Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/2135/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; транспортного податку.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/8027/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №822/2135/18
		адміністративне провадження №К/9901/8027/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2018 року №1058812/2016.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що справляння транспортного податку за 2016 рік на підставі положень статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суперечить основним засадам податкового законодавства щодо необхідності прийняття рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок; крім того, стверджував, що належний йому на праві власності автомобіль не підпадає під визначення об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.
		 
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
		 
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		У доводах касаційної скарги по суті посилається на помилковість висновків апеляційного суду, оскільки застосування контролюючим органом статті 267 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII з метою оподаткування транспортним податком можливо було не раніше наступного бюджетного періоду, який настав за плановим (2016 роком), тобто не раніше 2017 року; також зазначив, що відповідачем не надано доказів наявності у 2016 році інформації, отриманої від Мінекономрозвитку з визначеною середньоринковою вартістю належного йому автомобіля з урахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна тощо.
		 
		Письмового відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
		 
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за позивачем 31 травня 2016 року зареєстровано транспортний засіб марки BMW модель X5 об`ємом двигуна 2993 куб.см., шасі № НОМЕР_1 , пальне - дизель, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
		 
		12 квітня 2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1058812/2016, яким визначено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 16666,67 грн. за податковий період - 2016 рік.
		 
		Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII, положення якого набрали чинності з 01 січня 2016 року, до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України внесені зміни, згідно яких об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		 
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		 
		Отже Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
		 
		Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.
		 
		Таким чином об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
		 
		Рішенням Хмельницької міської ради від 27 січня 2016 року №2 встановлено транспортний податок в місті Хмельницькому та затверджено Положення про порядок обчислення та сплати транспортного податку.
		 
		Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на 2016 рік) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., №44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
		 
		Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
		 
		Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
		 
		Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
		 
		Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).
		 
		Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).
		 
		На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля.
		 
		Наведені положення свідчать, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні враховуватись певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу.
		 
		Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		 
		Отже підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку саме податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.
		 
		У справі, яка розглядається, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган не мав розрахунку про середньоринкову вартість автомобіля позивача, який був би здійснений Мінекономрозвитку у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та наданий відповідачу, як наслідок, законних підстав для визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з транспортного податку не було. Також зазначив, що оскаржене податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням строків, встановлених підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, що, за висновком суду, додатково свідчить про протиправність такого рішення.
		 
		Натомість апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обґрунтував свою позицію тим, що контролюючий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення за наявності розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, яка є більшою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, а тому такий автомобіль був об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно положень статті 267 ПК України й нарахування суми грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб здійснено відповідно Закону. Вказав, що автомобіль марки BMW X5, 3 л, бензин зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
		 
		Разом з тим, як установлено судами, позивач є власником транспортного засобу марки BMW модель X5 з типом пального - дизель. Проте ця обставина залишена поза увагою суду апеляційної інстанції при наданні правової оцінки обґрунтованості обрахунку середньоринкової вартості автомобіля ОСОБА_1 , яка впливає на віднесення такого до об`єкта оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, з посиланням на інформацію Мінекономрозвитку.
		 
		Такі недоліки є перешкодою для формулювання касаційним судом правового висновку по суті заявлених позовних вимог. Їх усунення можливе лише у разі повторного перегляду судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
		 
		Пунктом другим частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		 
		Враховуючи, що в силу вимог процесуального закону допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, рішення апеляційного суду на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду на новий розгляд.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...