Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/2006/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2020. Зареєстровано: 09.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/53061/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		06 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №817/2006/17
		адміністративне провадження №К/9901/53061/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Радишевської О.Р.,  Уханенка С.А., 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №  817/2006/17
		за позовом  ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Радивилівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про визнання дій протипранвими, зобов`язання вчинення певних дій, 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від  14 травня 2018  року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) звернулися до суду з позовом до Радивилівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Рівненській області (далі - відповідач, Радивилівський РС УДМС в Рівненській області), в якому просили:
		1.1. визнати протиправним відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
		1.2 зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків (позивачів) без відцифрування підпису особи, образу обличчя особи, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
		2. На обґрунтування позову позивач вказав, що у зв`язку з досягненням дочкою шістнадцятирічного віку позивачі в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулися із письмовою заявою від 15 вересня 2017 року до відповідача із проханням оформити та видати неповнолітній дочці ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII. Позивачі зазначають, що з релігійних переконань вони відмовляються від оформлення для їх дочки паспорта у формі пластикової картки типу ID-1, тому просять оформити паспорт виключно у формі паспортної книжечки, форма якої, на переконання позивачів, не заборонена законодавством.
		3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначила про безпідставність та надуманістю позовних вимог у зв`язку тим, що стаття 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Крім того, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від  25  березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", з 1 листопада 2016  року припиняється. Таким чином, законом визначено, що із 1 листопада 2016  року в Україні паспорт громадянина України оформлюється та видається тільки в у формі ID картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення та видача паспорта будь-якого іншого зразка (паспортної книжечки, ID картки, що не містить безконтактного електронного носія) припинено. Також представник відповідача зазначила, що звернення позивачів до відповідача шляхом подання заяви у паперовому вигляді не ґрунтується на нормах Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, яким передбачено подання документів для видачі паспорта громадянина України виключно засобами демографічного реєстру за особистим зверненням заявника. 
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
		5. 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулися до відповідача із заявою, в якій просили видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, проставити відмітку реєстрації місця проживання та провести реєстрацію громадянства України.
		6. Листом від 30 березня 2017 року № 842 відповідач надав відповідь позивачу про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" запроваджено з 1 листопада 2016 року оформлення (в тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою. Посилаючись на положення даної постанови Кабінету Міністрів України відповідач зазначив, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, з 01 листопада 2016 року припиняється.
		ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		11. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у задоволені позову відмовлено.
		12. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що звернення позивачів до відповідача із письмовою заявою про видачу їх неповнолітній дочці паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, здійснено позивачами не у встановленому законом порядку.
		12.1. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що жодних виключень за релігійними переконаннями громадян стосовно форми та порядку видачі паспорта ані Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", ані "Положення про паспорт громадянина України" на день звернення позивачів до відповідача та на час розгляду справи не містять.
		13. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 повернуто позивачам з підстав порушення порядку подання апеляційної скарги.
		14. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду без урахування норм, визначених в підпункті 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		15. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2018  року визнано неповажними, наведені в заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року в справі № 817/2006/17 та залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 .
		15.1. Надано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 десятиденний строк з дня вручення ухвали для зазначення іншої підстави щодо поновлення строку.
		16. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018  року визнано доводи, наведені у заяві про поновлення строку на звернення до суду, неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі 817/2006/17 в зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду й тим, що наведені у заяві доводи про поновлення строку визнані судом неповажними.
		ІV. Касаційне оскарження
		17. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 травня 2018 року, позивачами подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 12  червня 2018 року.
		18. У касаційній скарзі позивачі зазначають, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про визнання доводів позивачів про поновлення строків оскарження рішення суду першої інстанції неповажними, оскільки позивачами було своєчасно направлено першу апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте позивачами було помилково направлено апеляційну скаргу не до суду першої інстанції (ураховуючи норми визначені в підпункті 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України), а безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У зв`язку із чим позивачі були вимушені повторно направити апеляційну скаргу та пропустити строк подачі апеляційної скарги визначений Кодексу адміністративного судочинства України.
		18.1. За таких обставин заявники касаційної скарги просять скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		19. 14 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу №  817/2006/17 із Рівненського окружного адміністративного суду.
		20. 25 червня 2018 року справа № 817/2006/17 надійшла до Верховного Суду.
		21. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від  12  червня 2019 року № 723/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., судді Уханенка С.А., Радишевську О.Р.
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування 
		23. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		24. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		25. Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		25.1. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		25.2. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		26. Відповідно до статті 297 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		27. Проте згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		VІ. Позиція Верховного Суду
		28. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		29. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
		30. Рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку оскаржувалось позивачами, постановлено 23 січня 2018 року у відкритому судовому, повний текст судового рішення вручено позивачам 15 та 17 лютого 2018 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи.
		31. Апеляційну скаргу позивачами подано 28 лютого 2018 року, тобто у строк, передбачений частиною четвертою статті 286 КАС України.
		32. Проте апеляційна скарга подана позивачами 28 лютого 2018 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року повернута без розгляду на підставі пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, а саме через порушення порядку подання апеляційної скарги.
		33. 23 березня 2018 року позивачами повторно подано апеляційну скаргу на зазначене рішення Рівненського окружного адміністративного суду.
		34. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог статті 298 КАС України, а саме: підстави, вказані у заяві про поновлення строку визнані судом неповажними.
		35. Копію ухвали від 06 квітня 2018 року вручено позивачам 17 квітня 2018 року.
		36. 25 квітня 2018 року позивачами подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
		36.1. У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження позивачі зазначили, що первинна скарга подана ними з дотриманням процесуального строку на апеляційне оскарження, проте повернута ухвалою від 05 березня 2019 року, копія якої їй вручена 15 березня 2018 року, тому повторну скаргу подано 23 березня 2018 року. 
		37. Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		38. Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		39. Позивачами первинна скарга подана у строки, що встановлені статтею 286 КАС України.
		40. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційної скаргою після її повернення без розгляду, не врахував, що позивачами подано апеляційну скаргу у строки, передбачені статтею 286 КАС України, але без урахування положення п. 15.5 Перехідних положень КАС України, що, на думку Верховного Суду, не може свідчити про зловживання чи неналежне використання процесуальними правами.
		41. Окрім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позивачем надано копію конверту, в якому Житомирським апеляційним адміністративним судом направлена на їх адресу копія ухвали про повернення апеляційної скарги без розгляду від 05 березня 2018 року, як на причину пропуску строку звернення із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
		42. З огляду на це, в контексті обставин справи, суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
		43. У зв`язку з викладеним суд касаційної інстанції вважає, що наведені позивачами доводи та надані докази свідчать про поважність причин пропуску ними строку на апеляційне оскарження.
		44. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		45. Відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 455/2017 ліквідовано Житомирський апеляційний адміністративний суд та утворено Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці.
		VIІ. Судові витрати
		46. З огляду на предмет касаційного оскарження, судові витрати не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями  3,  341,  345,  349,  353,  355,  356,  359 КАС України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В : 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 задовольнити.
		2. Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018  року в справі № 817/2006/17 скасувати.
		3. Адміністративну справу № 817/2006/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Радивилівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій направити для розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		4. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                 Н.В.  Шевцова
		 
		Судді:                                                                                                    С.А. Уханенко
		 
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...