		Свідок ОСОБА_7 суду поясник, що ОСОБА_11 його син, до воздушки так як і він відношення не має. Це дідова воздушка, вона давним - давно в нього, вже років 20. Вони як матір доглядали з дружиною, яка померла 4 жовтня, то перед цим її перевезли до себе, вона всі клунки спакувала, і перевезла до їх до хати, де вона і померла. Ті клунки не розгортали, вона забрала те що дідове було, так як ними дорожила, гармошка та ця воздушка. Матір доглядали, вона померла, поховали, обід зробили, ще 40 днів не було, як прийшли з обшуком, і так само на нього могли сказати, що це його воздушка як і сина. Ще один син є, він в цій хаті приписаний, вони на дітей хату переписали з дружиною. Коли прийшли поліцейські, одразу насварився на ОСОБА_11 , запитав чого поліція прийшла, розпочали обшук, і достали з цих бабиних клунків воздушку. Бачив воздушку у батька, давним давно вона у нього була. Син ніколи б її не переробив, дід то можливо, він мастєритий був, токарем, і вдома у діда токарний станок був, може він щось і переробляв з нею. Валентин лівша, то йому не даю робити нічого такого, бо все навиворіт буде. 
		Воздушку знайшли в кімнаті там де матір поселили, сама крайня комната. В тій кімнаті мати останнім часом була. Мати не давала дідових речей, вона гляділа те що після нього залишилось, казала що після смерті заберете і будете розпоряджатися. З дружиною в хаті зареєстровані, але хату переписали половину на ОСОБА_11 , і половину на ОСОБА_12 меншого сина. Менший син приїзджає раз в місяць. Ніхто з сім`ї не цікавився зброєю, та охотою. Перевозив материні речі машиною сам, під ліжко їх поклали. Не цікавились що за речі ОСОБА_13 думаю що син злякався, та сказав, що йому належить воздушка. В хаті лежить, то на кого казати. Присутній при обшуку не був, бо дружина на нервах то її вивів, і були в другій комнаті. ОСОБА_11 майже кожень день заїзджає. В тій кімнаті він не проживав поки баба була. Бензопилки його, вони ще й не робочі.
		Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суду пояснили, що були залучені як поняті під час проведення обшуку у домогосподарстві у смт. Корнин обвинуваченого. Бачили під час проведення обшуку, як вилучали пилки, цепи та в одній з кімнат будинку працівниками поліції виявлено та вилучено воздушку, яка була під ліжком у відкритому стані та набої, які знаходилися в шухляді кімнати. Щодо того, чи зазначав обвинувачений, що виявлені речі у кімнаті належать йому не можуть з впевненістю сказати. Під час проведення обшуку були присутні крім них та прицівників поліції, обвинувачений, його батько, та підходила мати. Будь-якого тиску з боку працівників поліції під час проведення процесуальної дії на учасників не було.
		Сторона захисту на підтвердження показів обвинуваченого ОСОБА_6 у своїй невинуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, посилається на покази свідка ОСОБА_10 .
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що воздушка була у діда, ще коли вони з братом були малими, дід ще давав їм з пульок стріляти. Коли дід помер вона залишилася в бабушки, і була все время в неї. Вони знали що вона є у бабушки, бабушка її сховала, бо від діда лишилася, як реліквія, оставила собі, ще і гармошка була. Бабушка сховала, і вони ніколи не просили, щоб вона дала постріляти, хоча вони були уже дорослі як дід помер, і їм якось до цього не було діла, вони не охотники, і якоїсь тяги до воздушки чи взагалі до зброї не було. Зазвичай на зиму батько забирав бабушку до себе жити, бо вже старенька, та вже останніх пів року вона перестала ходити, їй було важко, і вона проживала у них. І як батьки розказували, вона речі які хотіла то собі до них позабирала, і так в них доживала, померла у них вдома. Після того як знайшли воздушку, то він думає, що це бабушкина воздушка після смерті діда, бо вона в них вдома до того часу поки її не перевезла бабушку не була,. Це будинок батьків, а офіційно батьки залишили їм будинок з братом на пополам. Він проживає в ОСОБА_14 , приїздить кожні вихідні до батьків. ОСОБА_11 на посьолку будинок построїв, і він десь з літа там проживає, бо там все розгорожене. В тій кімнаті де знайшли воздушку там бабушка була коли переїхала в їх будинок. Зброю бачив тільки у бабушки, і то коли ще дєдушка був живий, а коли дєдушки вже не стало, то ніхто ту воздушку навіь в руки не брав. Дід був професійний токар і зварник, в нього були станки токарні. Дід помер в 2010 році. Думає що це дід міг переточити зброю, бо в нього були станки на яких він точив, виточував, він це умів. Ні, брат, ні він, батько, ніразу не були на охоті, їм це не цікаво зовсім. Мабуть, щоб був на місці як проводили обшук, то відповів би поліцейським, як брат, що воздушка належить їм, того що знав що у бабушки була, дідова воздушка. При житті бабушка проживала в будинку по АДРЕСА_3 . Вона переїхала на Київська 1-а ще влітку. Останній раз воздушку бачив у бабушки вдома, точно не можу сказати коли це були два роки чи більше, бо вже чотири роки проживає в ОСОБА_14 . Воздушку у бабушки, під ліжком, куди вона її сховала в своєму будинку. В будинку де живуть батьки зброї не бачив. Воздушку не перевозив, і брат також.
