Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3622/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2020.

Номер судового провадження: П/140/3707/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2020 року   ЛуцькСправа № 140/3622/19 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури до Ратнівської селищної ради  про визнання протиправним та нечинним рішення в частині,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся з позовом до Ратнівської селищної ради про визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення Ратнівської селищної ради від 05.09.2019 № 26/2, яким затверджено детальний план частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах території вулиць Шкільної та Лесі Українки (урочище «Грушка») в смт. Ратне Волинської області.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 1 рішення Ратнівської селищної ради від 05.09.2019 № 26/2 затверджено детальний план території частини житлового кварталу К- 11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка»). Однак, позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки згідно вимог чинного законодавства детальний план території має прийматись у межах та у відповідності до Генерального плану, у жодному випадку не може йому суперечити. 
		Генеральний план смт Ратне розроблений та затверджений ще у 1986 році і зміни до нього не вносились, а забудова частини території, щодо якої затверджено вищевказаний детальний план не врегульована чинним генеральним планом.
		У зв`язку із зазначеним позивач вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню.
		08.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. 25.09.2019 до органів прокуратури звернулися 9 жителів смт. Ратне з колективним зверненням про вжиття заходів щодо попередження незаконного розпорядження землями комунальної власності органом місцевого самоврядування. Позивач не розібравшись, які саме права даних громадян порушені, подав даний позов.
		В зв`язку з постійною проблемою в селищі з земельними ділянками під забудову (більше 1500 заяв на виділення земельних ділянок, в тому числі більше 120 учасників АТО) селищною радою було прийняте рішення 27.03.2018 №17/7 «Про розробку детальних планів територій», в тому числі території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка»). Про дане рішення було повідомлено в засобах масової інформації (ніяких письмових пропозицій не надходило). 
		На думку відповідача, позивач не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, а відповідно до частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 Кодексу, а саме залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.
		Детальний план території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки виготовлений Ратнівським комунальним госпрозрахунковим проектно-виробничим, архітектурно-планувальним підприємством розроблений на підставі рішення Ратнівської селищної ради №17/7 від 27.03.2018 та завдання на розробку даного детального плану території від 10.06.2018 погодженого розробником, замовником, головним архітектором проекту, який також надав підтвердження, що даний ДПТ розроблений у відповідності до діючих норм та правил та завідувачем сектору містобудування та архітектури Ратнівської районної державної адміністрації. 
		Рішенням № 26/2 від 05.09.2019 враховуючи рекомендації архітектурно-містобудівної ради та громадських слухань, ДПТ частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») затверджений. На цій же сесії селищної ради у відповідності до ДПТ частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка»), 82 жителям селища (в тому числі 11 учасникам АТО) надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд. Частина громадян, які отримали земельні ділянки вже виготовили вищезгадані проекти і земельні ділянки передані їм у власність.
		Генеральний план селища Ратне розроблений та затверджений в 1986 році в межах селища. В 2013 році рішенням № 22/5 від 29.03.2013 продовжено термін дії існуючого генерального плану селища (проведено актуалізацію). Вихідні матеріали для погодження завдання та реалізації ДПТ частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») взяті з генерального плану селища, та з урахуванням містобудівної документації розробленої в 2000-2007 роках (детальними планами території житлових кварталів по вул. Лесі Українки). У зв`язку з тим, що Генеральний план смт Ратне розроблений та затверджений ще у 1986 році і не відповідає сучасним вимогам містобудівного законодавства, виникла необхідність виготовлення нового генерального плану селища. В зв`язку з великими затратами на виготовлення Генерального плану, селищна рада в 2019 році профінансувала топографо-геодезичну зйомку селища, яка буде підосновою для розробки нового генплану. 21.12.2019 рішенням № 29/4 надано дозвіл на виготовлення нового генерального плану смт Ратне, на дані потреби закладені кошти в бюджеті Ратнівської селищної ради на 2020 рік.
		Виготовлення даного ДПТ, дало можливість частково вирішити проблему з виділенням земельних ділянок для забудови в селищі Ратне, але на даний час вільних територій в селищі для будівництва вже не має, а бажаючих будуватися є 1100 громадян з яких 111 учасників АТО.
		08.01.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
		15.01.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Ратнівської селищної ради від 27.12.2019 № 495/01-10 з додатком.
		Ухвалою суду від 16.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення у справу, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 .
