Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.002235 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 13.02.2020. Зареєстровано: 14.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 05.02.2020
Номер судового провадження: 857/14068/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002235 пров. № 857/14068/19
		 
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Затолочного В.С.,
		суддів:Бруновської Н.В., Матковської З.М., 
		з участю секретаря судового засіданняОмеляновської Л.В.,
		представника позивачаТістик М.В.,
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.002235 за адміністративним позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Гулик А.Г. в м. Львові Львівської області 30.10.2019 року згідно з протоколом судового засідання о 16:47 год., повний текст судового рішення складено 11.11.2019), -
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі  позивач; Управління) звернулось з адміністративним позовом до управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі  відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати обов`язкові вимоги управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області за наслідками ревізії від 07.03.2019 № 04-08-08-14/1327, а саме:
		- п. 1 щодо порушення п. 2.1.3 та п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897, через неправильний розрахунок розміру орендної плати за сімнадцятьма договорами оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а також за двома договорами суборенди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), які використовувались орендарями під розміщення творчих спілок, політичних партій, а також громадських організацій;
		- п. 2 щодо укладення договору оренди від 26.12.2013 № Г-8913-13 з Львівською міською громадською організацією «Інститут політичних технологій», об`єктом оренди за яким є приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8, загальною площею 104,1 кв. м, та застосування Управлінням орендної ставки у розмірі 2% вартості майна замість орендної ставки у розмірі 6%, всупереч п. 2.1.3 та п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897;
		- п. 4 щодо непереукладання впродовж 2007-2011 років семи договорів оренди майна, укладених до набрання чинності Положенням від 07.06.2007 № 897, після спливу їх терміну, що суперечить вимогам п. 5.2.15.3 Положення від 07.06.2007 № 897 та неприведення їх умов у відповідність до нової методики, як це передбачено п. 12.2 договорів;
		- п. 5 щодо порушення п. 2.1.3, п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897, зокрема щодо неправильного розрахунку розміру орендної плати за договорами оренди нежитлових приміщень, які укладені Управлінням з фізичними особами та, які використовувались під господарські потреби;
		- п. 7 щодо використання ТОВ «Елегія» частини орендованих приміщень площею 9,8 кв. м не за цільовим призначенням, а саме для надання косметологічних послуг замість використання його під розміщення перукарні в період з 04.07.2017 по 05.03.2019.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що застосування в межах одного приміщення диференційованої ставки орендної плати є порушенням Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова (далі  Методика). Вимоги аудиторської служби про непереукладання договорів оренди в 2011-2014 роках виходять за межі ревізійного періоду. Зазначає, що відповідач не має права заявляти вимоги про усунення порушень, такі не містять визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання позивачем для усунення виявлених порушень. Також вказує, що попередніми ревізіями не встановлено жодних фактів порушення нарахування орендної плати, однак ревізією, проведеною в період з 28.01.2019 по 07.03.2019, в ході якої перевірялись ті ж самі договори оренди, такі описані як укладені з наявними порушеннями в розрахунку орендної плати в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Управління позивача № 08.08-20/1 від 07.03.2019.
		Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		В судовому засіданні представник апелянта наполягала на задоволенні апеляційної скарги.
		Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався.
		Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області відповідно до п. 6.9 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на І квартал 2019 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі  Управління) за період з 01.01.2014 по 31.12.2018, якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 07.03.2019 №08.08-20/1.
		Управління подало заперечення від 15.03.2019 № 2302-вих-1418 на акт ревізії фінансово-господарської діяльності Управління за період з 01.01.2014 по 31.12.2018.
		За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач прийняв висновок, в якому зазначив, що заперечення не приймаються.
