Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/12608/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 05.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2020.
Дата набрання законної сили: 28.04.2020
Номер судового провадження: П/520/17753/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 м. Харків  
		     04 лютого 2020 р.                                                                                 № 520/12608/19  
		 
		    Харківський окружний адміністративний суд     у складі головуючого судді - Полях    Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, яка полягає у припиненні страхових виплат позивачу - ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області - поновити страхові виплати ОСОБА_1 з жовтня 2019 р.;
		- в частині присудження страхової сплати в межах суми стягнення за один місяць зобов`язати рішення суду виконати негайно.
		В обґрунтування позову зазначив позивач є пенсіонером та ВПО, обліковується в Управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області та отримував щомісячні страхові виплати у зв`язку з професійним захворюванням у відповідному відділенні відповідача. З жовтня 2019 р. відповідач повторно припинив виплату страхових виплат. Відповідач в якості причини припинення виплат вказав, що у довідці ВПО зазначено не вірну адресу. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. 
		          Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
		          Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 05.12.2019 р. була надіслана позивачу та отримана ним 12.12.2019р. 
		          Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 05.12.2019 р. була надіслана першому відповідачу та отримана ним 10.12.2019 р.
		          Відповідач скористався правом, передбаченим адміністративним процесуальним законодавством та надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що  особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам регулюються Кабінетом Міністрів України. Особи, які переселилися з тимчасово окупованої території мають право на надання матеріального забезпечення за фактичним місцем проживання у порядку встановленому правліннями фронду. Факт внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік. Відповідачем було з`ясовано, що надана ОСОБА_1 до Харківського відділення довідка від 03.12.2014 р. №6324001647, на підставі якої було продовжено позивачу раніше призначеної щомісячної страхової виплати містить неправдиві відомості, що є підставою для їх припинення відповідно до вимог Закону України № 1105.  Постановою Харківського відділення № 2013/5871/5871/20 було припинено щомісячну страхову виплату ОСОБА_1 з листопада 2019 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України №1105 - надання документів, що містяться неправдиві відомості. Відповідач наголошує, що 15.11.2019 р. позивачу було перераховано щомісячну страхову виплату за період з 01.10.2018р. по 31.10.2019р. в розмірі 30  226,73 грн. На підставі вищевикладеного відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. 
		Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
		Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в м. Харкові як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 63240001647 від 03.12.2014 р.
		03 грудня 2014 року Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації було взято на облік позивача, як особу, що тимчасово перемістилася до АДРЕСА_2 7 з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, де він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		17 грудня 2014 року позивач як внутрішньо переміщена особа звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Харківському районі Харківської області з заявою про тимчасове продовження йому раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням). До заяви було надано Довідку від 03.12.2014 №6324001647 про взяття його на облік як тимчасово переміщеної особи. Постановою від 30 грудня 2014 року №2038/5871/5871/1 позивачу було продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 1 169,20 грн. 
		24.07.2018 Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації було здійснено перевірку достовірності інформації про фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою, вказаною в Довідці від 03.12.2014 №6324001647 про взяття його на облік як тимчасово переміщеної особи.
		За результатами перевірки головним державним соціальним інспектором управління із залученням спеціаліста уповноваженого зі справ роботи з населенням та секретаря Роганської селищної ради було складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 24.07.2018 №1565 та зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не мешкає за вказаною адресою, так як багатоповерховий будинок із №12 та квартирою №7 відсутній на території цього населеного пункту, тобто такої адреси не існує.
		Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат та здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування в Харківському районі Харківської області було відмовлено в призначенні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у кількості 24 осіб на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, у тому числі й ОСОБА_1 у зв`язку з непідтвердженням його проживання за адресою, вказаною в Довідці від 03.12.2014 №6324001647, про що й було складено протокол комісії від 29.08.2018 року №21.