		16.01.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в які останній вказав, що до прокуратури Волинської області 26.09.2019 надійшло колективне звернення жителів смт Ратне Волинської області з приводу вжиття заходів щодо попередження незаконного розпорядження землями комунальної власності. За результатами розгляду даного звернення були встановленні підстави для вжиття заходів представницького характеру. Зокрема, Ковельською місцевою прокуратурою виявлено порушення, яке допущене при затвердженні пункту 1 рішення Ратнівської селищної ради від 05.09.2019 № 26/2 детального плану території частини житлового кварталу К-1 1 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») в смт. Ратне, оскільки забудова частини території, щодо якої затверджено вищевказаний детальний план не врегульована чинним генеральним планом смт Ратне.
		Щодо твердження відповідача: «у 2013 році рішенням №22/5 від 29.03.2013 продовжено термін дії існуючого генерального плану селища (проведено актуалізацію). Вихідні матеріали для погодження завдання та реалізації детального плану території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки взяті з генерального плану», то воноспростовується листами Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА від 21.11.2019, 07.11.2019, 24.10.2019 та поясненням начальника Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА, у яких вказано, що детальний план території частини житлового кварталу К-І І та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки не відповідає вимогам чинного містобудівного законодавства.
		Відповідно до вимог статті 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Територіальна громада, як власник об`єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді, виконавчому органу ради повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які повністю відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
		У зв`язку з тим, що орган, уповноважений на даний час державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає в справі відповідачем у зв`язку з тим, що саме його незаконні дії призвели до порушення вимог законодавства у сфері містобудування, тому заступник керівника місцевої прокуратури звертається до суду за захистом державних інтересів самостійно і набуває статусу позивача. Інший же орган, який міг би представляти інтереси територіальної громади - відсутній.
		Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
		22.01.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
		Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що 05.09.2019 Ратнівською селищною радою на 26 сесії 7 скликання на 2 засіданні прийнято рішення № 26/2 «Про затвердження детального плану території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») та затвердження детальних планів території по вул. Партизанській і вул. Заболоттівській смт Ратне Волинської області». Пунктом першим даного рішення відповідач вирішив затвердити детальний план території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») смт Ратне Волинської області.
		26.09.2019 від жителів смт Ратне до Прокуратури Волинської області надійшло колективне звернення про вжиття заходів щодо попередження незаконного розпорядження землями комунальної власності, у якому просили: вжити заходів щодо запобігання незаконному розпорядженню землями комунальної власності селища Ратне Ратнівського району внаслідок незаконних дій та рішень в сфері містобудівної діяльності Ратнівською селищною радою Ратнівського району, проектною організацією Ратнівське комунальне госпрозрахункове проектно-виробниче, архітектурно-планувальне підприємство, Головним архітектором проекту Б.Д. Солярчуком, уповноваженим органом містобудування та архітектури Ратнівського району, при розробці та затвердженні детального плану території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка»).
		18.10.2019 заступник прокурора області Прокуратури Волинської області у листі № 05-75/вих19 встановив, що затверджений детальний план території не відповідає вимогам законодавства, оскільки суперечить Генеральному плану смт Ратне та просив Ратнівську селищну раду до 24.10.2019 надати у прокуратуру області інформацію про вжиті Ратнівською селищною радою заходи щодо скасування рішення від 05.09.2019 № 26/2, яким затверджено детальний план території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») смт Ратне та повідомити якщо такі заходи до цього часу органом місцевого самоврядування не вживались про їх причини.
		23.10.2019 Ратнівська селищна рада листом № 406/01-10 повідомила Прокуратуру Волинської області, що лист від 18.10.2019 № 05-75/вих19 переданий для розгляду до постійної комісії селищної ради з питань промисловості, продовольства, земельної реформи і екології, будівництва, транспорту і зв`язку. Також просила надати роз`яснення як саме Генеральний план смт Ратне суперечить нормативним документам, наведеним у листі Прокуратури.
		31.10.2019 заступник прокурора області Прокуратури Волинської області у листі № 05-822 вих19 вказав, що детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Рішенням Ратнівської селищної ради від 05.09.2019 № 26/2 затверджено «Детальний план території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») смт Ратне», яким передбачено індивідуальну житлову забудову на частині території населеного пункту. Однак, чинним Генеральним планом смт Ратне не врегульовано питання забудови частини території щодо якої затверджено вищевказаний детальний план.
