Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/5336/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2020
Номер судового провадження: 61-2644ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		    
		10 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 357/5336/18
		провадження № 61-2644cк20 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
		 
		Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2018 року  акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27 вересня 2011 року у розмірі 19 683,12 грн.
		 
		Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість з непогашеного тіла кредиту у розмірі 1 860,94 грн за кредитним договором б/н від 27 вересня 2011 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року в частині стягнення заборгованості за кредитом та судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 1 860,94 грн відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		04 лютого 2020 року засобами поштового АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Криловою О. Л., на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року. АТ КБ «ПриватБанк» посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги - 04 лютого 2020 року) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Ціна позову у справі № 357/5336/18 становить 19 683,12 грнта не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 357/5336/18 є малозначною у силу вимог закону. 
		 
		АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені у оскаржених рішеннях висновки не узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 127/7543/17 та постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц. Проте АТ КБ «ПриватБанк» не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором тягне загрозу повернення банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію банку, що перешкоджає його стабільній роботі, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача. Проте АТ КБ «ПриватБанк» не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Оскільки вказівка на невиконання відповідачем зобов`язань за договором фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк».
		 
		Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк».
		 
		Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. 
		 
		Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
		 
		Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
		 
		Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги),
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                    В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...