Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/55/12-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службове підроблення.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 05.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2020.
Дата набрання законної сили: 30.01.2020
Номер судового провадження: 11/4805/3/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційний суд
		 
		Справа №296/55/12-к Головуючий у 1-й інст.  ОСОБА_1  
		Категорія  Доповідач                 ОСОБА_2   
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 січня 2020 року. Житомирський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: секретарів судового засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , -
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за ст. ст. 366 ч.1, 15 ч. 2, 191 ч.4, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 219 ч. 1, 366 ч. 1 КК України по обвинуваченню ОСОБА_10 (далі  ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, розлученого, раніше несудимого, - за апеляційною скаргою прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 11 вересня 2019 року, -
		в с т а н о в и в:
		Вказаним вирокомобвинуваченого ОСОБА_11 визнано невинуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч.1, 15 ч. 2, 191 ч. 4, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 219 ч. 1, 366 ч. 1 КК України та виправдано його за відсутністю в його діях складу вказаних злочинів. 
		Скасовано запобіжний захід відносно ОСОБА_11 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
		Речові докази вирішено залишити у матеріалах даної кримінальної справи. 
		Вирішено скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_11 та належні йому цінні папери (акції) ВАТ «Лезниківський кар`єр», які зберігаються у ВАТ «Кредитпромбанк» (м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) на рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 . 
		У даній справі ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 191 ч. 4, 366 ч. 1, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 219 ч. 1, 366 ч. 1 КК за таких обставин.
		У кінці лютого 2006 року ОСОБА_11 , займаючи посаду голови правління ВАТ «Лезниківський кар`єр», розташованого у с. Червоногранітне Володарсько-Волинського району Житомирської області по вул. Леніна, № 1, будучи депутатом Володарсько-Волинської районної Ради та являючись службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинив з корисливих мотивів замах на заволодіння чужим майном у великому розмірі, що належить ВАТ «Лезниківський кар`єр», - під`їзною залізничною колією протяжністю 5101,16 м. від в.п.стр.№1 ВАТ «Лезниківський кар`єр» до ізостика сигналу М-1 ст. Топорище вартістю 65 000 грн., що відносилося до основних засобів товариства та перебувало у податковій заставі, шляхом умисного внесення до офіційних документів завідомо-неправдивої інформації: договору купівлі-продажу №01/02/06 про дату 30.01.2006 та в акт прийому-передачі  дату 31.01.2006, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки головний бухгалтер ВАТ «Лезниківський кар`єр» ОСОБА_12 відмовилася виконувати наданий ним для виконання його наказ №21 про списання та зняття з бухгалтерського обліку вказаної під`їзної колії.
		Крім цього, в період грудня 2006 року по 29 грудня 2007 року ОСОБА_11 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ВАТ «Лезниківський кар`єр» шляхом привласнення та зловживання своїм службовим становищем, повторно, умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, являючись службовою особою, вчинив дії, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ВАТ «Лезниківський кар`єр». 
		Зокрема, достовірно знаючи про відсутність будь-яких фінансових вимог з боку фірми «East West Import Export Company Limited», в період грудня 2005  березня 2006 року ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та з корисливих мотивів, в адміністративному приміщенні Товариства дав вказівку своєму підлеглому ОСОБА_13 , який не був обізнаним у злочинних намірах свого керівника, виготовити додаткову угоду №1 до договору позики №03/05 03 від 19 травня 2003 року між ВАТ «Лезниківський кар`єр» та фірмою «East West Import Export Company Limited», згідно якої вказані юридичні особи домовились розірвати вищевказаний договір з терміном погашення отриманих сум та відсоткових платежів на протязі 1 місяця з дня підписання цієї угоди. Окрім цього, дав незаконну вказівку датувати угоду не фактичною датою виготовлення, а 19 липня 2005 року, тобто внести до офіційного документа завідомо для нього неправдивих відомостей. Виготовлений офіційний документ ОСОБА_11 завірив своїм особистим підписом та печаткою Товариства, і таким чином уклав завідомо невигідну для підприємства угоду, яку не було зареєстровано в Національному Банку України у відповідності до чинного законодавства України. Такими діями ОСОБА_11 штучно створив фінансову неспроможність виконання вимог ВАТ «Лезниківський кар`єр» перед фірмою «East West Import Export Company Limited». 