		04.11.2019 Ратнівська селищна рада листом № 426/01-10 повідомила Прокуратуру Волинської області, що доповнення до запиту Прокуратури Волинської області про надання інформації про вжиті селищною радою заходи щодо скасування рішення від 05.09.2019 № 26/2 передане для розгляду до постійної комісії селищної ради з питань промисловості, продовольства, земельної реформи і екології, будівництва, транспорту і зв`язку.
		27.12.2019 Ратнівська селищна рада листом № 495/01-10 повідомила Прокуратуру Волинської області, що рішення про скасування детального плану території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») смт Ратне не прийняте, так як за нього відповідно до пункту 2 статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не проголосувало більшість голосів від загального складу депутатів ради.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, повноваження Ратнівської селищної ради у спірних правовідносинах визначені, зокрема, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Відповідно до статей 26, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.
		Статтею 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб.
		Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Статтею 7 цього Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема: планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
		Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
		Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
		Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок.
		На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
		Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
		Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 13.07.2012 № 358, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		У п. 1.1 та п. 1.2 ДБН Б.1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території» зазначено, що дані будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території та призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розроблені детальних планів територій.
		Пунктом 4.1 та пунктом 4.7 ДБН Б.1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території» передбачено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території, а внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього.
		Відповідно до вимог п 4.2. ДБН Б. 1.1-14.2012, детальний план розробляється на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного 1 законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів ' містобудівного та земельного кадастрів.
		Крім того, відповідно до додатку Б ДБН Б. 1.1-14:2012, для розроблення, детального плану території, проекту внесення змін до детального плану території замовник надає розробнику в тому числі матеріали генерального плану населеного пункту, схеми планування території (детального плану, до якого пропонується внесення змін), іншої містобудівної документації стосовно відповідної території.
		Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ-Н Б Б. 1.1-8:2009 «Настанова щодо складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території» детальний план території є містобудівною документацією з планування території на місцевому рівні. Детальний план розробляється для всієї території населеного пункту або її частини на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту, схеми планування території на місцевому рівні.
		Згідно з положеннями пункту 3.2 ДСТУ-Н Б Б. 1.1-8:2009 детальний план розробляється з метою деталізації і уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території на місцевому рівні.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 № 815/3880/14.
		Як встановлено судом, Генеральний план смт Ратне розроблений та затверджений ще у 1986 році і зміни до нього не вносились, а забудова частини території, щодо якої затверджено вищевказаний детальний план не врегульована чинним генеральним планом.
		Отже, оскаржуване рішення селищної ради є протиправним, оскільки відповідачем протиправно затверджено детальний план території забудови, який не  врегульований генеральним планом.
		Стосовно доводів відповідача про те, що прокурор не мав повноважень на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки у позові не довів у чому саме полягає порушення державних інтересів, суд зазначає наступне.
		Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Конституційний Суд України в рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 вказав, що поняття «інтереси держави» є оціночним. Прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося, чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 
		Відтак, поняття «інтереси держави» охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
		Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з виявленими порушеннями при прийнятті Ратнівською селищною радою оскаржуваного рішення заступником прокурора області Прокуратури Волинської області направлено листи № 05-75/вих19 від 18.10.2019, № 05-822 вих19 від 31.10.2019 з вимогою скасування оскаржуваного рішення, у зв`язку з його протиправністю.
		27.12.2019 Ратнівська селищна рада листом № 495/01-10 повідомила Прокуратуру Волинської області, що рішення про скасування детального плану території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах територій вул. Шкільної та вул. Лесі Українки (урочище «Грушка») смт Ратне не прийняте, так як за нього відповідно до пункту 2 статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не проголосувало більшість голосів від загального складу депутатів ради.
		З огляду на це, суд відхиляє доводи відповідача, оскільки прокурор при зверненні до адміністративного суду діяв у межах повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».
		Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.
		Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, та не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавство, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.
		Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури (44500, Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, 7) до Ратнівської селищної ради (44101, Волинська область, селище міського типу Ратне, вулиця Шевченка, 1) про визнання протиправним та нечинним рішення в частині задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Ратнівської селищної ради Ратнівського району Волинської області від 05.09.2019 № 26/2, яким затверджено детальний план території частини житлового кварталу К-11 та К-12 в межах території вулиці Шкільної та вулиці Лесі Українки (урочище «Грушка») в смт Ратне Волинської області.
		Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                                                         Ф.А. Волдінер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...