		01.04.2019 Управління отримало від відповідача лист-вимогу від 26.03.2019 № 04-08-08-14/1327 «Щодо усунення порушень законодавства» (далі  вимога), в якій зазначено, що під час ревізії встановлено наступні порушення законодавства, які не усунуті Управлінням в період ревізії:
		1. В порушення п. 2.1.3 та п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897, через невірний розрахунок розміру орендної плати за сімнадцятьма договорами оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а також суборенди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), які використовувались орендарями під розміщення творчих спілок, політичних партій, а також громадських організацій, загальним фондом міського бюджету недоотримано надходжень в загальній сумі 1015408,5 грн. без ПДВ;
		2. Всупереч п. 2.1.3 та п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897 за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 26.12.2013 № Г-8913-13, укладеним з Львівською міською громадською організацією «Інститут політичних технологій», об`єктом оренди за яким є приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8, загальною площею 104,1 кв.м, Управлінням застосовано розмір орендної ставки 2% замість застосування орендної ставки у розмірі 6% вартості майна, внаслідок чого загальним фондом бюджету м. Львова недоотримано надходжень на суму 429359,67 грн. без ПДВ. Станом на момент завершення ревізії невідшкодований залишок складає 269553,06 грн. без ПДВ;
		3. В порушення п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897 в частині незастосування індексу інфляції за період з дати проведення незалежної оцінки до дати перегляду розміру орендної плати в угоді № Г-9779-15(Д-16) від 05.05.2016, міським бюджетом недоотримано доходів у вигляді орендної плати в сумі 86278,29 грн. з ПДВ (без ПДВ 71898,63 грн.);
		4. Внаслідок непереукладання впродовж 2007-2011 років семи договорів оренди майна, укладених до набрання чинності Положенням від 07.06.2007 № 897, після спливу їх терміну, що суперечить вимогам п. 5.2.15.3 Положення від 07.06.2007 № 897, та через неприведення їх умов у відповідність до нової методики, як це передбачено п.12.2 договорів, загальним фондом міського бюджету м. Львова в період з 01.01.2014 до моменту переукладання таких договорів (2014 - 2017 роки) недоотримано доходів на загальну суму 390862,96 грн.;
		5. В порушення п. 2.1.3, п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897 через невірний розрахунок розміру орендної плати за договорами оренди нежитлових приміщень, які укладені Управлінням з фізичними особами та які використовувались під господарські потреби, загальним фондом міського бюджету недоотримано надходжень в загальній сумі 135996,76 грн. без ПДВ;
		6. Всупереч п. 2.1.3, п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897 за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 24.05.2018 № Ф- 11182-18, укладеним з гр. ОСОБА_1 , об`єктом оренди за яким є приміщення. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 62,8 кв. м, Управлінням застосовано розмір орендної ставки 2% замість застосування орендної ставки у розмірі 6% вартості майна, внаслідок чого загальним фондом бюджету м. Львова недоотримано надходжень на суму 11324,40 грн. без ПДВ;
		7. Всупереч умов п. 7.1.1 договору від 14.12.2017 № Ш-10735-17, ТзОВ «Елегія», в період з 04.07.2017 по 05.03.2019, частина орендованих приміщень площею 9,8 кв. м використовувалась не за цільовим призначенням, а саме для надання косметологічних послуг замість використання його під розміщення перукарні, внаслідок чого загальним фондом міського бюджету недоотримано відповідних надходжень у сумі 18 513,12 грн.;
		8. В порушення п. 4.5 договорів № Г-122-2018 (П), № Г-41-2017 (П), № Г-8-2018 (П) та п. 1.16 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об`єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1273, внаслідок ненарахування орендної плати у збільшеному розмірі у разі виявлення невідповідності встановленого об`єкта погодженому проекту, загальним фондом міського бюджету у 2018 році недоотримано доходів у загальній сумі 303643,52 грн.
		На підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 16 пункту 6 та пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, підпункту 14 пункту 6 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, підпункту 14 пункту 6 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області вимагає:
		- усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.
		Позивач вважаючи пункти 1, 2, 4, 5, 7 вимоги відповідача за наслідками ревізії від 07.03.2019 № 04-08-08-14/1327 протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що органу державного фінансового контролю надані повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон України №2939-XII).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Згідно з ст. 2 Закону України № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) (п. 1 Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43; далі - Положення № 43).
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Згідно з ст. 4 Закону України № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
		Відповідно до пунктів 7, 13 ч. 1 ст. 10 Закону України № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
		Так, згідно зо пп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Частиною другою статті 15 Закону України № 2939-XII визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
		Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).
		У п. 3 Порядку № 550 містяться наступні визначення:
		фінансово-господарська діяльність об`єкта контролю - сукупність рішень, дій та операцій, які об`єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами;
		акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати; заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта;
		винні особи - це особи, які відповідно до покладених на них обов`язків та законодавства були відповідальні за фінансово-господарські операції, проведені з порушенням законодавства, та/або дії (бездіяльність) яких призвели до такого порушення.
		За змістом п.п. 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
		Відповідно до п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
		Аналізуючи вищевикладені норми, колегія суддів зазначає, що в органу державного фінансового контролю наявні повноваження щодо здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
		При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов`язковою до виконання.
		Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не підлягають примусовому стягненню шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. При цьому наявність чи відсутність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
		Тобто, в органу державного фінансового контролю є право пред`являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
		Натомість у справі, що розглядається, заявлено позовні вимоги про визнання неправомірною і скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7 вимоги від 26.03.2019 № 04-08-08-14/1327 щодо усунення виявлених порушень законодавства, внаслідок яких загальним фондом бюджету м. Львова недоотримано доходи. У вимозі вказано про факти заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.
		Позивач фактично не погоджується з висновками акта ревізії щодо розміру завданих збитків, а також вимогою про відшкодування завданих збитків.
		Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, питання щодо наявності збитків та їх розміру має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення. У зв`язку з цим звернення позивача з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги №04-08-08-14/1327 від 26.03.2019 є неналежним способом захисту порушеного права, а відтак такий позов не підлягає задоволенню.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 та від 30.07.2019 у справах №№ 826/9924/18, 0740/1005/19.
		Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.002235 без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська   З. М. Матковська  Повне судове рішення складено 13.02.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...