Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/15288/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано судом: 10.02.2020. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2020.
Дата набрання законної сили: 03.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/991/74/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52016000000000241

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 760/15288/18
		Провадження 1-кп/991/74/19
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		У Х В А Л А
		 
		03 лютого 2020 року                                    м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретар судового засідання ОСОБА_4 
		за участі:
		прокурора: ОСОБА_5 
		захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		обвинувачених: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження №52016000000000241 від 14 липня 2016 року за обвинуваченням: 
		ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Київ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.4 ст.27, ч.1 ст.366КК України,
		ОСОБА_14 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Фурси Білоцерківського району Київської області, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,
		ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Київ, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
		ОСОБА_16 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Клопотання учасників кримінального провадження
		1.1. До початку підготовчого судового засідання, захисником обвинуваченого ОСОБА_13 адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України. 
		Необхідність повернення обвинувального акта прокурору захисник ОСОБА_6 обґрунтовує його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України, з наступних підстав.
		1) На думку захисника, обвинувальний акт не містить вказівки про розмір шкоди, яка, за висновком сторони обвинувачення, була завдана вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.212КК України;
		2) Адвокат не погоджується з формулюванням обвинувачення в окремих його частинах, кваліфікацією кримінальних правопорушень відносно дій, вчинених обвинуваченим ОСОБА_13 , що зазначені в обвинувальному акті, з приводу чого вказує наступне:
		- обвинувальний акт, в частині кваліфікації за ч.4 ст.27 ч.1 ст.366 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , не містить в собі посилання на форму підбурювання, визначену в ст.27 КК України;
		- обвинувальний акт, в частині кваліфікації дій за ч.1ст.366КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , не відповідає фактичним обставинам справи;
		- участь обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ст.191ККУкраїни, кваліфіковано органами досудового розслідування за ч.5 ст.191ККУкраїни, без обов`язкового посилання на, передбачену ст.27 КК України, роль співучасника;
		- в обвинувальному акті не зазначено яким саме чином, внаслідок вчинення яких саме діянь, досягалась мета відмивання (легалізації) грошових коштів, отриманих від державного підприємства.
		1.2. Також до Вищого антикорупційного суду через канцелярію надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_14  адвоката ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
		Своє клопотаннязахисник обвинуваченої ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_10 обгрунтовує тим, що, на його думку, є неможливим призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду, у зв`язку з такими суперечностями та недоліками, які містяться в тексті обвинувального акта:
		1) в обвинувальному акті, в частині обвинувачення ОСОБА_14 у скоєнні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, відсутні відомості про потерпілого та про розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
		2) адвокат не погоджується з формулюванням обвинувачення в окремих його частинах, кваліфікацією кримінальних правопорушень відносно дій, вчинених обвинуваченою ОСОБА_14 , що зазначені в обвинувальному акті, з приводу чого вказує наступне:
		- обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення ОСОБА_14 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
		- правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_14 , не відповідає викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам, які орган досудового розслідування та прокурор вважають встановленими;
		- обвинувальний акт не містить жодного посилання на наявність у діях ОСОБА_14 корисливого мотиву та злочинної мети, а також відсутні відомості про те коли саме, де і за яких обставин, та з ким саме ОСОБА_14 вступила у злочинну змову з метою заволодіння коштами ДП «Укрзалізничпостач».
		1.3. У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_13 адвокатом  ОСОБА_11 також було заявлено клопотання про повернення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
		Своє клопотаннязахисник ОСОБА_11 мотивує тим,що обвинувальнийакт необхідноповернути прокурорудля усуненнянедоліків,у зв`язкуз йогоневідповідністю критеріямприйнятності,а самевимогам ст.291КПК України,нормам міжнародногоправа тавимогам КонституціїУкраїни. Заявлені у клопотанні вимоги захисник ОСОБА_11 обґрунтовує наступними доводами.
