Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1954/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2020.
Дата набрання законної сили: 06.02.2020
Номер судового провадження: А/855/22976/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1954/19                                         Прізвище судді (суддів) першої інстанції:  
		                                                                                                                       Кульчицький С.О.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		06 лютого 2020 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді           Костюк Л.О.;                    
		суддів:                                 Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
		за участю секретаря:      Несін К.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Жовтень-2000» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 04 листопада 2019 року) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Жовтень-2000» до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору - державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У червні 2019 року, Приватне підприємство «Жовтень-2000» (далі - позивач, ПП «Жовтень-2000») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт», в якому просить:
		- визнати бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України у здійсненні оцінки впливу на довкілля протиправною;
		- зобов`язати Міністерство екології та природних ресурсів у місячний строк, після набранням рішенням законної сили надати державному підприємству «Херсонський морський торговельний порт» висновок із оцінки впливу на довкілля планової діяльності.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання укладеного з державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» договору від 03.12.2018 №151Р щодо надання послуг із оцінки впливу на довкілля планової діяльності з розробки Шабовського родовища пісків державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» позивачем виготовлено відповідні матеріали із оцінки впливу на довкілля планової діяльності з розробки Шабовського родовища пісків державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», які у подальшому були подані третьою особою до відповідача. Позивач вказує, що станом на день звернення до суду з даним позовом, відповідач не надав і не оприлюднив на своєму сайті висновок із оцінки впливу на довкілля. 
		При цьому відповідач листом №10/7/3394-19 від 29.05.2019 повідомив третю особу про відмову у наданні висновку ОВД по плановій діяльності, посилаючись на недостатність даних звіту ОВД для оцінки впливу на довкілля при реалізації планової діяльності із видобування піску та визначення допустимості чи обґрунтовуючи недопустимість провадження даної діяльності і визначення екологічної умови її провадження. 
		Позивач вважає, що вказаний лист відповідача №10/7/3394-19 від 29.05.2019 не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Порядку передачі документації для надання висновку із оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля. 
		Позивач вказує, що викладені у листі відповідача №10/7/3394-19 від 29.05.2019 твердження відповідача є необґрунтованими, а відмова у наданні висновку із ОВД є протиправною, оскільки відповідачем порушено визначену ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» процедуру оцінки впливу на довкілля в частині дотримання строків її проведення та форми оформлення результату аналізу інформації наданої у звіті із оцінки впливу на довкілля та отриманої від громадськості під час громадського обговорення. Позивач зазначає, що такі дії відповідача призвели до порушення прав та інтересів позивача, оскільки призвели до обов`язку сплатити збитки у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №151Р від 03.12.2018. 
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Колегія суддів звертає увагу, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року N2 1401-VIII, який передбачає значні зміни не лише у судовій системі, але і у системі адвокатури
		У Конституції України закріплюється, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Водночас законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
		Представництво адвокатами впроваджуватиметься поетапно: у Верховному Суді та судах касаційної інстанції - з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції-з 1 січня 2019 року.
		Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року.
		Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
		На підстав вище зазначеного, та з огляду на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, колегія суддів приходить до висновку про те, що з 01.01.2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у Шостому апеляційному адміністративному суді здійснюється виключно прокурорами або адвокатами, проте представництво в суді у провадженнях, розпочатих до 01.01.2020 року, набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного господарського суду України від 20.04.2017 року у справі №910/19968/16.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, що Приватне підприємство «Жовтень-2000», ідентифікаційний код 31207387, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 07.11.2000, та здійснює свою діяльність за КВЕД: 71.11;41.20;71.12;72.19.
		Державне підприємство «Херсонський морський торгівельний порт», ідентифікаційний код 01125695, зареєстроване Херсонською міською радою як юридична особа з організаційно - правовою формою державне підприємство 20.11.1991, та здійснює свою діяльність за КВЕД: 52.22, 08.12, 77.34, 46.73, 50.10, 50.20, 50.30, 50.40, 52.10, 52.24, 68.20, 77.11, 77.12, 33.15, 41.20.
		Відповідно до спеціального дозволу користування надрами №4980 від 20.05.2009 третя особа до 05.11.2019 має право на видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли, а також штукатурних розчинів в Шабовському родовищі, яке знаходиться між селами Рибальче та Героїчне на території Голопристанського району, Херсонської області.
