Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17408/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.

Результат оскарження 31.03.2021 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 січня 2020 року                               м. Київ                              № 640/17408/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Вінніченка О.О. (довіреність від 28.08.2018 року №195-4016), представника третьої особи Франюка А.В. (довіреність від 07.08.2019 року №334), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»     
		до  Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг     
		третя особа Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»            
		про визнання протиправною та скасування постанови, -
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі також - третя особа, ПАТ «НЕК «Укренерго»), в якому просить:
		- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго»;
		- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39369133), утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Адміністративний позов обґрунтовано тим, що тариф, встановлений оскаржуваною постановою, є складовим витрат позивача на придбання електроенергії. 
		Позивач вважає постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що тарифи на послуги ПАТ «НЕТ «Укренерго» збільшено безпідставно, що може призвести до необґрунтованого збільшення собівартості готової продукції АТ «Нікопольський завод феросплавів» і, як наслідок, враховуючи існуючі ринкові умови, до зменшення або навіть до відсутності попиту на готову продукцію підприємства, з огляду на значне перевищення ціни продукції позивача над ціною конкурентів, як у межах України так і за її межами.
		Позивач зауважує, що порядок формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затверджений постановою НКРЕКП від 22.04.2019 року №586 «Про затвердження Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління», встановлює період, на який здійснюється розрахунок тарифу, тривалістю у календарний рік.
		Однак, оскаржуваною постановою тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджено не на календарний рік, а на значно менший період, враховуючи? що таку постанову прийнято 01.08.2019 року.
		Крім того, позивач вважає, що  НКРЕКП не має повноважень щодо формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, що узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 13.06.2019 року №5-р/2019 у справі №1-17/2018 (5133/16), в якому Конституційним Судом України встановлено невідповідність повноважень НКРЕКП Конституції України щодо повноважень формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Також, оскільки Державне підприємство «НЕК «Укренерго» 29.07.2019 року припинено шляхом реорганізації (перетворення) у Приватне акціонерне товариство «НЕК «Укренерго» відповідно до наказів Міністерства фінансів України від 29.07.2019 року №321, від 15.02.2019 року №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року №829-р, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач вважає, що:
		- НКРЕКП не мала права встановлювати тариф на передачу електричної енергії особі, яка на момент прийняття оскаржуваної постанови вже була припинена; 
		- НКРЕКП не мала права встановлювати тариф на передачу електричної енергії юридичній особі, яка не мала, відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідної організаційно-правової форми, до прийняття остаточного рішення про сертифікацію такого оператора відповідно до цього закону та до отримання ним після цього відповідної ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії; 
		- НКРЕКП не мала права враховувати у тарифі оператору системи передачі витрати на «відрахування частини чистого прибутку», які стосуються лише унітарних підприємств.
		Зокрема, позивач вважає, що відповідачем протиправно включено витрати на «податок на прибуток» до складових формування тарифу.
		Враховуючи викладене, позивач вважає належним способом захисту своїх порушених  прав та інтересів визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго», та, з огляду на системний характер порушень з боку відповідача, шляхом зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.11.2019 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 року заяву акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення адміністративного позову - задоволено частково. Зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду даної адміністративної справи по суті. В задоволенні решти вимог заяви акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.          
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019 року клопотання ПАТ «НЕК «Укренерго» про заміну заходу забезпечення адміністративного позову іншим задоволено. Замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 року у справі № 640/17408/19, на наступний: зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» відносно акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів». Роз`яснено, що ухвала діє до вирішення адміністративної справи №640/17408/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.
		Через канцелярію суду 01.10.2019 року ПАТ «НЕК «Укренерго» подано клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2019 року у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «НЕК «Укренерго» від 01.10.2019 року про скасування заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено. Попереджено заявника, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.          
		          Через канцелярію суду 04.10.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
		          Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» запровадження повномасштабного ринку електричної енергії відбулося з 01.07.2019 року. При цьому, положеннями статті 7 цього Закону визначено, що на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають тарифи, зокрема на послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Таким чином, з метою належних умов ефективного та надійного функціонування ринку електричної енергії для ДП «НЕК «Укренерго» з дати запровадження нового ринку мало бути встановлено, у тому числі, тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.  