		Після цього, з метою заволодіння майном Товариства повторно, 05 червня 2006 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, ОСОБА_11 від імені ВАТ «Лезниківський кар`єр» подав до Господарського суду м. Києва заяву №174 про порушення справи про банкрутство, в якій вказав про те, що 19.07.2005 настав термін виконання зобов`язань боржника (ВАТ «Лезниківський кар`єр») перед фірмою «East West Import Export Company Limited» на загальну суму 764 417,43 грн.; 25.12.2005 настав термін виконання зобов`язань перед кредиторами боржника у відповідності з умовами вищевказаної мирової угоди, затвердженої господарським судом Житомирської області 19.11.2002 у справі про банкрутство боржника на загальну суму 1 086 296,24 грн.; загальна сума кредиторської заборгованості боржника станом на 01.06.2006 складає 2299706,86 грн.; заборгованість по обов`язкових платежах складає 175 703, 71 грн. Також в заяві було вказано про наявність коштів в касі Товариства та на розрахункових рахунках в загальній сумі 26 795,22 грн., дебіторська заборгованість в сумі 99 787,06 грн., залишкова вартість основних засобів в сумі 3 630 791,83 грн. та дані про збитковість підприємства. 
		У вказаній заяві ОСОБА_11 акцентував увагу на те, що задоволення вимог фірми «East West Import Export Company Limited» в сумі 764 417,43 грн. призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами в повному обсязі, так як у зв`язку з тим, що майно боржника знаходиться в податковій заставі і Товариство не має можливості проводити розрахунки з кредиторами за рахунок реалізації частини майна. 
		18 липня 2006 року ухвалою Господарського суду м. Києва за вказаною заявою ВАТ «Лезниківський кар`єр», підписаною Хоменком, було порушено справу №43/504 про банкрутство Товариства та призначено її розгляд на 30.08.2006.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30 серпня 2006 року по справі №43/504 з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, заявника зобов`язано подати у десятиденний строк до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Лезниківський кар`єр». Цією ж ухвалою за клопотанням ОСОБА_11 розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_14 і зобов`язано його на затвердження суду надати реєстр вимог кредиторів боржника.
		При цьому ОСОБА_11 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи зобов`язаним у відповідності до п. 1 кваліфікаційних характеристик директора, (начальника, іншого керівника підприємства) Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 09.12.2004 року діяти у відповідності до чинного законодавства, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, в порушення ст. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при подачі клопотання, укрив від суду факт родинного зв`язку з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та яка є його близьким родичем і, відповідно до п. 1.26 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, пов`язаною особою. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння майном Товариства в особливо великих розмірах, голова правління ВАТ «Лезниківський кар`єр» ОСОБА_11 на початку листопада 2006 року виконуючи свою власну роль у здійсненні злочинного наміру, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в адміністративному приміщенні Товариства дав вказівку своїм підлеглим ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які не були обізнані у злочинних намірах свого керівника, виготовити за допомогою комп`ютерної техніки заяви про визнання конкурсними кредиторами фірму «East West Import Export Company Limited» та ТОВ «Омега», вказавши в цих заявах кредиторські вимоги. 
		При цьому, являючись співзасновниками ТОВ «Омега» і, відповідно, пов`язаними особами ОСОБА_11 і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, достовірно знали про те, що будь-яка кредиторська заборгованість Товариства перед ТОВ «Омега» відсутня. 
		Вказані заяви ОСОБА_11 06 листопада 2006 року подав до Господарського суду м. Києва. 