		03.12.2018 між позивачем та третьою особою укладено договір №151Р, за умовами якого позивач зобов`язується надати послугу із оцінки впливу на довкілля (далі - ОВД) планової діяльності із розробки Шабовського родовища пісків державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» із метою підготовки документів для можливості продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами у відповідності до вимог Постанови КМУ №615 від 30.05.2011.
		Відповідно до листа від 07.12.2018 №13-13 25 державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» звернулось до відповідача із заявою про надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає до звіту із ОВД.
		Згідно з відомостями наявними у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля реєстраційний номер 201812112384, 11.12.2018 відповідачем оприлюднено повідомлення про планову діяльність щодо видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли, а також штукатурних розчинів в Шабовському родовищі та вимогу про надання умов щодо обсягу досліджень (реєстраційний номер  01812112384/6780).
		Відповідно до відомостей із Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля реєстраційний номер 201812112384/8140, 30.01.2019 відповідачем оприлюднено зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень.
		Згідно з листом відповідача №7/562-19 від 30.01.2019 з дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність щодо видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли, а також штукатурних розчинів в Шабовському родовищі від громадськості зауваження і пропозиції щодо планової діяльності не надходили.
		30.01.2019 оприлюднено лист відповідача №7/563-19 від 30.01.2019 про умови визначення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації. 
		Відповідно до вищевказаного листа відповідач зазначив про необхідність деталізації у звіті з оцінки впливу на довкілля таке:
		1. Включити до Звіту з ОВД інформацію про технічні характеристики планової діяльності, зокрема:
		- технічні характеристики обладнання, що буде використовуватися у плановій діяльності;
		- технічну документацію, інформацію про підтвердження оцінки відповідності обладнання нормативній документації на виготовлення;
		- відомості стосовно наявної матеріально-технічної бази та її технічні характеристики, необхідні для провадження планової діяльності.
		2. Деталізувати місце провадження планової діяльності з наданням інформації щодо відповідності планової діяльності затвердженій в установленому порядку містобудівної документації, у т. ч. із наданням відповідного викопіювання з генерального плану населеного пункту, та/або схеми планування території (частини території) району та/або області, а також з наданням наявних планів соціально-економічного розвитку регіону за місцем провадження планової діяльності.
		3. Зазначити наявні об`єкти природо-заповідного фонду, об`єкти екомережі та об`єкти культурної спадщини, санітарно-захисні та охоронні зони, водозабори, водні об`єкти. Нанести межі зазначених зон та об`єктів на топографічну основу. Описати вплив на об`єкти, що підлягають особливій охороні, з урахуванням відстаней та місця розташування планованої діяльності до об`єктів природоохоронного призначення.
		Включити до Звіту з ОВД розрахунки та аналіз ймовірного впливу на зазначеній території та об`єкти по кожній технологічній схемі проведення робіт із зазначенням компенсаційних та природоохоронних заходів.
		4. Описати виправдані альтернативи технологічного характеру (альтернативне обладнання, альтернативне рішення по розміщенню відвалів пісків) із обґрунтуванням причин вибору основного варіанту. Представити ситуаційну схему із альтернативними варіантами.
		5. Відобразити у Звіті з оцінки впливу на довкілля детальну інформацію про оцінку прогнозованого впливу на геологічне середовище та тектоніку, а також матеріали щодо проведених досліджень карстових явищ на території планованої діяльності.
		Надати відомості щодо категорій та якості ґрунтів, аналізу впливів планованої діяльності на ґрунти з урахуванням виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, які негативно впливають на стан ґрунтів.
		Відобразити у Звіті з ОВД заходи щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ.
		Навести обґрунтовані заходи з рекультивації порушеної земельної ділянки (з описом усіх стадій), враховуючі фактичні площі порушених земель та надати схематично-графічні матеріали.
		6. Включити до Звіту з ОВД відомості щодо здійснення заходів з недопущення забруднення природної водойми зваженими речовинами під час розробки родовища (облаштування водоскидних колодязів, водозливів тощо).