		          Щодо твердження позивача про «безпідставне та неправомірне збільшення тарифів» відповідачем зазначено, що положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором (НКРЕКП) відповідно до затвердженої їм методики.
		          Крім того, відповідачем зауважено, що НКРЕКП правомірно встановлено тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на ІІ квартал 2019 року, а не на увесь календарний рік, оскільки, згідно з пунктом 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» впровадження повномасштабного ринку електричної енергії відбулось з 01.07.2019 року, що унеможливило встановити тариф в цілому на 2019 рік.
		          Відповідачем також зазначено, що в проекті оскаржуваної постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління» враховано підходи щодо формування витрат, що застосовувалися при розробці постанови НКРЕКП від 07.06.2019 року №955.
		          При цьому, тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» становить 8,90 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість).
		          Щодо зауваження позивача про рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №5-р/2019 у справі №1-17/2018(5133/16) відповідач вважає, що позивачем не вірно припущено про відсутність повноважень НКРЕКП щодо дотримання та реалізації цінової політики у сферах енергетики та комунальних послуг, не відповідає нормам процесуального права та не може бути прийнято судом у якості обґрунтування протиправності постанови №1622.
		          З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		          Через канцелярію суду 15.10.2019 року третьою особою подано пояснення.
		          ПАТ «НЕК «Укренерго» проти позову заперечує з підстав, зазначених відповідачем.
		Крім того, щодо позовної вимоги про зобов`язання НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління третьою особо зазначено щодо дискреційних повноважень відповідача.
		          Через канцелярію суду 15.10.2019 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову, оскільки 10.09.2019 року відповідачем прийнято постанову № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року № 1622», якою внесено зміни до постанови відповідача від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», зокрема, у пункті 1 цифри « 8,90» замінено цифрами « 8,04».
		          Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.09.2019 року № 1893 є невід`ємною частиною постанови відповідача від 01.08.2019 року № 1622, дію якої зупинено відносно акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» ухвалою суду від 27.09.2019 року, внаслідок чого, з моменту внесення відповідних змін постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року №1622 починає діяти в новій редакції з урахуванням змін, внесених постановою відповідача від 10.09.2019 року № 1893.
		          З огляду на викладене, позивач просить суд, зокрема визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10.09.2019 року №1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622».
		Через канцелярію суду 22.10.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.
		Через канцелярію суду 06.11.2019 року відповідачем подано заперечення на позов.
		У підготовче засідання 06.11.2019 року прибули представники сторін.
		Судом оголошено про перерву у підготовчому засіданні до 27.11.2019 року. Встановлено відповідачу та третій особі строк до 20.11.2019 року надати свої міркування щодо заяви позивача про зміну предмета позову.
		Через канцелярію суду 06.11.2019 року позивачем подано заяву про роз`яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року заяву акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про роз`яснення судового рішення задоволено. Роз`яснено, що вжитий ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019 року у справі № 640/17408/19 захід забезпечення позову означає зупинення, до вирішення адміністративної справи № 640/17408/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили, дії відносно акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» як самої постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго», так і будь-яких інших постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якими вносяться зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК «Укренерго», в тому числі, але не виключно, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.09.2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622».
		Через канцелярію суду 21.11.2019 року третьою особою подано пояснення.
		У підготовче засідання 27.11.2019 року прибули представники сторін.
		Судом прийнято заяву позивача про зміну предмета позову.
		Ухвалено здійснювати розгляд позовних вимог у наступній редакції: 
		- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго»; 
		- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10.09.2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622»; 
		- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39369133), утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		У підготовчому судовому засіданні 27.11.2019 року судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Представник сторін проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.01.2020 року.
		          У судове засідання 23.01.2020 року прибули представники позивача та третьої особи. Належним чином повідомленим про дату, час там місце проведення підготовчого засідання відповідачем участь уповноваженого представника не забезпечено. 
		          Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 23.01.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		          Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
		          Пунктом 1 постанови Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.12.2018 року №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік» установлено ДП «НЕК «Укренерго»: 1) тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВтгод (без урахування податку на додану вартість) з розбивкою по кварталах:  І квартал - 4,224 коп./кВт·год (без ПДВ); ІІ квартал - 7,103 коп./кВт·год (без ПДВ); ІІІ квартал - 5,740 коп./кВт·год (без ПДВ; IV квартал - 6,846 коп./кВт·год (без ПДВ); 2) структуру тарифу на передачу електричної енергії на 2019 рік згідно з додатком.». 
