Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/12240/19(2-а/335/239/2019) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2020. Зареєстровано: 13.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 05.02.2020
Номер судового провадження: 852/14689/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		05 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 335/12240/19(2-а/335/239/2019)
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		головуючого   судді  Панченко О.М. (доповідач),
		суддів:                       Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,     
		 
		за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 
		          на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2019 року (суддя Гашук К.В., м. Запоріжжя) у справі № 335/12240/19
		          за позовом ОСОБА_1 
		          до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Басманова Станіслава Сергійовича
		          про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- 
		 
		встановив:
		 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому, просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 001236/01/03 від 22.10.2019 про накладення на нього штрафу у розмірі 765 грн. (а.с. 1-3).
		 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на відсутність у скаржника підстав для відмови у допуску посадових осіб Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до проведення планового заходу. Відповідно, застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій, передбачених ст. 188-5 КУпАП є обґрунтованим (а.с. 44-47).
		 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи.
		В обґрунтування апеляційної скарги скаржник заперечує проти твердження суду першої інстанції про необов`язковість надання відповідачем наказу на проведення перевірки, посилаючись на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ненадання такого наказу є підставою для недопуску посадових осіб державного нагляду (контролю) до здійснення заходу. 
		Також, скаржник вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо зазначення в плані проведення перевірок місцезнаходження суб`єкта господарювання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» як місця провадження підприємством господарської діяльності, що суперечить нормам ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». 
		Крім того, скаржник посилається на відсутність затвердженої у встановленому законом порядку уніфікованої форми акту перевірки, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є підставою для відмови суб`єктом господарювання у допуску до проведення перевірки. 
		Враховуючи викладене, скаржник вказує про наявність підстав для відмови у допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки та про відсутність підстав для застосування до нього штрафу згідно ст. 188-5 КУпАП. 
		Просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про задоволення позовних вимог (а.с. 50-55).
		 
		У судовому засіданні 05.02.2019 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.
		 
		Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання 05.02.2019 свого представника не направив, з клопотанням про відкладення судового розгляду до суду не звертався.
		З огляду на це, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто без участі представника відповідача.
		 
		Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Судом першої інстанції  встановлено та сторонами не заперечується, що 30.09.2019 за вх. №904 до АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшло повідомлення Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 26.09.2019 № 3880/11 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким підприємство повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у термін з 16 по 29 жовтня 2019 року (а.с. 6).
		Згідно з направленням Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 390 від 15.10.2019, проведення вказаної планової перевірки доручено відповідним державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області, зокрема, і державному інспектору Басманову С.С. У направленні міститься посилання на наказ Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 488 від 15.10.2019, План заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік (а.с. 10).
		16.10.2019 АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в особі заступника генерального директора - технічного директора ОСОБА_1 направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області лист, в якому повідомлено про відсутність законних підстав для проведення перевірки. Даний лист отримано державним інспектором Басмановим С.С. 16.10.2019, про що свідчить його підпис на копії листа, що наявна в матеріалах справи (а.с. 12).
		Листом від 18.10.2019 № 10/498 АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в особі заступника генерального директора - технічного директора ОСОБА_1 повідомило Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області про підстави відмови у допуску до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) (а.с. 13).
		18.10.2019 державними інспекторами складено акт про відмову у проведенні перевірки, згідно із яким ОСОБА_1 , розглянувши розпорядчі документи на проведення перевірки, прийняв рішення про відмову у проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства, а посадових осіб органу державного нагляду (контролю) всупереч вимогам ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) не допущено до проведення планової перевірки. На цьому акті наявне пояснення позивача про незгоду із актом та вказано, що підстави для відмови у допуску до перевірки викладено у листах від 16 та від 18 жовтня 2019 року, отриманих Басмановим С.С. (а.с. 11).
		18.10.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Басмановим С.С. складено протокол № 010450 щодо порушення заступником генерального директора - технічним директором АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ОСОБА_1 вимог ст. 11 Закону № 877 у вигляді недопуску державних інспекторів до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО». У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із протоколом, оскільки недопуск до перевірки був обґрунтованим (а.с. 15).
		22.10.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Басмановим С.С. винесено постанову № 001236/01/03 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 на підставі ст. 188-5 КУпАП у вигляді штрафу розміром 765 грн. (а.с. 16).
		Правомірність винесення відповідачем вказаної постанови є предметом оскарження у межах цієї адміністративної справи, при вирішенні якої колегія суддів виходить з наступного.
		 
		Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		При цьому, згідно ч. 2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 185-5 КУпАП передбачено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до змісту спірної постанови, ОСОБА_1 допущено невиконання законних розпоряджень посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, оскільки не було допущено державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».
		Таким чином, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП у зв`язку з невиконанням ним вимог ст. 11 Закону № 877.
		Відповідно до ст. 11 Закону № 877, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
		Судом першої інстанції вірно встановлено,  що скаржником визначені наступні підстави для відмови у допуску посадових осіб Державної екологічної інспекції у Запорізькій області для проведення планового заходу державного нагляду (контролю), а саме: 1) не пред`явлення наказу про здійснення цього заходу; 2) відсутність місця провадження господарської діяльності АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 20) у Плані заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік; 3) відсутність уніфікованої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, розробленої відповідно до нових методик, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.
		Разом із цим, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо не врахування вказаних аргументів, виходячи з наступного.
		Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
		Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
		Тобто, у цьому випадку мова йде не лише про документи, що передбачені частиною 5 ст. 7 Закону № 877, а про документи, які передбачені усіма частинами вказаної статті.
		Зокрема, ч. 1 ст. 7 Закону № 877 передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		Отже, з системного аналізу ч. 1 та ч. 5 ст. 7 Закону № 877 вбачається обов`язковість надання контролюючим органом наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було направлено на адресу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» повідомлення про проведення планового заходу та пред`явлено відповідне направлення на проведення перевірки.
		Водночас, сторонами не заперечується той факт, що наказу на проведення заходу контролю скаржником отримано не було.
		Отже, вимоги ч. 5 ст. 7 Закону № 877 у цьому випадку відповідачем не виконано, що згідно вказаної норми є підставою для відмови скаржником у допуску службових осіб відповідача до проведення планового заходу контролю.
		 
