Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/10636/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 09.02.2020. Зареєстровано: 09.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2020.

Номер судового провадження: 2/753/2210/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/10636/17
		провадження № 2/753/2210/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" вересня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
		секретарі судового засідання Пасько І.В., Волок І.О.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
		представники позивача - Зарубайко П.І., Сподін В.С. ,
		відповідачі (позивачі за зустрічним позовом) - 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 
		представник відповідачів 1., 2. - ОСОБА_4 ,
		відповідач 3. (за первісним та зустрічним позовом) - ОСОБА_5 , 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», 2. ОСОБА_6 ,
		представник третьої особи 2 - ОСОБА_14
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У листопаді 2009 р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі по тексту - ПАТ АБ «Укргазбанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до позичальника ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ) та поручителя ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 204/2008 від 12.09.2008 та звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		І. Рух справи та процесуальні дії суду.
		 
		10.12.2009 суд відкрив провадження у справі та призначив справу у попереднє засідання.
		26.01.2010 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором, що виникла на вказану дату (т. 1 а.с. 53-54).
		16.02.2010 відповідач  ОСОБА_7 пред`явив до ПАТ АБ «Укргазбанк» та  ОСОБА_5 зустрічний позов про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними. (т. 1 а.с. 77-78). 
		Ухвалою від 16.02.2010 (протокольною) суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов  ОСОБА_7 та призначив справу до судового розгляду (т. 1 а.с. 84-86).
		Ухвалою від 11.11.2010 суд зупинив провадження у справі до розгляду кримінальної справи, яка розслідувалась слідчим відділом прокуратури м. Києва (т. 1 а.с. 106).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач  ОСОБА_7 помер (т. 1 а.с. 140).
		Ухвалою від 27.06.2014 суд відновив провадження у справі (т. 1 а.с. 135).
		24.11.2014 позивач подав позовну заяву в новій редакції, згідно якої заявив до правонаступників позичальника та поручителя ОСОБА_5 вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, що виникла станом на 08.10.2010, в розмірі 456 904,78 дол. США та 368 103,97 грн. (т. 1 а.с. 217-221).
		Ухвалою від 24.11.2014 (т. 1 а.с. 225) суд залучив до участі у справі правонаступників померлого відповідача  ОСОБА_7 , а саме: батька ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідачі).
		Ухвалою від 29.12.2014 (т. 2 а.с. 1) суд залучив до участі у справі як третю особу Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група «Життя»).
		04.12.2015 суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» (т. 2 а.с. 229-230).
		24.05.2016 Апеляційний суд м. Києва скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» з інших підстав (т. 3 а.с. 50-51).
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.04.2017 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 81-83).
		09.06.2017 справу передано в провадження судді Комаревцевої Л.В. (т. 3 а.с. 85).
		16.04.2018 суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. 3 а.с. 152-153).
		Ухвалою від 11.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті (т. 3 а.с. 187-188).
		07.11.2018 у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Комаревцевої Л.В. справу було передано в провадження судді Трусової Т.О. (т. 3 а.с. 220).
		Ухвалою від 12.11.2018 суд прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду по суті в судове засідання на 16.04.2019 (т. 3 а.с. 221).
		Ухвалою від 16.04.2019 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов  ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, замінив позивача у зустрічному позові його правонаступниками  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залучив до участі у справі третю особу ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , третя особа), витребував для дослідження матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000001055 та відклав розгляд справи на 23.09.2019 (т. 3 а.с. 242-244).
		 
		ІІ. Стислий виклад позицій учасників справи. 
		 
		Вимоги первісного позову обґрунтовані такими обставинами. 
		12.09.2008 ВАТ АБ «Укргазбанк» та позичальник  ОСОБА_7 уклали кредитний договір № 204/2008, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 350 000 дол. США на строк до 10.09.2038 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,7% річних, а по простроченій заборгованості - 15,7% річних. 
		На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договори іпотеки та поруки, згідно умов яких банком прийнято в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 та фінансову поруку ОСОБА_5 . 
		 