		          Між АТ «Нікопольський завод феросплавів» (Користувач) та ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Виконавець) укладено Договір від 22.05.2019 року №0040-03032/1902921 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та Додаткову угоду від 22.05.2019 року №1902922 до цього Договору.
		          Відповідно до актуального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - Реєстр) Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код 00100227) припинено 29.07.2019 року, номер запису: 10741120195009282.
		          Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2017 року №321 створено Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго». Затверджено Статут Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
		          Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 01.08.2019 року №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» (офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр», 03.08.2019, № 147), відповідно до якої: «Відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 квітня 2019 року № 586, Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 червня 2015 року № 1972, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2015 року за № 840/27285, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановляє:
		1. Установити Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.
		2. Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» подати до НКРЕКП оформлені належним чином зміни до Інвестиційної програми ДП «НЕК «Укренерго»  на 2019 рік.
		3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07 червня 2019 року № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».».
		Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 10.09.2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622» (офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр», 14.09.2019, № 176), відповідно до якої: «Відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 квітня 2019 року № 586, Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 червня 2015 року № 1972, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2015 року за № 840/27285, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановляє:
		1. Унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01 серпня 2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» такі зміни:
		1) у назві та пункті 2 абревіатуру «ДП» замінити абревіатурою «ПРАТ»;
		2) у пункті 1 цифри «8,90» замінити цифрами « 8,04»;
		3) у тексті слова «Державному підприємству» замінити словами «Приватному акціонерному товариству»;
		4) додаток викласти в новій редакції, що додається.
		2. Ця постанова набирає чинності з 01 жовтня 2019 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр».».
		Вважаючи постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622, від 10.09.2019 року №1893 та дії відповідача щодо їх прийняття  протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Щодо повноважень НКРЕКП щодо права приймати оскаржувані постанови, суд зазначає наступне.
		НКРЕКП утворено Указом Президента України від 27.08.2014 року №694 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» на виконання законів України «Про природні монополії», «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».
		Верховною Радою України 22.09.2016 року прийнято Закон №1540 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі також - Закон №1540), яким визначено правовий статус НКРЕКП її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Частиною п`ятою статті 5 Закону №1540 під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до закону Регулятор діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів.
		У межах вирішення питання наявності повноважень НКРЕКП щодо права приймати оскаржувані постанови, судом враховується правові висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 13.06.2019 року у справі №1-17/2018(5133/16) за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 5, абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, тридцять дев`ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (справа про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
		Так, відповідно до змісту рішення: «Аналіз положень Закону № 1540 дає підстави для висновку про те, що за функціональним призначенням, сферою діяльності, компетенцією Комісія має ознаки центрального органу виконавчої влади. У статті 3 Закону №1540 встановлено, що до повноважень Комісії належить, зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізація відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Комісії законом (пункт 3 частини другої); реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг є одним з основних завдань Комісії (пункт 6 частини третьої). Крім того, Комісія бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та центрального водовідведення (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»), затверджує типовий договір про постачання та розподіл природного газу споживачу та правила надання послуг з постачання електричної енергії (частина четверта статті 19, частина п`ята статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Водночас, окремі повноваження, якими Комісію наділено відповідно до Закону №1540, зокрема щодо проведення цінової політики у сфері енергетики, Конституцією України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України (пункт 3 статті 116 Основного Закону України), а згідно з чинним законодавством формування та реалізація державної політики у певній сфері покладаються на центральні органи виконавчої влади. Так, відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства України забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики; до основних завдань центральних органів виконавчої влади віднесено також здійснення державного нагляду (контролю) (частина друга статті 1, пункт 2 частини першої статті 17).
		Конституційний Суд України вважає, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.
		Отже, утворення та функціонування Комісії у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом №1540, суперечить статтям 5, 6, 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106 Конституції України.».
		Згідно з пунктом 2  резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII.
		Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 резолютивної частини цього рішення, вказані положення Закону, які визнано неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.
