Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/19971/16-а : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2020
Номер судового провадження: 11-1043апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		22 січня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 522/19971/16-а
		Провадження № 11-1043апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Гриціва М. І., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,  Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» (далі - ТОВ «Сан Марин»), про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, і
		ВСТАНОВИЛА:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просила:
		визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради як суб`єкта владних повноважень щодо не оприлюднення і не публікації не пізніше, ніж за 20 робочих днів до дня проведення пленарного засідання сесії міської ради 30 червня 2016 року, проекту рішення Одеської міської ради VII скликання «Про надання дозволу ТОВ «Сан Марин» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,6500 га, за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 для експлуатації та обслуговування оздоровчо-спортивної бази»;
		визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 942-VII «Про надання дозволу ТОВ «Сан Марин» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,6500 га, за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 для експлуатації та обслуговування оздоровчо-спортивної бази».
		Обґрунтовуючи позов в частині протиправності рішення Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 942-VII, яким надано ТОВ «Сан Марин» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачка покликалася на те, що на цій земельній ділянці стоять об`єкти нерухомості, що належать їй на праві власності.
		Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 16 січня 2019 року адміністративний позов задовольнив.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 червня 2019 року скасував рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року та закрив провадження у справі №522/19971/16-а на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зважаючи на те, що вирішення цього спору має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.
		Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги факт оскарження позивачкою рішення міської ради, що не порушує її прав у межах публічно-правових відносин в розумінні положень процесуального адміністративного законодавства, а також фактор наявності цивільного спору між позивачкою, як власницею нерухомого майна, та ТОВ «Сан Марин», дійшов висновку, що відповідний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
		Позивачка не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що ця справа стосується повноважень Одеської міської ради щодо розпорядження землями територіальної громади, а також передачі земельних ділянок у власність фізичних або юридичних осіб. Крім того, на переконання скаржниці, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що вирішення спору між позивачкою та міською радою, як розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації, за правилами пункту 7 частини першої статті 19 КАС України, відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
		Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон    № 142-IX). 
		Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати. 
		Таким, що відповідає вимогам частини сьомої статті 347 КАС України, належить визнавати й рішення, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалою поверне або передасть назад до суду, який її направив, справу, що була направлена до Великої Палати раніше, тобто ще до набрання чинності змін до цього Кодексу, внесених Законом № 142-IX, оскільки на час вчинення процесуальної дії щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду такої справи вже діє норма процесуального закону, що забороняє брати її до провадження цього суду за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України. Однією з таких підстав власне й є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. 
		Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з оскарженням згоди органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення чи поділу земельної ділянки неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду.
		У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 461/1221/16, на яку і покликався апеляційний суд у цій справі, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
		Далі Суд указав, що у справі, яка розглядається, позивач обґрунтовував позов про скасування рішення органу місцевого самоврядування наявністю в нього існуючого речового права на спірну земельну ділянку. Тобто позивач вказував, що частина земельної ділянки, дозвіл на виготовлення землевпорядної документації якої надано Міськрадою, не є вільною, перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , тому вказаним рішенням зачіпаються приватні права позивача на володіння та користування земельною ділянкою. Оскільки орган місцевого самоврядування надав відповідачу дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, співвласником якої вважає себе позивач, то у цьому випадку обраний фізичною особою [ ОСОБА_2 ] спосіб захисту приватного права є запобіганням вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення цивільних прав. І саме від встановлення обставин, з якими позивач пов`язує виникнення в нього речового права на спірну земельну ділянку, залежить правильне вирішення спору.
		Із наведених норм процесуальних законів можна зробити висновок, що здійснення захисту такого цивільного права, як і встановлення його існування, не віднесено до компетенції адміністративного суду.
		Отож, зміст та матеріали касаційної скарги, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, нормативні положення, які регламентують порядок направлення справи до цього Суду, вказують на існування обставин, за яких касаційна скарга ОСОБА_1 на судові рішення у справі з означеними вище позовними вимогами підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Марин», про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення повернути на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                       М. І. Гриців
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                             В. С. Князєв
		Т. О. Анцупова                                            Л. М. Лобойко
		С. В. Бакуліна                                             Н. П. Лященко
		В. В. Британчук                                          О. Б. Прокопенко
		Ю. Л. Власов                                               Л. І. Рогач
		Д. А. Гудима                                                О. М. Ситнік
		В. І. Данішевська                                       О. С. Ткачук
		Ж. М. Єленіна                                             В. Ю. Уркевич
		О. Р. Кібенко                                                О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...