		7. Зазначити місце, розміри з визначенням обсягу, а також підтвердження можливості розміщення відвалів пісків, з урахуванням розвитку видобувних робіт та технології сушіння (ст. 50 Кодексу України «Про надра», ст. 52 Закону України «Про охорону земель»).
		8. Представити довідку з гідрометеорологічного центру щодо метеорологічної характеристики місцевості. Надати радіаційну характеристику території планованої діяльності.
		9. Надати відомості щодо категорій та якості ґрунтів, що рівнів ґрунтових вод.
		10. Надати інформацію щодо способу транспортування обладнання до місця планованої діяльності.
		11. Надати інформацію про види флори та фауни, їх оселища які ймовірно зазнають впливу під час реалізації діяльності.
		12. Надати перелік та опис можливих природоохоронних заходів для видів флори і фауни у випадках виникнення аварійних ситуацій.
		13. Здійснити опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності.
		14. Деталізувати відповідний розділ Звіту з ОВД інформацією про впливи:
		- на здоров`я людини: оцінити рівень шумового, електромагнітного забруднення, акустичного впливу;
		- на водні ресурси (провести аналіз якості поверхневих вод, дослідити ступінь їх забруднення зваженими речовинами, надати опис фізичних, хімічних, біологічних і гідрологічних характеристик всіх поверхневих водних ресурсів в зоні реалізації проекту і в зоні впливу проекту, включаючи сезонні коливання (дані про якість води повинні включати в себе результати лабораторних аналізів);
		- на атмосферне повітря (надати обґрунтування щодо прогнозованого забруднення атмосферного повітря методом моделювання розсіювання викидів забруднюючих речових в атмосферу);
		- на рослинний та тваринний світ, зокрема на водні біоресурси (рибоохоронні заходи); провести інвентаризацію видів тварин і рослин в межах здійснення планованої діяльності.
		15. Визначити ступінь забруднення атмосферного повітря, водних об`єктів та ґрунту, вплив на ландшафти та гідрогеологічну ситуацію, утворення (склад та кількість) відходів із визначенням місць їх тимчасового розміщення, вилучення земельних ресурсів в процесі здійснення планованої діяльності.
		16. Дослідити соціально-економічні ризики від планованої діяльності, а саме:
		- аналіз можливих соціальних конфліктів, пов`язаних із планованою діяльністю.
		- встановити густоту населення навколо об`єкту;
		- цілі проекту та очікуваний економічний ефект.
		17. Описати основні техногенні ризики. При розгляді аварійних ситуацій забезпечити відображення зони ураження у разі виникнення надзвичайної ситуації. За необхідності визначити обмеження в умовах сейсмічної зони.
		18. Включити до Звіту з ОВД інформацію про наявні та заплановані до реалізації допоміжні об`єкти.
		19. Оцінити сукупний вплив планованої діяльності на природні ресурси та комплекси разом з цими існуючими або проектованими (за даними офіційних джерел) об`єктами.
		20. Дослідити соціально-економічні ризики від планованої діяльності, а саме:
		- аналіз можливих соціальних конфліктів, пов`язаних із планованою діяльністю;
		- відобразити динаміку рівня чисельності населення навколо об`єкту;
		- очікуваний економічний ефект від реалізації діяльності.
		21. Надати список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, при розробці звіту з оцінки впливу на довкілля (в т.ч. перелік довідок, листів, отриманих від компетентних організацій та служб).
		22.02.2019 позивачем затверджено, а третьою особою погоджено звіт із оцінки впливу на довкілля планової діяльності державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт».
		27.02.2019 відповідачем у Єдиному реєстрі із оцінки впливу на довкілля реєстраційний номер 201812112384/8849 оприлюднено звіт із ОВД та під реєстраційним номером 201812112384/8850 оприлюднено оголошення про початок громадських обговорень, організовуються 01.04.2019 в приміщенні Рибальчанської сілької ради за адресою: 75621, вул. Набережна, 89, с. Рибальче, Голопристанський район, Херсонська область.
		29.05.2019 відповідач листом №10/7/3394-19 «Про оцінку впливу на довкілля», оприлюднений 29.05.2019 у Єдиному реєстрі із оцінки впливу на довкілля за реєстраційним №201812112384/11927, відмовив у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по плановій діяльності державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт».