		Що стосується правомірності проведення заходу контролю за місцезнаходженням скаржника колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно враховано норми ст. 4 Закону № 877, згідно яких, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Плану заходів, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції України, за № 1428 зазначено АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», місцезнаходженням якого є м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, а також два його відокремлені підрозділи, що провадять діяльність за адресами: м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 1; Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ, пл. Енергетиків, буд. 1. Предмет здійснення державного нагляду (контролю) - Дотримання вимог природоохоронного законодавства. Сфера державного нагляду (контролю) - Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення і охорона природних ресурсів. Відтак, у даному випадку АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» міститься у Плані заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік.
		Разом із цим, судом першої інстанції зазначено, що доказів відсутності провадження АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» господарської діяльності за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, що виключає можливість проведення перевірки за цією адресою, матеріали цієї справи не містять.
		Проте, враховуючи норми ч. 2 ст. 77 КАС України, саме відповідач має надати докази здійснення скаржником господарської діяльності за вказаною адресою.
		Також, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що у Плані заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік після найменування АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» стоїть двокрапка, а вже далі перелік відокремлених підрозділів, які підлягають перевірці.
		У стовпчику 3 «Місце провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів» Плану зазначено місце провадження господарської діяльності - адреси саме відокремлених підрозділів АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», а не його місцезнаходження.
		Факт здійснення господарської діяльності саме за адресами: м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 1 та Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ, пл. Енергетиків, буд. 1, підтверджено також наданою скаржником відомістю про місця та засоби провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 03.07.2019.
		Разом із цим, зі змісту наданого скаржником акту на право користування землею № 2780 від 05.11.1999 р. вбачається, що земля, на якій розташовано офіс АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за адресою місцезнаходження підприємства (вул. Добролюбова, 20 у м. Запоріжжя), була надана у постійне користування саме для будівництва та функціонування адміністративної будівлі.
		З огляду на це, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що за вказаною адресою господарська діяльність, що може мати загрозу завдання шкоди навколишньому природному середовищу ним не здійснюється.
		Водночас, проведення контрольного заходу за місцем, де суб`єкт господарювання фактично не здійснює господарську діяльність, а здійснює адміністративне управління підприємством суперечить нормам ст. 4 Закону № 877.
		Що стосується посилання скаржника на відсутність уніфікованої форми акту перевірки, колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 15 ст. 4 Закону № 877, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 877, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).
		Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
		З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.
		Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
		Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
		Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
		Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
		Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
		Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 були затверджені нові Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
		Пунктом 2 вказаної постанови було визнано такою, що втратила чинність Постанову № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».
		Згідно п. 4 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду, затвердженої Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 р., органи державного нагляду зобов`язані переглядати уніфіковані форми актів у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду, або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду.
		З огляду на це, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що органи державного нагляду, у тому числі Державна екологічна інспекція України, мали переглянути уніфіковані форми актів, що розроблялися на підставі нечинної наразі Постанови № 752 та привести їх у відповідність до нових Методик.
		Разом із цим, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що посилання на розроблення уніфікованої форми акту на підставі попередньої Методики, яка втратила чинність, не доводить неможливості використання цієї уніфікованої форми акту на даний час за умови її відповідності чинним нормативно-правовим актам, зокрема і ст. 7 Закону № 877, а не затвердження нової уніфікованої форми акту само по собі не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень.
		Так, колегія суддів приймає до уваги посилання скаржника на рішення ЄСПЛ по справі «East/West Flliance Limited» проти України, у якому зазначено, що вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.
		У рішенні по справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб, зокрема:
		-          на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їх дій, мінімізують ризик помилок;
		-          державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;
		-          ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що невиконання органом державного нагляду обов`язку щодо своєчасного затвердження уніфікованої форми акту, яка відповідає вимогам законодавства, позбавляє його можливості проводити перевірки.
		Уніфікована форма акту перевірки має відповідати не лише нормам Закону № 877, як зазначено судом першої інстанції, а й враховувати критерії, встановлені чинним законодавством для визначення ступеню ризику, який має бути враховано контролюючим органом для визначення переліку питань для здійснення планового заходу, що затверджується наказом такого органу.
		Отже, застосування акту, форма якого не враховує положення Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018, порушує принцип «належного урядування» та унеможливлює проведення перевірок без затвердження нової уніфікованої форми акту.
		Статтею 10 Закону № 877 передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
		Враховуючи, що уніфікована форма акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, розроблена з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 не затверджена, скаржник мав визначені Законом № 877 підстави для недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.
		 
		З огляду на вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість твердження суду першої інстанції щодо відсутності у скаржника підстав для відмови у допуску для проведення планової перевірки АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства.
		Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
		Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2019 року у справі № 335/12240/19 - скасувати.
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову № 001236/01/03, винесену 22.10.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Басмановим С.С., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 765 грн. 00 коп.
		Провадження у справі закрити.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складений 11.02.2020.
		 
		 
		   
		Головуючий   суддя                                                                      О.М. Панченко 
		 
		                               суддя                                                                      С.М. Іванов 
		 
		                               суддя                                                                      В.Є. Чередниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...