Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2030/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2020. Зареєстровано: 12.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2020
Номер судового провадження: 3725 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"04" лютого 2020 р.                                                                          Справа №905/2030/19  
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя             Бородіна Л.І., суддя  Лакіза В.В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
		представників учасників провадження у справі про банкрутство:
		апелянта - Пасацька В.В. на підставі довіреності №422 від 26.12.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6749/10 від 14.06.2018,
		ініціюючого кредитора - Парсентьєв І.В. на підставі ордеру серії АА №1010336 від 15.11.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3349 від 29.05.2008,
		боржника - Ципляк П.С. на підставі ордеру серії КВ №760412 від 16.04.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №4760 від 26.10.2016,
		АТ "Райффайзен Банк Аваль", який звернувся із заявою про приєднання до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" -  Семеняк В.В. на підставі довіреності №330/19 від 15.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8369/10 від 08.10.2019,
		розпорядник майна - арбітражний керуючий Бершадський С.М., посвідчення №562 від 01.04.2013,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ, (вх.№3725 Д/2) та заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, про приєднання до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вх.№139) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Чорненькою І.К., час проголошення ухвали - 12:06год., дата складання повного тексту ухвали - 21.11.2019, у справі №905/2030/19 
		за заявою Приватного підприємства "Маріната", м. Дніпро,
		до Приватного акціонерного товариства "Геркулес", м. Краматорськ,
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		До Господарського суду Донецької області надійшла заява Приватного підприємства "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес".
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2019 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес"; проведення підготовчого засідання призначено на 18.11.2019; запропоновано арбітражним керуючим: Ракущинець Андрію Андрашовичу, Бершадському Сергію Миколайовичу, Головко Олексію Ігоровичу протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство надати господарському суду заяву про згоду (за наявністю) на участь у даній справі.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес"; визнано грошові вимоги Приватного підприємства "Маріната" в сумі                3 420 000, 00грн та 19 210, 00грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Геркулес" строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича; встановлено оплату послуг розпорядника майна Бершадському Сергію Миколайовичу у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, авансованих кредитором  на депозитний рахунок господарського суду; постановлено вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчуження основні засоби та предмети застави; постановлено розпоряднику майна Бершадському С.М. до 03.01.2020 надати відомості про результати розгляду вимог кредиторів; встановлено дату попереднього засідання суду на 29.01.2020 об  11:00год.; постановлено розпоряднику майна Бершадському С.М. до 03.01.2020 провести інвентаризацію майна боржника, а Приватному акціонерному товариству "Геркулес" - аудит фінансово-господарської діяльності за рахунок ініціюючого кредитора - Приватного підприємства "Маріната".
		Ухвала місцевого господарського суду від 18.11.2019 мотивована тим, що сума заборгованості боржника перед ПП "Маріната" за договором №ФП/09-04 від 09.04.2015 становить 3 420 000, 00грн, строк виконання якої настав, а наведені боржником обставини підтверджують його неспроможність виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість перед заявником.
		Розглянувши заяви арбітражних керуючих Бершадського С.М., Головко О.І. та Атаманенко С.В., місцевий господарський суд дійшов висновку призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Геркулес" арбітражного керуючого, визначеного шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору, який був першим визначений шляхом автоматизованого відбору, а саме, арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича. Оскільки відомості щодо розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника матеріали справи не містять, суд встановив оплату послуг арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 18.11.2019, Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство відмовити.
		В обґрунтування права звернення з апеляційною скаргою, АТ "Банк Кредит Дніпро" зазначає, що 19.06.2013 між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПП "Український продукт" був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ. В якості забезпечення зобов'язань за вказаним генеральним договором між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПрАТ "Геркулес" був укладений договір застави №190613-ЗТО від 19.06.2013, відповідно до якого заставодавець передав заставодержателю в заставу товари в обороті: сировину та допоміжні матеріали, що описані та ідентифіковані відповідно до додатку №1 до цього договору.
		На підтвердження зазначеного апелянтом додано до апеляційної скарги копії генерального договору на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013, укладеного із ПП "Український продукт"; договору застави №190613-ЗТО від 19.06.2013, укладеного із ПрАТ "Геркулес"; договору №261213 від 26.12.2013 про зміну договору застави №190613-ЗТО від 19.06.2013 щодо переліку заставного майна.
		Свої вимоги апеляційної скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" обґрунтовує тим, що договір  про надання фінансової поворотної допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015 мав бути виконаний до 31.12.2018, таким чином, вважає, що копія платіжного доручення №139 від 09.04.2019, про яке йдеться в оскаржуваній ухвалі, не підтверджує сплату ПрАТ "Геркулес" фінансової допомоги за цим договором, оскільки кошти були перераховані вже після закінчення дії договору.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19; встановлено учасникам справи строк до 03.01.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 03.01.2020 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 14.01.2020 о 14:15год.
		03.01.2020 від боржника до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№38), зазначає, що господарська діяльність ПрАТ "Геркулес" майже повністю припинилась з 2014 року у зв'язку зі складною суспільно-політичною ситуацією на Сході України; також вказує, що вартості майна ПрАТ "Геркулес" недостатньо для покриття кредиторської заборгованості. Просить розглянути апеляційну скаргу з урахуванням викладених у відзиві доводів.