		Мотивуючи свою відмову відповідач зазначив, що наведені у звіті з ОВД дані з оцінки впливу планованої діяльності на компоненти довкілля не дають можливості оцінити вплив на довкілля при реалізації планованої діяльності із видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли, а також штукатурних розчинів, та визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження даної планованої діяльності і визначити екологічні умови її провадження, вказавши на таке:
		1.1 у пункті « 1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності» розділу «1. Опис планованої діяльності» Звіту з ОВД відсутній опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності. Тим паче, даний пункт містить лише характеристику балансові запаси піску Шабовського родовища, що не відповідає встановленим вимогам законодавства для Звіту з ОВД;
		1.2. розділ « 2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності» Звіту з ОВД не містить інформації щодо виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру). При цьому, в пункті 2 повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вказано технічну альтернативу планованої діяльності;
		1.3. розділ « 4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності» Звіту з ОВД не містить оцінок за альтернативними варіантами провадження планованої діяльності;
		2. у представленій документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні заходи щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, враховуючи, що в районі реалізації планованої діяльності розташовується Чорноморський біосферний заповідник (біля 1 км), що має унікальну природоохоронну цінність (вимоги статті 39 Закону України «Про тваринний світ»);
		3. у звіті з ОВД відсутні організаційні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам (вимоги пункту «є» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи»);
		4. у розділі « 8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля» Звіту з ОВД відсутні заходи щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків; відсутні організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки; відсутня інформація щодо системи протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт оформлено не у повному обсязі, а саме відсутні: система заходів щодо оповіщення про аварії, порядок обслуговування гірничих підприємств державними аварійно-рятувальними службами, заходи з організації та проведення аварійно-рятувальних робіт (вимоги статті 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 25 Закону України «Гірничий закон України», положення Правил пожежної безпеки на морських суднах України, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.02.2007 № 159, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2007 р. за № 806/14073);
		5. у звіті з ОВД відсутні інформація щодо об`єкту Смарагдової мережі - Dniprovsko-Buzkyi Lyman (UA0000109) та відповідні описи ймовірних впливів від реалізації планованої діяльності.
		Листом Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди від 30.01.2019 № 7/562-19 суб`єкту господарювання на його вимогу надано умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (далі - Умови). Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону для суб`єкта господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля Умови є обов`язковими. Проте, Звіт з ОВД не містить деяких пунктів Умов, зокрема:
		- відсутні відомості щодо категорій та якості ґрунтів.
		Крім того у порушення ч. 3 та 9 ст. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ч. 3 ст. 8 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та абз. 4 п. 6 Порядку до Мінприроди відомості (документи, матеріали), що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб суб`єктом господарювання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля у письмовій формі на паперових носіях надано пізніше трьох робочих днів з дня подання через електронний кабінет Реєстру.
		Позивач не погодившись із такою відмовою позивача, звернувся за захистом прав та інтересів державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» до суду.
		Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23.05.2017 №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон № 2059).
		Пунктом 1 ч. 1 ст. Закону № 2059 визначено, що вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. Закону № 2059 оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
		1. підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
		2. проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
		3. аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
		4. надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
		5. врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
		Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
		Згідно зі ст. 3 Закону № 2059 здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		Частиною 3 ст. 2 Закону № 2059 визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
		Відповідно до ч.ч. 3 - 5, 10 ст. 4 Закону № 2059 повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених ч.ч. 3 і 4 ст. 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.
		Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб`єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання суб`єктом господарювання шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.
		Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.
		Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частин шостої, сьомої, десятої статті 5 Закону № 2059  повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.
		Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
		Суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2059 суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
		Частиною 2 ст. 6 Закону № 2059 звіт з оцінки впливу на довкілля включає:
		опис планованої діяльності, зокрема:
		опис місця провадження планованої діяльності;
		цілі планованої діяльності;
		опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
		опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати;
		оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
		2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;
		3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;
		4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами;
		5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого:
		виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності;
		використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття;
		викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами;
		ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;
		кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів;
		впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату;
		технологією і речовинами, що використовуються;
		6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;
		7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;
		8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;
		9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;
		10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;
		11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів після проектного моніторингу;
		12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;
		13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.
