Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/8542/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2020. Зареєстровано: 07.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 25.05.2020
Номер судового провадження: 1-кп/554/155/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170040003315

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/8542/19
		 
		Дата документу 07.02.2020 
		 
		                                Провадження №1кп/554/155/2020
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		07 лютого 2020 року                м.Полтава
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 
		представника потерпілого ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		обвинуваченої ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за 
		№ 12018170040003315 від 09.10.2018 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с Вача Ругозерського району, Карелія,РФ, громадянки України, освіта середня, розлученої, пенсіонерки, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		   26 вересня 2018 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні басейну «Дельфін», що по вулиці Європейській, 9 у м.Полтаві, умисно, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, ухопивши обома руками за одяг малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виражаючи образи, погрози, з силою штовхнула його, внаслідок чого той від поштовху вдарився потиличною частиною голови об стінку. Згідно висновку експерта №367 від 13 травня 2019 року, ОСОБА_8 було заподіяно тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми потиличної ділянки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		За таких обставин дії  ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, як заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення за викладених вище обставин не визнала та показала суду, що 24 вересня 2018 року її онук ОСОБА_9 , 2010 року народження, поскаржився своїй мамі ОСОБА_10 , яка є її дочкою, на чотирьох хлопців, які в цей день, після тренування, в роздягальні басейну «Дельфін», штовхали його і облили водою одяг. Серед тих хлопців він впізнав сусіда ОСОБА_11 . 26 вересня 2018 року, близько 13 годин 30 хвилин, у приміщенні басейну, де тренувався її онук, вона побачила ОСОБА_12 та разом з тренером підійшла до нього, запитавши про причини образи її онука. У відповідь на це ОСОБА_13 відразу ж вибіг з басейну, нічого не пояснивши. Під час цього вона не торкалася його, не штовхала, образ та погроз не висловлювала. Ще з 2014 року між батьком останнього - ОСОБА_4 та нею склалися неприязнені, недобросусідські стосунки, оскільки той систематично вчиняв сварки та безпідставно звинувачував її дітей у вчиненні неправомірних дій. Такі ж стосунки склалися між їхніми дітьми та онуками. Неодноразово ОСОБА_14 на вулиці першим проявляв ганебну поведінку, викрикуючи образливі слова та показуючи на пальцях непристойні жести в їхню сторону. Натомість його батьки жодним чином не реагували на таку поведінку свого сина і по теперішній час між нею і сім`єю ОСОБА_15 продовжують тривати напружені стосунки. 
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_7 , суд вважає, що встановлені судом фактичні обставини вчинення нею кримінального правопорушення за викладених вище обставин, повністю підтверджуються показаннями малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , свідків та іншими доказами в їх сукупності.
		   У присутності психолога ОСОБА_16 та законного представника ОСОБА_4 , судом допитаний неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 , який показав, що 26 вересня 2018 року, близько 13 години 30 хвилин, він перебував на заняттях з плавання у басейні «Дельфін». Після занять, він стояв у черзі до буфету, розташованого в фойє басейну, щоб купити булку. В цей час, ззаду, за плечі його ухопила обома руками ОСОБА_7 , розвернула обличчям до себе і, висловлюючись нецензурною лайкою і виражаючи погрози, пред`явила претензії з приводу побиття ним її онука. У ході цього вона двічі з силою штовхнула його і від поштовхів він ударився потиличною частиною голови об стінку, вздовж якої вона стояла лавочка. Відразу ж він відчув біль у голові, запаморочення, нудоту. Далі він покинув приміщення басейну, зателефонував до свого батька ОСОБА_4 , повідомив йому про вказану вище подію. Оскільки стан його здоров`я не покращувався, продовжувала боліти голова, то разом з батьками він поїхав у лікарню, де після огляду лікаря був госпіталізований. Наявність будь  якого конфлікту з онуком ОСОБА_7 , який ніби то стався 24 вересня 2019 року в приміщенні басейну, заперечив. 
