Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/1352/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2020. Зареєстровано: 09.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2020
Номер судового провадження: 852/12802/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		22 січня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1352/19
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
		суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., 
		секретар судового засідання: Комар Н.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області 
		на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 (головуючий суддя Момонт Г.М., повний текст складено 27.09.2019)
		в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до відповідача Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2092/642/АВ/ТД-ФС від 22.05.2019 р.
		Позов обґрунтовано тим, що інспекційним відвідуванням 07.05.2019 р. встановлено використання праці неоформленого працівника ОСОБА_2 , у зв`язку з чим прийнято оскаржувану постанову, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125 190 грн. Позивач наголошує на тому, що сама працює продавцем у своєму магазині, інших працівників немає, однак інколи до проведення робіт з ремонту електромережі у магазині вона залучає свого чоловіка ОСОБА_2 , з яким кожного разу укладає цивільно-правовий договір на виконання відповідних робіт. Позивач вказує, що відповідачем не взято до уваги наявність належним чином оформленого цивільно-правового договору від 07.05.2019 р. та не було доведено, що ОСОБА_2 на час перевірки працював на постійній основі та отримував за виконану роботу заробітну плату, що б свідчило про наявність трудових відносин.
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 позов задоволено.
		Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що під час проведення інспекційного відвідування не в повному обсязі з`ясовано всі обставини, пов`язані з проведеним інспекційним відвідуванням, у зв`язку з чим допущено неточності в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР2092/642/АВ від 08.05.2019 р. Окрім неточностей пов`язаних з роботою ОСОБА_2 , інспектором також помилково вказано, що ФОП ОСОБА_1 , здійснює підприємницьку діяльність у трьох магазинах, два з яких розміщені на території ринку Ринокторгсервіс за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість ФОП  ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у двох магазинах і на території ринку Ринокторгсервіс знаходиться один магазин, що підтверджується довідкою КП Знам`янський комбінат комунальних послуг №418 від 16.05.2019 р. (а.с.29) та договором №496 тимчасового користування місцем на території комунального ринку від 04.11.2010 р. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 не допущено порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_2 , а постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2092/642/АВ/ТД-ФС від 22.05.2019 р. винесена відповідачем необґрунтовано.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що за результатами інспекційного відвідування складено акт від 08.05.2019 року, зафіксовано порушення вимог ч. 1, 3 ст. 24 та ч. 1 ст. 21, ст. 83 КЗПП України щодо укладення трудових відносин, ч.2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а саме використання праці неоформленого працівника - ОСОБА_2 , який працював у магазині «Ксюша». ОСОБА_2 надав пояснення, щодо своїх трудових відносин з ФОП ОСОБА_1 : він заміщує ОСОБА_1 на час її відсутності впродовж декількох годин без укладення трудового договору. ОСОБА_1 також надала пояснення, що вона сама працює продавцем в магазині «Ксюша», на час її відсутності 07.05.2019 року у цьому магазині її заміщав  ОСОБА_2 . ФОП ОСОБА_1 не мала права допускати до роботи працівника без укладення трудового договору. Зазначене свідчить про порушення вимог ст. 21, 24 КЗПП. 
		До суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Учасники справи, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги в судове засідання не з`явились, що у відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що Листом від 30.01.2019 р. №2277/05-02 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надало Управлінню Держпраці в Кіровоградській області інформаційні відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (а.с. 52-53).
		03.05.2019 р. головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці Пащенко Н. подано службову записку про проведення інспекційного відвідування за адресою: АДРЕСА_2 у ФОП ОСОБА_1 в термін з 07.05.2019 р. по 08.05.2019 р. з питань укладення трудових договорів та умов їх виконання у зв`язку з наявністю інформації, передбаченої абзацом 9 підпункту 6 пункту 5 Порядку №295, а саме: лист Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 30.01.2019 р. №2277/05-02 (а.с. 54).
		Наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 03.05.2019 р. №728 призначено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 07.05.2019 р. по 08.05.2019 р., у зв`язку із наявністю інформації передбаченої абз.9 пп.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (а.с. 55).
		У період з 07 по 08 травня 2019 року на підставі направлення №728/043 від 03.05.2019 р. (а.с.56) головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Пащенко Н.І. проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР2092/642/АВ від 08.05.2019 р.
		Актом зафіксовано порушення вимог ч.1 ст.21, ч.1 та 3 ст.24 КЗпП України у зв`язку з використання ФОП ОСОБА_1 07.05.2019 р. праці неоформленого працівника: ОСОБА_2 , який працював у магазині Ксюша, що розміщений на території ринку Ринокторгсервіс за адресою: АДРЕСА_1 . Матросова (а.с. 19-22).
		Приписом про усунення виявлених порушень №КР2092/642/АВ/П від 08.05.2019 р. зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення ч.1, 3 ст.24 та ч.1 ст.21, ст.83 КЗпП України і ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці (а.с.23).
		Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР2092/642/АВ/ТД від 11.05.2019 р. вирішено провести розгляд справи про накладення штрафу згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України 22.05.2019 р. (а.с.60).