		До будинку де проживала бабушка мав доступ батько, його брат та сестра. Йому не відомо як воздушка опинилася в кімнаті батьків. Бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона померла в лікарні, хоронили з їх будинку. В тій кімнаті де знайшли воздушку, деякий період ніхто не жив, там бабушка жила. При обшуку не був присутній, бо був на роботі. Коли обшук був, бабушки вже не було в живих. Не відомо чи там прибирали, після її смерті. Воздушка стандартна, стріляє пульками. За патрони йому нічого не відомо. Коли останній раз бачив воздушку, то не знає чи вона була робоча, з неї не стріляв.
		Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши під час судового розгляду докази та оцінивши їх відповідно до ст.94 КПК України, приходить до наступного висновку. 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Обов`язок доказування вказаних обставин відповідно до ст.92 КПК України у кримінальному провадженні покладається на сторону обвинувачення.
		Відповідно до ст. 6 ч.2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Аналогічний принцип сформульовано у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зі ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Barbera, Messegue et Jabardo v. Spain (Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії) від 6 грудня 1998 р. підтвердив недопустимість порушення презумпції невинуватості та зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого. 
		Судом встановлено, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 у невстановлений слідством день, час та місці незаконно придбав та переніс до свого житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 вогнепальну зброю та бойові припаси де почав зберігати до 16 жовтня 2018 року. 16 жовтня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області, працівниками поліції було проведено обшук житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 та у ході обшуку було виявлено і вилучено: ручну нарізну довгоствольну вогнепальну зброю калібру 4,5 мм, яка виготовлена шляхом переробки промислово виготовленого екземпляра пневматичної гвинтівки моделі «ИЖ-38П», калібру 4.с мм, номер екземпляру якої НОМЕР_1 та придатна для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм, а також 36 бойових припасів, із яких є бойовими припасами вогнепальної стрілецької зброї - 5,6 мм спортивно- мисливськими патронами кільцевого запалення та призначені для стрільои зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, придатні для стрільби (ураження цілі), а 10 є бойовими припасами, які перероблені саморобним способом з 5,6 мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення та можуть бути використані для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, а також можуть бути використані для стрільби з переробленої чи саморобної вогнепальної зброї, придатні для стрільби (ураження цілі).
		Посилання сторони обвинувачення як на доказ у вчинені вищевказаного на те, що ОСОБА_6 під час досудового розслідування, а саме при проведенні обшуку, визнав свою вину у зазначеному, не є доказом по даному кримінальному провадженню, оскільки відповідно до 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Проте під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 не надавав суду показання, щодо визнання своєї вини у незаконному носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		З наданих стороною обвинувачення доказів, сторона захисту в судовому засіданні не ставить під сумнів те, що вилучена під час обшуку 16 жовтня 2018 року пневматична гвинтівка являється переробленим зразком вогнепальної зброї, як і те що вилучені патрони являються бойовими припасами.
		Однак, жодним чином не підтверджено, і про це зазначено в обвинувальному акті обставини про дату, час та місце придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, перенесення та період зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів.
		Тобто, подія кримінального правопорушення в цій частині не підтверджена жодним доказом і не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
		Єдиною обставиною, яка знайшла підтвердження в суді і стороною захисту не заперечувалася, являється факт вилучення 16 жовтня 2018 року вогнепальної зброї та бойових припасів з житлового приміщення по АДРЕСА_1 , яке являється об`єктом спільної часткової власності та належить ОСОБА_6 і його рідному брагу ОСОБА_10 . Окрім того, за вказаною адресою постійно проживають батьки ОСОБА_6 та останнім часом проживала його баба.
		Винуватість ОСОБА_6 у незаконному зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів сторона обвинувачення обгрунтувала лише одним доказом (додатком до протоколу обшуку, а саме матеріалами відеозапису даної процесуальної дії) який не являється допустимим в силу наступного.
		Під час проведення обшуку, на коротке та формальне запитання слідчого, кому належить вилучена зброя та патрони ОСОБА_6 також коротко та формально відповів як особа, саме в якої проводився обшук, що йому. При цьому слідчий не роз`яснив ОСОБА_6 його права та обов`язки як допитуваної особи чи права особи в якої відбирається пояснення, не роз`яснив право відмовитися від давання показів стосовно себе, членів сім`ї чи близьких родичів, яке передбачене ст.63 Конституції України, напевно в зв`язку з цим і не фіксував сказане ОСОБА_6 в протоколі обшуку житлового будинку. 