		   Законний представникмалолітнього потерпілого ОСОБА_4 показав,що 26вересня 2018року,в обіднійчас,до ньогозателефонував йогосин ОСОБА_14 іповідомив,що вприміщенні басейну«Дельфін» йогопобила сусідка ОСОБА_7 .Відразу жвін приїхаву басейн,однак натой чассин вжеповернувся дошколи.Зустрівши синав школі,той пожалівсяна поганесамопочуття,на шиїу ньоговін бачивпочервоніння шкіри, атому негайновідвіз йогодо травмпунктудитячої лікарні.Після оглядулікарі госпіталізувалисина.З 2014 року по теперішній час між ним та сім`єю ОСОБА_7 систематично виникають сварки та склалися неприязнені, недобросусідські стосунки. Причиною таких сварок стали образи його сина, пошкодження належного йому автомобіля недієздатними синами  близнюками ОСОБА_7 . Однак остання жодним чином не реагувала на його вимоги припинити такі протиправні дії, натомість виправдовувала поведінку синів та захищала їх. Про конфлікт між онуком ОСОБА_7 і його сином, який ніби  то стався 24 вересня 2018 року в приміщенні басейну, він не був обізнаний.
		   У присутності психолога ОСОБА_16 та законного представника ОСОБА_17 судом допитаний неповнолітній свідок ОСОБА_18 , який показав, що 26 вересня 2018 року, близько 13 години 30 хвилин, він перебував на заняттях з плавання в басейні «Дельфін» разом зі своїми однокласниками. Після занять, у фойє басейну «Дельфін», біля буфету, він побачив, як до ОСОБА_12 підійшла незнайома жінка, яка ухопила того за одяг і почала трясти, викрикуючи нецензурні слова, погрози, пред`являти претензії з приводу побиття її онука. Від поштовху жінки, ОСОБА_19 упав на лавочку, а потім вдарився потиличною частиною голови об стінку, від чого заплакав. Далі вони вийшли з ним з приміщення басейну і повернулися до школу. 
		Свідок ОСОБА_20 показала, що 26 вересня 2018 року, близько 13 години 30 хвилин, вона здійснювала торгівлю продуктами харчування в буфеті, розташованого в фойє басейну « ОСОБА_21 ». Під час цього вона почула крик і неподалік від себе побачила жінку, яка тримала «за петельки» хлопчика, який сидів на лавочці, прижатий спиною до стінки, намагався вирватися, розплакався і крикнув: «Я його не трогав!». Побачивши це, вона крикнула до жінки: «Що ви робите?». Далі хлопчик вибіг з приміщення басейну.
		   Свої показання свідок ОСОБА_20 підтвердила під час проведення слідчого експерименту від 13.11.2018 року, на місці, в приміщенні басейну «Дельфін», що зафіксовано в протоколі від 13.11.2018 року з фототаблицею та відеозаписом на диску, які досліджені в судовому засіданні. ( а.с. 135  137, 139 тому № 1).
		   Окрім того, свідок ОСОБА_10 показала, що являється донькою ОСОБА_7 24 вересня 2018 року, після занять з плавання в басейні «Дельфін», її десятирічний син ОСОБА_9 поскаржився, що хлопці, серед яких був і малолітній ОСОБА_19 , образили його в роздягальні. Про цей випадок вона, у той же день, вона повідомила тренера, але останній жодним чином на це не відреагував. 26 вересня 2018 року з басейну її сина забирала її мати ОСОБА_7 , яка на той час від неї вже була обізнана про образи її онука. Надалі мати їй розповіла, що побачивши у фойє ОСОБА_22 лише зробила йому зауваження.
		   Свідок ОСОБА_10 показав, що являється сином ОСОБА_7 та підтвердив наявність тривалих конфліктів з сім`єю ОСОБА_15 , вважаючи, що саме останні систематично чинять провокативні дії, належним чином не здійснюють виховання свого сина, зводять наклепи на його недієздатних братів  близнюків, безпідставно звинувачуючи тих у пошкодженні свого майна. З приводу таких сварок його мати неодноразово зверталася до поліції, була вимушена облаштовувати відеокамеру поблизу свого двору для здійснення відеонагляду.
		   Свідок ОСОБА_23 показала, що проживає по  сусідству із сім`єю ОСОБА_7 . Останню охарактеризувала як неконфліктну, відповідальну, чуйну людину.