		Продовжуючи реалізувати свій умисел, направлений на заволодіння майном Товариства в особливо великих розмірах повторно, в середині листопада 2006 року голова правління ВАТ «Лезниківський кар`єр» ОСОБА_11 в адміністративному приміщенні Товариства дав вказівку своїм підлеглим ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , які не були обізнані у злочинних намірах свого керівника, виготовити за допомогою комп`ютерної техніки повідомлення до Господарського суду м. Києва про визнання ВАТ «Лезниківський кар`єр» майнових вимог вищезазначених суб`єктів підприємницької діяльності та їх включення до четвертої черги вимог кредиторів.
		Після виготовлення вказаних повідомлень, голова правління ВАТ «Лезниківський кар`єр» Хоменко, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з метою привласнення майна Товариства, у невстановленому слідством місці та час, підписав та скріпив печатками повідомлення до Господарського суду м. Києва про визнання ВАТ «Лезниківський кар`єр» майнових вимог фірми «East West Import Export Company Limited» в сумі 881 645,97 грн., ТОВ «Омега» в сумі 246 735 грн. та їх включення до четвертої черги вимог кредиторів, які разом із заявами про визнання конкурсними кредиторами подав до суду. 
		29 листопада 2006 року ОСОБА_11 подав до Господарського суду м. Києва реєстр вимог кредиторів, до якого безпідставно включив ТОВ «Омега» та штучно створеного кредитора  фірму «East West Import Export Company Limited». 
		На підставі наданих Хоменком вищевказаних документів, в яких містились завідомо неправдиві відомості, ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2006 по справі №43/504 було визнано кредиторами фірму «East West Import Export Company Limited» на суму 881 645,96 грн. та ТОВ «Омега» на суму 246 735,00 грн., що призвело до незаконного набуття даними суб`єктами господарювання права на безпідставне відшкодування неіснуючої заборгованості та, як наслідок, в подальшому привласнення чужого майна в особливо великих розмірах.
		Але Хоменко, який вчинив всі можливі дії, спрямовані на повторне заволодіння майном Товариства в особливо великих розмірах, не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2007 року ТОВ «Омега» виключена з реєстру кредиторів ВАТ «Лезниківський кар`єр», а фірма «East West Import Export Company Limited» на протязі всього часу фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Лезниківський кар`єр» не пред`являло і не пред`являє жодних претензій Товариству щодо повернення боргу.
		На думку сторони обвинувачення, вказаними діями Хоменка державним інтересам було спричинено велику матеріальну шкоду на суму 175704,89 грн., а саме: Володарсько  Волинській ДПІ - на суму 35356,68 грн., ДПІ у Печерському районі м. Києва - на суму 109362,50 грн., Управлінню ПФУ у Печерському районі м. Києва - на суму 30985,71 грн., а також іншим кредиторам на суму 627273,14 грн., а саме: ВАТ «Завод «Будматеріали» на суму 286827,16 грн., ДТГО «Південно-Західна залізниця» на суму 156445, 98 грн., ВАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» на суму 184000 грн. Всього було завдано великої матеріальної шкоди на загальну суму 802 978,03 грн.
		В апеляційній скарзі прокурор, яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність оцінки судом доказів у справі, доведеність винності обвинуваченого у вчиненні інкримінований йому злочинів. 
		У письмових запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_17 твердить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, законність та обґрунтованість вироку у даній кримінальній справі.
		Заслухавши доводи прокурорів в підтримання апеляційної скарги, доводи захисника та обвинуваченого в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
		З матеріалів справи видно, що висновки суду першої інстанції про недоведеність винності обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, яким у вироку дано належну оцінку.
		Зокрема, при аналізі доказів по епізоду обвинувачення у замаху на заволодіння під`їзної залізничної колії протяжністю 5502 м. шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення, суд обґрунтовано визнав достовірними показання обвинуваченого про те, що укладаючи з ОСОБА_14 30.01.2006 договір купівлі-продажу 5101,16м. колії ВАТ «Лезниківський кар`єр» без узгодження із спостережною радою товариства, він вважав, що діє в межах наданим йому повноважень голови правління цього товариства, - з врахуванням наведених у вироку даних про доведену у справі балансову вартість цього майна в сумі 57030,96 грн. та даних п.п. 5.1. та 8.4.11. статуту вказаного товариства про можливість укладення головою товариства угод щодо майна товариства, розмір якого не перевищує 10 відсотків статутного фонду, що складає 57733 грн.