		1) На думку захисника, обвинувальний акт, в частині обвинувачення ОСОБА_13 за ч.5 ст.191 КК України, не містить відомостей про потерпілого та про розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
		2) У своєму клопотанні захисник не погоджується з формулюванням обвинувачення в окремих його частинах, кваліфікацією кримінальних правопорушень відносно дій, вчинених обвинувачем ОСОБА_13 , що зазначені в обвинувальному акті, та вказує на те, що:
		-обвинувальний акт містить протиріччя між формулою кваліфікації в ЄРДР та формулою кваліфікації, зазначеною в обвинувальному акті;
		-в обвинувальному акті відсутня диференціація діяння об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
		-обвинувальний акт не містить переконливих посилань на факт протиправного збагачення ОСОБА_13 ;
		-в обвинувальному акті відсутні відомості про фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які б вказували на основні елементи складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
		-в обвинувальному акті, в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_13 за ст.209КК України, відсутні відомості про місце вчинення злочину;
		3) На думку захисника, реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України, оскільки він не містить ряду відомостей:
		-про внесення до ЄРДР інформації щодо скоєння кримінального правопорушення конкретною особою  ОСОБА_13 ;
		-про правову кваліфікацію щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_13 ;
		-про визнання будь-якої особи потерпілим;
		-про внесення до ЄРДР відомостей про дату, час закінчення досудового розслідування, в порушення ч.3 ст.283 КПК України;
		-про захисників обвинуваченого ОСОБА_13 ;
		-про вчинення такої процесуальної дії, як повідомлення захисників обвинуваченого ОСОБА_13 про завершення досудового розслідування.
		4)Також,на думкузахисника,в обвинувальному акті не зазначені обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 , за їх фактичної наявності. 
		2. Позиції учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань
		2.1. Захисники обвинуваченого ОСОБА_13 адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та захисник обвинуваченої ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_10 підтримали свої клопотання, а також підтримали клопотання одне одного, наполягали на їх задоволенні та просили суд повернути прокурору обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
		Захисники обвинуваченого ОСОБА_15 адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , захисник обвинуваченої ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_9 , захисник обвинуваченої ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_7 підтримали заявлені клопотання та просили суд їх задовольнити.
		2.2. Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 повністю підтримали позиції своїх захисників.
		2.3. Прокурор проти заявлених клопотань заперечував, висловив думку про їх безпідставність. У судовому засіданні подав письмові заперечення на клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , просив долучити їх до матеріалів справи, та висловив усні заперечення відносно клопотання захисника ОСОБА_11 і зазначив наступне.
		2.3.1. Щодо думки захисників про незазначення в обвинувальному акті розміру матеріальної шкоди, спричиненої злочином, та визначення її розміру стороною обвинувачення на власний розсуд.
		На думку прокурора, доводи захисників у цій частині не відповідають дійсності. На виконання положень п.6 ч.2 ст.242 КПК України, визначення розміру матеріальних збитків у цьому кримінальному провадженні здійснено шляхом призначення та проведення відповідної експертизи (п.51 реєстру матеріалів досудового розслідування).
		У текстіобвинувального актана сторінці114зазначено,що розміршкоди,спричиненої кримінальнимправопорушенням,передбаченим ч.5ст.191ККУкраїни,становить 21470164,42грн. На думку прокурора, диспозиція ст.212КК України не містить посилання на матеріальну шкоду, а наслідком вчинення цього кримінального правопорушення є фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів. У формулюванні обвинувачення ОСОБА_13 , на сторінці 55 обвинувального акта та ОСОБА_14 , на сторінці 80 обвинувального акта ,зазначено, що сума фактичного ненадходження становить 9960000 грн.
		2.3.2. Стосовно участі потерпілого у кримінальному провадженні.
		Прокурор зауважив, що під час досудового розслідування на адресу ПАТ«Укрзалізниця» направлялось повідомлення про можливість участі у кримінальному провадженні у якості потерпілого, на що було отримано відповідь про передчасність прийняття рішення про визнання ПАТ«Укрзалізниця» потерпілим у цьому кримінальному провадженні. 