		09.01.2020 (02.01.2020 подано до підприємства поштового зв'язку) від ініціюючого кредитора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№113), в якому ПП "Маріната" заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, вважає її належним чином не обґрунтованою.
		Як вказує ініціюючий кредитор, на виконання договору №ФП/09-04 від 09.04.2015 ПП "Маріната" було перераховано на користь ПрАТ "Геркулес" поворотну фінансову допомогу у розмірі 3 420 000, 00грн, що підтверджується платіжним дорученням №139 від 09.04.2015; на час звернення ПП "Маріната" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в Єдиному реєстрі боржників були наявні 6 відкритих виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів та звернень стягнення на майно боржника, станом на 15 листопада 2019 року  таких проваджень вже 9; також кредитор вказує, що боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначає про відсутність заперечень щодо вимог заявника. 
		Крім того, від ініціюючого кредитора надійшла заява про закриття апеляційного провадження (вх.№126 від 09.01.2019 (02.01.2020 подано до підприємства поштового зв'язку)); на думку заявника, апеляційне провадження у справі №905/2030/19 за апеляційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" підлягає закриттю через недоведеність апелянтом вирішення Господарським судом Донецької області в оскаржуваній ухвалі від 18.11.2019 питання про права та обов'язки  АТ "Банк Кредит Дніпро".
		09.01.2020 від АТ "Райффайзен Банк Аваль" до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява (вх.№139) про приєднання до апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19.
		В обґрунтування права звернення із заявою про приєднання до апеляційної  скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19 заявник вказує, що 21.11.2013 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль") (надалі - Банк) та Приватним акціонерним товариством "Геркулес", Приватним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" і Приватним підприємством "Украинский продукт" був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434.
		В рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" укладені кредитні договори №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 із змінами і доповненнями та №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013 із змінами і доповненнями.
		Також в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" був укладений кредитний договір №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013 із змінами та доповненнями; а також був укладений між Банком та Приватним підприємством "Украинский продукт" кредитний договір №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014.
		Як вказує Банк, станом на 18.11.2019, з урахуванням гривневого еквіваленту заборгованості за тілом кредиту та процентами, що обліковуються у дол. США, за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог - 13.12.2019, заборгованість позичальників за вказаними кредитними договорами складає 586 978 518, 62грн.
		В забезпечення зобов'язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" був укладений іпотечний договір №12/01-03-3/1236 від 25.12.2013, відповідно до умов якого, останній передав Банку в іпотеку нерухоме майно (у заяві конкретизовано, яке саме).
		Крім того, між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" був укладений договір застави основних засобів №12/01-03-3/1073 від 10.12.2013, відповідно до умов якого, вартість предмета застави на момент укладення договору становить 4 024 933, 27грн. 
		Також в забезпечення зобов'язання за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" був укладений договір застави №12/01-03-3/1074 від 10.12.2013, загальна вартість якого складає 40 000 000, 46грн.
		Як вказує заявник, ухвала Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 про порушення провадження у справі №905/2030/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес" є судовим рішенням, яке постановлено про права та інтереси АТ "Райффайзен Банк Аваль" як іпотекодержателя та заставодержателя, для якого оскаржувана ухвала відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства змінює порядок задоволення своїх вимог до боржника.
		До заяви про приєднання до апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" додана копія заяви з кредиторськими вимогами до боржника, адресована боржнику і розпоряднику майна. 
		У заяві про приєднання до апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначає, що погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності вимог ПП "Маріната" до ПрАТ "Геркулес" у зв'язку з тим, що, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, фінансова допомога була надана кредитором відповідно до платіжного доручення від 09.04.2019, що, на думку заявника, свідчить про відсутність обставин прострочення ПрАТ "Геркулес" повернення такої допомоги до 31.12.2018.
		Крім того, АТ "Райффайзен Банк Аваль" у заяві про приєднання до апеляційної скарги зазначено, що до заяви ініціюючого кредитора не було додано вимоги до боржника щодо необхідності сплати заборгованості, як і не було надано доказів вжиття кредитором заходів щодо стягнення з боржника заявленої суми боргу; також зазначає, що заявником додано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.04.2019, тоді як заява про порушення провадження у справі про банкрутство подана через півроку після складання такого акту. На думку заявника, суд  першої інстанції зробив висновок про неспроможність боржника виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість перед заявником лише на підставі тверджень заявника та боржника про "орієнтовну" суму заборгованості боржника перед іншими кредиторами, а не заявником; вважає, що наявність заборгованості ПрАТ "Геркулес" перед ПП "Маріната" в сумі 3 420 000, 00грн не може свідчити про ознаки неплатоспроможності ПрАТ "Геркулес". За таких обставин, вважає висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для відкриття провадження у даній справі про банкрутство передчасними.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 заяву                  АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19 було залишено без руху з підстави відсутності належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання заяви                     АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги.
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.01.2020 представник апелянта заявила клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на необхідність ознайомлення з матеріалами справи.
		Також представником апелянта заявлено усне клопотання про витребування доказів - банківських виписок про перебіг коштів ПрАТ "Геркулес" за 2015 рік, яке обґрунтовує необхідністю отримання відомостей щодо перерахування коштів за договором про надання фінансової поворотної допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015.
		Представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.
		Представник ініціюючого кредитора оголосив відзив на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечує; надав у судовому засіданні для огляду суду та представнику апелянта оригінал платіжного доручення №139 від 09.04.2015, а також оригінал виписки банку щодо здійснення перерахування коштів за договором про надання фінансової поворотної допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015.
