Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/3278/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2020. Зареєстровано: 06.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 05.02.2020
Номер судового провадження: 854/8882/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		05 лютого 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/3278/19
		                      Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.                      рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса                      18 вересня 2019 року
		Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача:                                                  Яковлєва О.В.,
		суддів                                                                      Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільської міської ради, за участі третіх осіб: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання частково протиправним та нечинним рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Позивач звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Подільській міській раді про визнання протиправним та нечинними пункти 2.3 та 2.4 рішення Подільської міської ради № 472-VII від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін, скасування рішень виконавчого комітету та Подільської міської ради».
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року частково задоволено адміністративний позов, а саме зобов`язано Подільську міську раду внести зміни в п.1 рішення виконавчого комітету Котовської міської ради від 25.03.2010 № 81 «Про визначення пішохідною зоною частини вулиць Сільськогосподарської та Калініна» та п.1 рішення виконавчого комітету Котовської міської ради від 28.09.2006 № 349 «Про затвердження місця для торгівлі сільськогосподарською продукцією рослинного походження з автотранспорту по вул. Калініна», якими забезпечити безперервні, безпечні, економічні та зручні умови руху транспортних засобів, що прямують до господарської одиниці (станція технічного обслуговування, автомийка, шиномонтаж) за місцем провадження господарської діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити  позовні вимоги у повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позивних вимог, так як оскаржуваним рішенням міської ради порушено права позивача на зайняття підприємницькою діяльністю.
		При цьому, апелянт вважає, що міською радою не доведено правомірності свого рішення, так як нею не доведено існування звернень осіб на підставі яких приймалось оскаржуване рішення.
		Крім того, на думку апелянта, обраний судом першої інстанції спосіб відновлення його порушених прав не є достатнім у межах спірних правовідносин.
		В свою чергу, відповідачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що у межах спірних правовідносин відсутній предмет спору, так як радою скасовано рішення виконавчого комітету до яких вносились зміни.
		 
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Котовської міської ради № 349 від 28 вересня 2006 року затверджено місце для торгівлі сільськогосподарською продукцією рослинного походження з автотранспорту по АДРЕСА_2. 
		Крім того, пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Котовської міської ради № 81 від 25 березня 2010 року «Про визначення пішохідною зоною частини вулиць Сільськогосподарської та Калініна» визнано частини вул. Сільськогосподарської (від вул. Радянської до вул. 50 років Жовтня, від адмінбудівлі Фінансового управління до вул. Сільськогосподарської) пішохідною зоною.
		При цьому, рішенням Подільської міської ради від 25 квітня 2018 року № 472-VII «Про внесення змін, скасування рішень виконавчого комітету та Подільської міської ради» в пункті 1 рішення Виконавчого комітету Котовської міської ради від 25 березня 2010 року № 81 змінено слова «адмінбудівлі Фінансового управління» на слова «вул. Кобзарська», а також доповнено його словами «з 8:00 до 14:00 середа, п`ятниця неділя».
		Крім того, в п. 1 рішення Виконавчого комітету Котовської міської ради від 28 вересня 2006 року № 349 змінено слова «АДРЕСА_2» на слова «АДРЕСА_3 ».
		В свою чергу, в результаті прийняття зазначеного рішення Подільською міською радою встановлено на відповідних вулицях дорожні знаки 3.21 «в`їзд заборонено», які обмежили під`їзд до господарських об`єктів, які належить ФОП ОСОБА_1 , що стало підставою для звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.
		За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок про необхідність зобов`язання міської ради забезпечити безперервні, безпечні, економічні та зручні умови руху транспортних засобів, що прямують до господарської одиниці (станція технічного обслуговування, автомийка, шиномонтаж) за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
		 
		Так, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		При цьому, згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		 
		 
		 
		Між тим, Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
		Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про дорожній рух», до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху, зокрема, належить функції з організації дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.
		Згідно пп. 8 п. «а» ч. 1 ст. 30 «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать функції з організації місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі.
		 
		Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем оскаржено окремі пункти рішення Подільської міської ради № 472-VII від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін, скасування рішень виконавчого комітету та Подільської міської ради», так як на його думку вони порушують його право на зайняття підприємницькою діяльністю у м. Подільськ.
		В свою чергу, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, колегія зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів суб`єктів владних повноважень, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		В даному випадку, оскаржуваним рішенням міської ради змінено раніше прийняті рішення її виконавчого комітету, якими визначено місця для торгівлі сільськогосподарською продукцією з транспорту, а також визнано пішохідною зоною частини вулиць у місті Подільськ. 
		В свою чергу, у якості юридичної підстави прийняття оскаржуваного рішення міською радою зазначено посилання на положення Земельного кодексу України, ЗУ «Про оренду землі» та п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», яким визначено виключну компетенції міських рад з регулювання земельних відносин на території міста.
		Між тим, як зазначалось вище, оскаржуваним рішенням фактично врегульовано питання з організації діяльності місцевих ринків (ярмарків), а також питання організації дорожнього руху на території міста.
		Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що міською радою не зазначено у своєму рішенні відповідних юридичних підстав його прийняття в оскаржуваній частині, а також не обґрунтовано своєї компетенції на прийняття відповідного рішення з посиланням на відповідні положення законодавства.
		Крім того, у якості фактичних підстав прийняття оскаржуваного рішення, міською радою зазначено про наявність заяв фізичних та юридичних осіб, без зазначення найменувань та імен останніх.
		При цьому, у ході судового розгляду не встановлено які саме заяви подавались до міської ради та не встановлено змісту останніх.
		Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що міською радою не доведено існування фактичних підстав для прийняття спірного рішення в оскаржуваній частині.
		В свою чергу, враховуючи вищевикладені недоліки оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає останнє необґрунтованим, а як наслідок таким, що підлягає скасуванню.
		При цьому, є безпідставним посилання відповідача на факт скасування у вересні 2019 року рішень виконавчого комітету ради до яких внесено зміни оскаржуваним рішенням, так як предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Подільської міської ради № 472-VII від 25 квітня 2018 року, станом на момент його прийняття.
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції помилково розглянуто дану справу за правилами, встановленими ст. 264 КАС України, так як оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, з огляду на наступне.
		 
		Так, згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
		Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		При цьому, особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень встановлено ст. 264 КАС України.
		В даному випадку, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, можуть приймати нормативні та ненормативні акти (рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).
		При цьому, співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання. Так, ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.
		В свою чергу, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою спірне рішення не має ознак нормативно-правового акта, так як воно видано тільки задля розв`язання певної ситуації стосовно конкретного об`єкта (вулиці), а тому воно є ненормативним актом.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Частиною 2 вказаної статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		В свою чергу, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено встановлений  6-місячний строк звернення до суду, так як про факт існування останнього він дізнався лише після отримання листа ради від 03 грудня 2018 року, а до суду звернувся 31 травня 2019 року.
		 
		Враховуючи викладене та беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Керуючись ст.ст. 264, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Визнати протиправними та скасувати пункти 2.3 та 2.4 рішення Подільської міської ради № 472-VII від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін, скасування рішень виконавчого комітету та Подільської міської ради».
		Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у загальній сумі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві гривні), 50 копійок.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		   Головуючий суддя  Яковлєв О.В.   Судді    Градовський Ю.М.    Крусян А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...