		За результатами розгляду справи про накладення штрафу постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2092/642/АВ/ТД-ФС від 22.05.2019 р. на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн. за порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України (а.с.24).
		Копія зазначеної постанови 22.05.2019 р. вручена позивачу під підпис (а.с.24).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин суд першої інстанції правильно застосував норми Конституції України, Кодексу Законів України про працю, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V, норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, якою затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. 
		Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
		Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
		Використання примусової праці заборон6яється. 
		Отже, вищезазначеними нормами Конституції України визначені основні засади права на працю в Україні.
		Водночас, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V.
		Так, частиною 4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації  з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
		Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		З огляду на п.1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Зокрема, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 (Порядок №295).
		Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.
		При цьому, підстави проведення інспекційних відвідувань визначені в пункті 5 Порядку №295.
		Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зі змісту наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області від 03.05.2019 р. №728 вбачається, що інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 призначено на підставі абз.9 пп.6 п.5 Порядку №295 (а.с. 55).
		Відповідно до абз.9 пп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.
		В силу ч.ч.1, 2 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків  у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Частиною 4 статті 265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою  сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення.
		Згідно з абз.4 п.2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
		Оскільки, з огляду на п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань, то акт інспекційного відвідування суд першої інстанції правильно визначив як підставу для накладення штрафу відповідно до абз.4 п.2 Порядку №509.
		В силу п.п. 3, 4, 6, 7 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
		При цьому, справа розглядається у 15-ти денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
		Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
		Матеріалами справи підтверджується, що за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування №КР2092/642/АВ від 08.05.2019 р. відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України та винесено постанову про накладення штрафу від 22.05.2019 (а.с. 24).
		Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України підставою притягнення до відповідальності є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
		При цьому метою притягнення роботодавця до відповідальності за ст.265 КЗпП України є захист інтересів працівника та легалізація фонду оплати праці.
		Відповідач зазначає, що позивач (ФОП ОСОБА_1 ) не уклав з праціаником ОСОБА_2 трудовий договір, що є порушення трудового законодавства.
		Так, згідно ч.ч.1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Відповідно до ч.ч.1-3 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 
		1) при організованому наборі працівників; 
		2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 
		3) при укладенні контракту; 
		4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 
		5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 
		6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 
		7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		З огляду на ч.ч.1, 2 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 
		1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 
		2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 
		3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		Натомість, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
		Відповідно до ст.905 КЗпП України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
		Таким чином, трудові відносини врегульовуються законодавством про працю, натомість, цивільно-правові відносини з надання послуг визначаються умовами договору та цивільним законодавством.
		Підрядник, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, що виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний розсуд.
		Предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. 
		Натомість предметом трудового договору є виконання працівником роботи в межах посадових обов`язків.
		Матеріалами справи підтверджується, що на час проведення інспекційного відвідування ФОП  ОСОБА_1 , в магазині Ксюша (м. Знам`янка АДРЕСА_3 . Матросова) виконував ремонтні роботи електромережі чоловік позивача  ОСОБА_2 за цивільно-правовим договором від 07.05.2019 р. (а.с. 25).
		Так, відповідно до цивільно-правового договору від 07.05.2019 р. укладеного між ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець), виконавець зобов`язався здійснити ремонт електромережі. Вартість послуг складає 50 грн. Договір діє до 07.05.2019 р. (а.с.25).
		Факт виконання цивільно-правового договору від 07.05.2019 р. підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) до цивільно-правового договору від 07.06.2019 р. (а.с.26).
		Відповідач, з огляду на письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.05.2019 р. та ФОП  ОСОБА_1 від 08.05.2019 р., вважає, що у позивача з ОСОБА_2 , склалися трудові відносини, які не були оформлені належним чином.
		Так, у письмових поясненнях від 07.05.2019 р. ОСОБА_2 вказав, що заміняє ОСОБА_1 під час її відсутності у зв`язку з хворобою (а.с.57).
		У письмових поясненнях від 08.05.2019 р. ФОП ОСОБА_1 зазначила, що на час її відсутності у магазині Ксюша, де вона працює продавцем її заміщав чоловік ОСОБА_2 на декілька годин (1,5 год.). Також вказано, що магазин належить до сімейного бізнесу, де працювали ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , але у зв`язку з мобілізацією до армії ФОП Бурунсус скасував державну реєстрацію (а.с.58).
		Однак, відомості зазначені в письмових поясненнях ОСОБА_2 від 07.05.2019 р. та ФОП ОСОБА_1 від 08.05.2019 р. заперечені в судовому засіданні ОСОБА_1 , яка дала покази як свідок, при цьому була попереджена судом про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та приведена до присяги (а.с.103, 104).
