Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/24173/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 13.02.2020. Зареєстровано: 14.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2020
Номер судового провадження: 11-сс/991/12/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 757/24173/19-к
		Провадження №11-сс/991/12/20
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 лютого 2020 року                                     м.Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		за участю захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
		ВСТАНОВИЛА:
		Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року задоволено клопотання сторони обвинувачення та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постановлено після затримання підозрюваного і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		В обґрунтування постановленої ухвали слідчий суддя вказав на наявність обґрунтованої підозри, доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а для запобігання встановленим ризикам недостатньо обрання більш м`якого запобіжного заходу наряду з тим, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка їх подала.
		Не погоджуючисьз вказанимрішенням,захисник ОСОБА_5 ,в інтересахпідозрюваного ОСОБА_6 ,звернувся доКиївського апеляційногосуду запеляційною скаргоюна ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року матеріали провадження за вказаною апеляційною скаргою передані за підсудністю до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для розгляду скарги. 
		Захисник ОСОБА_5 вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.
		В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що слідчим суддею проігноровано надані стороною захисту докази, щодо необґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_6 , стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та не обґрунтовано, чому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків та не буде співмірним у вказаному кримінальному провадженні.
		Також на думку захисника, слідчим суддею проігноровано факт відсутності доказів про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук та необґрунтовано відмовлено стороні захисту у задоволені клопотання про зобов`язання прокурора в наданні відомостей, підтверджуючих оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук. Крім того, поза увагою слідчого судді залишився факт подачі клопотання прокурором про обрання запобіжного заходу вже за межами строків досудового розслідування.
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі із зазначених у ній підстав.
		Прокурор в судове засідання не з`явився, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
		 
		Мотиви суду.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
		Згідно ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
		Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Згідно зч.1ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюванимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобіганняспробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст.178 КПК України).
		Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вказаних вимог.
		Так, з наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись. При цьому, у судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення захисника, досліджені письмові матеріали клопотання прокурора, з`ясовані всі обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
		Відповідно до вимог ст.178 КПК України слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу в їх сукупності, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також конкретні обставини зазначеного правопорушення.
		Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що 30 травня 2018 року ОСОБА_6 належним чином в порядку ст.279 КПК України повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.255, КК України, а саме приймав участь у злочинній організації з метою вчинення тяжкого злочину у вигляді зловживання владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією, входив до складу злочинної організації, та приймав участь у скоєнні злочинів вчинюваних такою організацією.
		Так, під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_6 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, дійшов вірного висновку про наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення ОСОБА_6 інкримінуємих кримінальних правопорушень.
		Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. 
		Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказані кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
		Таким чином, посилання захисника підозрюваного на необґрунтованість підозри, в тому числі через неможливість застосування кваліфікації діянь особи за визначеними органом обвинувачення нормами, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються матеріалами судового провадження.
		Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила належне обґрунтування наявності кожного з ризиків, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі перебування особи у міжнародному розшуку, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України.
		Щодо посилань захисника про необґрунтованість висновків слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вбачається, що інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.255 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочинами, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Крім того, за приміткою ст.45 КК України злочин, передбачений ст.364 КК України, є корупційним, а отже у разі засудження особи, до неї не може бути застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом.
		Колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість злочину не є визначальною умовою, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відтак, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та правомірно дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилався прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а для запобігання встановленим ризикам недостатньо обрання більш м`якого запобіжного заходу наряду з тим, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку
		Тому суд погоджується з висновками слідчого судді, що застосування при наявності вищевказаних обставин більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків та запобігти встановленим ризикам.
		Щодо доводів захисника про відсутність доказів оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до статей 1, 19 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, органи державної влади, посадові особи якої зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав і в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом (ч.1 ст.4 КПК України).
		Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
		Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч.6 ст.193, ч.2 ст.281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 шляхом прийняття постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 .
		Таким чином, прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук є належною та достатньою обставиною для підтвердження факту саме оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст.281 КПК України та ч.6 ст.193 КПК України.
		Слідчим суддею встановлено та зазначено в ухвалі, що у зв`язку з невстановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , останнього 29 травня 2017 року прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України оголошено у розшук та 11 лютого 2019 року оголошено у міжнародний розшук.
		02 травня 2019 року зазначену постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 скеровано до Національної поліції України для виконання та здійснення міжнародного розшуку підозрюваного.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що на момент прийняття слідчим суддею оскаржуваної ухвали і на теперішній час ОСОБА_6 є оголошеним у міжнародний розшук, оскільки таке рішення, відповідно до статей 1, 19 Конституції України, статей 4, 281 КПК України, компетентна прийняти уповноважена посадова особа держави, де здійснюється кримінальне провадження щодо відповідної особи.