		Стосовно зазначення в обвинувальному акті неотримання згоди від Філії«Центр забезпечення виробництва» ПАТ«Укрзалізниця», прокурор зазначив, що ПАТ(на сьогодні АТ)«Укрзалізниця» є правонаступником ДП«Укрзалізничпостач», про заволодіння майном якого йдеться в обвинувальному акті. Філія«Центр забезпечення виробництва» є відокремленим підрозділом АТ«Укрзалізниця» з власним кодом ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 40081347. Таким чином, викладені в обвинувальному акті відомості стосовно юридичної особи, якій можливо заподіяно шкоду внаслідок кримінального правопорушення, але яка не виявила бажання взяти участь у кримінальному провадженні, є коректними. 
		2.3.3. Стосовно неконкретності обвинувачення ОСОБА_13 за ч.1 ст.366 КК України.
		На думку прокурора, формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ч.1 ст.366 КК України сформульовано конкретно та відповідає викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам, які сторона обвинувачення вважає встановленими. Зокрема, на сторінці 48 обвинувального акта зазначено, що ОСОБА_14 , діючи за вказівкою та підбуренням ОСОБА_13 , власним підписом посвідчила довідку від 22.07.2014 №86/17, яка містила недостовірні відомості. Так, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 йдеться про видачу довідки, яка за формою та наявністю необхідних реквізитів, містила інформацію, що частково не відповідала дійсності, тому їх дії кваліфіковано правильно, як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		2.3.4. Стосовно відсутності у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 статусу службової особи.
		Прокурор зазначає, що на сторінці 30 обвинувального акта є посилання на те, що на час вчинення злочину ОСОБА_13 обіймав посади фінансового директора у ТОВ«Люксвен» та ТОВ«Союз Енерго», між тим, на сторінці 55 обвинувального акта є посилання на те, що на час вчинення злочину ОСОБА_14 обіймала посади директора ТОВ«Інкомм», а тому, у розумінні ч.3 ст.18 КК України, вони є службовими особами.
		Інкриміновані ОСОБА_13 дії ширші меж, визначених ст.27 КК України дефініцій «підбурювач» та «пособник». При цьому відомостей про те, що ОСОБА_13 організував вчинення злочину або керував його вчиненням, під час досудового розслідування не здобуто, тому роль організатора злочину ОСОБА_13 інкримінована бути не може. З обвинувального акта слідує, що ОСОБА_13 у співучасті з іншими суб`єктами злочину вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, що повністю відповідає дефініції «виконавець», згідно ч.2 ст.27 КК України. Порушень ч.3 ст.29 КК України при складанні обвинувального акта не допущено.
		2.3.5. Стосовно суперечностей обвинувачення за статтями 209, 212 КК України.
		На думку прокурора, суперечності обвинувачення за статтями 209, 212 КК України, на які вказує сторона захисту, в обвинувальному акті відсутні. Разом із тим, має місце реальна сукупність вказаних кримінальних правопорушень.
		2.3.6. Стосовно кваліфікації дій ОСОБА_13 за ст.209 КК України.
		Прокурор зазначає про те, що на сторінці 51 обвинувального акта зазначено, що ОСОБА_13 організував перерахунок отриманих від ДП«Укрзалізничпостач» коштів на рахунок ТОВ«Люксвен». Вказане формулювання використано для означення того, що ОСОБА_13 у співучасті з іншими суб`єктами злочину вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.209КК України, що повністю відповідає дефініції «виконавець», згідно ч.2 ст.2 ККУкраїни.
		2.3.7. Щодо позиції сторони захисту відносно того, що фактичні обставини обвинувачення ОСОБА_14 не стосуються її діянь.
