Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/5225/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2020. Зареєстровано: 12.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/26846/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №686/5225/17
		адміністративне провадження №К/9901/26846/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Мартинюк Н.М.,
		суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції 
		на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (головуючий суддя Франовська К.С., судді Кузьменко Л.В., Совгира Д.І.)
		у справі №686/5225/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Міхалкова Євгена Михайловича, Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції
		про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
		 
		І. Історія справи
		У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Міхалкова Євгена Михайловича (далі - «Інспектор Міхалков Є.М.») з позовом, в якому просив: 
		 
		- визнати незаконною та скасувати постанову від 21 лютого 2017 року серії АР №923206 про накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП») у розмірі 425 грн; 
		 
		- закрити провадження в адміністративній справі відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; 
		 
		- визнати дії Інспектора Міхалкова Є.М. неправомірними. 
		 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протокольною ухвалою від 14 квітня 2017 року залучив до участі у справі як співвідповідача Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому (далі - «Управління») (а.с. 14).
		 
		Постановою від 14 квітня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області позовні вимоги задовольнив частково: оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення скасував, а справу надіслав на новий розгляд. В решті позовних вимог відмовив.
		 
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2017 року вказану постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою постанову від 21 лютого 2017 року серії АР №923206, винесену Інспектором Міхалковим Є.М., визнав незаконною та скасував, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрив. У решті позовних вимог відмовив. 
		 
		Верховний Суд постановою від 21 грудня 2018 року скасував вказані постанови судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
		 
		За результатами нового розгляду вказаний суд прийняв рішення від 25 червня 2019 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.
		 
		Зазначене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні за відсутності всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені, однак у засідання не з`явилися.
		 
		Повне судове рішення, як зазначено у ньому, було складено 25 червня 2019 року, тобто у день його прийняття. Скаржник вказав, що судом першої інстанції копію рішення від 25 червня 2019 року було направлено Управлінню 17 липня 2019 року і отримано ним 19 липня 2019 року, що підтверджується копією супровідного листа суду. 
		 
		Водночас, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено 8 липня 2019 року.
		 
		Управління оскаржило рішення від 25 червня 2019 року в апеляційному порядку. В своїй скарзі просило поновити строк на апеляційне оскарження, вказавши, що повний текст оскаржуваного рішення Управління отримало 19 липня 2019 року, тоді як апеляційна скарга надійшла до суду 29 липня 2019 року, тобто в десятиденний строк з моменту отримання копії рішення від 25 червня 2019 року.
		 
		Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 6 серпня 2019 року апеляційну скаргу Управління залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строку суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Водночас вказав, що приписи статті 295 КАС України порядок і строки апеляційного оскарження у правах цієї категорії не регулюють.
		 
		В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати додаткові пояснення та обґрунтування щодо причин та обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року.
		 
		Як зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання цієї ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій послався на те, що його не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції. Однак апеляційний суд встановив, що ці доводи не відповідають обставинам справи, оскільки в її матеріалах наявна розписка (а.с.79) з відміткою про особисте вручення представнику відповідача повістки на 25 червня 2019 року. Разом з тим, суд зробив висновок, що скаржник не зазначив поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		 
		З огляду на це, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 серпня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
		 
		У касаційній скарзі Управління просить скасувати вказану ухвалу й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції від 25 червня 2019 року не було вручено йому у день його проголошення, а отримано Управлінням лише 19 липня 2019 року, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого статтею 298 КАС України. Також скаржник вказує, що не був повідомлений про розгляд справи, призначений на 25 червня 2019 року. 
		 
		Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали. 
		 
		Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
		 
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		 
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		 
		За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		 
		Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		 
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
		 
		Верховний Суд вказує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.
		 
		Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
		 
		Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		 
		Натомість, копія рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року була надіслана на адресу Управління лише 17 липня 2019 року як випливає з копії супровідного листа №35762/686/5225/19, тобто через 22 дні з дня проголошення цього рішення. В Єдиному державному реєстрі судових рішень вказане рішення було оприлюднене тільки 8 липня 2019 року. 
		 
		Тобто, за вказаних обставин, скаржник був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду першої інстанції від 25 червня 2019 року.
		 
		Відповідно до статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
		 
		За частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		 
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		 
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		Управління отримало рішення суду першої інстанції 19 липня 2019 року. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції надійшла до апеляційного суду 29 липня 2019 року, тобто в межах тридцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 295 КАС України, та в межах десятиденного строку з моменту отримання копії судового рішення (стаття 286 КАС України). 
		 
		Викладене не було враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		 
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
		 
		Апеляційний суд в цій справі не надав жодної оцінки поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, на які вказував скаржник в апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження. 
		 
		Дійсно, стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у цій категорії справ і є спеціальною нормою у порівнянні зі статтею 295 КАС України, зокрема, передбачає скорочений строк оскарження - десять днів та інакший початок перебігу строку на оскарження - з моменту проголошення судового рішення. Проте, стаття 286 КАС України не містить заборони на поновлення строків апеляційного оскарження, як у деяких інших категоріях термінових адміністративних справ.
		 
		Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року в справі № 686/5610/19 та від 31 липня 2019 року в справі №185/10469/18.
		 
		Вичерпний перелік категорій справ, де строки не поновлюються, встановлений у статті 270 КАС України, до яких ця справа не відноситься.
		 
		Окрім того, стаття 271 КАС України передбачає, що у справах за статтею 286 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення та копії цих рішень невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		 
		Проте, в порушення цієї норми судом першої інстанції надіслав копії рішення від 25 червня 2019 року сторонам лише 17 липня 2019 року.
		 
		Відтак, у справах, які є терміновими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
		 
		Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі №212/2354/18.
		 
		Тому в цій категорії справ можливе застосування частини другої статті 295 КАС України (за наявності для того відповідних підстав), яка не суперечить нормам частини четвертої статті 286 КАС України. До того ж, скаржник просив про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі із зазначенням причин пропуску строку, які він вважає поважними.
		 
		За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		 
		Разом з тим, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що він не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції 25 червня 2019 року, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, на що вірно вказав суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі. 
		 
		За таких обставин та правового регулювання, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		 
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції задовольнити.
		 
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №686/5225/17 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		……………………………
		 
		…………………………….
		 
		…………………………….
		Н.М.          Мартинюк
		А.В.          Жук
		Ж.М.          Мельник-Томенко,
		Судді          Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...