		   Відповідно до письмових доказів, судом встановлено, що 26.09.2018 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області, в якій вказав, що 26 вересня 2018 року, близько 13 години 30 хвилин, у приміщенні басейну «Дельфін» ОСОБА_7 заподіяла тілесні ушкодження його малолітньому синові ОСОБА_24 (а.с. 113 тому № 1).
		   Із даних рапорта інспектора  чергового Полтавського відділу ГУ НП у Полтавській області слідує, що 26.09.2018 року, о 15 год 06 хв, від ОСОБА_4 на службу «102» надійшло повідомлення про те, що 26.09.2018 року в приміщенні басейну «Дельфін» його десятирічному синові ОСОБА_24 заподіяла тілесні ушкодження сусідка ОСОБА_7 (а.с.111 тому № 1). 
		   26.09.2018 року, о 16 год 48 хв, на службу «102» від працівника лікарні Манжос надійшло повідомлення про те, що 26.09.2018 року, о 16 год 48 хв, у травмпункт Дитячої клінічної лікарні м.Полтави (далі ДКЛ) звернулися батьки дитини ОСОБА_11 , в якого виявлено тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку (під питанням), що слідує із рапорта інспектора  чергового Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області. (а.с. 112 тому № 1).
		   26.09.2018 року, о 18 год 25 хв, до хірургічного відділення ДМКЛ м.Полтави доставлена дитина ОСОБА_19 з тілесними ушкодженнями у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, гематома потилиці, що слідує із рапорта інспектора  чергового Полтавського відділу ГУ НП у Полтавській області. ( а.с.110 тому № 1).
		   На а.с. 140-141, 142  144, 145  146 тому № 1 наявні копії журналу обліку первинних звернень хворих до травматологічного пункту ДМКЛ м.Полтави, журналу обліку фактів звернення та доставлення до приймального відділення ДМКЛ м.Полтави, журналу обліку прийому хворих у стаціонар ДМКЛ м.Полтави, відповідно до яких 26.09.2018 року ОСОБА_8 звертався за медичною допомогою до даних медичних установ.
		   На а.с. 147 тому № 1 наявна копія виписки з медичної карти № 8783 від 02.10.2018 року хворого ОСОБА_12 , відповідно до якої останній перебував на стаціонарному лікуванні у ДМКЛ м.Полтави, у період часу із 26.09.2018 року по 02.10.2018 року, з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, гематома потиличної ділянки.
		Відповідно до висновку судово - медичного експерта № 367 від 13.05.2019 року, згідно медичної документації на ім`я ОСОБА_8 , у останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно  мозкової травми, струсу головного мозку та гематоми потиличної ділянки, які кваліфікуються в сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження знаходяться в анатомічній ділянці досяжній для самоспричинення чи для падіння, але враховуючи вищевикладене, могли утворитися при ударі об тупий предмет з обмеженою контактуючою поверхнею, вірогідніше за все, з прискоренням, від однократної дії травмуючого фактору та можливо в строк і за обставин, на який посилається потерпілий, зазначений у наданій медичній документації та обставинах справи. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даних тілесних ушкоджень, на момент їх спричинення ОСОБА_8 знаходився передньою частиною тулуба (обличчям) до нападника, з подальшим контактуванням потилицею об тупий предмет з обмеженою контактуючою поверхнею. 
		Під час проведення слідчого експерименту від 13.11.2018 року за участю свідка ОСОБА_20 , показання останньої не суперечать об`єктивним даним судової медичної експертизи потерпілого ОСОБА_8 у пункті давності. Під час вищевикладеного ОСОБА_20 не розповіла і не відобразила механізм утворення встановлених тілесних ушкоджень.
		29 серпня 2018 року, в ході слідчого експерименту, неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 на місці, у приміщенні басейну Дельфін», відтворив обставини завдання йому 26.09.2018 року тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , вказавши місце, механізм їх спричинення, що зафіксовано в протоколі від 29.08.2019 року, фототаблиці до нього та відеозаписі на диску, які досліджені судом. (а.с. 167-169, 170-171, 175 тому № 1).
		Відповідно до висновку судового  медичного експерта № 810 від 13.09.2019 року, показання потерпілого ОСОБА_8 , дані ним 29.08.2019 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не суперечать об`єктивним даним судово  медичної експертизи ОСОБА_8 (а.с. 176  177 тому № 1).