		На думку прокурора, викладене на сторінках 55-80 обвинувального акта формулювання обвинувачення ОСОБА_14 стосується саме кваліфікації її дій. Зазначення участі та ролі інших співвиконавців злочину у формулюванні висунутого їй обвинувачення зроблено виключно з метою забезпечення його належності і конкретності.
		2.3.8. Стосовно не зазначення обов`язкових для доказування мотиву, мети та місця вчинення злочину.
		На думку прокурора, вказані обставини зазначено в обсязі, який спромоглась встановити сторона обвинувачення під час досудового розслідування, на сторінках 55-59 обвинувального акта. Також прокурор зазначив, що доказування цих обставин повинно здійснюватись під час судового розгляду, а не підготовчого судового засідання.
		2.3.9. Відносно позиції сторони захисту щодо наявності в обвинувальному акті протиріччя між формулою кваліфікації в ЄРДР та формулою кваліфікації, зазначеною в обвинувальному акті.
		На думку прокурора, захисник фактично пропонує суду звертати увагу на документи та докази, яких у суду наразі немає. Витяг з ЄРДР суду не надавався та до обвинувального акта не долучався, бо це не передбачено КПК України. Прокурор надав суду відповідний витяг з ЄРДР та скріншот карти правопорушника ОСОБА_13 , де відображено кваліфікацію відповідних дій ОСОБА_13 . Прокурор підкреслив, що ЄРДР є автоматизованою системою та витяг із нього формується автоматично з даних, які, на момент його формування, вже внесено до ЄРДР. При формуванні витягу відомості про співучасть не відображаються, однак інформація про зазначення при кваліфікації дій ОСОБА_13 посилання на відповідну частину статті 27 КК України наявна в картці правопорушника. 
		2.3.10. Щодо думки про те, що в обвинувальному акті відсутні відомості про фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які б вказували на основні елементи складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
		На думку прокурора, основні елементи складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191ККУкраїни, відображено у формулюванні обвинувачення, а захисник помилково вважає, що вони мають зазначатись у викладі фактичних обставин. Фактичні обставини даного обвинувального акта збігаються з формулюванням обвинувачення, оскільки фактично дублюють одне одного.
		2.3.11. Щодо відсутності в обвинувальному акті в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_13 за ст.209КК України, відомостей про місце вчинення злочину.
		На переконання прокурора, на сторінці 50 обвинувального акта зазначено, що злочин вчинено у невстановленому місці, можливість чого прямо передбачено у КПК України.
		2.3.12. Щодо позиції сторони захисту відносно невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України.
		Прокурор щодо висловленої думки сторони захисту про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України зазначив про те, що в реєстрі матеріалів вказано всі відомості, які він має містити, відповідно інформація, яка не передбачена вимогами КПК України, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня.
		На переконання прокурора, Кримінальний процесуальний кодекс України містить абстрактні вимоги щодо реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, ст.209 КПК України не містить вимог щодо зазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування правової кваліфікації згідно повідомлення особі про підозру, у вказаній правовій нормі мова йде про необхідність зазначення інформації про факт такого повідомлення взагалі. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформації про потерпілого, оскільки жодна особа під час досудового розслідування потерпілим не визнавалась. В розділі 2 п. 40 реєстру матеріалів досудового розслідування зазначено про прийняття такого процесуального рішення як обвинувальний акт, вказано інформацію про дату прийняття цього рішення. Повідомлення учасників про завершення досудового розслідування було доручено детективу, що відповідно відображено в розділі1 п.121 реєстру матеріалів досудового розслідування.
		2.3.13. Щодо думки сторони захисту про відсутність в обвинувальному акті обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 , за їх фактичної наявності. 
		Не погоджуючись із позицією сторони захисту, прокурор зазначив, що ст.66ККУкраїни містить не вичерпний перелік обставин, які пом`якшують відповідальність винної особи. За наявності інших обставин, не передбачених ст.66 КК України, за рішенням суду вони можуть бути визнані такими, що дійсно пом`якшують відповідальність особи, однак їх існування має доводити саме сторона захисту.
