Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15477/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 06.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 28.05.2020
Результат оскарження 28.05.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/481
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		13:38
		30 січня 2020 року                               м. Київ                              № 640/15477/19
		 
		за позовомОСОБА_1 до Національного банку України  провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити діїСудова колегія у складі:
		Головуючий суддя О.В.Головань,
		судді Т.П.Балась, Я.І.Добрянська
		Секретар І.В.Галаган
		Представники:
		Позивач: Анісімов О.П.;
		Від відповідача: Крайдуба В.І.
		Обставини справи:
		           ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України про
		          визнання протиправною бездіяльності при перевірці письмового звернення від 30.05.2019р. щодо порушень банківського законодавства службовими особами ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" та ПАТ "Промінвестбанк", яка виразилась у порушенні прав позивача та захисту інтересів на проведення суб`єктом владних повноважень всебічної, повної та об`єктивної перевірки наведених фактів; у невжитті необхідних і достатніх дій по усуненню порушень чинного законодавства та в отриманні обґрунтованої відповіді;
		          зобов`язання провести всебічну та об`єктивну перевірку фактів порушень банківського законодавства службовими особами ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" та ПАТ "Промінвестбанк", які викладені у письмовому зверненні від 30.05.2019 р., та вчинити адекватні, негайні та рішучі дії по усуненню порушень чинного законодавства, реального поновлення прав позивача та захисту його законних інтересів та надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		          В судовому засіданні 30.01.2020 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		          Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		           ОСОБА_1 як вкладник ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" отримав листа від 03.12.2018 р. за №5617, у якому повідомлено про те, що 26.10.2018 р. єдиним акціонером ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" було прийнято рішення про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи, а також було затверджено План припинення банківської діяльності ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" без припинення юридичної особи.
		          У зв`язку з цим ОСОБА_1 повідомлено про дострокове припинення зобов`язань, пов`язаних зі здійсненням банківської діяльності та необхідність звернутися до банку з метою отримання грошових коштів і закриття поточних та вкладних (депозитних) рахунків.
		           26.03.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до в.о. Голови Правління ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" зі скаргою на дії та бездіяльність працівників банку при достроковому розірванні банківських правочинів (доповнення від 28.03.2019 р.), у якій просив провести службову перевірку за фактом вимоги підписання угоди про дострокове розірвання договору банківського вкладу, тоді як позивач як вкладник такої згоди не надавав. Також позивач просив виплатити йому процент по вкладах, виходячи з взятих на себе банком зобов`язань по березень 2020 р.
		          Листом від 16.05.2019 р. за №893 позивача повідомлено про те, що підстави для проведення службового розслідування відсутні; дії банку відповідають Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", ст. 1061 ЦК України.
		          
		           27.03.2019 р. позивач як вкладник ПАТ "Промінвестбанк" телефоном був повідомлений про необхідність звернутися до відділення банку для отримання вкладу у зв`язку з ліквідацією відділення.
		          При відвідуванні банку позивачу було надано два примірники змін до договорів банківського вкладу, із яких слідувало, що сторони домовилися змінити строк повернення вкладів та встановити новий - до 27.03.2019 р. 
		           28.03.2019 р. позивач звернувся зі скаргою до голови Правління ПАТ "Промінвестбанк" на порушення законодавства у сфері банківської діяльності працівниками відділення №45, у якій просив провести службову перевірку стосовно допущених порушень.
		          Листом від 16.04.2019 р. за №22-4/1-03468 позивача повідомлено, що банком проводиться оптимізація мережі відділень, зокрема, закриття відділення №45 по вул. Генерала Алмазова, 9, у зв`язку з чим йому та іншим клієнтам банку запропоновано або забрати кошти з депозитних рахунків при умові підписання договорів про внесення змін до договорів банківського вкладу (депозиту), або продовжити обслуговування в іншому відділенні.
		          Оскільки позивачем обрано перший варіант, між ним та банком підписані відповідні договори зі строком повернення коштів - 27.03.2019 р. 
		          Вказані дії відповідають вимогам ЦК України, зокрема, і ст. 1061, тому підстави для висновку про порушення працівниками відділення №45 вимог законодавства відсутні, як і відсутні підстави для нарахування процентів після дати повернення коштів.
		           30.05.2019 р. позивач звернувся зі скаргою до голови Національного банку України, у якій виклав вказані обставини, а також просив організувати перевірку наведених фактів, вжити дієвих заходів щодо усунення порушень банківського законодавства в діяльності зазначених банків та захисту законних інтересів вкладник, спрямованих на поновлення його прав на виплату процентів по вкладу згідно з укладеними договорами. 
		          Листом від 13.06.2019 р. №20-0007/31062 позивача повідомлено про те, що незгода з діями банку призводить до виникнення спорів, вирішення яких не входить до повноважень Національного банку України, а здійснюється в судовому порядку.
		          Позивач - ОСОБА_1 - вважає бездіяльність щодо належного розгляду його скарги протиправною з таких підстав.
		          Позивач зазначає, що Національний банк України як контролюючий орган зобов`язаний розглянути його скаргу по суті, тоді як в даному випадку його було лише повідомлено про можливість судового захисту своїх прав, що є порушенням ст. 40 Конституції України.
		          Відповідач має такий засіб впливу як банківський нагляд для виявлення та усунення порушень банківського законодавства, зокрема, згідно зі ст. 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
		          