		05.09.2019 року проведено слідчий експеримент із свідком ОСОБА_18 , який за участю законного представника та психолога, показав про обставини заподіяння 26.09.2018 року в приміщенні басейну «Дельфін» тілесних ушкодження ОСОБА_8 , що зафіксовано в протоколі від 05.09.2019 року, фототаблиці до нього та відеозаписі на диску, які досліджені судом. (а.с.178-180, 181-182, 185 тому № 1).
		    Відповідно до висновку судового  медичного експерта № 811 від 13.09.2019 року, показання свідка ОСОБА_18 , дані ним 05.09.2019 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не суперечать об`єктивним даним судово  медичної експертизи ОСОБА_8 (а.с. 186  187 тому № 1).
		   Оглядом приміщення фойє басейну «Дельфін» від 01.03.2018 року, який розташований по АДРЕСА_2 , зафіксовано знаходження з лівої сторони від входу буфета, протокол про що досліджений у судовому засіданні. (а.с.115 тому № 1).
		   13.11.2018 року малолітній свідок ОСОБА_18 опізнав по фотознімках ОСОБА_7 як особу, яка завдала тілесні ушкодження ОСОБА_8 у приміщенні басейну «Дельфін», що зафіксовано у протоколі від 13.11.2018 року, який досліджений у судовому засіданні. ( а.с.125 -126 тому №1).
		   24.07.2019 року свідок ОСОБА_20 по фотознімках опізнала ОСОБА_7 , як особу, яка завдала тілесні ушкодження ОСОБА_8 у приміщенні басейну «Дельфін».
		Таким чином, досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, суд визнає викладені вище докази належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.
		Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам, дослідженим у судовому засідання, доводи обвинуваченої ОСОБА_7 в тій частині, що вона не спричиняла умисних тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки жодним чином до нього не торкалася, не штовхала його, образ та погроз не висловлювала.
		Дані показання в судовому засіданні спростовували малолітній свідок ОСОБА_18 і малолітній потерпілий ОСОБА_8 , які показали суду, що дії ОСОБА_7 супроводжувалися хватанням потерпілого за одяг, вона трясла його, а потім штовхнула, від чого той вдарився потиличною частиною голови об стінку.
		За клопотанням захисника ОСОБА_6 до справи долучено і досліджено в суді протоколи слідчих експериментів від 13.11.2018 року з відеозаписом та фототаблицею ( а.с. 118- 119 тому № 1) за участю малолітнього потерпілого ОСОБА_15 і малолітнього свідка ОСОБА_18 з відеозаписами та фототаблицями (а.с.128- 130 тому № 1).
		Як встановлено, ці процесуальні дії органом досудового розслідування проводилися з малолітніми особами без участі психолога, як того вимагає ч.1 ст.354 КК України.
		Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь  які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		Оскільки процесуальні дії у вигляді слідчих експериментів від 13.11.2018 року з малолітніми ОСОБА_8 і ОСОБА_18 проведені без участі психолога, що є істотним порушенням прав особи, то суд визнає їх недопустимими, а тому не може посилатися на них як на докази при ухваленні судового рішення.
		З цих підстав суд не враховує доводів захисника щодо невідповідностей у показаннях малолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_18 , які останні надавали в ході слідчих експериментів від 13.11.2018 року з їхніми допитами, проведеними в інший час.
		   Окрім того, суд не приймає до уваги доводів захисника в тій частині, що при проведенні процесуальних дій у вигляді слідчих експериментів з потерпілим та свідками були присутні всі учасники справи, а тому не виключено, що їм підказували, про що говорити.
		Проаналізувавши такі доводи, суд звертає увагу, що показання малолітнього потерпілого ОСОБА_8 і малолітнього свідка ОСОБА_18 узгоджують між собою в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень, а саме останні переконливо вказали, що вони утворилися від поштовху ОСОБА_7 та, як наслідок, удару потиличною ділянкою голови об стінку. 
		Такі показання малолітні ОСОБА_8 і ОСОБА_18 давали як під час досудового розслідування, так і в суді, у присутності законних представників та психологів. У судовому засіданні, після закінчення їхнього допиту, психолог ОСОБА_16 зазначила, що не має зауважень стосовно допиту малолітніх та показання надавалися ними при відсутності ознак будь  якого можливого тиску на них.
