Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1343/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 09.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/2574/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		06 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №802/1343/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/2574/17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Радишевської О.Р.,  Уханенка С.А., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 802/1343/17-а
		за позовом  ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті 
		на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від  06 грудня 2017  року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Смілянця Е.С., Залімського І.Г.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог
		1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач), в якому просив:
		1.1 визнати незаконним та скасувати наказ від 25 липня 2017 року № 13-84-к Державної служби України з безпеки на транспорті "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині його звільнення з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області 25 липня 2017 року за угодою сторін, відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), частини другої статті 86 Закону України "Про державну службу"; 
		1.2 поновити на роботі на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з 26 липня 2017 року із виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 
		2. На обґрунтування позову позивач вказав, що 04 липня 2017 року в Укртрансбезпеці відбулась нарада, для участі в якій, відповідно до окремого доручення, було зобов`язано прибути керівників територіальних органів Укртрансбезпеки. Нараду проводив голова Укртрансбезпеки Ноняк М.В. По закінченні наради Ноняк М.В. проводив співбесіди окремо з кожним керівником територіального органу. У ході співбесіди ОСОБА_1 було наполегливо запропоновано написати по дві заяви про звільнення (одна - за власним бажанням, друга - за угодою сторін) без зазначення дати подання заяви та дати звільнення. Розуміючи, що такі заяви не відповідають вимогам чинного законодавства про працю та внаслідок цього не мають юридичної сили, останній написав заяви (одна - за власним бажанням, друга - за угодою сторін) без зазначення дати подання заяви та дати звільнення, усно заявивши Ноняку М.В. , що звільнятись ні за власним бажанням, ні за угодою сторін немає наміру. 20 липня 2017 року в телефонній розмові голова Укртрансбезпеки Ноняк М.В. повідомив, що отримав вказівку від Міністра інфраструктури України Омеляна В.В. звільнити ОСОБА_1 з займаної посади, а тому останній має подати заяву про звільнення. 24 липня 2017 року від головного спеціаліста ОСОБА_2 позивач дізнався, що вона отримала вказівку по телефону з відділу бухгалтерського обліку та звітності Укртрансбезпеки про те, що потрібно внести зміни до табелю обліку робочого часу працівників Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на липень 2017 року, а самі зміни мають полягати в тому, що начальник Управління ОСОБА_1 є звільнений із займаної посади з 26 липня 2017 року. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 25 липня 2017 року по 31 липня 2017 року. З 01 серпня 2017 року останній був госпіталізований до Вінницької міської клінічної лікарні № 1. 04 серпня 2017 року головний спеціаліст ОСОБА_2 ознайомила ОСОБА_1 з наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від  25 липня 2017 року № 13-84-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
		2.1. Також, на думку позивача, наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2017 року № 13-84-к "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнято із порушенням вимог трудового законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, оскільки заява про звільнення за угодою сторін написана під тиском керівництва Державної служби України з безпеки на транспорті, про що свідчить відсутність в тексті заяви дати її складання та дати, з якої трудовий договір має бути припиненим. 
		3. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з огляду те, що відсутність у заяві конкретної дати звільнення не є безумовною підставою для висновку про недосягнення сторонами угоди на припинення трудового договору, оскільки такої умови (дати) не містить диспозиція пункту 1 статті 36 КЗпП України, на відміну від розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 38 КЗпП України). Крім того, ОСОБА_1 власноруч написав заяву про звільнення, тому саме від нього залежало зазначення чи не зазначення дати звільнення. Оскільки між Державною службою України з безпеки на транспорті та ОСОБА_1 не було взаємної згоди щодо анулювання раніше досягнутої домовленості про звільнення позивача, то відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
		 
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 13 квітня 2016 року № 642-к позивача призначено начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
		5. Листом Державної служби України з безпеки на транспорті голова Ноняк М.В. просить Міністерство інфраструктури України погодити звільнення ОСОБА_1 - начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області відповідно до поданої ним заяви про звільнення за угодою сторін.
		6. Заява позивача про звільнення за угодою сторін, яка надана суду, не містить ні дати її написання, ні дати або умов бажаного звільнення з посади.
		7. Відповідно до листа Міністерства Інфраструктури України, міністром В. Омеляном погоджено звільнення позивача з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
		8. Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2017 року № 13-84 звільнено позивача з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області за згодою сторін.
		 
		ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		10. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017  року відмовлено у задоволенні позовних вимог. 
		11. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при виданні оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
		12. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017  року скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено:
		12.1. Визнано незаконним та скасовано наказ від 25 липня 2017 року № 13-84-к Укртрансбезпеки "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині звільнення ОСОБА_1 , начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, із займаної посади 25 липня 2017 року за угодою сторін, відповідно до пунктом 1 статті 36 КЗпП України, ч. 2 ст. 86 Закону України "Про державну службу".
		12.2. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з 26 липня 2017 року.
		12.3. Зобов`язано Укртрансбезпеки виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
		13. Задовольняючи адміністративний позов суд апеляційної інстанції зазначив, що працівник не може бути звільнений відповідно пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін, якщо одна зі сторін не надає згоди на припинення трудового договору за цією підставою або не було досягнуто домовленості щодо дати такого звільнення. У такому разі трудовий договір може бути припинений з інших підстав, передбачених КЗпП. 
		13.1. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази домовленості між позивачем та відповідачем, а саме: ні погодженої дати, а ні дати її написання.
		13.2. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо законності наказу відповідача № 1384-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 25 липня 2017  року за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, частини другої статті 86 Закону України «Про Державну службу», так як фактично такої угоди досягнуто не було. 
		 
		ІV. Касаційне оскарження
		14. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представник Укртрансбезпеки подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 14 грудня 2017 року.
		15. У касаційній скарзі представник відповідача посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, невідповідність висновку суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, на тому факті, що позивачем було виявлено своє бажання про звільнення, що підтверджується його заявою та суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що нормами чинного законодавства України не встановлено форму угоди сторін про припинення трудових відносин.
		15.1. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що заява позивача про звільнення за згодою сторін (та домовленість позивача та Укртрансбезпеки про звільнення) не була анульована жодною із сторін.
		15.2. Також, заявник касаційної скарги звертає увагу на тому факті, що відсутність дати з якої позивач бажає що б його звільнили не є підставою для скасування наказу про звільнення із займаної посади, оскільки вказана обставина не спростовую бажання позивача припинити трудові відносини із відповідачем.
		15.3. За таких обставин, заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		16. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
		17. 28 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Білоус О.В., суддів Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу №  802/1343/17-а із Вінницького окружного адміністративного суду.
		18. 12 жовтня 2017 року справа № 802/1343/17-а надійшла до Верховного Суду.
		19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Білоус О.В., судді Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г.
		20. 30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від  30  травня 2019 року № 528/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., судді Кашпур О.В., Радишевську О.Р.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування 
		22. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		23. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		24. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		25. Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу".
		26. За змістом статті 5 Закону України "Про державну службу" правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		26.1. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
		26.2. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		27. Частиною першою статті 30 Закону України "Про державну службу" передбачені підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто передбаченими Кодексом законів про працю України, та спеціальними, які наведені в цьому Законі. В цьому випадку до спірних правовідносин підлягають застосування норми Кодексу законів про працю України, якими передбачено загальні підстави припинення державної служби.
		28. Загальні підстави припинення трудового договору визначені приписами статті 36 КЗпП України, пунктом 1 частини першої якої підставою припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.
		29. Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		30. В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1 статті 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 КЗпП України).
		31. Приписами частини першої статті 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		 
		VІ. Позиція Верховного Суду
		32. Суд касаційної інстанцій наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		33. Верховний Суд зауважує, що основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін та строк, з якого договір припиняється.
		34. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі №813/5855/15 і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цього висновку.
		35. Судом апеляційної інстанції встановлено, що із заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області за угодою сторін, вона не містить ні дати її написання, ні волевиявлення (пропозиції) позивача на визначення строку, з якого трудовий договір пропонується розірвати. Резолюція відповідача, що знаходиться на вказаній заяві, також не містить ні пропозиції, ні погодження строку, з якого трудовий договір може бути розірвано.
		36. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недосягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення, що, у свою чергу, позбавляє відповідача права на звільнення ОСОБА_1 25 липня 2017 року на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України та частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу».
		37. Доводам викладеним у касаційній скарзі вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції, Верховний Суд зауважує, що вони не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		38. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		39. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
		 
		VIІ. Судові витрати
		40. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями  3,  341,  343,  349,  350,  355,  356,  359 КАС України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В : 
		 
		1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. 
		 
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017  року в справі № 802/1343/17-а залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                 Н.В.  Шевцова
		 
		Судді:                                                                                                    С.А. Уханенко
		 
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...