		Отже, з огляду на те, що спірні правовідносини відбулися 01.08.2019 року та 10.09.2019 року (дати прийняття оскаржуваних постанов відповідачем), суд може лише взяти до уваги правові  висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 13.06.2019 року у справі №1-17/2018(5133/16), водночас, ці висновки не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.
		Разом з тим, суд зазначає наступне.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 1540 Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
		Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено Законом України від 13.04.2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон №2019).
		Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2019 державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
		Згідно з підпунктом 6 пункту 3 статті 6 Закону №2019 до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать: затверджувати методики (порядку) формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
		Згідно з підпунктом 7 пункту 3 статті 6 Закону №2019 до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать: встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 року № 586 затверджено Порядок формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Порядок №586).
		Відповідно до пункту 1.1 цей Порядок поширюється на оператора системи передачі, який здійснює функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єднаною енергетичною системою України (далі - ОЕС України) та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав (далі - суб`єкт господарювання), та застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), при встановленні тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Згідно з пунктом 1.2. Порядку №586 тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - тариф) - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу передачі електричної енергії електричними мережами, що забезпечує відшкодування суб`єкту господарювання обґрунтованих витрат на провадження діяльності з оперативно-технологічного управління ОЕС України, а також отримання прибутку.
		Відповідно до пунктів 3.1-3.4 Порядку №586 для встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління заява та додані до неї документи згідно з положеннями, передбаченими главою 2 цього Порядку, та нормами Порядку проведення відкритого обговорення подаються до НКРЕКП не пізніше ніж до 01 жовтня базового року.
		Згідно з пунктом 1.2 Порядку №586 базовий рік - період тривалістю календарний рік, який передує прогнозному року;
		прогнозний рік - період тривалістю календарний рік, на який здійснюється розрахунок тарифу;
		встановлення (формування) тарифу - встановлення рівня тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління для суб`єкта господарювання, у тому числі його структури, за заявою суб`єкта господарювання на прогнозний рік.
		Так, з матеріалів справи встановлено, що постановою НКРЕКП від 12.12.2018 року №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік» установлено ДП «НЕК «Украенерго»: 1) тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВтгод (без урахування податку на додану вартість) з розбивкою по кварталах:  І квартал - 4,224 коп./кВт·год (без ПДВ); ІІ квартал - 7,103 коп./кВт·год (без ПДВ); ІІІ квартал - 5,740 коп./кВт·год (без ПДВ; IV квартал - 6,846 коп./кВт·год (без ПДВ); 2) структуру тарифу на передачу електричної енергії на 2019 рік згідно з додатком.».
		Водночас, НКРЕКП прийнято постанову від 01.08.2019 року №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго», відповідно до якої, установлено Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тобто, із розрахунку на період менший ніж один календарний рік, що суперечить нормам постанови НКРЕКП від 22.04.2019 року №586, прийнятою самим же Регулятором.
		З аналізу постанови НКРЕКП від 22.04.2019 року №586, судом не встановлено передбаченої самим же Регулятором можливості затвердження тарифу лише на частину календарного року та за встановленими формулами розрахунку на період менший календарного року, адже всі прогнозовані складові тарифів розраховуються на період прогнозованого календарного року, що свідчить про протиправність постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622 та спростування твердження відповідача в частині правомірності встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на ІІ квартал 2019 року, а не на увесь календарний рік, згідно з пунктом 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», яким впроваджено повномасштабний ринок електричної енергії з 01.07.2019 року, що унеможливило встановити тариф в цілому на 2019 рік.
		Крім того, з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 року у справі №640/11330/19 зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 року № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного управління) ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року, якою установлено ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з диспетчерського управління на рівні 8,90 грн./МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського управління згідно з додатком.
		Водночас, під час чинності ухвали суду про забезпечення позову, НКРЕКП прийнято оскаржувану у справі №640/17408/19, яка набрала законної сили 21.08.2019 року, постанову від 01.08.2019 року  №1622 ідентичного змісту постанові від 07.06.2019 року № 955, що також дає суду підстави вважати дії відповідача в частині прийняття оскаржуваної у цьому процесі постанови в супереч судовому рішенню, яке набрало законної сили.
		З-поміж зазначених обставин, судом встановлено, що відповідно до актуального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код 00100227) припинено 29.07.2019 року, номер запису: 10741120195009282.
		Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2017 року №321 створено Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго». Затверджено Статут Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
		Водночас, оскаржувану постанову від 01.08.2019 року №1622 НКРЕКП прийнято щодо ДП «НЕК «Укренерго», в той час, як на момент її прийняття «НЕК «Укренерго» змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство.
		Тобто, відповідачем прийнято оскаржувану постанову для вже неіснуючого державного підприємства, що не спростовано відповідачем та свідчить про безпідставність прийняття цієї постанови.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині протиправності постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного управління) ДП «НЕК «Укренерго» та необхідності у її скасуванні.
		Щодо позовних вимог в частині протиправності постанови НКРЕКП від 10.09.2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622», суд дійшов наступних висновків. 
		Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 10.09.2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622» (офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр», 14.09.2019, № 176), відповідно до змісту якої внесено до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01 серпня 2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» такі зміни: 1) у назві та пункті 2 абревіатуру «ДП» замінити абревіатурою «ПРАТ»; 2) у пункті 1 цифри «8,90» замінити цифрами « 8,04»; 3) у тексті слова «Державному підприємству» замінити словами «Приватному акціонерному товариству»; 4) додаток викласти в новій редакції, що додається.
		Отже, встановлено що другою оскаржуваною постановою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622 в частині назви організаційно-правової форми третьої особи у справі та в частині рівня тарифу.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622, постанова НКРЕКП  від 10.09.2019 року №1893, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622, також підлягає скасуванню.
		Зокрема, з огляду на те, що організаційно-правову форму третьої особи змінено до прийняття постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622, суд дійшов висновку про необґрунтованість внесення змін до постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року №1622 саме шляхом прийняття постанови НКРЕКП від 10.09.2019 року №1893, що додатково вказує на її протиправність.
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, суд зазначає наступне.
		Так, позивач обґрунтовує необхідність задоволення судом вказаної позовної вимоги з підстав неповноважності НКРЕКП приймати постанови про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що, як зазначено позивачем, підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №5-р/2019.
		З огляду на те, що НКРЕКП продовжує приймати аналогічні «протиправні» постанови, на думку позивача, це свідчить про системний характер порушень з боку відповідача.
		Водночас, як вже зауважено судом, Конституційний Суд України у рішенні від 13.06.2019 року у справі №1-17/2018(5133/16) дійшов висновку, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.
		Отже, утворення та функціонування Комісії у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом №1540, суперечить статтям 5, 6, 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106 Конституції України.».
		Так, резолютивною частиною вказаного рішення Конституційного Суду України зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII.
		Водночас, вказані положення Закону, які визнано неконституційними, втратили свою чинність з 31 грудня 2019 року, відповідно до пункту 3 резолютивної частини цього рішення.
		На момент розгляду справи та вирішення спору по суті, Законом України від 19.12.2019 року №394-IX внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, пунктом 10 цього Закону постановлено внести зміни у Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами):
		1) частину першу статті 1 викласти в такій редакції: « 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
		Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
		Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
		Також, цим Законом внесено зміни до інших статей, визнаних рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №5-р/2019 неконституційними.
		Отже, враховуючи викладене, суд дійшов про передчасність заявленої позовної вимоги та про відмову у її задоволенні. 
		Оцінюючи правомірність дій, рішень чи пасивної поведінки (бездіяльності) відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб`єкти.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
		Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v.  Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від  різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення позову. 
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено 3842,00 грн. (платіжне доручення від 21.08.2019 № 236906 на суму 1921, 00 грн. та платіжне доручення від 21.08.2019 року № 236906 на суму 1921, 00 грн.), за подання заяви від 19.10.2019 року про зміну предмета позову (шляхом збільшення позовних вимог) 1921, 00 грн. (платіжне доручення від 05.09.2019 року №237359 на суму 1921 грн.).
		З огляду на часткове задоволення позову (двох з трьох позовних вимог), суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 842 грн. 00 коп., пропорційно задоволеним позовним вимогам.
		Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 205, 229, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2019 року №1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО».
		3. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.09.2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622»;
		4. В іншій частині відмовити.
		5. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 842 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 КАС України.                              
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Згідно частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач: Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520);
		Відповідач : Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133);
		Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227).
		 
		Повне рішення складено 04.02.2020 року.
		 
		          Суддя                                                                            Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...