		3. Мотиви та оцінки суду
		Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. 
		Суд, заслухавши заявлені клопотання та думки учасників провадження, дослідивши обвинувальний акт із додатками, дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення, з огляду на наступне. 
		3.1. Щодо доводів сторони захисту про відсутність в обвинувальному акті відомостей про потерпілого.
		Згідно з ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. 
		З аналізу системних положень ст.55 КПК України випливає, що права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження у якості потерпілого. 
		Як убачається зі змісту обвинувального акта, на сторінці 3 вказано, що жодна особа не подавала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження у якості потерпілого. Письмової згоди від Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ«Укрзалізниця» на визнання цієї юридичної особи потерпілою під час досудового розслідування не отримано.
		Окрім того, суд зауважує, що потерпілий як потенційний учасник кримінального провадження, відповідно до п. 9 ч.1 ст.3 КПК України, належить до сторони обвинувачення, і тому його відсутність у кримінальному провадженні не порушує прав обвинувачених на захист. Зокрема, сторона захисту не позбавлена права в установленому порядку заявляти клопотання про виклик відповідних осіб до суду для допиту в якості свідків.
		3.2. Щодо доводів сторони захисту про незазначення в обвинувальному акті розміру матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України та ч.3 ст.212 КК України.
		Суд критично розцінює та відхиляє доводи сторони захисту про відсутність в обвинувальному акті відомостей про розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України та ч.3 ст.212КК України, оскільки вони не відповідають дійсності та спростовуються змістом самого обвинувального акта.
		Так, на сторінці 114 обвинувального акта стороною обвинувачення зазначено, що розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.191КК України, становить 21470164, 42 грн. Разом із тим розмір шкоди, спричиненої діями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у співучасті з іншими суб`єктами злочину, внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.191 КК України, додатково відображено в обвинувальному акті на сторінках 46 та 71.
		Так, на сторінках 55 та 80 обвинувального акта зазначено, що шкода, спричинена діями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст.212 КК України, полягає у несплаті до Державного бюджету коштів у розмірі 9690000, 00 грн. 
		3.3. Щодо доводів сторони захисту щодо неточностей, суперечностей, неповноти при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення, помилок при кваліфікації дій обвинувачених та незазначення обставин, які пом`якшують відповідальність.
		Суд підкреслює, що доводи захисників обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зводяться до переоцінки правової кваліфікації, здійсненої прокурором під час складання обвинувального акта, що не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.
		Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин із формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду суд не вправі вдаватись до оцінки вказаних обставин. Обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, є предметом розгляду кримінального провадження у судовому засіданні по суті. 
		Також суд враховує, що за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до виключних дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі №273/1053/17 (провадження №51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду, до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, а саме, у ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. 
		3.4. Щодо доводів сторони захисту відносно невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України.
		Що стосується твердження сторони захисту про невнесення всіх необхідних відомостей до реєстру матеріалів досудового розслідування, то хоча суд і вважає, що вказаний документ має містити всі дані, які вказані в ч.2 ст.109 КПК України, без винятку, проте, неповнота такого реєстру, за умови долучення його до обвинувального акта, також не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п.3 ч.3 ст.314 КПК України, та може бути з`ясована в ході судового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим, доводи сторони захисту відносно невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України судом відхиляються.
		Отже, з огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, відповідно до ст.291 КПК України, та підставу повернення обвинувального акта прокурору, передбачену п.3 ч.3 ст.314 КПК України, а також із урахуванням наведених мотивів суду, доводи, вказані стороною захисту в заявлених клопотаннях, не свідчать про наявність порушень вимог ст.291 КПК України, та не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, а тому у задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_13 адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_11 та клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_10 слід відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 291, 314, 315 КПК України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору  відмовити. 
		2. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_14 , адвоката ОСОБА_10 про повернення прокурору обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування  відмовити.
		3. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування  відмовити
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...