Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/7185/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 05.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/159/134/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030110002166

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/7185/19
		Провадження № 1-кп/159/134/20
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 лютого 2020 року м. Ковель 
		   Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		 
		з участю секретаря    судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		       
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030110002166 від 22.11.2019 про обвинувачення
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Ковель Волинської області, з середньою освітою, не працевлаштованого, проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		обвинувачений ОСОБА_6 21 листопада 2019 року о 05 годині 48 хвилин, перебуваючи на першому поверсі залізничного вокзалу станції «Ковель» по вул.Ветеранів, 1 в м.Ковель, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_5 , який тримав в руках планшет, під час якого підійшов до потерпілого та завдав одного удару кулаком в праву частину обличчя, від якого потерпілий впав на підлогу, після цього обвинувачений завдав ще одного удару кулаком в обличчя, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематоми обох повік правого ока з переходом на праву щоку, суб`єктивного крововиливу правого ока з контузією легкого ступеня, синця з садном лоба зліва, перелому спинки носа без зміщення, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та заволодів планшетом потерпілого «Lenovo» модель «Таb 2 А7-30DC» вартістю 1698,33 грн, в силіконовому чохлі вартістю 200 грн, з сім карткою на рахунку якої було 100 грн, чим завдав потерпіломумайнової шкодина суму1998,33грн. 
		Зазначені обставини сторонами не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та потерпілого. 
		Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винність у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив факт завдання потерпілому ударів в обличчя та заволодіння планшетом. Просив суд врахувати ті обставини, що наступного дня він здав планшет в ремонт, оплатив його та добровільно повідомив поліції про місце його зберігання, а також відшкодував потерпілому завдану здоров`ю шкоду, сплативши 9500 грн компенсації.
		Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив показання обвинуваченого та повідомив, що тієї ночі очікуючи на потяг, придбав каву та присів на вільне місце поруч з обвинуваченим, останній попросив планшет щоб зателефонувати, однак він відмовив. Обвинувачений розсердився та вилив на нього каву, після чого підійшов та завдав удару в обличчя, від якого він впав на спину, тоді відразу завдав ще одного удару в обличчя, після якого з носа пішла кров. Відсутність планшету помітив через кілька хвилин, обвинуваченого на місці події також вже не було. Потерпілий підтвердив суду факт отримання від обвинуваченого коштів на лікування, просив не призначати суворе покарання, оскільки вибачив обвинуваченого. 
		Керуючись правилами, закріпленими у ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого, виду і розміру завданої шкоди. 
		Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, тобто в нападі з метою заволодіння чужим майном, який поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу. 
		Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Так, обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
		До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить визнання своєї вини, щире каяття в скоєному, яке виразилось у добровільному відшкодуванні потерпілому завданої шкоди здоров`ю та у добровільній видачі викраденого майна.
		Обтяжуючі покарання обставини відсутні.
		Обвинувачений ОСОБА_6 є молодою особою, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні малолітню дитину, є самозайнятою особою  виготовляє надгробні пам`ятники, має постійне місце проживання, є раніше не судимим. 
		Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети покарання, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. 
		Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, який має міцні соціальні зв`язки, критично ставиться до вчиненого, примирився з потерпілим, відремонтував викрадене майно, компенсував потерпілому витрати на лікування, є несудимою особою, виховує малолітню дитину, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який наполягає на найбільш м`якому покаранні, суд дійшов переконання про можливість та достатність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції закону, за яким він притягуються до відповідальності без реального відбування покарання зі встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України.
		Покладання на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.76 КК України, та перебування під контролем держави протягом іспитового строку буде достатнім превентивним заходом. 
		Цивільний позов не заявлено. 
		Підстави для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 26.11.2019 року у виді арешту майна, відсутні. Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна необхідно скасувати.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Процесуальні витрати в розмірі 628,04 грн за проведення судово-товарознавчої експертизи покласти на обвинуваченого. 
		Суд, керуючись вимогами ст.177 КПК України, не вбачає підстав для подальшого застосування щодо обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому на час набрання вироком законної сили його слід скасувати.
		Керуючись ст.ст. 349,374,375 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати  ОСОБА_6  винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставіст.76 КК Українипокласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
		   Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати, звільнити ОСОБА_6 з під варти в залі суду.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 22.11.2019 по 04.02.2020 року включно з розрахунку день за день. 
		 
		Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.11.2019 року.
		Речові докази : 
		- планшет «Lenovo», який зберігається в камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області,  повернути потерпілому ОСОБА_5 ,
		- балонову куртку, яка зберігається в камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 
		- диск DVD  залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в доход держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 (чотири) копійки.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		ГоловуючийОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...