Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 473/4262/19 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2020. Зареєстровано: 13.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2020.
Дата набрання законної сили: 13.05.2020
Результат оскарження 13.05.2020 Миколаївський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 4-с/473/4/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                    Справа № 473/4262/19 
		 
		УХВАЛА
		іменем України
		 
		"12" лютого 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В., 
		за участю секретаря судового засідання Заблоцької М.М., заявника ОСОБА_1 , 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вознесенську Миколаївськоїобласті цивільнусправу заскаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця в якій вказував, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 23 січня 2020 року визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Українська залізниця» від 29 серпня 2019 року №1746/ос, яким його звільнено з посади заступника директора філії «Центр з будівництва та ремонту колій» АТ «Українська залізниця». Цим же рішенням його поновлено на посаді з 30 серпня 2019 року. Рішення в частині поновлення заявника на посаді звернуто до негайного виконання. 
		На підставі рішення 23 січня 2020 року стягувачу було видано виконавчий лист, який 24 січня 2020 року пред`явлений ним до примусового виконання до Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ). 
		Проте 31 січня 2020 року державним виконавцем Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ) Коваль Л.І. складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки згідно п.п. 1-3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»» від 02 жовтня 2019 року №145-ІХ, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України«Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затвердженихЗаконом України«Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тобто з тієї підстави, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
		31 січня 2020 року вказане повідомлення було направлено заявнику.
		Заявник ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване повідомлення, вказуючи на те, що ним подано до виконання судове рішення немайнового характеру, на яке не поширюються вимоги Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»», а тому дії виконавця ОСОБА_2 в цій частині суперечать вимогам закону та порушують його права.
		В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою скаргу підтримав у повному обсязі.
		Державний виконавець Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ) Коваль Л.І. та представник АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явилися, хоча їм було направлено повідомлення про час та місце розгляду скарги на офіційні електронні адреси, причини неявки суду не повідомили, заяв, клопотань на адресу суду не подавали.
		Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ) Коваль Л.І. та представника АТ «Українська залізниця», оскільки матеріали справи містять достатньо інформації для її вирішення.
		Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
		Зокрема судом встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 23 січня 2020 року визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Українська залізниця» від 29 серпня 2019 року №1746/ос, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора філії «Центр з будівництва та ремонту колій» АТ «Українська залізниця». Цим же рішенням його поновлено на посаді з 30 серпня 2019 року. Рішення в частині поновлення заявника на посаді звернуто до негайного виконання. 
		На підставі рішення 23 січня 2020 року стягувачу було видано виконавчий лист, який 24 січня 2020 року пред`явлений ним до примусового виконання до Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ). 
		Проте 31 січня 2020 року державним виконавцем Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ) Коваль Л.І. складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки згідно п.п. 1-3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»» від 02 жовтня 2019 року №145-ІХ, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України«Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України«Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тобто з тієї підстави, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
		31 січня 2020 року вказане повідомлення було направлено заявнику.
		Аналізуючи доводи заявника, суд виходить з наступного.
		Згідно ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (далі  Закон) та «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції Українивід 27 грудня 2019року № 4224/5 (далі - Інструкція).
		Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, п. 2 розділу І Інструкції примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону, п. 1 розділу ІІ Інструкції виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом. 
		Згідно п.1ч.1,ч.ч.5,6Закону,п.п.1,3,5розділу ІІІІнструкції виконавецьрозпочинає примусовевиконання рішенняна підставівиконавчого документа,зазначеного устатті3Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
		Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем (п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону).
		Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбаченихчастиною четвертоюстатті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа (п. 4 розділу ІІІ Інструкції).
		Як вбачається зі змісту оскаржуваного повідомлення, повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання державний виконавець мотивував п.п. 1-3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»», а саме встановленою законом забороною вчиняти виконавчі дії відносно АТ «Українська залізниця» та, як наслідок, п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону, а саме тим, що документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
		Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» АТ «Українська залізниця» дійсно внесено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
		Згідно п. 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»» від 02 жовтня 2019 року №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно доЗакону України«Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затвердженихЗаконом України«Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
		Таким чином, зазначеним законом встановлено виключно заборону вчиняти виконавчі дії майнового характеру щодо об`єктів права державної власності, відносно яких діяла заборона на їх приватизацію.
		Водночас, виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника здійснюється в порядку розділу VІІІ Закону, який регулює питання виконання рішень немайнового характеру, а тому п. 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»» не поширюється на вказані правовідносини, що унеможливлює застосування виконавцем п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону.
		За встановлених обставин, дії державного виконавця Коваль Л.І. щодо складання повідомлення від 31 січня 2020 року про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документа без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що виконавчий документне підлягаєвиконанню органамидержавної виконавчоїслужби вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
		Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
		У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ст. 453 ЦПК України).
		За встановлених обставин, скарга ОСОБА_1 в межах його вимог підлягає задоволенню, а повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 31 січня 2020 року визнанню протиправним та скасуванню.
		Керуючись ст. ст. 258-260, 450, 451 ЦПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Скаргу ОСОБА_1 на діїдержавного виконавця  задовольнити.
		 
		Визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 31 січня 2020 року, яким ОСОБА_1 повернуто без прийняття до виконання виконавчий лист, виданий 23 січня 2020 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області на виконання рішення суду від 23 січня 2020 року у справі №473/4262/19, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора філії «Центр з будівництва та ремонту колій» АТ «Українська залізниця» з 30 серпня 2019 року. 
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. 
		 
		Суддя : О.В. Вуїв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...