		В зв`язку з прийнятим комісією рішенням про відмову в призначенні ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати Харківським відділення було винесено Постанову від 31.08.2018 №2038/5871/5871/16 про припинення позивачу виплати з 01.09.2018.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 р. по справі № 520/6746/19 - позовні вимоги задоволено частково.
		Скасовано постанову Харківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про припинення страхових виплати ОСОБА_1 від 31.08.2018 № 2038/5871/5871/16.
		Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області поновити страхові виплати ОСОБА_1 з вересня 2018 року.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
		Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
		Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України,  обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Судом встановлено, що виплати позивачу були повторно припинені постановою Харківського відділення від 21.11.2019 р. № 2013/5871/5871/20 з листопада 2019 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України №1105 - надання документів, що містять неправдиві відомості. Зазначений факт не заперечується жодною із сторін.
		На адвокатський запит відповідач повідомив позивача про те, що у поданій ОСОБА_1  до Фонду довідці від  03.12.2014 р. № 6324001647 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, виданої йому 03.12.2014 р. Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області, в графі фактичного місця проживання зазначена адреса, якої не існує.
		Згідно інформації, наданої Комунальним підприємством  "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" листом від 07.11.2019 р. № 657, у будинку АДРЕСА_2 , який є індивідуальним житловим будинком садибного типу, одноповерховим, одноквартирним, квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 не мешкає. 
		Отже, надана ОСОБА_1 довідка від 03.12.2014 р. №6324001647 містить неправдиві відомості, що є підставою для припинення щомісячних страхових виплат.
		З метою продовження здійснення виплат відповідач запропонував позивачу звернутися до нього в строк до 01.12.2019 р. з відповідними документами.
		Не погоджуючись із рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач з метою захисту своїх прав звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.
		Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено    Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII    (надалі    Закон N 1706-VII).
		Статтею першою Закону №1706-VII    визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених    статтею 12 цього Закону.
		Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в    статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
		Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у    статті 1 цього Закону    (ч. 1    ст. 5 Закону № 1706-VII).
		Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується  матеріалами справи.
		Водночас,    ст. 14 Закону № 1706-VII    визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до    Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
		Відповідно до ч. 1    ст. 7 Закону № 1706-VII    для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
		Як свідчать матеріали адміністративної справи та не заперечувалося відповідачем, позивач здобув право на отримання страхових виплат. Статтею третьою Закону № 1105-XIV    також визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).
		Нарахування та проведення страхових виплат урегульовано у декількох нормативних актах:
		1)    статті 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
		2)    статті 173 Кодексу законів про працю України    (далі -    КЗпП України), відповідно до якої шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку;
		3)    Законі України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV    "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"    (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції    Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII    та має назву    Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає відповідно до    Конституції України    та основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
		Відповідно до п.1 ч.1, ч.5, 6 та 8 ст. 47 вказаного вище    Закону № 1105-ХІV, страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі  постанови цього Фонду    або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
		Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.
		Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
		У статті 27 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР    Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування    (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
		Відповідно до пункту 1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27 квітня 2007 року № 24, рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Копію постанови про призначення (відмову у призначенні), перерахування, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають потерпілому або особам, які мають на це право (пункт 1.18 зазначеного Порядку).
		01 жовтня 2014 року КМУ прийняв постанову № 531    "Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", якою (у редакції    постанови КМУ від 08 липня 2015 року № 471) установлено: особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення АТО або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України    Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування    робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду відповідно до пункту 6 розділу VII    Прикінцеві та перехідні положення    зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.
		Відповідно до частини четвертої    статті 46 Закону № 1105-ХІV, до коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
		Так, за постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23 липня 2014 року № 436, на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06 серпня 2014 року № 466    Про призупинення здійснення фінансових операцій    НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.
		07 листопада 2014 року КМУ прийняв постанову № 595    Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (далі - Тимчасовий порядок).
