Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20629/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2020. Зареєстровано: 12.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2020.
Дата набрання законної сили: 23.07.2020
Результат оскарження 23.07.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		11 лютого 2020 року                               м. Київ                              № 640/20629/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання незаконним та скасування рішення, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, у якому позивач просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо невизнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та щодо не проведення його списання та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити списання податкового боргу ОСОБА_1 за податком з доходів фізичних осіб на суму 124207,00 грн. з яких за податковими зобов`язаннями в сумі 99229,70 грн., за штрафними фінансовими санкціями у сумі 24997,43 грн.;
		- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо опису нерухомого майна у податкову заставу, зареєстровану 22.07.2019 №32506480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із внесенням обтяжень нерухомого майна житлового будинку: загальна площа 212,50 м. кв., житлова площа 81,1 м. кв., форма власності приватна, частка власності 38/100, адреса: АДРЕСА_1 та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві звільнити з податкової застави, зареєстрованої 22.07.2019 №32506480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно житлового будинку: загальна площа 212,50 м. кв., житлова площа 81,1 м. кв., форма власності приватна, частка власності 38/100, адреса: АДРЕСА_1;
		- визнати незаконним та скасувати рішення про зупинення видаткових операцій по рахунках і електронних переказів грошових коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 у ПАТ «Приватбанк».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідно до пунктів 101.1, 101.2 статті 101 Податкового кодексу України у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Однак, не зважаючи на наведені норми, Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення щодо визнання податкового боргу позивача безнадійним не прийняте, виключення зазначених сум податкового боргу з обліку не здійснено.
		Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що станом на 26.11.2019 відповідно до даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу у платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг по платежу 110105001 (податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) у сумі 123   917,13 грн. Податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.05.2016 № 0001831306.
		Відповідач вказує, що списання безнадійного податкового боргу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів за результатами розгляду документів, наданих платником податків у порядку пункту 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим   наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.
		Оскільки в даному випадку рішення керівника органу доходів і зборів прийнято не було, податковий борг позивача не може вважатися безнадійним.
		Позивач надав відповідь на відзив, у якому наголошував, що розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється  контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі № 640/20629/19, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2020 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2020 закрито провадження в частині позовних вимог, що викладені у пункті 4 прохальної частини позовної заяви щодо визнання незаконним та скасування скасувати рішення про зупинення видаткових операцій по рахунках і електронних переказів грошових коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у ПАТ «Приватбанк». 
		Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
		З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Як убачається з матеріалів справи, за ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 11123340000 від 07.03.2007 обліковувалась кредитна заборгованість у сумі 83 011,63 дол. США, що складає 975   228,43 грн. по курсу НБУ станом на 17.06.2014.
		Листом від 17.06.2014 № 31-4/391 Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» позивача як платника податку на доходи фізичних осіб-боржника повідомлено, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 , що станом на 17.06.2016 становить 49 806,98 дол. США, що складає 585 137,08 грн. по курсу НБУ станом на 17.06.2014 станом на 17.06.2014. Також зауважено, що відповідно до пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, тому ОСОБА_1 необхідно сплатити податок з такого доходу і відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб (а.с.16).
		У зв`язку із несплатою податку з доходу, отриманого як додаткове благо, 10.05.2016 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001831306, яким ОСОБА_1 збільшено суму зобов`язання за податком з доходів фізичних осіб на суму 124 207,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 99 229,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 24 997,43 грн. (а.с.23).
		У зв`язку з наявністю податкового боргу ГУ ДФС у м. Києві здійснено опис майна ОСОБА_1 , а саме житловий будинок загальною площею 212,50 кв.м., житлова площа 81,1 м.кв., форма власності приватна, частка власності: 38/100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом опису майна № 578/26-15-17-03 від 18.07.2019 та інформаційною довідкою від 21.10.2019 № 185568007 (а.с.19, 21).
		Вважаючи бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо невжиття передбачених заходів, спрямованих на списання безнадійного податкового боргу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюю такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
		Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
		Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
		Під терміном «безнадійний», згідно з п. 101.2 ст. 101 ПК України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
		Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 ПК України.
		Так, відповідно до підпункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
		Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
		Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577).
		Відповідно до підпункту 2.1 Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 гл. 9 розд. II Кодексу; 4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
		Згідно з приписами пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
		Відповідно до пункту 4.1-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 п. 2.1 розділу II цього Порядку (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог п. 4.2 цього розділу.
		Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
		Отже, вказаними нормами Порядку № 577 чітко визначено, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
		Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано документи визначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, які підтверджують, що борг вважається безнадійним, суд зазначає наступне.
		Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №0240/2269/18-а.
		Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
		З матеріалів справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0001831306 від 10.05.2016 позивачем не оскаржувалось.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що станом на час звернення позивача з даним позовом несплачене податкове зобов`язання набуло статусу безнадійного податкового боргу, тому вказаний податковий борг позивача за спливом строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, мав бути визнаний безнадійним та списаним відповідно до вимог статті 101 ПК України та згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків.
		Таким чином, суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги позивача стосовно визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві щодо невизнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та щодо не проведення його списання.
		Відповідно, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх порушених прав, а отже і з заявленою вимогою зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти рішення про визнання податкового боргу ОСОБА_1 за податком з доходів фізичних осіб на суму 124207,00 грн. з яких за податковими зобов`язаннями в сумі 99229,70 грн., за штрафними фінансовими санкціями у сумі 24997,43 грн. безнадійним та списати його.
		При цьому суд зазначає, що зобов`язати контролюючий орган прийняти вказане рішення є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Суд враховує, що чинним законодавством покладено на податковий орган обов`язок щодо прийняття рішення з приводу визнання боргу безнадійним та його списання. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення з приводу безнадійного боргу та його списання, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про визнання боргу безнадійним та списання.
		Що стосується позовних вимог в частині оскарження дій відповідача щодо опису нерухомого майна позивача у податкову заставу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
		З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).
		Абзацом 3 пункту 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
		Згідно з пунктом 91.1 статі 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого.
		Таким чином, умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу та призначення такому платнику податків податкового керуючого є наявність у такого платника податків податкового боргу.
		Встановивши протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу ОСОБА_2 , суд знаходить підстави для визнання протиправними дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо опису нерухомого майна позивача у податкову заставу, зареєстровану 22.07.2019 №32506480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із внесенням обтяжень нерухомого майна житлового будинку: загальна площа 212,50 м. кв., житлова площа 81,1 м. кв., форма власності приватна, частка власності 38/100, адреса: АДРЕСА_1 , та як наслідок вважає за належне зобов`язати Головного управління ДПС у м. Києві звільнити з податкової застави, зареєстрованої 22.07.2019 №32506480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно житлового будинку: загальна площа 212,50 м. кв., житлова площа 81,1 м. кв., форма власності приватна, частка власності 38/100, адреса: АДРЕСА_1.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Суд зазначає, що згідно з статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у сумі 2778,90 грн., що підтверджується квитанцією від 23.10.2019 №49 (а.с. 5).
		Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.
		Судом також встановлено, що позивачем були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., а саме: (1) збір доказів; (2) аналіз законодавства та визначення правових підстав позову; (3) складання, підготовка до подання, виготовлення копій адміністративного позову; (4) надання усних консультацій клієнту, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 21.10.2019 № 17/19, протоколом про погодження гонорару від 21.10.2019 № 1, актом про прийняття-передання наданих послуг №1 віл 11.11.2019, квитанцією до прибуткового касового ордера від 11.11.2019 № 17/19.1 (а.с.44-47, 48, 49, 50).
		Доказів понесення позивачем інших витрат пов`язаних із розглядом справи матеріали справи не містять.
		Суд визнає вказані витрати пропорційними складності справи та характеру вчинених адвокатом дій, направлених на захист порушених прав.
		Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо невизнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та щодо не проведення його списання.
		Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, 04116, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ) прийняти рішення про визнання податкового боргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за податком з доходів фізичних осіб на суму 124207,00 грн. з яких за податковими зобов`язаннями в сумі 99229,70 грн., за штрафними фінансовими санкціями у сумі 24997,43 грн. безнадійним та списати його.
		Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, 04116, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ) щодо опису нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) у податкову заставу, зареєстровану 22.07.2019 №32506480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із внесенням обтяжень нерухомого майна житлового будинку: загальна площа 212,50 м. кв., житлова площа 81,1 м. кв., форма власності приватна, частка власності 38/100, адреса: АДРЕСА_1.
		Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, 04116, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ) звільнити з податкової застави, зареєстрованої 22.07.2019 №32506480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), а саме житловий будинок: загальна площа 212,50 м. кв., житлова площа 81,1 м. кв., форма власності приватна, частка власності 38/100, адреса: АДРЕСА_1 .
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, 04116, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ) судовий збір у розмірі 2778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 90 копійок.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, 04116, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ) витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 копійок.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Т.П. Балась

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...