Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/661/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2020. Зареєстровано: 05.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2020.
Дата набрання законної сили: 03.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/3279/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		03 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №340/661/19
		адміністративне провадження №К/9901/3279/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
		перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Кіровоградській області, Олександрійського управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:  визнати протиправними дії Олександрійського управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області, щодо автоматичного нарахування на особовому рахунку по єдиному соціальному внеску по коду платежу 71040000 фізичної особи - підприємця недоїмки (боргу) в сумі 3754,57 грн. та зобов`язати Олександрійське управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області здійснити корегування в інтегрованій картці фізичної особи  підприємця шляхом проведення облікових операцій в інформаційній системі, які призведуть до зменшення облікових показників на суму недоїмки (боргу) по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 3754,57 грн. 
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року адміністративний позов задоволено. 
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року залишено без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору. 
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Кіровоградського області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу, особі, яка її подала.
		4 листопада 2019 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишено без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та документа про сплату судового збору. 
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у кіровоградській області. 
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
		27 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області на адресу Верховного Суду надіслано касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
		При цьому скаржник зазначає, що  скаржник був позбавлений можливості сплатити судовий збір, тому звернутися до суду у встановлені строки не мав можливості, що свідчить про об`єктивність причин пропуску строку на оскарження рішення.
		Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
		Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
		Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року відкрито провадження у справі та встановлено, що ця справа є незначної складності та може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. 
		Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
		Пункт 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
		За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
		Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
		Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
		Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
		Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
		Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
		Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
		Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
		У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження. 
		Таким чином, подана Головного управління ДФС у Кіровоградській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
		Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Кіровоградській області, Олександрійського управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов`язати вчинити певні ді.
		Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя доповідач                                                                       Н.Є. Блажівська
		 
		Судді                                                                                           О.В. Білоус  
		 
		                                                                                          І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...