		Частино 3 ст. 6 Закону № 2059 визначено, що суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.
		Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому ст.. 4 цього Закону (ч. 4 ст. 6 Закону № 2059).
		Відповідно до ч. 5 - 7 ст. 6 закону № 2059 протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
		Якщо на будь-якій стадії розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган виявить, що планована діяльність може мати вплив на довкілля двох і більше областей (Автономної Республіки Крим), він невідкладно, не пізніше трьох робочих днів, передає документацію уповноваженому центральному органу для проведення громадського обговорення в адміністративно-територіальних одиницях, які можуть зазнати впливу планованої діяльності (крім адміністративно-територіальних одиниць, в яких громадське обговорення вже проведено), та надання висновку з оцінки впливу на довкілля у порядку, встановленому цим Законом, про що одночасно повідомляє суб`єкта господарювання.
		Якщо на будь-якій стадії розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган чи уповноважений центральний орган виявить, що планована діяльність може мати значний транскордонний вплив, уповноважений територіальний орган невідкладно, не пізніше трьох робочих днів, передає документацію уповноваженому центральному органу, а уповноважений центральний орган здійснює оцінку впливу на довкілля в порядку, визначеному цим Законом для планованої діяльності, яка може мати значний транскордонний вплив, про що одночасно повідомляє суб`єкта господарювання.
		Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності (ч. 8 ст. 6 Закону № 2059).
		Згідно із ч.3 ст. 7 Закону № 2059 уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.
		Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.
		Частиною 4 ст. 7 Закону № 2059 передбачено, що громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.
		У свою чергу ч.5 ст. 7 Закону № 2059  встановлено, що громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).
		Частиною 1 ст. 8 Закону № 2059 передбачено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 2059 оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про:
		1) плановану діяльність (стисла характеристика);
		2) суб`єкта господарювання;
		3) уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, який забезпечує проведення громадського обговорення;
		4) процедуру прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля;
		5) строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань;
		6) державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності;
		7) орган, до якого направляються запитання, зауваження чи пропозиції, та строки подання запитань, зауважень і пропозицій, у тому числі його поштову та електронну адреси, на які надсилаються пропозиції та зауваження;
		8) наявну екологічну інформацію щодо планованої діяльності;
		9) місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, яку визначає суб`єкт господарювання, а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними.
		На офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженого центрального органу в мережі Інтернет та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку обговорення (ч. 3 ст. 8 Закону № 2059).
		Відповідно до ч. 1 - 3, 6 ст. 9 Закону № 2059 уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
		Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
		При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
		Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.
		Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 2059 звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у ч. 5 ст. 9 цього Закону (ч. 2 ст. 11 Закону № 2059).
		Частиною 1 ст. 12 Закону № 2059 передбачено, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
		Водночас ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Частиною 1 ст. 2 КАС України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У ч.ч. 1, 3 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
		Із системного аналізу наведених вище правових норм убачається, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду. 
		При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
		Разом з тим, саме по собі порушення вимог закону рішенням суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою для цього є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідним рішенням. 
		З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Таким чином, обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
		Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 504/4148/16-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при вирішенні даної справи.
		Вирішуючи спір по суті, відповідно до принципу рівності всіх учасників судового процесу, регламентованого статтею 8 КАС України, суд бере до уваги, що суб`єктом господарювання в розумінні Закону України від 23.05.2017 №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» є саме державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт», яке на виконання вимог вказаного Закону звернулось до Міністерства екології та природних ресурсів України з повідомленням про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, а саме - видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли, а також штукатурних розчинів. 
		З матеріалів справи судом встановлено, що Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», поданий до Міністерства екології та природних ресурсів України погоджено державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» та затверджено приватним підприємством «Жовтень-2000».
		При цьому за умовами договору № 151Р від 03.12.2018, укладеного між позивачем та третьою особою, що не заявляє вимог на предмет спору, позивач зобов`язується надати послуги з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з розробки Шабовського родовища пісків державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» з метою підготовки документів для можливості продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та у відповідності до вимог постанови КМУ № 615 від 30.05.2011, обумовлених наявністю у приватного підприємства «Жовтень-2000» відповідних документів щодо досвіду виконання аналогічних послуг (не менше трьох за останні два роки), а державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» зобов`язується прийняти належним чином надані приватним підприємством «Жовтень-2000» послуги та провести за них оплату на умовах визначених даним Договором.
