Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5002-3/4321-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2020. Зареєстровано: 04.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 січня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 5002-3/4321-2012 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
		за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
		 
		за участю представників:
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок": Дячко О. В.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ініціюючого кредитора ОСОБА_1 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019
		у складі колегії суддів: Сотнікова С. В. (головуючого), Грека Б. М., Остапенка О. М. 
		та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.05.2019
		у складі судді Янюк О. С.
		 
		у справі за заявою  ОСОБА_1 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок"
		про визнання банкрутом
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Предмет судового розгляду
		1. У травні 2019 року до Господарського суду Київської області від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мартиненко Н. М. надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі № 5002-3/4321-2012, яка укладена 07.05.2019 між кредиторами та боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Валок" (далі - ТОВ "Валок") на виконання рішення комітету кредиторів.
		2. Зазначена заява обґрунтована тим, що комітетом кредиторів 07.05.2019 було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 4/19 про затвердження мирової угоди та зобов`язано розпорядника майна звернутись із відповідною заявою до суду.
		Фактичні обставини справи, установлені судами
		3. Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2012 порушено провадження у справі № 5002-3/4321-2012 про банкрутство                  ТОВ "Валок".
		4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Валок", до якого включено грошові вимоги: ОСОБА_1 у сумі 1 299 653,43 грн (4 черга задоволення), 1 624 274,70 грн (6 черга задоволення); ОСОБА_2 в сумі 4 302 436,00 грн (1 черга задоволення), що підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені заставою майна боржника.
		5. 19.11.2018 проведені збори кредиторів ТОВ "Валок" за участю кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, ОСОБА_2 (представник ОСОБА_3 ), якими прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі одного кредитора - ОСОБА_2 , що оформлено протоколом № 1/18.
		6. У судовому засіданні 22.04.2019 місцевим судом постановлено ухвалу, якою, серед іншого, відкладено розгляд справи до 20.05.2019, що надіслана скаржнику рекомендованим листом з повідомленням.
		7. 07.05.2019 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Валок" прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 4/19, про укладення у новій редакції мирової угоди з додатками від 07.05.2019 між комітетом кредиторів та ТОВ "Валок" на умовах прощення (списання) частини боргу та розстрочки погашення решти кредиторської заборгованості. Вирішено зобов`язати арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ "Валок" Мартиненко Н. М. звернутись до суду із клопотанням про затвердження мирової угоди з додатками від 07.05.2019 та надати суду необхідні для затвердження мирової угоди документи, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). 
		8. 10.05.2019 до місцевого господарського суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мартиненко Н. М. надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі № 5002-3/4321-2012, укладеної 07.05.2019 головою комітету кредиторів ОСОБА_2 та боржником ТОВ "Валок" на виконання рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом № 4/19 від 07.05.2019. 
		9. До цієї заяви додано передбачені Законом про банкрутство документи та докази повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство про скликання зборів комітету кредиторів 07.05.2019, зокрема опис вкладення у цінний лист, адресований ОСОБА_1 , та фіскальний чек відділення поштового зв`язку від 23.04.2019.
		10. Цей лист про скликання зборів комітету кредиторів ОСОБА_1 у відділенні поштового зв`язку № 49000 у м. Дніпро (за відомою адресою ініціюючого кредитора) у період з 24.04.2019 по 08.05.2019 не отримав, відтак 08.05.2019 лист було повернуто відправнику. Даних про зміну адреси ініціюючого кредитора матеріали справи не містять.