		Представник боржника також оголосив відзив на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечує.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги  АТ "Банк Кредит Дніпро" до 10:45год. 04.02.2020; з огляду на те, що представником апелянта заявлено усне клопотання про витребування доказів після закінчення встановленого судом строку - лише у судовому засіданні 14.01.2020 без жодного обґрунтування причин неподання такого клопотання у встановлений судом строк, клопотання представника апелянта відхилено апеляційним господарським судом. Крім того, представником апелянта не зазначено ані банківських установ, ані номерів рахунків боржника, щодо яких апелянт мав намір отримати відомості про перерахування коштів за договором про надання фінансової поворотної допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 прийнято заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19 та призначено її до спільного розгляду з апеляційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на 04.02.2020 о 10:45год.
		21.01.2020 від АТ "Банк Кредит Дніпро" надійшло клопотання (вх.№543), в якому заявник просить суд поновити строк подання клопотання про витребування доказів і витребувати у ПП "Маріната" та долучити до матеріалів справи банківські виписки по рахунку, з якого було надано поворотну фінансову допомогу ПрАТ "Геркулес".
		Як вказує заявник, виписка з особового рахунку клієнта банку, виписка з аналітичних рахунків обліку внутрішньобанківських операцій може слугувати як документ, що підтверджує факт перерахування грошових коштів на рахунок боржника, відтак, вважає, що ПП "Маріната" мало при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес" долучити в якості доказів банківські виписки. Апелянт зазначає, що він був впевнений, що банківські виписки містяться в матеріалах справи, тому у нього не було потреби заявляти клопотання про витребування доказів. Як стало відомо представнику апелянта в судовому засіданні 14.01.2020, банківських виписок у матеріалах справи немає; у цьому ж судовому засіданні на підтвердження перерахування коштів представником ПП "Маріната" було надано суду і апелянту для огляду банківські виписки по рахунку, але долучено їх до матеріалів справи не було. В обґрунтування пропуску строку подання клопотання про витребування доказів апелянт посилається на те, що станом на дату подання апеляційної скарги Банку не було відомо про наявність чи відсутність у матеріалах справи банківських виписок; крім того, представник апелянта знаходиться в м. Києві і у зв'язку з великою завантаженістю в судових процесах, у нього була відсутня можливість раніше ознайомитись з матеріалами справи.
		30.01.2020 від ПрАТ "Геркулес" надійшов відзив на заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги (вх.№882), вважає, що доводи, викладені в заяві про приєднання до апеляційної скарги не мають братись судом до уваги, оскільки заява про приєднання до апеляційної скарги передбачає тільки згоду з мотивуванням апеляційної скарги, але не передбачає викладення нових доводів. Як вказує боржник, на початку 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" отримав виконавчі документи щодо звернення стягнення на заставне майно боржника та стягнення судових витрат, які було пред'явлено до примусового виконання, проте, у зв'язку зі знаходженням майна на непідконтрольній Уряду України території виконавчі документи були повернуті стягувачу без виконання, оскільки здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису майна ПрАТ "Геркулес" є неможливим, відтак, вважає, що відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес" не впливає на порядок задоволення вимог Банку до боржника.
		Боржник також зазначає, що позасудове врегулювання спору є необов'язковим, відтак, не має необхідності у вимозі ПП "Маріната" до боржника про сплату боргу; акт взаємних розрахунків дійсно був складений між ініціюючим кредитором та боржником у квітні 2019 року, але станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство не змінився, що підтверджується довідкою про загальну суму заборгованості станом на 01.11.2019, надану суду першої інстанції разом із відзивом. ПрАТ "Геркулес" також вказує, що станом на дату подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник не мав можливості зазначити точний розмір заборгованості, оскільки зобов'язання боржника були також в іноземній валюті. Боржник вказує, що його заборгованість перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" складає більше 13 мільйонів доларів, що підтверджується рядом судових рішень.
		03.02.2020 від розпорядника майна - арбітражного керуючого Бершадського С.М. надійшло клопотання (вх.№992) про долучення до матеріалів справи аналізу фінансового-господарського стану ПрАТ "Геркулес", відповідно до якого ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим, боржник не був взмозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі, не виявлено; встановлено наявність ознак поточної платоспроможності, критичної неплатоспроможності, відсутність ознак фіктивного банкрутства, відсутність ознак дій по доведенню до банкрутства, відсутність ознак дій з приховування банкрутства.
		О 10:47год. 04.02.2020 судове засідання продовжено; після перерви представник АТ "Райффайзен Банк Аваль" оголосив доводи заяви про приєднання до апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро". Просить оскаржувану ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство відмовити.
		Представник апелянта також підтримала вимоги апеляційної скарги.
		Представник боржника оголосив відзив на заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро"; просить апеляційну скаргу та заяву залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 18.11.2019 - без змін.
		Розпорядник майна проти доводів апеляційної скарги і заяви про приєднання до апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу та заяву залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 18.11.2019 - без змін.
		Представник ініціюючого кредитора також просить апеляційну скаргу та заяву залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 18.11.2019 - без змін.
		 
		Розглянувши клопотання ПП "Маріната" про закриття апеляційного провадження, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
		Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		У разі, якщо апеляційним господарським судом буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалися, зазначене в силу положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття апеляційного провадження.
