Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/22398/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 12.02.2020. Зареєстровано: 13.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.02.2020
Номер судового провадження: A/855/1219/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22398/18                                                                              
		 
		УХВАЛА
		 
		  12 лютого 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Ганечко О. М., Шурка О. І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2019 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві   про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2019.
		Апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши поважні причини його пропуску та сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
		На виконання ухвали суду апелянтом надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків скарги.
		Як встановлено, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 апеляційну скаргу   повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 298 КАС України.
		У клопотанні апелянт вказує, що у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, не міг своєчасно виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору. 
		Просить суд продовжити строк для сплати судового збору, оскільки ГУ ДФС у м. Києві є бюджетною організацією та будь-які перерахування коштів з рахунків, які відкриті в органах казначейства, а також сплата судового збору, передбачає певну процедуру. ГУ ДФС у м. Києві направлено службову записку до управління фінансово-бухгалтерського забезпечення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, однак, у відповідь на дану службову записку юридичне управління ГУ ДФС у м. Києві, отримало лист ГУ ДКСУ у м. Києві від 24.01.2020 року № 07-08.10/847 відповідно до якого платежі за платіжними дорученнями за всіма рахунками, кодами класифікації видатків, крім платежів, зазначених у пункті 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 не проводяться. Таким чином, вказує, що для усунення недоліків апеляційної скарги - сплати судового збору та надання доказів такої сплати апелянту потрібний більший час.
		Дослідивши клопотання колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.
		Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо  визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Повернення вперше поданої апеляційної скарги через несплату судового збору  не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. 
		Будь-яких інших причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати належним чином оформлену апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними апелянтом не наведено. 
		Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.
		Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
		Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.
		Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
		Невиконання вимог щодо належного оформлення апеляційної скарги при її поданні, несплата судового збору, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
		Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
		Відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача, як і тривала процедура оплати чи блокування коштів, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач не обґрунтував причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
		Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
		Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та сплати судового збору.
		Станом на 12.02.2020 зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 недоліки апеляційної скарги не усунуті, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
		Причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
		Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими та не підлягає задоволенню.
		Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
		Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, -
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2019 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                       В. В. Кузьменко 
		 
		Судді:                                                                                           О. М. Ганечко
		 
		                                                                                                    О. І. Шурко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...