		11. Як встановлено судами попередніх інстанцій за змістом мирової угоди кредитори, в особі комітету кредиторів, та боржник погодили таке:
		- ТОВ "Валок" гарантує відшкодування протягом місяця з дня затвердження судом мирової угоди у справі № 5002-3/4321-2012 витрат кредиторів з оплати судового збору ОСОБА_2 у розмірі 2 436,00 грн та ОСОБА_1 -            7 896,41 грн; витрат з оплати праці арбітражного керуючого згідно з чинним законодавством;
		- 55 відсотків кредиторських вимог кожної черги підлягають прощенню (списанню) (пункт 3.2); 
		- грошові вимоги кредитора першої черги ОСОБА_2 у розмірі 2 365 000,00 грн, що становить 55 відсотків від загальної суми його грошових вимог підлягають прощенню (списанню) відповідно до умов цієї мирової угоди. Залишок грошових вимог ОСОБА_2 в розмірі 1 935 000,00 грн боржник зобов`язується погасити рівними частками по 107 500,00 грн щомісяця протягом 18 місяців з дня набуття чинності ухвалою суду про затвердження цієї мирової угоди, починаючи з наступного місяця після його затвердження, згідно з графіком (пункт 3.3);
		- грошові вимоги кредитора четвертої та шостої черги ОСОБА_1 в розмірі 1 608 160,47 грн, що становить 55 відсотків від загальної суми його грошових вимог підлягають прощенню (списанню) відповідно до умов цієї мирової угоди. Залишок грошових вимог кредитора четвертої та шостої черги ОСОБА_1 в розмірі 1315767,66 грн боржник зобов`язується погасити рівними частками по 73 098,20 грн щомісяця протягом 18 місяців з дня закінчення строку встановленого для виконання зобов`язань боржника перед кредитором першої черги ОСОБА_2 відповідно до пункту 3.3 цієї мирової угоди, згідно з графіком (пункт 3.4). 
		12. У судове засідання 20.05.2019 ініціюючий кредитор ОСОБА_1 не з`явився, хоча ухвала від 22.04.2019 про відкладення розгляду справи до 20.05.2019 надіслана судом на зазначену скаржником адресу рекомендованим листом № 0103268497505, що було вручене адресату 30.04.2019 за інформацією з вебсайту ПАТ "Укрпошта". 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		13. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2019 задоволено заяву розпорядника майна боржника та затверджено мирову угоду, укладену 07.05.2019 між ТОВ "Валок" та кредиторами в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_2 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2012; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Валок" арбітражного керуючого Мартиненко Н .М.; закрито провадження у справі № 5002-3/4321-2012.
		14. Оцінивши обставини формування комітету кредиторів, його повноважність для ухвалення 07.05.2019 рішення про укладення мирової угоди та її умови суд першої інстанції дійшов висновків, що мирова угода підписана уповноваженими представниками сторін, при її укладенні дотримано вимоги Закону про банкрутство, а умови мирової угоди є рівними для всіх кредиторів боржника та не суперечать чинному законодавству.
		15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 20.05.2019 - без змін.
		16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши, зокрема, що прощення та розстрочка боргу не суперечить засадам розумності та справедливості, оскільки такі рівні умови передбачені як для кредитора першої черги так і кредитора четвертої черги, а відтак належить відхилити доводи апеляційної скарги в цій частині.
		17. Також, відхиляючи посилання скаржника на обставини закінчення повноважень розпорядника майна боржника апеляційний суд зауважив, що арбітражний керуючий не є стороною мирової угоди та не має права вирішального голосу на засіданні зборів кредиторів та комітету кредиторів.
		18. Мотивуючи відхилення доводів ОСОБА_1 стосовно не повідомлення його про проведення зборів комітету кредиторів 07.05.2019 та про відкладення розгляду справи № 5002-3/4321-2012 апеляційний суд послався на наявні у матеріалах справи докази, що спростовують твердження скаржника (пункти 9, 10, 12 цієї постанови).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		19. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.05.2019, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії розгляду заяви про затвердження мирової угоди.
		РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		20. 19.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою від 18.09.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 (повний текст постанови складено 29.08.2019) та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.05.2019 у справі № 5002-3/4321-2012.
		21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи             № 5002-3/4321-2012 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019.
		22. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2258/19 за вищезазначеною касаційною скаргою, призначено її розгляд на 14.11.2019.
		23. Призначений на 14.11.2019, 05.12.2019, 12.12.2019, 19.12.2019 розгляд справи відкладався для надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами та дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, а також враховуючи завдання господарського судочинства та особливості обставин справи.
		24. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5002-3/4321-2012 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019.
		25. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 справу № 904/2258/19 прийнято до провадження новим складом суду та призначено її розгляд на 23.01.2019. 
		26. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5002-3/4321-2012 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020.
		27. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2019  цю справу прийнято до провадження новим складом суду. 
		28. У судовому засіданні 23.01.2019 взяв участь представник боржника, який надав пояснення по суті касаційної скарги.