		21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до частини 1 статті 9 якого, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Отже, у справах про банкрутство оскарження судових рішень відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
		Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпеченими кредиторами є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
		Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується учасниками справи про банкрутство, 19.06.2013 між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПП "Український продукт" було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ. В якості забезпечення зобов'язань за вказаним генеральним договором між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПрАТ "Геркулес" був укладений договір застави №190613-ЗТО від 19.06.2013, відповідно до якого заставодавець передав заставодержателю в заставу товари в обороті: сировину та допоміжні матеріали, що описані та ідентифіковані відповідно до додатку №1 до цього договору.
		На підтвердження зазначеного апелянтом додано до апеляційної скарги копії генерального договору на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013, укладеного із ПП "Український продукт"; договору застави №190613-ЗТО від 19.06.2013, укладеного із ПрАТ "Геркулес"; договору №261213 від 26.12.2013 про зміну договору застави №190613-ЗТО від 19.06.2013 щодо переліку заставного майна.
		Вирішуючи питання прийняття цих додаткових доказів, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
		Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 цього Кодексу). 
		Враховуючи, що надані апелянтом додаткові докази об'єктивно не могли бути подані суду першої інстанції, оскільки ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не брав участі в суді першої інстанції; до того ж, дослідження судом даних доказів має значення для встановлення наявності підстав у апелянта звернення до суду із апеляційною скаргою, судова колегія вважає необхідним прийняти додаткові докази і здійснює розгляд апеляційної скарги з їх урахуванням. 
		Матеріали справи не містять і учасниками справи не надано суду доказів визнання недійсними або розірвання генерального договору на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013, укладеного із ПП "Український продукт"; договору застави №190613-ЗТО від 19.06.2013, укладеного із ПрАТ "Геркулес"; договору №261213 від 26.12.2013 про зміну договору застави №190613-ЗТО від 19.06.2013 щодо переліку заставного майна.
		За змістом статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, ініційованого в загальному порядку за заявою кредитора, у справі, як правило, беруть участь три учасники - сторони (ініціюючий кредитор, боржник) та арбітражний керуючий, про права, обов`язки та інтереси яких прямо зазначається як в мотивувальній частині ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і в резолютивній частині цього рішення.
		Разом з тим, Кодексом України з процедур банкрутства передбачені наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів, звернення забезпеченими кредиторами з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
		Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
		Нормами статей 589, 590 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою (заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави), а також порядок звернення стягнення на предмет застави (за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом; у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою).
		Аналогічні положення містить стаття 20 Закону України "Про заставу".
		Верховний Суд у постановах від 17.04.2018 у справі №904/6950/17 та від 27.09.2018 у справі 906/1157/17 дійшов висновку, що передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наслідки, що настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому законодавством про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство.
		А тому ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України.
		Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №910/11946/18. 
		При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що низка норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який втратив чинність у зв'язку із прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства), на які маються посилання у вказаних постановах Верховного Суду, є тотожними чи подібними до норм Кодексу України з процедур банкрутства, тому відповідно до положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України правова позиція щодо наявності у заставного кредитора права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство враховується апеляційним господарським судом.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ПП "Маріната" про те, що оскаржуваною ухвалою не вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки АТ "Банк Кредит Дніпро".
		Відтак, клопотання ПП "Маріната" про закриття апеляційного провадження задоволенню не підлягає, оскільки наведені у ньому правові підстави не відповідають положенням законодавства про банкрутство та нормам Господарського процесуального кодексу України.
		З наведених вище підстав, судова колегія відхиляє і доводи боржника про те, що  оскаржуваною ухвалою не вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки АТ "Райффайзен Банк Аваль" і не приймає в якості додаткового доказу копію постанови державного виконавця від 11.10.2019 ВП №59625438 про повернення АТ "Райффайзен Банк Аваль" виконавчого документа, оскільки такий додатковий доказ був наданий боржником в обґрунтування цих доводів.
		Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується учасниками провадження у справі про банкрутство, 21.11.2013 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль") та Приватним акціонерним товариством "Геркулес", Приватним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" та Приватним підприємством "Украинский продукт" був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434.
		В рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" укладені кредитні договори №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 із змінами і доповненнями та №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013 із змінами і доповненнями.
		В забезпечення зобов'язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" був укладений іпотечний договір №12/01-03-3/1236 від 25.12.2013, відповідно до умов якого, останній передав Банку в іпотеку нерухоме майно (у заяві конкретизовано, яке саме).
		Крім того, між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" був укладений договір застави основних засобів №12/01-03-3/1073 від 10.12.2013, відповідно до умов якого, вартість предмета застави на момент укладення договору становить 4 024 933, 27грн. 
		Також в забезпечення зобов'язання за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" був укладений договір застави №12/01-03-3/1074 від 10.12.2013, загальна вартість якого складає 40 000 000,46грн.
		Суд апеляційної інстанції приймає надану АТ "Райффайзен Банк Аваль" заяву із кредиторськими вимогами до боржника як додатковий доказ, оскільки такий доказ об'єктивно не міг бути поданий суду першої інстанції, оскільки АТ "Райффайзен Банк Аваль" не брав участі в суді першої інстанції; до того ж, дослідження судом даних доказів має значення для встановлення наявності підстав у заявника звернення із заявою про приєднання до апеляційної скарги. 