		Зазначеними у вироку положеннями Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в редакції станом на лютий 2006 року підтверджується висновок суду про те, що на момент укладання вказаного договору купівлі-продажу та протоколу щодо узгодження її ціни на ВАТ «Лезниківський кар`єр» не покладався обов`язок проводити незалежну оцінку під`їзної залізничної колії при її продажу.
		З врахуванням вартості майна, визначеної стороною обвинувачення по даному епізоду обвинувачення, яке неодноразово змінювалося прокурором, - 65 тис. грн., - суд обґрунтовано не взяв до уваги дані про оцінку цього майна у 2007 році та можливу його дійсну вартість 3935110,75 грн. без урахування ПДВ. 
		Судом обґрунтовано встановлені факти відсутності у обвинуваченого наміру передавати майно іншій особі безоплатно, подальшої відмови ОСОБА_11 та ОСОБА_14 від реалізації угоди купівлі-продажу під`їзної колії, що перебувала у податковій заставі та відчуження якої не відбулося, відсутності реальної шкоди для товариства внаслідок дій ОСОБА_11 та ОСОБА_14 від укладання вищевказаної угоди купівлі-продажу від 30.01.2006 та акту прийому-передачі майна від 31.01.2006, залишення майна на балансі та у власності ВАТ «Лезниківський кар`єр». 
		У справі не спростовані показання обвинуваченого про те, що у червні - серпні 2006 року він, усвідомлюючи податкову заборону продажу заставного майна товариства, що відноситься до основних засобів, добровільно відмовився від реалізації укладеної у кінці січня 2006 року угоди продажу ОСОБА_14 під`їзної колії.
		У заяві від 05.06.2006 про банкрутство, поданій до Господарського суду м. Києва обвинувачений вказав, що під`їзна залізнична колія була включена до основних засобів товариства із зазначенням її залишкової вартості в 3630791,83 грн. 
		Показання ОСОБА_14 про те, що він відмовився від виконання попередньої домовленості з ОСОБА_11 про угоду купівлі-продажу частини під`їзної колії підтверджуються встановленими судом даними про те, що вказана особа не сплатила ВАТ «Лезниківський кар`єр» кошти відповідно до вищевказаної угоди до моменту повного розірвання цієї угоди у листопаді 2006 року, не звертався до районної влади Володарсько-Волинського району із заявами про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду, про проведення вибору і обстеження відповідної земельної ділянки, на якій була розміщена під`їзна колія.
		У справі не доведено фактів привласнення вищевказаного майна, зокрема, вчинення ОСОБА_14 будь-яких дій щодо реалізації свого права власності на частину під`їзної залізничної колії товариства відповідно до вищевказаних угод. 
		Суд першої інстанції надав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та інших свідків.
		Інші докази обвинувачення, наведені у вироку та зазначені в апеляційній скарзі, зокрема, дані про можливе внесення обвинуваченим у лютому 2006 року у договір купівлі-продажу та акт прийому  передачі під`їзної колії завідомо неправдивих відомостей про дати складання цих документів відповідно 30 та 31 січня 2006 року, - не спростовують правильності висновків суду першої інстанції з урахуванням вищевказаних фактичних обставин.
		Ненадання судом оцінки суперечностям у показаннях свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про час можливого виготовлення та надання товариству договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі під`їзної колії не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки це не перешкодило суду постановленню законного та обґрунтованого рішення у даній справі з врахуванням сукупності вищевказаних доказів.
		Доводи прокурора про можливе порушення обвинуваченим вимог ст. 183 ЦК України при укладанні договору продажу частини неподільної під`їзної залізничної колії довжиною 5505м. є необґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ст. 275 КПК України, виходять за межі обвинувачення. 
