Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/1175/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2020. Зареєстровано: 16.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 13.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/14789/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №810/1175/16
		адміністративне провадження №К/9901/14789/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року (суддя Волков А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя Шостак О.О., судді: Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару від 10 грудня 2015 року №500060006/2015/000090/2 та №50006006/2015/000091/2.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
		 
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, позов задоволено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.
		 
		Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що митну вартість імпортованого позивачем товару було ним скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах (щодо назви виробника товару), тобто непідтвердженням всіх складових митної вартості товару, та неподанням доказів проведення за нього попередньої оплати.
		 
		Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
		 
		Судами встановлено, що у грудні 2015 року Товариство здійснювало ввезення на територію України двох партій товару - риби мороженої (форелі, Oncorhynchus Mykiss), придбаної у компанії AGUAS CLARAS S.A. (Чілі) на підставі контракту від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR-CL, здійснюючи митне оформлення через Одеську митницю ДФС.
		 
		Так, з метою митного оформлення товару позивач 08 грудня 2015 року подав до митного органу електронну митну декларацію №500060006/2015/012122, в якій задекларував товар «Риба морожена форель веселкова (rainbow) б/г industrial quality, патрана, 0,9-1,8 кг; форель б/г, патрана, 1,8-2,7 кг; форель б/г, патрана, 4+ кг; (ONCORHYNCHUS MYKISS) без солі та спецій, не піддана кулінарній та термічній обробці, вагою 22500 кг, ціна товару - 61927,00 доларів США», визначивши його митну вартість за основним методом - ціною договору.
		 
		На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу документи згідно переліку, що перелічені у графі 44 МД, а саме: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 05 грудня 2015 року №40950; (2761) коносамент (Bill of Lading) від 02 листопада 2015 року №MAEU568111786; (3001) банківський платіжний документ щодо оплати вартості товару від 18 листопада 2015 року; (3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24 вересня 2015 року; (3015) висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08 грудня 2015року №002613і/15; (3021) розрахунок ціни (калькуляцію) від 24 вересня 2015 року; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 13 жовтня 2015 року №3479; (3141) пакувальний лист від 13 жовтня 2015 року; (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR-CL; (4207) договір про надання послуг митного брокера від 06 листопада 2015 року №М879/15; (5053) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 від 08 грудня 2015 року №ЕРД-00 802603; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 02 листопада 2015 року №2761; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 02 листопада 2015 року №2761; (5508) інформацію про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарного контролю від 02 листопада 2015 року №2761;(6001) міжнародний ветеринарний сертифікат від 05 жовтня 2015 року №552002; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми від 13 жовтня 2015 року №552002; (9901) інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09 грудня 2015 року №1/1-1-0-1/1/00/1/3/1.
		 
		За результатами аналізу митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником «митна вартість товару»; крім того, інспектор митної служби дійшов висновку, що документи позивача містять розбіжності, а саме: у сертифікаті походження від 13 жовтня 2015 року №552118, міжнародному ветеринарному сертифікаті від 06 жовтня 2015 року №552118, ветеринарному свідоцтві форми Ф-2 від 08 грудня 2015 року №ЕРД-00 802602 вказано, що виробником товару є компанія PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA та SALMONES CAILIN S.A., тоді як у графі 31 МД декларантом заявлено, що виробником товару є компанія AGUAS CLARAS S.A, яка також є стороною доданого до митної декларації зовнішньоекономічного контракту від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR-CL; в інвойсі від 13 жовтня 2015 року №3478 вказані умови платежу - 100% передплата, що також передбачено пунктом 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR- CL, але до митного оформлення документів про попередню оплату не надано.
		 
		З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару інспектор митного органу витребував від декларанта додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		 
		10 грудня 2015 року митний брокер (ТОВ «НАВІС ГРУП») надіслав митному органу електронне повідомлення №10-12-2 із додатково наданими документами (комерційною пропозицією AGUAS CLARAS S.A. від 24 вересня 2015 року, розрахунком витрат AGUAS CLARAS S.A. на виробництво товару від 24 вересня 2015 року на умовах CFR Одеса, платіжним документом), й повідомив, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
		 
		10 грудня 2015 року посадовою особою Митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500060006/2015/000091/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом, оскільки використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00132.
		 
		11 грудня 2015 року позивач подав до Митниці нову митну декларацію №500060006/2015/012294, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг.
		 
		Також, 08 грудня 2015 року з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до відповідача електронну митну декларацію №500060006/2015/012123, в якій задекларував товар «Риба морожена форель веселкова (rainbow) б/г industrial quality, патрана, 0,9-1,8 кг; (ONCORHYNCHUS MYKISS) без солі та спецій, не піддана кулінарній та термічній обробці, вагою 22500 кг, ціна товару - 56250,00 доларів США», визначивши митну вартість за основним методом - за ціною договору.
		 