		Зобов`язання за кредитним договором  ОСОБА_7 не виконувались. На момент смерті його заборгованість становила 456 904,78 дол. США та 368 103,97 грн., а саме: строкова заборгованість за кредитом - 326 648 дол. США; прострочена заборгованість за кредитом - 23 352 дол. США; поточна заборгованість по процентах - 5 380,42 дол. США; прострочена заборгованість по процентах - 101 524,36 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 69 767,30 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 298 336,67 грн.
		Спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед банком в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Дізнавшись про смерть  ОСОБА_7 , банк звернувся до його спадкоємців з вимогою про погашення заборгованості, яка виконана не була. 
		Отже заборгованість, яка виникла на момент смерті  ОСОБА_7 ,повинна бути сплачена його спадкоємцями та поручителем як солідарними боржниками. 
		Також банк як іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
		 
		Вимоги зустрічного позову, підтримані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обґрунтовані тим, що кредитний договір та договір поруки ОСОБА_7 не укладав та не підписував і про їх існування достовірно дізнався лише з матеріалів даної цивільної справи, його підписи оспорюваних договорах підроблені, а паспортні дані особи, яка представлялась  ОСОБА_7 , не відповідають йогореальним паспортним даним.
		 
		ОСОБА_5 надала письмові заперечення на первісний позов, які мотивовані тим, що вона як поручитель не надавала згоди відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором новими боржниками - спадкоємцями позичальника ОСОБА_7 , а відтак порука припинилася на підставі частини 3 статті 559 та частини 1 статті 523 ЦК України і підстави для стягнення з неї заборгованості відсутні (т. 3 а.с. 92-94, 176-178). 
		Відзив на зустрічний позов ОСОБА_5 не надала, всудове засідання не з`явилася без повідомлення причин неявки.
		 
		Під час первісного розгляду справи від третьої особи ПрАТ «СК «Українська страхова група «Життя» надійшли письмові пояснення щодо позовуПАТ АБ «Укргазбанк», з яких вбачається, що на виконання умов договору страхування життя від 12.09.2008  ОСОБА_7 було внесено лише один страховий платіж в сумі 10 189,83 грн., наступні страхові платежі не сплачувались, а відтак відповідно до пункту 4.3 договору зобов`язання страховика за договором страхування припинилися з 14.09.2009. На момент смерті ОСОБА_7 договір страхування життя був припинений, а тому підстави для здійснення страхової виплати у зв`язку зі смертю страхувальника відсутні (т. 2 а.с. 7-8).
		Пояснення щодо зустрічного позову ПрАТ «СК «Українська страхова група «Життя не надало, всудове засідання його представник не з`явився без повідомлення причин неявки.
		 
		Третя особа ОСОБА_6 надала письмові пояснення щодо первісного та зустрічного позовів, у яких просила відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. Вказала, що у 2007 р. вона набула у власність квартиру АДРЕСА_1 і жодних договорів щодо цієї квартири не укладала, оригінали правовстановлюючих документів на квартиру знаходяться у неї. У листопаді 2008 р. з телефонного дзвінка працівника банку вона дізналась про те, що особа, яка назвалась ОСОБА_7 , отримала кредит під заставу належної їй квартири, у зв`язку з чим нею було подано заяву про вчинення злочину. На підставі її заяви було порушено кримінальну справу. Ознайомившись з матеріалами даної цивільної справи, вона переконалась у тому, що наявні в матеріалах нотаріальної справи документи на підтвердження права власності на вищевказану квартиру і копія її паспорта підроблені. 
		 
		ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
		 
		12.09.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк»(банком), правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_7  (позичальником), укладено кредитний договір № 204/2008, предметом якого є надання банком позичальнику кредиту в сумі 350 000 дол. США на строк до 10.09.2038 (т. 1 а.с. 10-15).
		Згідно з умовами, визначеними у пункті 1.5. кредитного договору, кредит надається на придбання житлової нерухомості - п`ятикімнатної квартири  АДРЕСА_1 . 
		Договором передбачено, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти за процентною ставкою в розмірі 14,7% річних, комісію за відкриття позичкового рахунку в розмірі 1,5% від суми кредиту, що становить 5 250 дол. США, та комісію за аналіз ліквідності в сумі 300 грн. (пункти 1.2., 1.3. кредитного договору).
		У разі виникнення простроченої заборгованості позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за процентної ставкою, підвищеною на 1% (15,7%), та пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (пункти 3.1.10., 3.3.4. кредитного договору).
		Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця, здійснювати повернення суми кредиту рівними частинами - по 973 дол. США, та сплачувати нараховані проценти. 
		На забезпечення виконання позичальником зобов`язань, узятих за вищевказаним кредитним договором, ОСОБА_7 передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , про що між сторонами було укладено договір іпотеки без оформлення заставної № 204/2008 від 12.09.2008, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Захарченко В.В., запис у реєстрі під № 1714 (т. 1 а.с. 16-19).
		Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечувалось також порукою згідно з укладеним 12.09.2008 між ВАТ «АБ «Украгазбанк» (кредитором), ОСОБА_5 (поручителем) та ОСОБА_7 (позичальником) договором поруки № 204/2008, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався у повному обсязі та солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання усіх зобов`язань за кредитним договором (т. 1 а.с. 20-21). 
		Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, натомість позичальник не здійснив жодного платежу на погашення кредиту та сплату нарахованих відсотків. 
		Вказані обставини підтверджуються заявою на видачу готівки, випискою з особового рахунку позичальника ОСОБА_7  та таблицею - розрахунком заборгованості (т. 1 а.с. 22, 23-23, 222-224).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (т. 1 а.с. 140).
		Згідно з наданим позивачем розрахунком на момент смерті ОСОБА_7 існує заборгованість в розмірі 456 904,78 дол. США та 368 103,97 грн., яка складається із: строкової заборгованості за кредитом в сумі 326 648 дол. США; простроченої заборгованості за кредитом в сумі 23 352 дол. США; поточної заборгованості по процентах в сумі 5 380,42 дол. США; простроченої заборгованості по процентах в сумі 101 524,36 дол. США; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 69 767,30 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 298 336,67 грн. (т. 1 а.с. 222-224).
		Спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли спадкоємці за законом першої черги - батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 .
		На підставі заяв останніх Третьою київською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 515/2011(т. 3 а.с. 113-142).
		З матеріалів спадкової справи вбачається, що до складу спадщини увійшла ј частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 . 
		25.11.2014 позивач подав нотаріусу вимогу (претензію) до спадкоємців ОСОБА_7 про виконання зобов`язань за кредитним договором (т. 3 а.с. 128).
		 
		IV. Зміст спірних правовідносин, оцінка суду, норми права та мотиви їх застосування.
		 
		Правовою підставою заявлених ПАТ АБ «Укргазбанк» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні та спадкові правовідношення.
		Так, відповідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою та порукою (частина перша статті 546 ЦК України).
		Стаття 572 ЦК України визначає, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).
		За приписом статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. 
		За положенням статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
		Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
		За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		За правилами, встановленими частинами 2, 3 статті 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, а за приписом частини 2 статті 1050 цього Кодексу прострочення позичальником повернення чергової частини позики (кредиту) кореспондує праву позикодавця (кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася, та сплати процентів.
		Згідно з умовами, визначеними пунктом 3.2.6. кредитного договору, порушення позичальником строків/термінів сплати будь-якого з платежів за цим договором надає банку право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язання за цим договором, а якщо вимога банку не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.
		Аналогічне положення міститься у пункті 3.1.6. договору іпотеки.
		Умови кредитного та іпотечного договорів щодо права банку на звернення стягнення на предмет іпотеки узгоджується з нормами статті 33 Закону України «Про іпотеку», згідно яких іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання.
		Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). 
		 
		За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обов`язки спадкодавця за винятком тих з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов`язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб`єктам.
		Кредитні зобов`язання не є зобов`язаннями, які нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а отже вони також входять до складу спадщини на загальних підставах.
		Відтак до відповідачів перейшли як право на спадкування після смерті сина усього належного йому майна, так і його позикові (кредитні) зобов`язання. 
		Згідно з приписами статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. 
		Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
		Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
		Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
		 
