Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/504/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/28398/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №120/504/19-а
		адміністративне провадження №К/9901/28398/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Драчук Т.О., Ватаманюка Р.В., Полотнянка Ю.П. від 10 вересня 2019 року, 
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 (далі також  позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року позов задоволено частково.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою  ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга подана до суду 15 жовтня 2019 року.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 жовтня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 120/504/19.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року позов задоволено частково.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 15 травня 2019 року подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року поновлено  ІНФОРМАЦІЯ_2 строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та залишено апеляційну скаргу без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, яку скаржник отримав 09 липня 2019 року, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала. Рішення суду мотивовано тим, що станом на 27 червня 2019 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надано ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
		12 липня 2019 року скаржник повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року. Клопотання про поновлення строку мотивовано тим, що скаржником виконано ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та надано до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору. Однак суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу 27 червня 2019 року, даний факт не врахував. 
		Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року відповідачу відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		20 серпня 2019 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року. Підставами для поновлення строку апелянт зазначає той факт, що судовий збір за подачу апеляційної скарги по справі 120/504/19 був сплачений у строки передбаченні законодавством, а саме 14 червня 2019 року, що вказує на своєчасне виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою  ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		Рішення суду мотивовано тим, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу в десятиденний термін виконати вимоги ухвали. Вказана ухвала відповідачем отримана 10 червня 2019 року, тобто до 21 червня 2019 року включно апелянту необхідно було усунути виявлені недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір. Однак у вказаний термін відповідач судовий збір не сплатив, внаслідок чого апеляційну скаргу було повернуто відповідачу.
		Враховуючи вказане, Сьомий апеляційний адміністративний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою  ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року. Скаржник вказує, що судовий збір за подачу апеляційної скарги по справі 120/504/19 був сплачений у строки, передбаченні законодавством, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
		Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що скаржник в установлений Сьомим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 30 травня 2019 року строк не усунув недоліки апеляційної скарги. Разом з тим, в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 27 червня 2019 року зазначено, що станом на 27 червня 2019 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 30 травня 2019 року апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
		Натомість з матеріалів справи вбачається, що Вінницьким обласним військовим комісаріатом 26 червня 2019 року на адресу суду було направлено платіжне доручення про сплату судового за подачу апеляційної скарги, а 27 червня 2019 року вказаний документ був отриманий Сьомим апеляційним адміністративним судом, про що свідчить штамп суду № 11894/19.
		Крім того, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що отримавши ухвалу про повернення апеляційної скарги 09 липня 2019 року, в розумний строк - 12 липня 2019 року скаржником повторно подано дану апеляційну скаргу з документом про сплату судового збору. Відтак це підтверджує наявність реальних намірів скаржника на оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та вказує на його добросовісність при реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
		Відтак, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про те, що суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження без наявних на те підстав.
		Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
		У своєму рішенні від 08 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 Конституційний Суд України зробив наступний висновок: право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 36 рішення «Беллет проти Франції» (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Такий підхід корелює з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у пункті 39 рішення по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain № 58695/97) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені".
		Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться в статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх „цивільних прав та обов`язків" (пункт 65 рішення у справі „Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany № 34045/96) та пункт 122 рішення у справі „Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland № 30210/96).
		Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційним судом на підставі неправильного застосування норм права протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		З огляду на викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Верховний Суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задовольнити.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий І.В. Желєзний 
		Судді: Я.О. Берназюк
		Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...