		Крім того відповідно копії протокол обшуку від 16.10.2018 року та відеозапису слідчої дії - обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , вбачається, що ухвала про дозвіл на обшук житла яка була винесена 16.10.2018 року слідчим суддею Попільнянського районного суду Житомирської області в рамках кримінального провадження внесеного 19.09.2018 року за №12018060270000285 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та якою було надано дозвіл слідчому Попільняського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області на проведення обшуку та іншого володіння особи, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 з метою відшукання та вилучення бензопил та ланцюзів до бензопил, якими незаконно зрізались дерева породи «Сосна» та які мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як доказ під час судового розгляду, а тому на думку суду не може бути визнаний судом допустимим доказом, оскільки сама слідча дія та протокол обшуку не відповідає вимогам ст.104 КПК України.
		У відповідності до ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
		Однак, не знайшовши в ході досудового слідства жодного прямого або хоча б побічного доказу що підтверджує вину обвинуваченого, сказане ОСОБА_6 під час обшуку в подальшому стало єдиним доказом його вини.
		У відповідності до ч.4 ст.95 КПК України суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		У судовому засіданні під час допигу ОСОБА_6 спростував надані слідчому, як посадовій особі пояснення про те, що вилучені зброя та боєприпаси належать саме йому.
		Те, що вилучені зброя та боєприпаси не належать ОСОБА_6 було підтверджено також даними в судовому засіданні показами ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які показали що дана зброя та боєприпаси належала їхньому діду, і що дану зброю і боєприпаси як пам`ять про чоловіка перевезла до будинку баба обвинуваченого, яка проживала в кімнаті де знайшли вилучені зброю та боєприпаси і яка незадовго померла перед обшуком.
		Були оглянуті вилучені зброя і боєприпаси. Під час огляду в судовому встановлено, що на пачці з патронами нанесено маркування року випуску «1982 рік», а на гвинтівці міститься напис «Сделано в СССР», що лише підтверджує сказане свідками, адже обвинувачений народився лише у 1988 році.
		Також, пояснення ОСОБА_6 зафіксовані в матеріалах відеозапису протоколу обшуку від 16 жовтня 2018 року не являються допустимим доказом вини обвинуваченого ОСОБА_6 в розумінні ст.ст.84-87 КПК України, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, адже слідчий отримав показання чи пояснення (неможливо визначити яка це була процесуальна дія в зв`язку з недотриманням процесуальної форми процесуальної дії), від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання.
		Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Таким чином, стороною обвинувачення не надано достовірних доказів, які б встановлювали належність ОСОБА_6 вилучених під час обшуку вогнепальної зброї та бойових припасів. Зокрема, не було проведено відповідних досліджень (цитологічних, відбитків пальців тощо) щодо наявності на вилучених в ході обшуку, біологічних слідів, належних обвинуваченому. 
		Тому суд приходить до переконання, що сам лише факт виявлення вогнепальної зброї та бойових припасів в господарському приміщенні домоволодіння, яке на праві 1/2 частки належить обвинуваченому, не може беззаперечно свідчити про належність вилученого майна саме ОСОБА_6 а не іншій особі. 
		Не виключається те, що вказані вогнепальна зброя та бойові припаси могли належати будь-якій іншій особі, яка мала доступ до будинку за адресою АДРЕСА_1 , з врахуванням показів обвинуваченого та свідків . 
		Таким чином, причетність обвинуваченого ОСОБА_6 до вчинення незаконного носіння, зберігання, придбання, вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу тобто злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, викликає сумнів і на переконання суду не доведена в суді стороною обвинувачення та грунтується лише на припущеннях та на доказах, які отримані не у спосіб, передбачений КПК України. 
		Наявність таких сумнівів не узгоджується з принципом доказування поза розумним сумнівом, що застосовується при оцінці доказів, та дає підстави відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України для постановлення виправдувального вироку по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, оскільки в судовому засіданні не доведено, що вказаний злочин вчинений саме обвинуваченим ОСОБА_6 .. 
		Вказане судове рішення не є перешкодою для повного та всебічного встановлення обставин щодо незаконного носіння, зберігання, придбання, вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, виявлених під час обшуку 16.10.2018р. в господарстві по АДРЕСА_1 , особи чи осіб, які причетні до злочину, юридичної оцінки дій такої особи чи осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності.
		Тому на цих підставах вирішення на даний час долі речових доказів, які були надані для огляду суду, є передчасним, оскільки зазначені речові докази можуть потребувати додаткового дослідження у майбутньому.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. 
		Процесуальні витрати мають бути віднесені на рахунок держави. 
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд-
		 
		 У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаного злочину. 
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, віднести на рахунок держави.
		Речові докази по справі: ручну нарізну довгоствольну вогнепальну зброю калібру 4,5 мм, яка виготовлена шляхом переробки промислово виготовленого екземпляра пневматичної гвинтівки моделі «ИЖ-38П», калібру 4,5 мм, номер екземпляру якої НОМЕР_1 та придатна для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм та бойові припаси, 26 із яких є бойовими припасами вогнепальної стрілецької зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення та призначені для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, придатні для стрільби (ураження цілі), а 10 є бойовими припасами, які перероблені саморобним способом з 5,6 мм спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення та можуть бути використані для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм під патрон кільцевого запалення, а також можуть бути використані для стрільби з переробленої чи саморобної вогнепальної зброї, придатні для стрільби (ураження цілі), залишити зберігати в кімнаті речових доказів у Попільнянському ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області. 
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...