		Відтак, апеляційна скарга АТ "Банк Кредит Дніпро" та заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" підлягають розгляду апеляційним господарським судом.
		Щодо наданого розпорядником майна додаткового доказу - аналізу фінансового-господарського стану ПрАТ "Геркулес", судова колегія зазначає, що цей аналіз був здійснений вже після постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у даній справі, а саме, у січні 2019 року, у той час, як суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали суду першої інстанції на момент її постановлення судом.
		У клопотанні про долучення вказаного аналізу до матеріалів справи, розпорядник майна посилається на статтю 44 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, зокрема обов'язок розпорядника майна проводити аналіз фінансово-господарського стану боржника.
		Тобто, фактично розпорядник майна вже розпочав виконання введеної оскаржуваною ухвалою процедури розпорядження майном боржника, про що надав суду відповідний аналіз. 
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає можливим долучити наданий розпорядником майна аналіз фінансового-господарського стану ПрАТ "Геркулес", однак, здійснює перегляд ухвали суду першої інстанції на момент її постановлення судом.
		 
		Розглянувши клопотання апелянта про витребування доказів - банківських виписок по рахунку, з якого було надано поворотну фінансову допомогу ПрАТ "Геркулес", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, тобто, у даному випадку разом з апеляційною скаргою.
		Однак, апелянтом до апеляційної скарги таке клопотання подано не було.
		Згідно з положеннями статті 81 Господарського процесуального кодексу України, якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
		В обґрунтування пропуску строку подання клопотання про витребування доказів апелянт посилається на те, що він був впевнений, що банківські виписки містяться в матеріалах справи, тому у нього не було потреби заявляти клопотання про витребування доказів. Як стало відомо представнику апелянта в судовому засіданні 14.01.2020, банківських виписок у матеріалах справи немає; крім того, представник апелянта знаходиться в м. Києві і у зв'язку з великою завантаженістю в судових процесах, у нього була відсутня можливість раніше ознайомитись з матеріалами справи.
		Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.
		Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
		Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
		При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
		Доводи апелянта в обґрунтування пропуску строку подання клопотання про витребування доказів щодо його впевненості наявності у матеріалах справи певних документів є юридично неспроможними та ґрунтуються виключно на припущеннях апелянта стосовно наявності чи відсутності у матеріалах справи тих чи інших документів. Апелянт не був позбавлений права і можливості належним чином користуватись своїми процесуальними правами і ознайомитись з матеріалами справи хоча б протягом встановленого судом строку подання заяв і клопотань.
		А доводи апелянта щодо перебування його представника у місті Києві і великою завантаженістю не є належним обґрунтуванням неможливості подання клопотання у встановлений господарським процесуальним законодавством строк з причин, що об'єктивно не залежали від волі апелянта, тим паче як юридичної особи, яка не позбавлена права і можливості забезпечити участь у справі іншого свого представника для належного користування своїми процесуальними правами. 
		З огляду на викладене, судова колегія не визнає наведені апелянтом підстави для поновлення строку подання клопотання про витребування доказів поважними і відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання клопотання про витребування доказів.
		Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
		1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
		2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
		3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
		4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
		5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
		Як вказує заявник, виписка з особового рахунку клієнта банку, виписка з аналітичних рахунків обліку внутрішньобанківських операцій може слугувати як документ, що підтверджує факт перерахування грошових коштів на рахунок боржника, відтак, вважає, що ПП "Маріната" мало при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес" долучити в якості доказів банківські виписки.
		Судова колегія зазначає, що, по-перше, Кодекс України з процедур банкрутства (стаття 34) не передбачає обов'язку додавати до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство банківські виписки в якості доказу наявності заборгованості боржника, відтак, сумнівними є доводи апелянта як щодо того, що ПП "Маріната" мало при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес" долучити в якості доказів банківські виписки, так і щодо  впевненості апелянта про наявність цих банківських виписок у матеріалах справи. По-друге, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.01.2020 представник ініціюючого кредитора надав суду і представнику апелянту для огляду оригінал платіжного доручення №139 від 09.04.2015, а також оригінал виписки банківської установи щодо здійснення перерахування коштів за договором про надання фінансової поворотної допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015; копія платіжного доручення №139 від 09.04.2015, яке у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним бухгалтерським документом, що містить відомості про господарську операцію, наявна у матеріалах справи. Які обставини додатково має підтвердити виписка з особового рахунку ПП "Маріната", виписка з аналітичних рахунків обліку внутрішньобанківських операцій на підтвердження факту перерахування грошових коштів на рахунок боржника, заявник суду не наводить.
		При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що в силу положень Кодексу України з процедур банкрутства саме кредитор звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство має додати до заяви передбачені цим Кодексом докази в обґрунтування своїх доводів, а суд відповідно до вимог статті 39 перевірити обґрунтованість вимог заявника, а також з'ясувати підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство; за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє апелянту у задоволенні клопотання про витребування доказів як такому, що подане з порушенням встановленого статтею 81 Господарського процесуального кодексу України порядку, і переглядає оскаржувану ухвалу про відкриття провадження у справі за наявними у матеріалах справи доказами.   