		Так, допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 показала, що вона та її чоловік ОСОБА_2 свої пояснення писали під диктовку перевіряючої ОСОБА_3 , яка запевнила, що саме так потрібно вказати, оскільки цивільно-правовий договір недійсний, бо потребує завіряння в податковій інспекції. Також свідок пояснила, що її чоловік за національністю молдованин, не був обізнаний, що проводиться перевірка. Свідок ОСОБА_1 зазначила, що саме вона попросила чоловіка написати пояснення під ОСОБА_4 ОСОБА_3 , оскільки остання в телефонній розмові запевнила її, що це не матиме негативних наслідків.
		Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 судом в якості свідка не допитано, оскільки зі слів дружини, на час розгляду справи він перебуває в зоні АТО (ООС).
		Колегія суддів апеляційної інстанції береи до уваги, що письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.05.2019 р. та ФОП ОСОБА_1 від 08.05.2019 р. спростовуються також наявністю цивільно-правового договору від 07.05.2019 р. (а.с.25) та актом прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) до цивільно-правового договору від 07.06.2019 р. (а.с.26).
		Також, судом першої інстанції допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що на початку травня 2019 року вона зі своєю тіткою прийшла до магазину ОСОБА_1 , однак її там не було, на дверях знаходилася табличка, що вона буде за годину. Свідок вказала, що в магазині був чоловік ОСОБА_1 , який щось ремонтував. Свідок повідомила, що коли вони були в магазині, то в ньому були присутні жінки представницького вигляду, яких вона сприйняла за перевіряючих. Також свідок зазначила, що неодноразово відвідувала магазин позивача і знає її чоловіка, декілька разів бачила як він допомагав їй з технікою чи коробками, однак не бачила, щоб він здійснював реалізацію товару.
		Свідок ОСОБА_6 показала суду, що неодноразово купує дитячий одяг у магазині позивача. На початку травня 2019 року вона відвідувала магазин ОСОБА_1 із своєю племінницею, однак там був чоловік позивача ОСОБА_7 , який служить в АТО. Свідок повідомила, що коли вони зайшли до магазину, на ньому була табличка з повідомленням про відсутність продавця, а також був розкладений інструмент і ОСОБА_2 щось ремонтував та повідомив їм, що дружина буде за півтори години. Також у магазині були дві жінки з документами. Свідок вказала, що небачила, щоб в магазині хтось інший, крім ОСОБА_1 реалізовував товар.
		Таким чином, судом першої інстанції в ході допиту свідків добуті та досліджені докази, якими підтверджено факт укладення ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_2 цивільно-правового договору. При цьому встановлено, що ОСОБА_2 виконував у магазині Ксюша (м. Знам`янка, АДРЕСА_3 область АДРЕСА_4 Матросова) ремонт електромережі, а не реалізацію товару.
		Отже, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 надавав ФОП Бурунсус Л.І. послуги, а не виконував трудові обов`язки, оскільки предметом цивільно-правових договорів є надання певних послуг за винагороду, яка сплачується на підставі акта виконаних робіт.
		На думку колегії суддів апеляційної інстанції судом першої інстанції правильно враховано, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій (а.с. 30) та військовослужбовцем, а тому не є особою, яка потребувала працевлаштування, а ремонтні роботи за цивільно-правовим договором виконував задля допомоги дружині.
		Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Натомість, матеріали справи не містять докази, які б засвідчували факт недійсності цивільно-правового договору, укладеного позивачем з ОСОБА_2 .
		Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 працював у ФОП ОСОБА_1 на постійній основі, підлягав внутрішньому трудовому розпорядку та отримував за виконану роботу заробітну плату, тобто доказів наявності між позивачем та ОСОБА_2 трудових відносин. 
		Слід зазначити, що під час проведення інспекційного відвідування головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Пащенко Н.І. не в повному обсязі з`ясовано всі обставини, пов`язані з проведеним інспекційним відвідуванням, у зв`язку з чим допущено неточності в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР2092/642/АВ від 08.05.2019 р. 
		Водночас, окрім неточностей пов`язаних з роботою ОСОБА_2 , інспектором також помилково вказано, що ФОП ОСОБА_1 , здійснює підприємницьку діяльність у трьох магазинах, два з яких розміщені на території ринку Ринокторгсервіс за адресою: АДРЕСА_1 (а.с АДРЕСА_5 ). 
		Натомість матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у двох магазинах і на території ринку Ринокторгсервіс знаходиться один магазин (зазначене підтверджується довідкою КП Знам`янський комбінат комунальних послуг №418 від 16.05.2019 р. (а.с.29) та договором №496 тимчасового користування місцем на території комунального ринку від 04.11.2010 р. (а.с.31)).
		Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ФОП ОСОБА_1 не допущено порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_2 , а постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2092/642/АВ/ТД-ФС від 22.05.2019 р. винесена відповідачем необґрунтовано, що має наслідком її сасування.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для його скасування.
		Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
		З огляду на результати розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області  залишити без задоволення.
		Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2019  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили 22.01.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 22.01.2020.
		Повний текст постанови виготовлено 29.01.2020.
		 
		Головуючий суддяЮ. В. Дурасова 
		 
		 суддяЛ.А. Божко 
		 
		 суддяО.М. Лукманова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...