		          Відповідач - Національний банк України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
		          Відповідач зазначає, що перелік функцій Національного банку України визначений ст. 6, 7 Закону України "Про Національний банк України", і він не передбачає надання правової оцінки відносинам, що виникають між банком та його клієнтами на договірній основі, не передбачає вирішення відносин між банками та їх клієнтами, контролю за виконанням працівниками банків службових обов`язків, а також надання правової оцінки їх діям. 
		          Відповідач не лише не має права, а йому заборонено впливати на керівництво чи працівників банків, втручатися у діяльність банків згідно з загальним правилом ст. 5 Закону України "Про Національний банк України".
		          Відповідачем було розглянуто звернення позивача, отримано від банків інформацію щодо розгляду скарг позивача і з`ясовано, що підстави для проведення інспекційних перевірок відсутні, а поставлені позивачем питання можуть бути вирішені лише в судовому порядку, про що його було повідомлено.
		          Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
		          Згідно зі ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р. №393/96-ВР скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. 
		          Згідно зі ст. 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
		          Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
		          Згідно зі ст. 19, 20 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
		          Згідно зі ст. 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
		          В даному випадку відповідачем після отримання скарги позивача від 30.05.2019 р. розглянуто її, зокрема, отримано інформацію від банків щодо розгляду ними скарг позивача, і надано відповідь від 13.06.2019 р. №20-0007/31062. у передбачені ст. 20 Закону №393/96-ВР строки. 
		 
		          Щодо відповіді по суті суд зазначає наступне.
		          Межі розгляду конкретним скарг громадян визначається з врахуванням його повноважень.
		          Зокрема, скарги до Національного банку України на дії банківських установ розглядаються останнім згідно з та у межах повноважень, визначених спеціальними Законами України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-III та "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р. № 679-XIV.
		          Згідно з загальним правилом ст. 5 Закону № 2121-III органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов`язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. 
		          Ст. 66, 67 Закону № 2121-III передбачають таку форму адміністративного регулювання діяльності банків як банківський нагляд, метою якого є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
		          Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.
		          Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. 
		          Згідно зі ст. 1 Закону № 679-XIV банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
		          Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 р. № 276 (чинна редакція постанови Правління Національного банку України 28.12.2017 р. №145).
		          Вказаним Положенням не передбачено таких підстав для проведення інспекційних перевірок як розгляд звернень громадян, зокрема, щодо договірних відносин з банківськими установами.
		          Згідно з п. 5 Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного банківського нагляду, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.12.2018 р. № 135, Національний банк здійснює безвиїзний банківський нагляд у таких формах: 1) поточний моніторинг фінансового стану банку та показників банківської групи з урахуванням ризик-орієнтованого підходу; 2) оцінка банку під час здійснення безвиїзного банківського нагляду на підставі оцінки рівня ризиків та якості управління ризиками; 3) камеральна перевірка банку.
		          Вказаним Положенням не передбачено таких підстав для проведення безвиїзного банківського нагляду як розгляд звернень громадян, зокрема, щодо договірних відносин з банківськими установами.
		          Між тим, передбачені ст. 74 Закону № 2121-III та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 р. № 346, відповідні заходи можуть бути застосовані виключено за результатами здійснення банківського нагляду, і його формою розгляд звернень громадян не є.
		          Оскільки за результатом розгляду скарги позивача заходи впливу до банківських установ не могли бути вжиті, підстав та необхідності надавати оцінку по суті правовідносинам позивача з банківськими установами щодо виконання умов депозитних договорів не було, і відповідачем надано позивачу єдино можливу відповідь - щодо вирішення конфліктної ситуації у судовому порядку.
		          При чому, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що навіть у випадку надання Національним банком України у відповіді на його скаргу оцінки діям банків по суті, ця оцінка не створює для банків наслідків, а також не є обов`язковою для суду під час розгляду спору щодо виконання депозитних договорів.
		           
		          Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		          З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів в даному випадку.
		          На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		           1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
		           2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		           3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Головуючий суддя                                                                            О.В. Головань 
		 
		Судді                                                                                                    Т.П.Балась
		 
		                                                                                                    Я.І.Добрянська
		 
		 
		Повний текст рішення
		виготовлено і підписано 03.02.20 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...