		Враховуючи викладене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, а учасники судового процесу висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги і заяви про приєднання до неї, з огляду на встановлені статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду у межах справи про банкрутство, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, а також з урахуванням положень статті 265 цього Кодексу, яка передбачає можливість учасників справи приєднатись до апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга та заява про приєднання задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
		 
		Як встановлено місцевим господарським судом, згідно відомостей заяви               ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство, у боржника - ПрАТ "Геркулес" наявні грошові зобов'язання за договором безготівкової фінансової допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод) у розмірі 3 420 000, 00грн, строк виконання яких настав 31.12.2018.
		Судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2015 між Приватним підприємством "Маріната" та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" укладений договір №ФП/09-04 від 09.04.2015, відповідно до пункту 1.2 якого, поворотна фінансова допомога надається ПрАТ "Геркулес" на поворотній основі, плата за її надання не стягується.
		Безготівкова поворотна фінансова допомога підлягає поверненню шляхом перерахування на поточний рахунок ПП "Маріната", вказаний у цьому договорі, у строк до 31.12.2018 (пункт 2.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №3 від 29.12.2017).
		Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту перерахування грошових коштів ПП "Маріната" Приватному акціонерному товариству "Геркулес".
		Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.2 цього договору та закінчується в момент повного виконання сторонами його умов (пункт 5.3 договору).
		Згідно матеріалів справи, на виконання договору №ФП/09-04 від 09.04.2015         ПП "Маріната" перераховано на користь ПрАТ "Геркулес" поворотну фінансову допомогу у розмірі 3 420 000, 00грн, що підтверджується платіжним дорученням №139 від 09.04.2019.
		Як зазначає заявник, ПрАТ "Геркулес" грошові зобов'язання перед                         ПП "Маріната" за договором №ФП/09-04 від 09.04.2015 у встановлений договором строк не виконані, грошові кошти у розмірі 3 420 000, 00грн не повернуті. 
		Станом на 18.11.2019 доказів сплати заборгованості за договором №ФП/09-04 від 09.04.2015 у розмірі 3 420 000, 00грн перед ПП "Маріната", боржником суду не надано.
		Відповідно до відзиву боржника на заяву ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник підтверджує наявність правовідносин з ПП "Маріната" та прострочену заборгованість в розмірі                            3 420 000, 00грн за договором №ФП/09-04 від 09.04.2015 та зазначає про відсутність заперечень щодо вимог заявника.
		Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги заявника ПП "Маріната" до боржника - ПрАТ "Геркулес" у розмірі           3 420 000, 00грн обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають визнанню.
		Крім того, ПП "Маріната" за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес", сплачено судовий збір у розмірі                       19 210, 00грн (квитанція №23422093 від 25.10.2019), який також підлягає визнанню.
		Судом першої інстанції також встановлено, що згідно з відзивом боржника на заяву ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство та доданих до нього відомостей вбачається:
		-          розмір заборгованості ПрАТ "Геркулес" як основного боржника орієнтовано становить 616 031 508, 00грн; розмір заборгованості ПрАТ "Геркулес" як поручителя орієнтовано становить 329 174 975, 26грн; загальний поточний розмір заборгованості  становить 945 206 483, 26грн;
		-          згідно переліку майна боржника, на балансі ПрАТ "Геркулес" обліковується майно (додаток №3 до відзиву), загальна вартість якого складає 430 545 095, 00грн. 
		При цьому, боржник зазначає, що переважна частина даного майна розташована на тимчасово непідконтрольній Уряду України території, не використовується в господарській діяльності ПрАТ "Геркулес" та деякі об'єкти можуть не існувати в натурі.
		Боржником не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження спроможності виконати своїх зобов'язань, строк яких настав, та погасити заборгованість перед заявником - ПП "Маріната".
		Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи, на думку місцевого господарського суду, підтверджують обґрунтованість вимог заявника та наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес" відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Апеляційним господарським судом встановлено, що до заяви ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником додана копія платіжного доручення №139 від 09.04.2015, відповідно до якого ПП "Маріната" перераховано         3 420 000, 00грн фінансової тимчасової поворотної допомоги згідно договору ФП/09-04 від 09.04.2015.
		Суд апеляційної інстанції розцінює зазначення місцевим господарським судом в описовій частині оскаржуваної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, що виконання договору №ФП/09-04 від 09.04.2015 ПП "Маріната" шляхом перерахування на користь ПрАТ "Геркулес" поворотної фінансової допомоги у розмірі 3 420 000, 00грн підтверджується платіжним дорученням №139 від 09.04.2019 виключно як описку, оскільки договір був укладений 09.04.2015, про що вірно зазначено судом першої інстанції; до заяви кредитором додано копію платіжного доручення №139 саме від 09.04.2015. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.01.2020 судом і представником апелянта були оглянуті оригінали платіжного доручення №139 від 09.04.2015 і виписки банківської установи щодо здійснення перерахування коштів за договором про надання фінансової поворотної допомоги №ФП/09-04 від 09.04.2015.
		У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство і відзиві на неї ініціюючий кредитор і боржник відповідно посилаються на платіжне доручення №139 від 09.04.2015; доказів іншого матеріали справи не містять.
		Крім того, стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Матеріали справи не містять доказів визнання договору №ФП/09-04 від 09.04.2015 недійсним.
		При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що і в апеляційній скарзі апелянт посилається виключно на оскаржувану ухвалу; представник апелянта у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.01.2020 вказував, що не знайомився з матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що договір про надання фінансової допомоги мав бути виконаний 31.12.2018, а перерахування коштів відбулось  платіжним дорученням №139 від 09.04.2019 (дата платіжного доручення зазначена місцевим господарським судом помилково), відтак, апелянт зробив висновок, що кошти були перераховані вже після закінчення строку дії договору.