		Щодо посилання позивача на те, що оскаржувана бездіяльність відповідача у здійсненні оцінки впливу на довкілля планової діяльності державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на підставі розробленого позивачем Звіту порушує права, свободи та майнові інтереси останнього, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, суд апеляційної інстанції критично ставиться до зазначеного вище посилання, оскільки проаналізувавши доводи позивача щодо підстав звернення до суду, колегія суддів вважає, що наведені ним обставини не вказують на безпосереднє порушення оскаржуваною бездіяльністю конкретних індивідуальних прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		При вирішенні даного спору, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що в рішенні від 01.12.2004  № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
		Крім того, згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 право на захист належить особі, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
		Однак, як встановлено вище, позивачем не доведено, що оскаржувана ним бездіяльність вчинена безпосередньо стосовно нього і що  саме його відповідне право або охоронюваний законом інтерес є порушеним внаслідок  прийняття таких рішень.
		Щодо послання позивача на те, що відмова у наданні висновку ОВД по плановій діяльності державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на підставі розробленого позивачем Звіту, викладена у листі відповідача №10/7/3394-19 від 29.05.2019, порушує права та інтереси позивача, так як призвела до  виникнення у позивача обов`язку сплатити збитки у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №151Р від 03.12.2018, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені вище посилання позивача, оскільки згідно зі ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
		Щодо посилання позивача на те, що судом першої інстанції не встановлено особу представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 Міністерством екології та природніх ресурсів України уповноважено на представництво останнього, довіреність №5/1-11/6548-1990 від 19.06.2019 (а.с.14).
		У звязку із прийняттям постанови КМУ «Про деякі оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02.09.2019 року №829 Міністерства екології та природніх ресурсів України перейменовано на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, останнє звернулось із заявою про заміну сторони у справі.
		Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року замінено неналежного відповідача у справі - Міністерства екології та природніх ресурсів України, на належного - Міністерство енергетики та захисту довкілля України.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи знаходиться довіреність видана на Козакова А.Л. Міністерством енергетики та захисту довкілля України №9.1/11/18749 від 04.09.2019 (а. с. 137).
		Щодо посилання апелянта на те, що дану справу розглянуто неналежним судом, а саме не у складі колегії у складі трьох суддів, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, положеннями ст. 33 КАС України, визначено здійснення адміністративного судочинства колегією суддів.
		Відповідно до ч.1 ст. 33 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
		Згідно, ст. 32 КАС України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що Міністерства енергетики та захисту довкілля України є центральним органом виконавчої влади та не входить до переліку визначеного ст.. 33 КАС України, таким чином розгляд справ за участю останнього здійснюється одноособово судом першої інстанції.
		Щодо посилання на те, що дана справа підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, Глави 2 КАС України визначено адміністративну юрисдикцію.
		Відповідно ч.2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
		Згідно ч. 1 ст. 27 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
		Відповідно ч.1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження є оскарження бездіяльності Міністерства екології та природних ресурсів України у здійсненні оцінки впливу на довкілля протиправною та зобов`язання Міністерство екології та природних ресурсів у місячний строк, після набранням рішенням законної сили надати державному підприємству «Херсонський морський торговельний порт» висновок із оцінки впливу на довкілля планової діяльності.
		Та вказує, що останнє стосується дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які вчинені стосовно конкретної юридичної особи - ПП «Жовтень - 2000», у зв`язку із чим останній звернувся з даним адміністративним позовом.
		На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушеного права приватного підприємства «Жовтень-2000», встановленого при розгляді по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень  та  у спосіб, що визначені  Конституцією  та  законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод  та  інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
		Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.    
		Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.                    
		Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                    
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Жовтень-2000» - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року - без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
		(Повний текст виготовлено - 10 лютого 2020 року).
		 
		Головуючий суддя:                                                                      Л.О. Костюк 
		                    
		Судді:                                                                                                      Н.П. Бужак,
		 
		                                                                                                    М.І. Кобаль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...