		29. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу ( ОСОБА_1 )
		30. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про можливість затвердження мирової угоди між кредиторами і боржником суперечать приписам статей 4, 17, 35, 38 Закону про банкрутство, оскільки:
		- заява про затвердження мирової угоди подана до суду особою без повноважень арбітражного керуючого;
		- умови мирової угоди не відповідають вимогам Закону про банкрутство, а також засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки рішення про прощення 55 % боргів ТОВ "Валок" не обґрунтоване, прийняте за відсутності скаржника та без його згоди;
		- скаржник не був повідомлений про скликання зборів комітету кредиторів 07.05.2018 і тексту мирової угоди не отримав, таким чином питання про укладення мирової угоди було вирішено без його участі та згоди, як ініціюючого кредитора;
		- в матеріалах справи відсутні докази надіслання судом та отримання скаржником ухвали місцевого суду від 22.04.2019 про відкладення розгляду справи до 20.05.2019;
		Узагальнені доводи інших учасників справи
		31. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо меж розгляду касаційної скарги
		32. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		34. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		35. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
		36. Об`єктом касаційного перегляду є залишена без змін судом апеляційної інстанції ухвала місцевого господарського суду у справі № 5002-3/4321-2012 про затвердження мирової угоди між кредиторами та боржником, якою передбачено прощення 55 відсотків боргів, а також відстрочка та розстрочка сплати боргу перед скаржником.
		37. Надаючи оцінку доводам скаржника, наведеним у пункті 30 цієї постанови, Верховний Суд враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи виходить з такого.
		39. Відповідно до приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, провадження у цій справі здійснювалося за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями, що діяли до 19.01.2013).
		40. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство (частини перша та друга статті 35 Закону про банкрутство).
		41. Частинами третьою-п`ятою статті 35 Закону про банкрутство встановлено, що рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
		42. Згідно з абзацом 4 частини восьмої статті 16 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про підготовку та укладення мирової угоди.
		43. Оцінюючи в контексті цих положень повноважність сторін мирової угоди та дослідивши обставини формування комітету кредиторів і прийняття ним рішення про укладення мирової угоди суди попередніх інстанцій встановили зокрема, що 19.11.2018 були проведені збори кредиторів ТОВ "Валок", що прийняли рішення про обрання комітету кредиторів у складі одного кредитора - ОСОБА_2 , який є головою комітету кредиторів та стороною мирової угоди, укладеної на виконання рішення комітету кредиторів від 07.05.2019. 
		44. Рішення про укладення мирової угоди прийняте комітетом кредиторів на засіданні 07.05.2019 за відсутності ОСОБА_1 , який не входить до складу комітету кредиторів та не наділений правом вирішального голосу щодо цього питання. Разом з цим, докази надіслання скаржнику повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів (опис вкладення до поштового відправлення та фіскальний чек) досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій як належні, допустимі та достатні, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції.
		45. З огляду на зазначене, доводи ОСОБА_1 про порушення вимог Закону про банкрутство внаслідок неповідомлення його про скликання зборів комітету кредиторів, невручення тексту мирової угоди та її затвердження без згоди скаржника, як ініціюючого кредитора, Верховний Суд відхиляє як такі, що не відповідають зазначеним вище положенням законодавства та суперечать встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи щодо повноважності комітету кредиторів для прийняття рішення про укладення мирової угоди та належного повідомлення учасників справи про збори комітету.
		46. Мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства. 
		47. Закон про банкрутство в першу чергу спрямований саме на відновлення платоспроможності боржника та налагодження його господарської діяльності. Укладення мирової угоди, як одна з процедур банкрутства, направлена на відновлення платоспроможності боржника, а відтак, умови такої угоди мають містити положення, які вказують на можливість сталого функціонування господарюючого суб`єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками. 
		48. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою,  вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. Для конкурсних  кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди,  вимоги яких віднесені до однієї черги (частина перша та третя статті 36 Закону про банкрутство).
		49. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню  господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про  припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини (частини перша-четверта статті 37 Закону про банкрутство). 
		50. Аналіз природи мирової угоди з урахуванням особливостей правового регулювання, передбачених статей 4, 35 Закону про банкрутство, засвідчує, що мирова угода у справі про банкрутство одночасно є судовою процедурою банкрутства та цивільно-правовою угодою (правочином), оскільки є домовленістю між боржником і кредиторами.
		51. Відповідно до положень частин першої-третьої статті 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		52. Частина перша статті 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		53. Перевіряючи дотримання зазначених положень, суди попередніх інстанцій дослідили зміст мирової угоди, укладеної між кредиторами та ТОВ "Валок" 07.05.2019 та встановили, зокрема, що борги перед кредиторами підлягають прощенню у однаковому розмірі 55 відсотків, розстрочка застосовується стосовно всіх кредиторів, а умови відстрочки сплати боргу на користь ОСОБА_1 узгоджуються з встановленою Законом про банкрутство черговістю задоволення вимог кредиторів та вимогами частин першої та третьої статті 36 Закону про банкрутство. 