		Однак, як вказано вище, зазначення судом першої інстанції дати платіжного доручення 09.04.2019 (замість вірної 09.04.2015) є опискою, яка не вплинула на вірність висновку суду першої інстанції про  обґрунтованість вимог заявника; доказів іншого матеріали справи не містять.
		До заяви ПП "Маріната" також додана копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2019 між ПП "Маріната" та ПрАТ "Геркулес" за підписами керівників підприємств, підписи скріплено печатками, про наявність заборгованості ПрАТ "Геркулес" перед ПП "Маріната" у розмірі 3 420 000, 00грн.
		Із матеріалів справи не вбачається спору між ініціюючим кредитором і боржником щодо наявності у останнього заборгованості у вказаному розмірі; боржник як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не заперечував щодо наявності цієї заборгованості.
		Також до заяви ПП "Маріната" додані копії численних судових рішень про стягнення заборгованості з боржника, у тому числі і солідарно, на користь ПАТ Акціонерного банку "Південний", АТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".
		Крім того, додана інформація з Єдиного реєстру боржників, відповідно до якої, стосовно ПрАТ "Геркулес" відкрито 6 виконавчих проваджень про стягнення коштів, звернення стягнення на майно, стягнення штрафів.
		Судова колегія також зазначає, що відповідно до статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства,  заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
		До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
		Заява кредитора також повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
		Досліджуючи заяву ПП "Маріната", судова колегія доходить висновку, що заява відповідає вимогам статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки містить усі відомості, які мають бути зазначені кредитором згідно із частиною 1 цієї статті, а до заяви додані усі документи, передбачені частиною другою.
		Поряд з цим, судовою колегією досліджено відзив боржника, у тому числі і на предмет його відповідності вимогам статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Так, відповідно до статті 36 цього Кодексу, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву.
		Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника зазначаються: заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників); загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що поданий боржником відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначеній нормі відповідає; у відзиві боржником підтверджено наявність правовідносин з ПП "Маріната" та заборгованість в розмірі 3 420 000, 00грн, заперечення щодо вимог заявника відсутні; вказано загальну суму орієнтовної (залежить від курсу долара до гривні) заборгованості; надано відомості про майно і рахунки боржника в установах банків, у тому числі, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; діяльність, пов'язана з державною таємницею, не ведеться.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції виходить з такого.
		Згідно з частиною 2 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі мають боржник або кредитор.
		Водночас зазначена стаття не має посилання на будь-які підстави для відкриття провадження у справі за заявою кредитора. 
		До числа кредиторів згідно зі статтею 1 цього Кодексу належать юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
		Поряд з цим, боржником вважається юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
		У спірних правовідносинах судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, наявність договірних відносин між ініціюючим кредитором і боржником, виконання ПП "Маріната" своїх зобов'язань за договором №ФП/09-04 від 09.04.2015 шляхом перерахування ПрАТ "Геркулес" грошових коштів у розмірі 3 420 000, 00грн, що підтверджується платіжним дорученням №139 від 09.04.2015, копія якого міститься у матеріалах справи, а оригінал був оглянутий судом; за умовами договору, боржник мав повернути кошти до 31.12.2018, однак, доказів повернення цих коштів матеріали справи не містять і боржник не заперечує, що кошти у передбачений договором строк і станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали повернуті боржником не були. 
		А самі по собі доводи апелянта, що кошти на виконання умов договору були перераховані 09.04.2019, з посиланням на помилково зазначену судом першої інстанції дату платіжного доручення, зазначених обставин не спростовують.  
		Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.    
		У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
		Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
		Однак, у спірних правовідносинах, згідно відзиву боржника, розмір заборгованості ПрАТ "Геркулес" як основного боржника орієнтовано (з урахуванням курсу долара к гривні) становить 616 031 508, 00грн; розмір заборгованості ПрАТ "Геркулес" як поручителя орієнтовано становить 329 174 975, 26грн; загальний поточний розмір заборгованості  становить 945 206 483, 26грн.
		Згідно переліку майна боржника, на балансі ПрАТ "Геркулес" обліковується майно (додаток №3 до відзиву), загальна вартість якого складає 430 545 095, 00грн. При цьому, боржник зазначає, що переважна частина даного майна розташована на тимчасово непідконтрольній Уряду України території, не використовується в господарській діяльності ПрАТ "Геркулес" та деякі об'єкти можуть не існувати в натурі. Як вказує боржник, його господарська діяльність майже повністю припинилась з 2014 року у зв'язку зі складною суспільно-політичною ситуацією на Сході України: промислові потужності розташовані в м. Донецьк, м. Горлівка, м. Луганськ, а в              м. Краматорськ наразі тільки юридична адреса, виробнича діяльність за якою не здійснюється; крім того, мали місце масове звільнення персоналу, перебої в роботі транспортних систем та інфраструктури тощо. Боржник зазначає, що протягом 2014-2019 років він намагався реструктурувати заборгованість та відновити промислову діяльність, проте, станом на сьогодні досягнути в повному обсязі мету не вдалось. 
		Боржником не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження спроможності виконати своїх зобов'язань, строк яких настав, та погасити заборгованість перед заявником - ПП "Маріната".