		При аналізі доказів в частині обвинувачення ОСОБА_11 в умисному доведенні ВАТ «Лезниківський кар`єр» до банкрутства з корисливих мотивів, в незаконному набутті фірмою «East West Import Export Company Limited» та ТОВ «Омега» прав на безпідставне відшкодування неіснуючої заборгованості та замаху на привласнення чужого майна в особливо великих розмірах, а також в службовому підробленні при цьому, суд дав належну оцінку показанням обвинуваченого, свідків та іншим доказам.
		Дослідженими судом першої інстанції та наведеними у вироку доказами у справі доведено, що обвинувачений ОСОБА_11 не мав відношення до укладання документів, на підставі яких у грудні 2000 року у судовому порядку ТОВ «Омега» було визнане кредитором ВАТ «Лезниківський кар`єр» на суму 246735 грн.; ОСОБА_11 став працювати головою правління ВАТ «Лезниківський кар`єр» лише з 10 серпня 2004 року, не займав будь-яких посад у виконавчих органах ТОВ «Омега» в 1995-2002 роках; у заяві від 05 червня 2006 року до Господарського суду м. Києва про банкрутсво ОСОБА_11 вказав дані про кредиторську заборгованість ВАТ перед ТОВ «Омега», які відповідали змісту певних судових рішень, які набрали законної сили. 
		Факт виключення ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2007 року ТОВ «Омега» з реєстру кредиторів в справі № 1/161/ «Б» 2002 року не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки постановою Вищого Господарського суду України від 04 березня 2009 року по справі № 43/504 підтверджується законність включення ТОВ «Омега» до реєстру кредиторів ВАТ «Лезниківський кар`єр» на суму 246 735 грн. Ухвалою Верховного Суду України від 11 червня 2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого Господарського суду України від 04 березня 2009 року.
		У справі не доведено поза розумним сумнівом умисел ОСОБА_11 на незаконне доведення до банкрутства ВАТ «Лезниківський кар`єр» та інші умисні дії цієї особи згідно зміненого прокурором обвинувачення в цій частині.
		Показання обвинуваченого про виникнення тяжкого фінансового становища ВАТ та наявності заборгованості цього товариства перед іншими юридичними особами, у тому числі, фірмою «East West Import Export Company Limited», на загальну суму 1 086 296, 24 грн. до моменту призначення ОСОБА_11 головою правління ВАТ 10 серпня 2004 року, підтверджуються: наведеними у вироку даними мирової угоди від 10.10.2002, затвердженої ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.11.2002 про настання 25.12.2005 терміну виконання зобов`язань перед кредиторами ВАТ «Лезниківський кар`єр» на зазначену суму; даними про накладення відділом ДВС у Володарсько-Волинському районі арешту на кошти та рахунки ВАТ 15.03.2006 та 27.03.2006 у зв`язку із непогашеною заборгованістю ВАТ «Лезниківський кар`єр» перед гр. ОСОБА_18 та ВАТ «Завод «Будматеріали» на суму 63316,56 грн., а також 26.05.2006 у зв`язку з виконанням судового рішення про стягнення на користь гр. ОСОБА_19 коштів на суму 128320,50 грн.; показаннями свідка ОСОБА_19 про наявність заборгованості ВАТ перед ним.
		З врахуванням можливого загального розміру заборгованості ВАТ перед кредиторами станом на 05.06.2006 (день підписання ОСОБА_11 заяви до господарського суду м. Києва про банкрутство ВАТ) в сумі 1277933,32 грн. та розміру достатньої мінімальної суми заборгованості, що дає право на звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (зі змінами станом на 22 грудня 2005 року), суд прийшов до обґрунтованого висновку про достовірність показань Хоменка про наявність у нього підстав для звернення до Господарського суду із заявою про банкрутство ВАТ «Лезниківський кар`єр» 05.06.2006, навіть без врахування заборгованості передфірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited».