		Надані захисником адвокатські запити та відповіді Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва на адвокатські запити не спростовують факту оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук за вказаних підстав. 
		Твердження захисника про закінчення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні з посиланням на положення абз.2 ч.3 ст.219 КПК України як на підставу включення строку з дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею у строки передбачені цією статтею, є безпідставними з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів судового провадження, 29 травня 2017 року в кримінальному провадженні, відомості про яке 18 листопада 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003536, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.255 КК України, 06 березня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
		13 березня 2018 року матеріали досудового розслідування з вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000563, та з якого 22 березня 2018 року виділено матеріали у тому числі щодо підозрюваного ОСОБА_6 в окреме провадження, відомості про яке внесені до Реєстру за №42018000000000675.
		30 травня 2018 року у вказаному кримінальному провадженні за №42018000000000675 підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри шляхом направлення у визначеному кримінальним процесуальним законодавством порядку, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами та зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.
		Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
		Встановлення строків досудового розслідування та порядок їх розрахунку передбачено нормами ст.219 КПК України.
		За вимогами ч.3 ст.219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу,не включаєтьсяу строки,передбачені цієюстаттею. 
		В той же час, за положеннями абз.2 цієї частини строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею. Проте дана норма містить обмеження щодо її застосування лише до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (15 березня 2018 року).
		Посилання захисника підозрюваного на пропуск строків досудового розслідування обґрунтовано розрахунком таких строків у кримінальному провадженні за №42018000000000675 з урахуванням до загального строку досудового розслідування строків зупинення кримінального провадження до дня скасування постанови про зупинення слідчим суддею.
		Так, за твердженням заявника, у період з 27 березня 2018 року по 17 жовтня 2018 року постановами органу досудового розслідування тричі зупинялось кримінальне провадження (27 березня 2018 року, 15 червня 2018 року та 07 серпня 2018 року), вказані постанови в подальшому скасовані ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м.Києва про від 08 травня 2018 року, 08 серпня 2018 року та 17 жовтня 2018 року.
		Відтак, за позицією захисника ОСОБА_5 , через включення до строків досудового розслідування на підставі абз.2 ч.3 ст.219 КПК України строків зупинення кримінального провадження, відомості про яке внесені до Реєстру за №42018000000000675, до дня їх скасування ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, строк досудового розслідування на час розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу та відповідно прийняття оскаржуваного судового рішення закінчився.
		Як зазначеновище,повідомлення пропідозру ОСОБА_6 складено 29 травня 2017 року у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 листопада 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003536. В подальшому, в межах цього ж провадження особі 06 березня 2018 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а 30 травня 2018 року після виділення 13 березня 2018 року матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000563, та виділення з останнього 22 березня 2018 року в окреме провадження, відомості про яке внесені до Реєстру за №42018000000000675, підозрюваному ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №42018000000000675 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
		Відтак,за вказанихвище обставинвбачається,що зазмістом положеньглави 22КПК Україниповідомлення ОСОБА_6 від іменідержави вповноважениморганом пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень здійсненосаме вмежах кримінальногопровадження,відомості прояке 18листопада 2016року внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42016000000003536,якому узв`язку зчим положенняабз.2ч.3ст.219КПК Українищодо включеннядо строківдосудового розслідуваннястроків зупиненняпровадження доскасування постановипро зупиненняслідчим суддею, не поширюються на вказане кримінальне провадження та не підлягають застосуванню у даному випадку.
		Натомість, за вимогами ч.7 ст.217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
		Проте, вказана норма ч.7 ст.217 КПК України також не має зворотньої дії в часі та застосовується лише до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.
		Відтак, повідомлення про зміну підозри, в тому числі в межах виділених в подальшому кримінальних проваджень, відомості про які за окремим номером через їх виділення внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування після набрання чинності норм абз.2 ч.3 ст.219 КПК України, не впливають на обставини неможливості застосування положень абз.2 ч.3 ст.219 КПК України за вищевказаних підстав.
		У відповідності до частини 3 ст.219 КПК України, яка діяла до набрання чинності змін відповідно до Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею, не включається у строки, передбачені цією статтею.
		Таким чином, зазначені доводи захисника ОСОБА_5 про закінчення строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. 
		Посилання захисника на відсутність належних та допустимих доказів щодо встановлення суми збитків нанесених державному бюджету у вигляді несплати податків, в тому числі на підставі розрахунків здійснених невповноваженими особами, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду скарги не вбачається очевидної недопустимості зазначених розрахунків як доказів вчинення інкримінуємих правопорушень.
		Колегія суддів зазначає, що вчинене кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Надані із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий обсяг втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
		Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, зі з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
		Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Судді:
		 
		___________                 ___________             ___________
		ОСОБА_1                 ОСОБА_2             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...