		Досліджуючи матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог заявника.
		Поряд з цим, судова колегія зазначає, що з огляду на норму частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, між боржником та кредитором щодо заявлених вимог має бути відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
		У даному випадку боржник підтверджує наявність заборгованості за договором №ФП/09-04 від 09.04.2015; спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, між ініціюючим кредитором і боржником відсутній.
		В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ПП "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство відмовити.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
		При цьому, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина 6 цієї статті).
		Тобто, чинний Кодекс України з процедур банкрутства передбачає виключний перелік підстав для постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.
		Апелянт в апеляційній скарзі не посилається на правову підставу, за наявності якої суду слід було відмовити у відкритті провадження у справі.
		Із матеріалів справи не вбачається ані наявності спору про право між ініціюючим кредитором і боржником, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, ані обставин задоволення  боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду вимог кредитора. 
		Відтак, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Геркулес" відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; апелянтом іншого не доведено.
		 
		Щодо доводів боржника, що доводи, викладені в заяві про приєднання до апеляційної скарги не мають братись судом до уваги, судова колегія зазначає таке.
		Відповідно до статті 265 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
		Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що приєднання до апеляційної скарги - це прояв правової позиції особи, яка бере участь у справі, чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права та обов'язки щодо підтримки повністю або частково змісту, обґрунтування та вимог апеляційної скарги, поданої апелянтом.
		Дійсно, чинне процесуальне законодавство не встановлює особливих вимог до форми і змісту заяви про приєднання до апеляційної скарги.
		Однак, сама суть подання заяви про приєднання до апеляційної скарги (а не окремої апеляційної скарги із власними доводами і вимогами) передбачає можливість погодження із доводами і вимогами вже поданої іншою особою апеляційної скарги. Отже, у заяві про приєднання до апеляційної скарги не можуть висуватись інші доводи щодо оскаржуваного судового рішення, крім тих, які вже містить апеляційна скарга, вимоги якої підтримуються.
		Поряд з цим, у заяві про приєднання до апеляційної скарги можуть міститися уточнюючі обґрунтування вже поданої апеляційної скарги, що не є тотожним із зміною чи доповненням апеляційної скарги.
		Так, у заяві про приєднання до апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" додатково зазначає, що до заяви ініціюючого кредитора не було додано вимоги до боржника щодо необхідності сплати заборгованості, як і не було надано доказів вжиття кредитором заходів щодо стягнення з боржника заявленої суми боргу; також зазначає, що заявником додано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.04.2019, тоді як заява про порушення провадження у справі про банкрутство подана через півроку після складання такого акту. На думку заявника, суд  першої інстанції зробив висновок про неспроможність боржника виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість перед заявником лише на підставі тверджень заявника та боржника про "орієнтовну" суму заборгованості боржника перед іншими кредиторами, а не заявником, а наявність заборгованості ПрАТ "Геркулес" перед ПП "Маріната" в сумі 3 420 000, 00грн не може свідчити про ознаки неплатоспроможності                  ПрАТ "Геркулес".
		Досліджуючи доводи апеляційної скарги і заяви про приєднання до неї, судова колегія зазначає, що дійсно доводи АТ "Райффайзен Банк Аваль" є відмінними від доводів апеляційної скарги і в цілому зводяться до передчасності висновків суду першої інстанції щодо неплатоспроможності боржника.
		Крім того, судова колегія зазначає, що, 
		- по-перше, зазначені доводи АТ "Райффайзен Банк Аваль" не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство у розумінні частини статті 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства; 
		по-друге, стаття 34 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає обов'язку додавати до заяви ініціюючого кредитора вимоги до боржника щодо необхідності сплати заборгованості, а також доказів вжиття кредитором заходів щодо стягнення з боржника заявленої суми боргу; те, що акт звіряння взаємних розрахунків датований 01.04.2019 в цілому не впливає на спірні правовідносини, оскільки між ініціюючим кредитором і боржником відсутній спір про право, боржником не надано до матеріалів справи доказів погашення заборгованості до постановлення оскаржуваної ухвали і наявність заборгованості боржником не спростовується; а зазначення судом про "орієнтовну" суму заборгованості боржника перед іншими кредиторами базується на наданих боржником пояснень, відповідно до яких, заборгованість має місце в іноземній валюті, відтак, залежить від курсу долара до гривні, отже, може різнитись станом на час звернення ініціюючим кредитором із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і станом на дату звернення банківськими установами із заявами про визнання кредиторських вимог у межах справи про банкрутство;
		і по-третє, установлення в подальшому судом факту відсутності ознак неплатоспроможності боржника після відкриття провадження у справі згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для закриття провадження у справі; натомість на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали апелянтом і заявником не доведено наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апелянтом і заявником не наведено суду апеляційної інстанції підстав для скасування оскаржуваної ухвали, тому апеляційна скарга та заява про приєднання до неї задоволенню не підлягають, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 18.11.2019 у справі №905/2030/19 слід залишити без змін з підстав, зазначених вище.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта; витрати АТ "Райффайзен Банк Аваль" за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги покладаються на заявника.
		Керуючись ст.ст. 254-256, 265, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про приєднання до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19 залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 12.02.2020.   
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Л.М. Здоровко
		 
		Суддя                                                                                           Л.І. Бородіна  
		 
		       Суддя                                                                                           В.В. Лакіза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...