Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 618/1173/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2020. Зареєстровано: 12.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2020.
Дата набрання законної сили: 13.03.2020
Номер судового провадження: 2/618/22/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №618/1173/19 
		провадження №2/618/22/20 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 лютого 2020 року 
		Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого  судді Буніна Є.О.,
		за участю секретаря судового засідання Фролова А.О.,
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в cмт. Дворічна цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
		встановив:
		Акціонерне товариство комерційний банк (далі  АТ КБ) «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5774,41 доларів США, що за курсом НБУ складає 146323,55 гривень, а також судових витрат, пов`язаних зі зверненням до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач по справі добровільно не погашає суму кредиту, чим порушує умови договору № НАА0АК14350034 від 05 липня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .
		09 жовтня 2019 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу направлено копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано подати до суду відзив на позов в установлений строк. Позивачу запропоновано подати до суду відповідь на відзив. Відповідачу запропоновано подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. 
		Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила суд справу розглянути в її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
		Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лиска П.О. у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача адвокат Лиска П.О. надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, застосувати до даних кредитних правовідносин строки позовної давності.
		Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
		05 липня 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАА0АК14350034, відповідно до якого Банк надає відповідачу по справі кредит у розмірі 8757,29 доларів США, на строк до 04 липня 2012 року. Відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 7-8).
		АТ КБ «Приватбанк» надало до суду розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором від 05 липня 2007 року № НАА0АК14350034, з якого вбачається, що у відповідача станом на 02.08.2019 року існує заборгованість у розмірі 5774,41 доларів США, що складає 146323,55 гривні, з яких:
		-4441,86 доларів США, що складає 112556,73 гривень  залишок заборгованості за тілом кредиту;
		-1332,55 доларів США, що складає 33766,82 гривень  залишок заборгованості за процентами.
		Крім того, Банком надано копію виписки по рахунку ОСОБА_1 , відповідно до якої відповідач у період з 05 липня 2007 року по 02 серпня 2019 року здійснював часткове погашення заборгованості.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості суд встановив, що ОСОБА_1 допускав прострочення чергових платежів ще з 2007 року, внаслідок чого була збільшена процентна ставка (застосовано процентну ставку 25%, яка згодом зросла стала 29,08%). З надано розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 припинив виконувати зобов`язання за договором ще у 2009 році.
		В проміжках часу з 2007 року по 2009 рік період несплати (прострочення чергових платежів) складала більше 1 місяця, тому позивач здійснив розірвання кредитного договору в односторонньому порядку, на підставі п. 2.3. кредитного договору і звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Суд вважає, що позивачем було реалізовано свої права за кредитним договором та договором застави рухомого майна у 2007-2009 роках.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України).
		Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.
		Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
		Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
		Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.
		При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Аналізуючи норми ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов`язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.
		Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
		Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 06.11.2013 року (№ 6-116цс13), від 19.03.2014 року (№ 6-20цс14), від 18.06.2014 року (№ 6-61цс14), від 03.02.2016 року (6-18цс16).
		Суд приймає до уваги, що трирічний строк позовної давності закінчився у позивача (щодо всієї суми заборгованості зі спливом трирічного строку після розірвання в односторонньому порядку договору позивача без врахування суми по черговим платежам, які закінчились ще раніше), а позивач звернувся до суду 04 жовтня 2019 року.
		Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права. 
		Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		За таких обставин справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач  як на підставу у відмові в їх задоволенні, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності (загального та спеціального).
		У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підстави для відшкодування позивачу судового збору відсутні.
		Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274 - 279, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Відмовити в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
		 
		Суддя    Є. О. Бунін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...