Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/117/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2020. Зареєстровано: 06.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/22565/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №260/117/19
		адміністративне провадження №К/9901/22565/19
		 
		 
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
		суддя-доповідач Гусак М. Б.,
		судді Гімон М. М., Блажівська Н. Є.,
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (судді Хобор Р. Б., Іщук Л. П., Кухтей Р. В.) у справі № 260/117/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 4 січня 2019 року № Ф-47-У.
		 
		На обґрунтування своїх вимог позивач послався на безпідставність формування та направлення вимоги про сплату боргу, оскільки він звільнений від обов`язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі  єдиний внесок) у зв`язку з участю в антитерористичній операції на підставі контракту на проходження військової служби.
		 
		Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 15 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
		 
		Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив із того, що від сплати єдиного внеску звільняються лише ті особи, які призвані для участі в антитерористичній операції в порядку мобілізації. Натомість, ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби, що є добровільною формою участі особи для виконання обов`язків військової служби. 
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що особи, які призиваються під час мобілізації на особливий період, зокрема у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, можуть виконувати обов`язки військової служби як з укладенням контракту так і без нього; така правова ситуація як укладення контракту не змінює статусу осіб, які виконують обов`язки військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
		 
		Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цим судом при розгляді справи, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду  без змін. 
		 
		Обговоривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Відповідно до частин першоїтретьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним приписам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
		 
		Суди встановили, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 у період із 6 березня 1994 року по 30 жовтня 2018 року перебував на обліку як фізична особа-підприємець.
		 
		22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 підписав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Контракт укладено на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.
		 
		Згідно з довідкою від 22 жовтня 2016 року про безпосередню участь в антитерористичній операції у період із 19 березня 2016 року по 30 травня 2016 року, із 1 липня 2016 року по день видачі довідки безпосередньо позивач брав участь в антитерористичній операції в населеному пункті Піщане Донецької області; 16 березня 2016 року отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 ; відповідно до довідки від 25 лютого 2019 року № 245 військової частини НОМЕР_2 позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
		 
		Відповідачем складено розрахунок єдиного соціального внеску ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2018 року за період з 1-го кварталу 2017 року по 3-ій квартал 2018 року на загальну суму 15819,00 грн та 4 січня 2019 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-47-У на вказану суму.
		 
		Спірним у даному випадку є питання щодо поширення на фізичних осіб-підприємців, прийнятих на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці чи настання особливого періоду, пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, передбаченої пунктом 92 частини другої розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		 
		Наведеною нормою передбачено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якщо вони не є роботодавцями.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється.
		 
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати правильним висновок апеляційного суду про поширення на фізичну особу-підприємця, прийнятого на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці чи настання особливого періоду, пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, передбаченої пунктом 92 частини другої розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		 
		За змістом Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» метою його прийняття є, зокрема запровадження норм щодо поширення соціального захисту на військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом, передбачений законодавством для військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації.
		 
		Окрім того, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».
		 
		Ураховуючи наведене, сплата єдиного внеску роботодавцем позивача за контрактом (Міністерство оброни України в особі командира Військової частини) виключає стягнення цього внеску за цей період з позивача як підприємця. 
		 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 260/117/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідачМ. Б. Гусак
		 
		Судді: М. М. Гімон
		 
		Н. Є. Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...