		Як доказ судом досліджено висновки судового  медичного експерта № 810, 811 від 13.09.2019 року, відповідно до яких показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_18 , дані ними 05.09.2019 року в ході проведення слідчих експериментів за їхньою участю, не суперечили об`єктивним даним судово  медичної експертизи ОСОБА_8 . 
		Судом допитана судово  медичний експерт ОСОБА_25 , яка на запитання захисника ОСОБА_6 роз`яснила, що вказана вище експертиза проводилася на підставі медичної документації хворого ОСОБА_8 , матеріалів кримінального провадження, які надавалися слідчим в її розпорядження. Тілесні ушкодження в потерпілого утворилися від однократної дії при ударі об тупий предмет. Безболісність гематоми потиличної ділянки не може вказувати на те, що вона виникла задовго до подій, які мали місце 26.09.2018 року.
		З урахуванням викладеного, у суду не викликають сумніви в достовірності висновків судово  медичного медичного експерта щодо давності та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8 .
		Сам факт того, що внаслідок кількох поштовхів ОСОБА_7 , потерпілий міг двічі вдаритися потиличною ділянкою голови об стінку, про що він повідомив суду, не може спростовувати утворення виявленого тілесного ушкодження у нього внаслідок однократної дії від удару об тупий предмет. 
		Окрім того, не спростовано докази сторони обвинувачення в частині давності утворення тілесних ушкодження, виявлених у ОСОБА_8 , які утворилися в строк і за обставин, на які посилався потерпілий.
		   З урахуванням доводів малолітнього потерпілого та свідків, судом досліджено заяву законного представника ОСОБА_4 , рапорт інспектора  чергового Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області, відповідно до яких від заявника 26.09.2018 року, о 15 год 06 хв, на службу «102» надійшло повідомлення про те, що 26.09.2018 року в приміщенні басейну «Дельфін» його десятирічному синові ОСОБА_24 заподіяла тілесні ушкодження сусідка ОСОБА_7 . 
		   Відповідно до журналів обліку первинних звернень хворих, у цей же день, о 16 год 48 хв, батьки з дитиною ОСОБА_26 звернулися до травмпункту ДМКЛ м.Полтави і о 18 год 25 хв, за результатами медичного огляду, його госпіталізовано до хірургічного відділення цього ж медичного закладу.
		   Тобто, матеріали справи містять переконливі доводи того, що в день отримання тілесних ушкоджень, потерпілий відразу ж звернувся до медичної установи за допомогою, йому встановлено діагноз, він проходив курс лікування в умовах стаціонару із 26.09.2018 року по 02.10.2018 року, а тому медична документація містить необхідні та достатні дані з цього приводу, на підставі яких проведено судово  медичні експертизи.
		   Доводи ОСОБА_7 в тій частині, що вона поводила себе спокійно, не торкалася ОСОБА_8 повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_20 , яка показала, що хоча і не бачила безпосередньо удару потерпілого головою об стінку, однак засвідчила факт того, що почула крик і побачила стоячу до неї спиною обвинувачену, яка обома руками тримала за одяг ОСОБА_8 , трясла його, кричала, погрожувала з приводу образ її онука. 
		   Відповідно до ч. 3 ст.24 КК України, непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		   У той же час, ч.2 ст.25 КК України визначає, що необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
		   Проаналізувавши докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_7 мали умисний характер. Так, суд констатує той факт, що остання є дорослою людиною, здорова, ніякими психічними захворюваннями не страждає, а потерпілий є малолітньою дитиною, який на час подій досяг десятирічного віку, що в силу віку не дало йому достатньої можливості захистити себе та чинити активний опір.
		   Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_7 , вважаючи, що її онука образив малолітній ОСОБА_8 , не вживала достатніх заходів про повідомлення такого факту адміністрації школи, басейну, а також батьків потерпілого, а сама почала з`ясовувати стосунки з десятирічною дитиною, кричати, пред`являти претензії, погрожувати, а тому умисно, цілеспрямовано ухопила того за одяг, трясла, з силою штовхнула, від чого той вдарився головою об стінку, а тому досягла своєї мети, заподіявши йому тілесні ушкодження.