		Згідно наведених у вироку доказів взаємовідносини ВАТ «Лезниківський кар`єр» з фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited», директором якої є гр-н Росії ОСОБА_20 , виникли без участі обвинуваченого 19.05.2003 з моменту укладання договору позики №03/05-03, згідно умов якого фірма «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» надає Товариству кредит в розмірі 4 300 000 доларів США із терміном кінцевого погашення19.05.2009 року. Вказаний договір 30.05.2003 був зареєстрований в головному управління НБУ по м. Києву і Київській області за №11/007-9372.
		Той факт, що у червні-липні 2003 року фірма «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» стала кредитором ВАТ «Лезниківський кар`єр», підтверджується даними акту ревізії КРУ в Житомирській області№ 06-06-09/075 від12.07.2007 про те, що на протязі червня  липня 2003 року на виконання вказаної угоди від 19.05.2009 товариство фактично одержало від вказаної фірми 137152 доларів США.
		Протягом 2002-2004 років відповідальними за господарську діяльність ВАТ «Лезниківський кар`єр» були інші особи, - голова правління ОСОБА_21 , потім  арбітражний керуючий, санатор і голова правління ОСОБА_15 .
		Суд прийшов до обґрунтованих висновків про те, що підписання сторонами, у тому числі, обвинуваченим, додаткової угоди № 1 від 19.07.2005 про розірвання договору позики не впливало на набуття фірмою статусу конкурсного кредитора.
		06.11.2006 до господарського суду м. Києва надійшла заява фірми «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» про визнання конкурсним кредитором ВАТ «Лезниківський кар`єр».
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2006 по справі №43/504 фірму «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited»визнано кредитором ВАТ «Лезниківський кар`єр» на суму 881645,96 грн.
		Після затримання Хоменка у даній справі та звільнення його з посади голови правління та з роботи у ВАТ, інше керівництво цього товариства продовжувало визнавати всі борги перед фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited»та повністю повернуло позичені кошти кредитору. 
		З врахуванням цих обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про те, що дії Хоменка, що виразилися у достроковому розірванні договору позики відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.07.2005 та вказанні фірми «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» конкурсним кредитором у заяві до господарського суду про порушення провадження про банкрутство від 05.06.2006, - не доводять обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні замаху на викрадення чужого майна в результаті дострокового розірвання вказаного договору позики; повідомлення ВАТ, підписане ОСОБА_11 та арбітражним керуючим ОСОБА_22 про визнання в повному обсязі майнових вимог фірми та ТОВ «Омега» відповідало фактичній і наявній заборгованості відповідно до кредитного договору та судовим рішенням по справі про банкрутство товариства 2002 року.
		У справі доведено, що ВАТ «Лезниківський кар`єр» за умови нездійснення обвинуваченим керівництва цим товариством, визнавало борги перед фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» та іншими суб`єктами підприємницької діяльності, зазначеними в обвинуваченні, та сплатило їх.
		Дані аудиторського звіту про результати перевірки наявної кредиторської заборгованості по ВАТ, складений ПП «Аудиторська фірма «Екаунт», факт не реєстрації додаткової угоди № 1 від 19.07.2005 року до договору № 03/05 03 в НБУ, відсутність в бухгалтерському обліку ВАТ даних про заборгованість перед ТОВ «Омега» на суму 246 735 грн., наведені в апеляційній скарзі показання свідків та інші докази, - не спростовують правильності висновків суду першої інстанції по даному епізоду обвинувачення з врахуванням вищевказаних фактичних обставин справи.
		Документи, на підставі яких ВАТ визнавало борги, а арбітражний керуючий та суд встановлювали його наявність, датовані 1998 роком і встановлений законодавством строк їх зберігання в три роки закінчився до 2002 року та моменту приходу головного бухгалтера Безуглої на роботу до ВАТ «Лезниківський кар`єр».
		ВАТ «Лезниківський кар`єр» відмовився від позовних вимог до ОСОБА_10 в зв`язку з розслідуванням даної кримінальної справи.