		Проте ОСОБА_7 ще за життя заявив про недійсність кредитного договору та договору поруки пославшись на те, що такі договори ним не укладалися. 
		За приписом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000001055, суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими обґрунтовані вимоги зустрічного позову.
		Так, згідно з матеріалами кредитної справи по договору № 204/2008 від 12.09.2008, для отримання кредиту ОСОБА_7 було надано до банку низку документів, а саме: договір купівлі-продажу квартири від 12.09.2008, згідно якого ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_7 - купив квартиру АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане на ім`я ОСОБА_6 10.10.2007 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 26.09.2007 № 1786-С/КІ; довідку-характеристику БТІ; довідки форми 3, відповідно до яких у вказаній квартирі ніхто не зареєстрований; копію паспорта ОСОБА_6 та довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номера; довідку про заробітну плату поручителя ОСОБА_5 , отриману в ТОВ «Нельта» на посаді торгового представника; свідоцтво про право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_3 та договір оренди даної квартири; довідки про доходи ОСОБА_7 , отримані в ТОВ «Інтербудсервіс» на посаді інженера та в ЗАТ «Телесистеми України» на посаді заступника начальника відділу; паспорт позичальника ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 13.09.2001 (т. 2 а.с. 60-63, 85, 86-87, 88, 89, 92-94, 107-110, 115, 125, 126-132, 133, 134, 135).
		Водночас суду надані переконливі докази, які свідчать про те, що кредит було видано на підставі підроблених документів.
		Третя особа ОСОБА_6 пояснила суді, що з 2007 р. у її власності перебуває квартира АДРЕСА_1 , вона є її постійним місцем проживання і жодних угод, спрямованих на її відчуження, нею не укладалося.
		Третя особа надала суду для огляду оригінал свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 199), реквізити якого (серія, номер, дата та підстави видачі, реєстраційний напис) не співпадають з реквізитами свідоцтва, копія якого наявна в матеріалах кредитної справи.
		Так само не співпадають дані довідки-характеристики БТІ та реквізити дійсного паспорта ОСОБА_6 з реквізитами копії паспорта, наявної в матеріалах кредитної справи.
		Відповідно до висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені  ОСОБА_6 у договорі купівлі-продажу квартири від 12.09.2008виконаний не нею, а іншою особою (т. 3 а.с. 200-206).
		Як пояснили відповідачі, їх син ОСОБА_7 був знаним ученим, працював в Інституті геронтології Академії медичних наук України, окрім квартири, у якій він був зареєстрований, іншої житлової нерухомості у його власності не було і жодних кредитних угод він не укладав. До того ж з березня по жовтень 2008 р. син перебував за кордоном (у Росії) і фізично не міг укласти оспорювані правочини та отримати кредитні кошти. 
		Співставленням даних паспорта особи, якій було надано кредит, та наявного в матеріалах справи паспорта ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 82) встановлено, що вони мають різні серії (СН і СО, відповідно), а на фото у цих паспортних документах зображені різні особи.
		У паспорті особи, яка зверталась за отриманням кредиту, відсутні штампи про реєстрацію шлюбу та прописку, які наявні у паспорті ОСОБА_7 . 
		З досліджених в суді матеріалів кримінального провадження № 42018100000001055, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, вбачається, що 19.11.2008 ОСОБА_6 звернулася до прокурора із заявою про злочин - заволодіння належною їй квартирою АДРЕСА_1 . 
		ОСОБА_6 вказала, що їй зателефонували з банку та повідомили, що її квартира наче б-то продана іншій особі і передана банку в іпотеку, проте квартиру вона нікому не продавала і згоди на передачу її в іпотеку не надавала.
		За даним фактом 19.01.2009 заступником прокурора Дніпровського району м. Києва було порушено кримінальну справу № 50-5473/09 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у якій ОСОБА_6 має процесуальний статус потерпілої (постанова від 22.01.2009).
		21.11.2009 голова правління ВАТ АБ «Укргазбанк»звернувся до Солом`янського РУ ГУ МВС України у м. Києві із заявою про злочин, у якій повідомив, що для отримання кредиту особою, яка назвалась ОСОБА_7 , були надані підроблені документи - свідоцтво про право власності, довідка-характеристика БТІ, довідка форми 3, паспорти ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Водночас справжня ОСОБА_6 повідомила, що квартиру не продавала, справжній ОСОБА_7 заявив, що кредитну угоду не укладав, паспорт та інші документи не втрачав і нікому не передавав, а зовнішність особи, яка назвалась ОСОБА_7 (фото зроблене банком 20.11.2008) не відповідає фото справжнього ОСОБА_7 .
		В ході досудового розслідування було встановлено, що особа, яка назвалась ОСОБА_7 , приходила до банку в супроводі ОСОБА_8 . Останній представлявся ОСОБА_9 і діяв як посередник між банком та особами, які хотіли отримати кредит. 
		Згідно з даними Книги обліку заяв про злочини Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві у ОСОБА_8 вилучено підроблені довідки про доходи на різних осіб.