		   На підтвердження таких висновків, суд звертає увагу на той факт, що з приводу образ онука, які ніби  то мали місце 24.09.2018 року, ОСОБА_7 звернулася з відповідною заявою лише 27.09.2018 року, тобто вже після подій, які мали місце 26.09.2018 року.
		    Таким чином ОСОБА_7 , ухопивши обома руками за одяг ОСОБА_8 та з силою дорослої людини штовхнувши його, від чого той вдарився потиличною частиною голови об стінку, передбачала, що вона штовхає його на твердий предмет - стінку, а тому від її дій і були спричинені тілесні ушкодження.
		   Вищевикладене вказує на наявність у діях ОСОБА_7 непрямої форми вини, яка виражається в тому, що вона розуміла реальну можливість настання негативних наслідків для потерпілого ОСОБА_8 , і хоча не бажала цього, але свідомо припускала їх настання.
		   Таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих доказів, суд приходить до висновку, що саме умисними діями ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязнених стосунків з малолітнім потерпілим, було завдано тому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми потиличної ділянки, а тому її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України доведена повністю, поза розумним сумнівом.
		При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Визнавши показання обвинуваченої ОСОБА_7 неспроможними та суперечливими, суд розцінює її поведінку в судовому засіданні як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкриміновано.
		Натомість у суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , законного представника ОСОБА_4 , малолітнього свідка ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , оскільки ці показання є логічними, послідовними, підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами та узгоджуються між собою.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення стосовно малолітнього.
		Відповідно до висновку відділу органу пробації, виправлення ОСОБА_7 без позбавлення та обмеження волі на певний строк можливе, її особа не становить високої небезпеки для суспільства.
		Із мотивувальної частини даного висновку слідує, що ОСОБА_7 відмовилася брати участь у підготовці досудової доповіді, у зв`язку з чим вона складена уповноваженою особою без її участі.
		Згідно ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. 
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, остання є особою похилого віку, пенсіонерка, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку в лікаря  нарколога, - невролога, - психіатра, на її утриманні перебувають двоє синів  близнюків, які визнані недієздатними, є інвалідами дитинства, потребують стороннього догляду.
		Таким чином, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характеристику особи обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, її похилий вік, матеріальний стан, наявність на утриманні недієздатних дітей, її поведінку як під час скоєння злочину, так і після, а також відсутність пом`якшуючої та наявність обтяжуючої обставини та приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для її виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		Законним представником потерпілого заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 2387, 00 грн. як витрати на лікування потерпілого.
		Позовні вимоги ОСОБА_7 не визнали з підстав того, що тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 вона не завдавала.
		Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		     В обґрунтування позовних вимог суду надано як докази копії розрахунків оплати за послуги медичної допомоги від 05.10.2018 року за проведення УЗД, МРТ головного мозку, на загальну суму 1245, 0 грн (395, 00 грн + 850, 00 грн). ( а.с. 41, 42 тому №1).
		   На а.с.43-44 тому № 1 наявні копії чеків на купівлю медичних засобів та ліків. 
		Згідно медичної документації, лікарями хворому ОСОБА_8 призначалися такі ліки: аспаркам, діакарб, аскорутин, фурасемід. 
		У наданих суду копіях чеків наявні в призначеннях вказані вище медичні препарати, зокрема: чек № від 26.09.2018 року на 148,60 грн., чек від 26.09.2018 року на 5,00 грн., чек № 54590 від 10.10.2018 року на 230, 95 грн., чек № 54359 від 08.10.2018 року на 221,57 грн., тобто на загальну суму 606, 12 грн.
		Суд не приймає як належні докази чек № 36135 від 02.05.2019 року на 131, 97 грн., чек від 08.10.2018 року на 415, 00 грн, оскільки вони не відповідають лікарським призначенням.
		Таким чином, до задоволення підлягає відшкодування розміру майнової шкоди, пов`язаної із витратами на лікування потерпілого в розмірі 1851, 12 грн.
		Речові докази та процесуальні витрати в справі відсутні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		    ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700, 00 (одна тисяча сімсот) гривень.
		   Позов законного представника потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задовольнити частково.
		   Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди у виді витрат, понесених на лікування потерпілого, грошові кошти у розмірі 1851 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят одна) грн. 12 коп.
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...