		На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні документи: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 05 грудня 2015 року №40949; (2761) коносамент (Bill of Lading) від 03 листопада 2015 року №MAEU954818676; (3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 18 листопада 2015 року; (3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24 вересня 2015 року; (3015) висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08 грудня 2015 року №002613і/15; (3021) розрахунок ціни (калькуляцію) від 24 вересня 2015 року; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 13 жовтня 2015 року №3478; (3141) пакувальний лист від 13 жовтня 2015 року; (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR-CL; (4207) договір про надання послуг митного брокера від 06 листопада 2015 року №М879/15; (5053) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 від 08 грудня 2015 року №ЕРД-00 802602; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 03 листопада 2015 року №2761; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 03 листопада 2015 року №2761; (5508) інформацію про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарного контролю від 03 листопада 2015 року №2761; (6001) міжнародний ветеринарний сертифікат від 05 жовтня 2015 року №552118; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми від 13 жовтня 2015 року №552118; (9901) інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09 грудня 2015 року №1/1-1-0-1/1/00/1/3/2.
		 
		За результатами аналізу митним органом документів наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником «митна вартість товару», а інспектор митної служби дійшов висновку, що документи позивача містять розбіжності, враховуючи, що у сертифікаті походження від 13 жовтня 2015 року №552118, міжнародному ветеринарному сертифікаті від 06 жовтня 2015 року №552118, ветеринарному свідоцтві форми Ф-2 від 08 грудня 2015 року №ЕРД-00 802602 вказано, що виробником товару є компанія PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA, тоді як у графі 31 МД декларантом заявлено, що виробником товару є компанія AGUAS CLARAS S.A, з якою Товариством укладено зовнішньоекономічний контракт від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR-CL; разом з тим в інвойсі від 13 жовтня 2015 року №3479 вказані умови платежу - 100% передплата, що також передбачено пунктом 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 30 вересня 2015 року №2015/30-09 UKR- CL, але до митного оформлення документів про попередню оплату не надано.
		 
		З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару інспектор митного органу витребував від декларанта додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		 
		10 грудня 2015 року митний брокер (ТОВ «НАВІС ГРУП») надіслав митному органу електронне повідомлення №10-12-2 з додатково наданими документами (комерційною пропозицією AGUAS CLARAS S.A. від 24 вересня 2015 року, розрахунком витрат AGUAS CLARAS S.A. на виробництво товару від 24 вересня 2015 року на умовах CFR Одеса та платіжним дорученням), а також повідомив, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
		 
		10 грудня 2015 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500060006/2015/000090/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом, оскільки використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00133.
		 
		11 грудня 2015 року позивач подав до відповідача нову митну декларацію №500060006/2015/012293, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, а відповідач прийняв рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		 
		Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
		 
		За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		 
		Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
		 
		Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		 
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		 
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		 
		Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
		 
		Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
		 
		У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
		 
		Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
		 
		За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		 
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		 
		У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		 
		Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
		 
		Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		 
		Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		 
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		 
		В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		 
		У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		 
		Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
		 
		У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
		 
		Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
		 
		При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
		 
		Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
		 
		Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (в тому числі додатково), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
		 
		При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
		 
		Проте відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
		 
		Так, як встановлено судами та вже вказувалось в цій постанові, підставою для відмови Товариству в митному оформленні імпортованого товару Митниця визначила наявність розбіжностей щодо найменування виробника товару, зазначеного у митній декларації (AGUAS CLARAS S.A.), та сертифікаті походження і міжнародному ветеринарному сертифікаті (PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA та SALMONES CAILIN S.A.), однак наявні в матеріалах справи документи свідчать, що PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA та SALMONES CAILIN S.A. є підрозділами компанії AGUAS CLARAS S.A. і входять до холдингу AQUA CHILE.
		 
		Крім того, у графі 44 митних декларацій Товариством зазначено перелік документів, що подавались для митного оформлення, серед яких під кодом 3001 зазначено платіжні документи від 18 листопада 2015 року №81 та від 25 листопада 2015 року №84 про перерахування на користь компанії-нерезидента AGUAS CLARAS S.A. коштів у сумах 5620,00 доларів США та 61927,50 доларів США відповідно, що відповідає митній (договірній) вартості імпортованого позивачем товару та спростовує посилання відповідача про неподання до митного оформлення доказів проведення попередньої оплати за придбаний товар.
		 
		Враховуючи викладене, твердження митного органу про неможливість визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем, із застосуванням першого методу є безпідставними, а відтак висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2015 року №500060006/2015/000090/2 та №50006006/2015/000091/2 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		За змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Згідно із частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...