Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/10389/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/20439/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 лютого 2020 року 
		Київ
		справа № 295/10389/17
		провадження № К/9901/20439/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції 
		за позовом Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного 
		суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Гумен Н. В., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Охрімчук І. Г. (головуючий), Капустинського М. М., Моніча Б. С.
		І. Суть спору
		1. У вересні 2017 року Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі також позивач, Житомирське ОУПФУ) звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (надалі також відповідач, Орган ДВС), у якому просило скасувати постанову Органу ДВС про накладення штрафу на Житомирське за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 гривень від 16 серпня 2017 року ВП № 54204694 при примусовому виконанні виконавчого листа № 295/5306/14-а.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Пенсійному фонду України не встановлено бюджетне призначення для забезпечення виконання рішення суду про стягнення коштів пенсійного фонду України, відсутність бюджетного призначення свідчить про відсутність бюджетного фінансування, виплата пенсій, надбавок, підвищень, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету проводиться органами пенсійного фонду з виділених бюджетних асигнувань, виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення може бути здійснена лише за наявності відповідного фінансування з державного бюджету. Однак, фінансування на виплату доплати за рішенням суду № 295/5306/14-а з державного бюджету України не надходило та різниця суми пенсії буде виплачена після надходження фінансування.
		3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність притягнення позивача до відповідальності за невиконання рішення суду.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		4. На виконанні Органу ДВС перебувало виконавче провадження № 54204694 з примусового виконання виконавчого листа № 295/5306/14-а, виданого 5 вересня 2014 року Богунським районним судом м. Житомира про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат.
		5. Так, 27 червня 2017 року державним виконавцем Органу ДВС Сірою Д. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із застереженням про необхідність боржнику протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.
		6. 30 червня 2017 року відповідачем на адресу Житомирського ОУПФУ направлено вимогу державного виконавця про виконання рішення суду з попередженням, що в разі невиконання законних вимог державного виконавця та рішень суду будуть накладені штрафи в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (5100,00 гривень).
		7. 16 серпня 2017 року державним виконавцем Органу ДВС Сірою Д. М. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Житомирське ОУПФУ у зв`язку з невиконанням рішенням суду по виконавчому листу № 295/5306/14-а, виданому 5 вересня 2014 року Богунським районним судом м. Житомира, без поважних причин.
		8. Не погоджуючись із указаною постановою, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		9. Богунський районний суд м. Житомира постановою від 23 листопада 2017 року, яку залишено без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, в позові відмовив.
		10. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із правомірності спірної постанови державного виконавця, адже судове рішення, що перебувало на примусовому виконанні в Органі ДВС, станом на момент винесення спірної постанови не було виконано без поважних причин. 
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		11. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
		12. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на незаконності спірної постанови з підстав поважності причин невиконання судового рішення у справі № 295/5306/14-а.
		13. У касаційній скарзі Житомирське ОУПФУ просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
		14. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		V. Оцінка Верховного Суду
		15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		17. Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		18. Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
		19. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		20. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		21. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
		22. Своєю чергою, стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
		23. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
		24. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
		25. Поряд із цим, нормами пункту 1 Положення  про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2, визначено, що Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
		26. Відповідно до підпункту 4 указаного Положення основним завданням головного управління Фонду, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Фонд відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
		27. Однак, під час ухвалення оскаржуваних судових рішень суди не дослідили питання наявності чи відсутність відповідного фінансового забезпечення та відповідно наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами. Судами не було витребувано належних і допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України щодо відсутності належного фінансування для виконання рішення суду.
		VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги
		28. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про порушення норм процесуального права та недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, а так само під час оцінки аргументів учасників справи, що унеможливило належне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		29. Своєю чергою, суд касаційної інстанції у силу приписів статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
		30. Отже, покладені в основу обґрунтування касаційної скарги аргументи позивача щодо порушення з боку судів норм процесуального права частково знайшли своє підтвердження.
		31. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		32. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і мотивів та надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України. Крім того, судам слід взяти до уваги вимоги до оформлення письмових доказів, визначені статтею 94 вказаного Кодексу.
		VІI. Судові витрати
		33. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
		2. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 295/10389/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		 
		                                                                                                    Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...