Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/10560/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 05.02.2020. Зареєстровано: 06.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 31.01.2020
Номер судового провадження: 1-кп/991/156/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016110000000057

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 369/10560/17
		Провадження1-кп/991/156/19
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		У Х В А Л А 
		 
		31 січня 2020 року                                    м.Київ 
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
		головуючої  судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисників  адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42016110000000057 від 01 лютого 2016 року щодо
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Житомир, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України,
		та у кримінальному провадженні №52016000000000210 від 24 червня 2016 року щодо
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м.Житомир, громадянки України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України,
		розглянувши клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта,
		установив:
		08 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, та щодо ОСОБА_10 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України. 
		Вказане кримінальне провадження надійшло на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2019 року, якою вирішено передати кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Вищого антикорупційного суду, з посиланням на те, що з дня початку роботи цього суду йому підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці до ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, розслідування у яких здійснювалось детективами НАБ України, а обвинувальний акт затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .. 
		Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_8 заявила клопотання про повернення обвинувального акта, яке обґрунтоване тим, що обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_10 , та додатки до нього не відповідають вимогам статей 109, 291 КПК України. По-перше, невірно зазначено кваліфікацію діяння, що інкримінується ОСОБА_10 .. Зазначає, що складання формули кваліфікації  це здійснення вказівки на статті Особливої, а за певних умов і Загальної частини КК України, якими передбачено вчинене діяння, через використання скорочених і умовних позначень. При цьому, правильне розташування розділових знаків у такій формулі кваліфікації має надважливе значення. Недотримання цього правила породжує непорозуміння і двозначність, що призводить до неконкретного обвинувачення. У даному кримінальному провадженні сформульована прокурором формула кваліфікації діяння, інкримінована обвинуваченій, фактично містить 7 окремих діянь, а не три, як повинно бути. По-друге, формулювання обвинувачення є неконкретним і незрозумілим, оскільки ОСОБА_10 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, проте, у сформульованому обвинуваченні відсутні посилання на дії чи бездіяльність особи, яка визнається пособником, яким чином вона сприяла вчиненню злочину; висунуто обвинувачення у підбурюванні до закінченого замаху, але у обвинувальному акті не вказано конкретних активних дій її підзахисної, що характеризує об`єктивну сторону підбурювання; оскільки у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, обвинувачення в частині замаху на шахрайство шляхом заволодіння майном ОСОБА_11 (потенційний потерпілий), є незрозумілим. По-третє, в порушення п.6 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті не зазначено обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 .. Окрім того, реєстр матеріалів досудового розслідування є неповним та таким, що складений з порушенням вимог ст. 109 КПК України, оскільки в ньому зазначені не всі процесуальні дії та рішення, які були проведенні під час досудового розслідування. Як наслідок, вказані у клопотанні порушення, на думку захисника, позбавляють обвинувачену чітко розуміти межі обвинувачення, порушують її права на справедливий суд та право на захист.
		Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.
		Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання захисника. Пояснила, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 відповідає вимогам ст.291 КПК України, а доводи сторони захисту можливо перевірити тільки під час судового розгляду. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання в обвинувальному акті викладено так, як було встановлено під час досудового розслідування. А недоліки Реєстру матеріалів досудового розслідування не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта.
		Інші учасники судового провадження підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта.
		Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого захисником ОСОБА_8 клопотання, дослідивши матеріали обвинувального акта, складеного щодо ОСОБА_10 , та додатки до нього, суд прийшов до висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
		При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.
		Відповідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
		В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.
		Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
		Також, судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
		У своєму клопотанні захисник зазначає, що в обвинувальному акті невірно зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, оскільки не розкрито які саме дії чи бездіяльність вчинила ОСОБА_10 як пособник та підбурювач, у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, хоча ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а також, обвинувальний акт не містить інформації про наявність обставин, які пом`якшують покарання.
		Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, що КПК не дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов`язок доказування відповідно до ст.92 КПК України лежить саме на прокуророві. В обвинувальному акті щодо ОСОБА_10 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обвинуваченої за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, тобто стороною обвинувачення визначено норми кримінального закону, які підлягають застосуванню для визначення кримінальної відповідальності обвинуваченої. Також, в обвинувальному акті зазначено те, що під час досудового розслідування не було встановлено обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 ..
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні захисника ОСОБА_8 , не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000210 вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду цього клопотання.
		Щодо посилання захисника на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування складений з порушенням вимог ст. 109 КПК України, оскільки в ньому зазначені не всі процесуальні дії та рішення, які були проведенні під час досудового розслідування, то суд вважає за необхідне зауважити, що додатки до обвинувального акта, які визначені ч.4 ст.291 КПК України, не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 314, 291, 372, 375, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 про повернення прокурору обвинувального акта. 
		Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
		 
		 
		Головуюча: ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...