		Стороною обвинувачення не доведено, що Додатковий договір про розірвання кредитного договору з фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» не був підписаний в м. Москві 19 липня 2005 року. У справі не спростовані показання обвинуваченого про те, що даний додатковий договір був підписаний саме 19 липня 2005 року в м. Москві з Геращенком, як керівником фірми, та він (обвинувачений) не є посадовою особою, засновником, власником чи співвласником фірми«Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited».
		З врахуванням наведених у вироку даних про анулювання спеціального дозволу (ліцензії) ВАТ «Лезниківський кар`єр» та певних судових рішень суд прийшов до обґрунтованого висновку про достовірність показань обвинуваченого про зупинку виробництва цього товариства у період з 14 лютого по 12 серпня 2005 році внаслідок незаконних дій державних контролюючих органів, що можливо потягло скрутне фінансове становище та невиконання договірних зобов`язань.
		За змістом ухвали господарського суду м. Києва від 15.06.2011 у справі №43/504-15/266-б, провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лезниківський кар`єр» припинено за заявою товариства (боржника) про визнання його банкрутом у зв`язку зі сплатою всіх наявних боргів кредиторам.
		ОСОБА_14 був призначений розпорядником майна ВАТ ухвалою Господарського суду м. Києва від 30 серпня 2006 року по справіпро банкрутство № 43/504 і суду, не порушував законодавство перебуваючи на вказаній посаді, а тому факт його близьких родинних стосунках з ОСОБА_11 не спростовує правильності висновків суду першої інстанції.
		З врахуванням вищевказаних та інших доказів, зазначених у вироку, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків: про недоведеність винності обвинуваченого ОСОБА_11 у доведенні ВАТ до банкрутства; що виникнення дійсної заборгованості ВАТ в своїй більшості в результаті дій інших керівників ВАТ та укладення ними договорів; що звертаючись до господарського суду з заявою про банкрутство ВАТ, ОСОБА_11 діяв в рамках діючого законодавства; внесення Хоменком до заяви про банкрутство відомостей про заборгованість ВАТ перед фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» відповідало діючому законодавству, а тому не може бути службовим підробленням; визнання боргуперед фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» не є замахом на викрадення майна ВАТ; внесення Хоменком до заяви про банкрутство відомостей про заборгованість ВАТ перед ТОВ «Омега» на час подачі заяви відповідало рішенням Господарського суду Житомирської області, які набрали законної сили і виконання судових рішень не є замахом на викрадення майна ВАТ на користь ТОВ «Омега» та не може вважатися службовим підроблення; не спростування показань підсудного про укладення додаткового договору з фірмі «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited» від 19 липня 2005 року про розірвання кредитного договору від 19.05.2003 та його тимчасову втрату; недоведеність можливості ВАТ розрахуватися з боргами по мировій угоді 2002 року і поточними боргами без врахування боргу перед фірмою «Еаst West Import Ехрогt Соmраny Limited».
		Вимоги попередніх ухвал апеляційного суду, якими були скасовані два попередніх вироки у даній справі щодо ОСОБА_11 (а. с. 369-375 т. 6, 131-136 т. 8) у даній справі виконані судом першої інстанції.
		Судом першої інстанції при розгляді даної справи не було допущено істотних порушень вимог КПК України. У вироку дана належна оцінка детальним показанням обвинуваченого по суті обвинувачення, показанням всіх свідків та даним досліджених документів.
		З урахуванням детального аналізу сукупності всіх доказів у даній справі, за умови розумного сумніву у доведеності винності ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд обґрунтовано визнав достовірними показання ОСОБА_11 про те, що він не мав умислу на вчинення інкримінованих йому злочинів та виправдав обвинуваченого за відсутністю в його діях складу злочину.
		Виправдувальний вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам ст. 62 Конституції України та ст. 323 КПК України 1960 року.
		Тому доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.365,366 КПК України1960 року та пунктом 11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, апеляційний суд, -
		у х в а л и в:
		Апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 11 вересня 2019 року щодо ОСОБА_10 , - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженав касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з 30.01.2020.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...