		Також за пунктом 8 Тимчасового порядку (із змінами, внесеними згідно з    постановами КМУ від 08 квітня 2015 року № 239, від 26 серпня 2015 року № 636), особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого    постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		11 грудня 2014 року правління Фонду на виконання    постанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 531    прийняло постанову № 20Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції. Як зазначено в преамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.
		Як зазначено в пункті 1 цього Порядку, він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV    за фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач має зареєстрований страховий випадок "профзахворювання", та здобув право на отримання    страхових виплат. Тобто, страховий випадок настав до моменту переміщення позивача до м. Харкова з Луганської області.
		Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до    Закону № 1105-ХІV    безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року №509, відповідно до    Закону №    1706-VII.
		Відповідно до положень ст. 12 Закону України    "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"    від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) (в редакції, яка діяла на момент припинення позивачу виплати пенсії),    підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
		Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої    статті 9 цього Закону    рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання. Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до    статті 16 цього Закону.
		Відповідач зазначає, що позивач "не перебуває за фактичним місцем проживання". Суд зауважує, що належних доказів того, що довідка позивача як внутрішньо переміщеної особи є скасованою, як то рішення про скасування дії довідки, матеріали справи не містять. Як підставу для зупинення нарахування страхових виплат відповідач зазначив про не перебування позивача за фактичним місцем його проживання як ВПО.
		Так, у    статті 38 Закону № 1105-XIV    передбачено випадки припинення страхових виплат і надання соціальних послуг: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
		За положеннями пункту 3 розділу    VII    Прикінцеві та перехідні положення    Закону №1105-ХІV    КМУ визначає особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації).
		До вказаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат як відсутність особи за місцем її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи.
		Стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"    передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
		Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до    Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених    законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
		Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження законних підстав для припинення нарахування та виплати позивачу страхових виплат з листопада 2019 року.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у поновленні виплат, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
		          Постановами КМУ № 531, 637 та 595, а також постановою Правління Фонду від 11 грудня 2014 року № 20 встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.
		Таким чином, в силу положень вказаних вище законодавчих актів, на відповідача покладено обов`язок поновити нарахування та виплатити позивачу раніше призначені страхові виплати з    листопада 2019 р.
		Доказів того, що відповідачем поновлено позивачу поновлено позивачу нарахування та виплату сум страхових виплат з листопада  2019 р., матеріали справи не містять, відповідачем таких до суду не надано. Згідно з частинами 1 та 2    статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В свою чергу, відповідач не довів правомірності щодо припинення позивачу суми страхових виплат з листопада 2019 року.
		Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		З урахуванням встановлених у справі обставин суд приходить до висновку про вихід за межі позовних вимог з метою захисту порушеного права позивача та скасування Постанови Харківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про припинення страхових виплати ОСОБА_1 від 21.11.2019 р. № 2013/5871/5871/20.
		Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. 
		Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). 
		Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. 
		Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
		В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача поновити страхові виплати ОСОБА_1 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Окрім того суд зазначає, що оскільки відповідачем доведено, що за жовтень 2019 р. сума страхових виплат була позивачу виплачена, то  поновити виплати слід з листопада 2019 р. (а.с. 69).        
		          Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. 
		У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки факт нарахування позивачу страхових виплат у жовтні 2019 р. підтверджується довідкою. 
		Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.
		Відповідно до частини 1    статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України    при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього   Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Розподіл судових витрат не вирішується у відповідності до    ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
		На підставі викладеного та, керуючись приписами ст.ст.    8,    9,    10,    19,    72-77,    90,    139,    241-246,    250,    255,    257,    258,    262,    263 КАС України, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61200) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Скасувати постанову Харківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про припинення страхових виплати ОСОБА_1 від 21.11.2019 р. № 2013/5871/5871/20.
		Зобов`язати відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області - поновити страхові виплати ОСОБА_1 з листопада 2019 р.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61200) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		          Повний текст     рішення складено 04 лютого 2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                          Полях Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...