		54. Встановивши зазначене суд апеляційної інстанції підтримав висновок місцевого суду про рівність умов мирової угоди щодо погашення боргів перед кредиторами різної черги: ОСОБА_2 в сумі 4 302 436,00 грн (1 черга задоволення) та ОСОБА_1 у сумі 1 299 653,43 грн (4 черга задоволення), 1 624 274,70 грн (6 черга задоволення), з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції.
		55. В контексті зазначеного Верховний Суд зауважує, що несправедливими (дискримінаційними) можуть вважатися умови мирової угоди, які є невигідними (несприятливими) порівняно з умовами щодо інших рівних за статусом (черговістю задоволення вимог) кредиторами, чого у даній справі судами попередніх інстанцій не встановлено. 
		56. Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє доводи скаржника щодо порушення засад добросовісності, розумності та справедливості при укладенні мирової угоди, оскільки її умови щодо погашення боргів в тому числі перед ОСОБА_1 відповідають меті її укладення та обов`язковим вимогам щодо змісту мирової угоди у процедурі банкрутства згідно з положеннями розділу IV Закону про банкрутство.
		57. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. 
		58. Принцип юридичної визначеності полягає в тому, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового для виконання рішення лише для того, щоб домогтися перегляду справи та її нового вирішення. Перегляд рішень судами вищих інстанцій не має розглядатися як прихований засіб оскарження і лише ймовірність існування двох поглядів щодо предмету розгляду не може бути підставою для повторного розгляду справи. Відхід від цього принципу може бути виправданий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі та непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії").
		59. У рішенні ЄСПЛ у справі "Сутяжник проти Росії" зроблено висновок про те, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру, зокрема, відступ від цього принципу допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. 
		60. Під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").
		61. Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").
		62. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи. Вказане кореспондується із нормами статті 309 ГПК України частиною другою якої передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		63. Тому зазначені скаржником обставини щодо подання заяви про затвердження мирової угоди арбітражним керуючим поза межами визначеного судом строку здійснення процедури розпорядження майном боржника самі по собі не можуть бути достатньою підставою для скасування правильного за змістом судового рішення, оскільки арбітражний керуючий не є ініціатором або стороною мирової угоди, а згідно з положеннями частини другої статті 35 Закону про банкрутство мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, у якій на час подання такої заяви провадження не було припинено судом.
		64. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо неналежного повідомлення його про розгляд справи 20.05.2019, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала місцевого суду від 22.04.2019 про відкладення розгляду справи до 20.05.2019 надіслана судом на зазначену скаржником адресу рекомендованим листом № 0103268497505, що вручене адресату 30.04.2019 за інформацією з вебсайту ПАТ "Укрпошта", а обґрунтованих доводів та доказів на спростування цих обставин скаржник не надав. 
		65. Водночас суд зауважує, що зазначені вище висновки не обмежують прав скаржника звернутися до суду із заявою про визнання мирової угоди недійсною або її розірвання, а також ініціювати перегляд ухвали суду про її затвердження за нововиявленими обставинами у передбачених законодавством випадках. 
		Щодо суті касаційної скарги
		66. Доводи скаржника про порушення судами норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		67. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		68. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
		69. Виходячи з наведених положень законодавства та обставин, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, відтак касаційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
		Щодо судових витрат
		70. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		Висновки щодо застосування норм права
		71. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін (частина перша статті 35 Закону про банкрутство).
		72. Відповідно до частин першої та третьої статті 36 Закону про банкрутство мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
		73. В контексті зазначеного, перевіряючи доводи щодо несправедливості умов мирової угоди у справі про банкрутство судам належить першочергово дослідити умови цієї угоди щодо відстрочки та (або) розстрочки погашення боргів, їх прощення, та враховувати, що несправедливими (дискримінаційними) можуть вважатися умови мирової угоди, які є невигідними (несприятливими) порівняно з умовами щодо інших рівних за статусом (черговістю задоволення вимог) кредиторами.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ініціюючого кредитора ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.05.2019 у справі                       № 5002-3/4321-2012 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                              О. О. Банасько
		Судді                                                                                                          В. В. Білоус
		                                                                                                                   В. Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...