Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0870/4452/12 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2020.
Дата набрання законної сили: 07.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/25037/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		 
		07 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №0870/4452/12
		адміністративне провадження №К/9901/25037/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС
		на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року (головуючий суддя - Нечипуренко О.М.)
		та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від               21 червня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Іванов С.М., Чабаненко С.В.)
		у справі №0870/4452/12
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»
		до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі
		про зобов`язання вчинити певні дії та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС Украйни, управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі, в якому просив:
		 
		-          визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, щодо ненадання до управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку щодо відшкодування          104    085   487 грн податку на додану вартість;
		 
		-          стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 104   085   487 грн та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.
		 
		На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про наявність підстав для стягнення на його користь ПДВ у розмірі 104        085        487 грн та пені, нарахованої на невідшкодовані позивачу протягом встановленого законом строку суми податку, що в силу ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
		 
		Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня           2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що незавершення процедури судового оскарження податкового повідомлення - рішення, яким платнику зменшено задекларовану суму бюджетного відшкодування, та відсутність висновку контролюючого органу про правомірність заявленої до відшкодування суми свідчать про передчасність заявлених позовних вимог.
		 
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року скасовано, а позов залишено без розгляду з посиланням на пропуск Товариством строку звернення до суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що була чинною на момент  вирішення справи судами попередніх інстанцій).
		 
		Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року скасовано, та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 104   085   487 грн. У частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України пені справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті позовних вимог відмовлено.
		 
		Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції про передчасність заявлених у цій справі позовних вимог, оскільки згідно приписів статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції чи касаційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення , а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. 
		 
		Також суд касаційної інстанції зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість становить 1        095 днів. Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду 15.02.2012, а право на бюджетне відшкодування з ПДВ виникло у Товариства за звітні періоди з травня 2010 року по січень 2011 року, позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
		 
		Під час нового розгляду справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС України прийняти висновок про бюджетне відшкодування пені у розмірі           20 309 599 грн 02 коп. та направити його до управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі запорізькій області; судовий збір у розмірі 1   378 грн присуджено на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь Товариства пені з огляду на порушення контролюючим органом встановленого ст. 200 Податкового кодексу України строку, протягом якого суми податку мали бути відшкодовані Товариству. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що період нарахуванні пені повинен розпочинатися через 5 робочих днів з дня набрання законної сили рішення, а саме 22.11.2011.
		 
		Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від              21 червня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС України залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року змінено в частині суми пені та зазначено її у розмірі 17 697 156 грн. 36 коп. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що період нарахування пені повинен починатися через 5 робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, а не через 5 робочих днів з дня набрання рішення законної сили, як зазначив суд першої інстанції.
		 
		Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріально та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що відповідачем було дотримано встановлений законодавцем алгоритм дій по відшкодуванню ПДВ та після отримання остаточного рішення у справі, предметом оскарження в якій були податкові повідомлення - рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме рішення Верховного Суду України від 25.01.2013 у справі №2а-0870/2854/11, фахівцями відповідача було сформовано та направлено на адресу розпорядника бюджетних коштів висновок про відшкодування вказаної вище суми ПДВ. Також контролюючий орган зазначає про відсутність обов`язку формування та направлення на адресу розпорядника бюджетних коштів висновку про відшкодування ПДВ на підставі рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно не є остаточним в розумінні КАС України.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
		 
		Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
		 
		19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
		 
		Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС України податкові декларації з ПДВ за травень, липень 2010 року - січень 2011 року, в яких було задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення ПДВ у розмірі 104 085 487 гривень.
		 
		З 24 по 29 березня 2011 року посадовими особами відповідача перевірено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.04.2010 по 01.02.2011.
		 
		За результатами перевірки складено Акт № 194/08-01/00186536 від 30.03.2011 (далі - Акт перевірки).
		 
		Контролюючим органом встановлено, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 104 085 487 гривень була заявлена в порушення вимог п.п. 1.3, 1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.пп.7.7.1, 7.7.2   п. 7.7 ст.    7 Закону України "Про податок на додану вартість".
		 
		На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 18.04.2011: №0000090801, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 104   085   487 грн, та №0000080801, яким Товариству зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 104 085   487 грн, визначено податкове зобов`язання в розмірі 187 622 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 46   906 грн 50 коп.
		 
		Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення в судовому порядку.
		 
		Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі №2а-0870/2854/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» задоволено в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 18 квітня 2011 року №0000090801 та №0000080801.
		 
		Таким чином, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від            08 червня 2011 року у справі №2а-0870/2854/11 набрала законної сили 15 листопада 2011 року. 
		 
		Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України ) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
		 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та  порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. 
		 
		Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного  відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне  відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
		 
		Згідно із п. 200.1-200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. 
		 
		При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
		 
		При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до  цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до  складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. 
		 
		Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з  пунктом  200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. 
		 
		Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. 
		 
		Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України). 
		 
		Згідно із п. 200.11 статті 200 ПК України за  наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування  протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. 
		 
		Пунктом 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. 
		 
		На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає  платнику  податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 статті 200 ПК України). 
		 
		Відповідно до п. 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум  податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. 
		 
		Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. 
		 
		Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам  протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		 
		Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що у разі виконання платником податків, який має право на отримання бюджетного відшкодування, вимог статті 200 Податкового кодексу України, за умови підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, або в судовому порядку, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки/отримання рішення суду подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		 
		Неподання контролюючим органом у строк, встановлений статтею 200 ПК України,        до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість обумовлює набуття платником податку права на пред`явлення вимоги про стягнення пені відповідно до пункту 200.23  статті  200 Податкового кодексу України, за якою суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		Згідно з частиною 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
		 
		Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
		 
		Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 255 КАС України).
		 
		Таким чином, набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про відмову у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість, є підставою для виконання податковим органом приписів абзацу 2 пункту        200.15        статті        200 Податкового кодексу України.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №805/4519/14.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на рахунок ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.          А.М. Кузьміна» перераховано платіжним дорученням №1697 від 22 листопада 2013 року суму в розмірі 1 901 005, 00 грн, платіжним дорученням №1667 від 25 листопада 2013 року суму в розмірі 21 941 940, 00 грн, платіжним дорученням №1841 від 10 січня 2014 року суму в розмірі 8 369 798, 00 грн, платіжним дорученням №1842 від 10 січня 2014 року суму в розмірі 22 521 077, 00 грн, платіжним дорученням №1843 від 10 січня 2014 року суму в розмірі 19 785 786, 00 грн, платіжним дорученням №1844 від 10 січня 2014 року суму в розмірі 12 481 873, 00 грн, платіжним дорученням №1845 від 10 січня 2014 року суму в розмірі 16 734 457,00 грн.
		 
		Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення на користь Товариства пені з огляду на порушення відповідачем права позивача як платника податків на вчасне відшкодування податку на додану вартість. 
		 
		Також колегія суддів погоджується з наведеним у постанові суду апеляційної інстанції розрахунком пені, що підлягає відшкодуванню Товариству. До того ж, зазначений розрахунок не оспорюється відповідачем.
		 
		Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		 
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		 
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.
		 
		Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                       І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                          І. Я. Олендер
		 
		                                                                                                            Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...