		З протоколу допиту ОСОБА_5 вбачається, що на прохання ОСОБА_8 (у банку він себе називав ОСОБА_9 ), з яким у неї були близькі стосунки, за грошову винагороду в розмірі 500 дол. США вона виступила поручителем особи, яка назвалась ОСОБА_7 . При цьому місце своєї роботи в банківських документах вона записала зі слів ОСОБА_8 . Останній пізніше зізнався, що і ОСОБА_7 , і продавці квартири, були підставними особами.
		В ході досудового розслідування було допитано ОСОБА_8 , який у вчиненні злочину не зізнався, але не заперечував, що саме він допомагав в отриманні кредиту особі, яка назвалась ОСОБА_7 . 
		Свідок ОСОБА_10 , який працює за контрактом в агентстві нерухомості, пояснив, що ОСОБА_8 сприяє в оформленні кредитів в «Укргазбанку», за що отримує винагороду від 1% до 60% суми кредиту.
		Допитаний як свідок начальник режимного відділу ЗАТ «Телесистеми України» пояснив, що ОСОБА_7 ніколи у товаристві не працював і довідку про доходи йому не видавали.
		Згідно наявних в матеріалах кримінального провадження протоколів впізнання особи по фото від 19.03.2010 співробітники банку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по фото впізнали особу, яка назвалась ОСОБА_7 і отримала кредит, ним виявився ОСОБА_13 . 
		Отже сукупність встановлених судом обставин дає достатні підстави вважати, що справжній ОСОБА_7 оспорювані договори не підписував і кредитні кошти не отримував.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частина 1 статті 626 цього Кодексу дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у статті 627 закріплено принцип свободи договору, яка полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. 
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
		Аналіз змісту статті 228 ЦК України, яка визначає правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, дає підстави для визнання кредитного договору та договорів забезпечення (договору поруки та договору іпотеки) такими, що порушують публічний порядок.
		В даному випадку порушення публічного порядку проявилося у посяганні на суспільні та економічні відносини щодо охорони власності та забезпечення стабільного функціонування банківської системи. 
		За обставинами справи невідома особа, скориставшись підробленими документами, видала себе за ОСОБА_7 , ввела в оману позивача щодо своєї особи та мети отримання кредиту і одержала велику суму коштів, явно не маючи наміру їх повертати, про що свідчить відсутність жодного платежу на погашення кредиту. Як наслідок, зловмисник протиправно заволодів коштами банку.
		Такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 по справі № 759/2267/15-ц.
		Відповідно до частини 2 статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а відтак він є недійсним в силу закону і визнання його недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України). 
		Водночас суд ураховує, що позивач з свого боку виконав умови кредитного договору і заперечує його недійсність та недійсність договорів забезпечення, а тому вбачає підстави для визнання кредитного договору та договору поруки недійсними як таких, що суперечать закону, оскільки на їх укладення не було волевиявлення позичальника ОСОБА_7 .
		За приписом частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
		Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
		Право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (частина 1 статті 593 ЦК України).
		Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що недійсність основного зобов`язання зумовлює також недійсність та припинення зобов`язання, що забезпечувало його виконання. 
		Отже, зважаючи на те, що вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтуються на недійсних (нікчемних) правочинах, підстави для їх задоволення відсутні.
		 
		 
		 
		V. Розподіл судових витрат між сторонами.
		 
		Судом встановлено, що при зверненні до суду із зустрічним позовом ОСОБА_7 було сплачено судовий збір в сумі 34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. (т. 1 а.с. 79, 80, 81).
		За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
		Відтак, з огляду на результат розгляду справи, суд покладає на сторони недійсних правочинів понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати - 2/3 - на ПАТ АБ «Укргазбанк» як сторону обох недійсних правочинів, та 1/3 - на ОСОБА_5 як сторону договору поруки.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код юридичної особи: 23697280, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, 1) до ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Зустрічний позов  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.
		Визнати недійсним кредитний договір № 204/2008 від 12 вересня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_7 .
		Визнати недійсним договір поруки № 204/2008 від 12 вересня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»на користь  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 47,33 грн. 
		Стягнути з  ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 23,67 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...