Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/442/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/36781/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №824/442/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/36781/18 К/9901/36779/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Тацій Л.В., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №824/442/15-а
		за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито 
		за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Сушка О.О., суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.) та Шкварчука Віталія Дмитровича на додаткову постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Сушка О.О., суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.)
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, в якому просив:
		1.1.           визнати рішення про державну реєстрацію прав та її обтяжень №6118599 від 23.09.2014 р., видане державним реєстратором прав на нерухоме майно на 1/1 будинковолодіння АДРЕСА_2 незаконним з моменту його прийняття;
		1.2.           зобов`язати скасувати державну реєстрацію права власності на 1/1 будинковолодіння АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та внести відповідні записи про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		2.          Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим звернувся до державного реєстратора Державної реєстраційної служби щодо отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначеного майна. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на вищевказане нерухоме майно №34726653 від 11.03.2015 р. ОСОБА_4 належить 1/1 будинковолодіння АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно за №34726842 від 11.03.2015 р. співвласниками будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано три особи. 
		Вищезазначене, на думку позивача, унеможливлює виділення частки із майна спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності. Без скасування оскаржуваного рішення повна реалізація позивачем його права власності на частину будинку є неможливою. Враховуючи дані обставини, позивач вважає таке рішення відповідача незаконним та такими, що порушує його право приватної власності на нерухоме майно. 
		Короткий зміст рішення суду І інстанції
		3.          Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6118599 від 23.09.2014 р. на 1/1 будинковолодіння АДРЕСА_2 , винесене державним реєстратором реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		4.          Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
		5.           Додатковою постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 80 (вісімдесят) грн. 40 коп.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.          Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до  Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.
		7.          Касаційна скарга мотивована тим, що спірне рішення відповідача порушує право власності позивача на частку спільного майна та унеможливлює її виділ в натурі.
		8.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року.
		9.           ОСОБА_4 також звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на додаткову постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, в якій просив її скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат та прийняти в цій частині нову постанову, якою заяву задовольнити повністю. В решті додаткову постанову - залишити без змін.
		10.          Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги надані заявником квитанції № 007/2016 від 03.10.2016 року та №009/2016 від 15.11.2016 року на загальну суму 9 280 грн. із посиланням на їх невідповідність вимогам глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року, оскільки дане Положення застосовується до юридичних осіб та не може бути застосоване до осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (в даному випадку - адвоката).
		При цьому, як стверджує касатор, суд апеляційної інстанції не дослідив інші докази, що підтверджують факт здійснення позивачем витрат на правову допомогу (договір про правову допомогу, акт виконаних робіт та ін.), які містяться у матеріалах справи.
		11.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на додаткову постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року.
		12.          Верховний Суд ухвалою від 5 лютого 2020 року прийняв до провадження вищезазначені касаційні скарги.
		13.           Позивач надав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4 , в яких просив залишити її без задоволення, а  додаткову постанову  Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - без змін.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		14.            11.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача для отримання витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою  
		АДРЕСА_2. 15 .          Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №34726653 від 11.03.2015 р. апелянту належить 1/1 будинковолодіння  
		АДРЕСА_2. 16 .          Підставою виникнення права власності є ухвала апеляційного суду Чернівецької області у справі №2-10/12 від 12.09.2012 р. (провадження №22ц-979/12).
		17.          Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №6118599 від 23.09.2013 р.
		18.          Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно за №34726842 від 11.03.2015 р. співвласниками будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 є: ОСОБА_1 - 1/4 частина; ОСОБА_5 - 1/4 частина; ОСОБА_4 - 1/2 частина (підставою виникнення права власності є рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 15.04.2009 р., справа №2-93/2009).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		19.           Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		20.           Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		21.            Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що спірним рішенням державного ресторатора порушено право позивача на виділ своєї частки із майна спільної часткової власності (будинковолодіння АДРЕСА_2 ).
		22.           Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		23.          Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		24.           Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		25.           Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		26.          Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що він є власником 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_2 . Натомість, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на вищевказане нерухоме майно №34726653 від 11.03.2015 р. ОСОБА_4 належить 1/1 будинковолодіння АДРЕСА_2 . Дане рішення, на думку касатора, унеможливлює виділення частки із майна спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності. Позивач вважає, що без скасування оскаржуваного рішення повна реалізація позивачем його права власності на частину будинку є неможливою.
		27.           З цього приводу, Верховний Суд зазначає, що існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду у спорах про скасування дій та рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на майно, ініційованих особою, яка не була заявником щодо оскаржуваних реєстраційних дій та рішень. Зокрема, правова позиція про те, що такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства в залежності від суб`єктного складу, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04 вересня  2018 року у справі № 823/2042/16, від 04 грудня 2018 року у справі № 915/1377/17,  від 29 січня 2019 року у справі № 813/1321/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а та інших.
		28.           Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.
		Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
		29.           Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав третьої особи, а не позивача.
		Визнання протиправними і скасування рішень щодо державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості є захистом прав позивача від порушення їх ОСОБА_4 , за яким зареєстровані права на 1/1 частки будинковолодіння АДРЕСА_2 , що належить позивачу на праві спільної часткової власності.
		30.           Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме - є спором позивача та третьої особи щодо прав на об`єкт нерухомості.
		31.           Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.
		32.           Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС).
		33.           Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
		34.           Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		35.           Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції  і закриття провадження у справі.
		36.           Стосовно касаційної скарги ОСОБА_4 на додаткову постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року колегія суддів зазначає, що така постанова також підлягає скасуванню, оскільки є невід`ємною частиною основного рішення суду апеляційної інстанції.
		37.           Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		38.           Керуючись статтями 238, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		2.          Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - скасувати.
		3.          Провадження у справі №824/442/15-а за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - закрити.
		4.          Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з цим позовом у порядку цивільного судочинства.
		5.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                   Т.Г.Стрелець          
		Судді                                                                       А.Ю. Бучик 
		                                                                      Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...