Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/3183/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2020. Зареєстровано: 16.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: 11-кп/813/585/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017160240003850

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/585/20
		Номер справи місцевого суду: 495/3183/18 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.01.2020 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд в складі:
		головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
		судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		за участю:
		секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,
		прокурора: ОСОБА_6 ,
		захисника: ОСОБА_7 ,
		   обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_9 та прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.08.2019 року відносно
		ОСОБА_8 , який народився 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тесси Хмельницького району Вінницької області,
		українця, громадянина України, з неповно-середньою освітою,
		не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою:
		 
		АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою 
		АДРЕСА_1 , 
		не маючого судимості в силу ст.89 КК України,
		обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12017160240003850, внесеного до ЄРДР 13.11.2017 року, 
		установив.
		Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
		 
		Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.08.2019 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні №12017160240003850, внесеного до ЄРДР 13.11.2017 року та йому призначено покарання за ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, з урахуванням вимог ст. 68 КК України  у вигляді 10 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 115 КК України  у вигляді 11 років позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у вигляді 11 років позбавлення волі. Запобіжний захід, обраний по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку у законну силу. Вирішено строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13.11.2017 року. Стягнуто с обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_11 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 340 гривень та компенсацію моральної шкоди в сумі 500 000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат, речових доказів та скасовано арешт майна.
		Згідно оскаржуваного вироку, 12.11.2017 року о 19.00 годині, ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у неприязних відносинах з сусідами ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_13 , навмисно, з метою вбивства, взявши з собою двоствольну мисливську рушницю марки ИЖ-58-МА № НОМЕР_1 , яка зберігалась в нього без відповідного дозволу, споряджену двома мисливськими патронами з дробом, підійшов до паркану приватного будинку по АДРЕСА_1 , де останні мешкають, та чуючи на подвір`ї розмови потерпілого ОСОБА_13 та перебуваючого в нього у гостях потерпілого ОСОБА_14 , які сиділи на дивані біля кухні за навішеним відрізком гідробар`єрної плівки, реалізуючи свій злочинний намір, з метою протиправного позбавлення життя іншої людини обвинувачений ОСОБА_8 , здійснив перший постріл в бік розмовників, внаслідок чого поранив потерпілого ОСОБА_14 та одразу ж умисно, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, з метою протиправного позбавлення життя іншої людини, з різницею у 3-15 секунд, точну кількість котрих встановити не виявилося можливим, здійснив другий постріл, яким влучив вже в потерпілого ОСОБА_13 , який на той час підвівся з дивану, для того щоб підняти злетівшу від першого пострілу з голови потерпілого ОСОБА_14 шапку, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження від яких останній помер.
		Згідно підсумків висновку експерта № 65 від 12.04.2018 року, на основі даних судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_14 , 1976 р.н., спричинені тілесні ушкодження до середньої тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я.
		Згідно підсумків висновку експерта № 316 від 13.12.2017 року, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_13 , 1975 року народження, смерть потерпілого ОСОБА_13 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього відкритою черепно-мозковою травмою.
		Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
		В апеляційній скарзі прокурор місцевої прокуратури, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, вважає вирок місцевого суду таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через надмірну м`якість, мотивуючи апеляційну скаргу наступним:
		- ОСОБА_8 , хоча і є особою, який у силу ст.89 КК України не має судимості, вже був засуджений судом за скоєння злочину, передбаченого ст.115 КК України, належних для себе висновків не зробив та знову скоїв злочин, пов`язаний з умисним протиправним позбавленням життя іншої людини;
		- судом не враховані дані про особу обвинуваченого та позиція потерпілих у даному кримінальному провадженні;
		- факт того, що обвинувачений забрав відстріляну гільзу з метою приховати свою причетність до скоєного свідчить про свідомий умисел та наслідки його дій та спростовує твердження обвинуваченого про його щире каяття у скоєному.
		   На підставі цього, прокурор просить вирок відносно ОСОБА_8 в частині призначення йому покарання скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винним за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України  10 років позбавлення волі, за ч.1 ст.115 КК України  14 років позбавлення волі. Відповідно до ст.70 КК України, остаточно призначити йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 вважає вирок незаконним та необґрунтованим з підстав неповноти судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та мотивує свою апеляційну скаргу тим, що:
		- в оскаржуваному вироку не вказані мотиви замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_14 ;
		- судом не надано належної оцінки показам обвинуваченого з приводу того, що постріли він здійснював з метою залякування сусідів, а не вбивства; як стався другий постріл він не пам`ятає (можливо це сталося коли падав паркан і стався другий постріл), а тому вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст.119 КК України;
		- ні слідчим, ні прокурором не ініційоване проведення судово-балістичної експертизи з метою встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї;
		- слідчий експеримент органом досудового розслідування проведено не повно та без урахувань важливих обставин, які б могли вплинути на подальші висновки суду;
		- в порушення процесуальних норм огляд місця події було проведено без участі власника майна, за відсутності ухвали слідчого судді; зразки для проведення експертизи отримані в порушення ст. 245 КПК України; вилучені докази належним чином не опечатані;
		- матеріальна шкода, яку стягнуто з обвинуваченого на користь ОСОБА_11 , не підтверджена потерпілою належним чином, а моральна шкода, судом безпідставно завищена;
		- в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що обвинувачений під час події перебував у стані алкогольного сп`яніння;
		- призначене обвинуваченому покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки судом не врахований вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 .
		На підставі цього, захисник просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ст.119, ч.1 ст.119 КК України та призначити йому мінімальне покарання, передбаченого санкцією даної статті. У задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_11 просить відмовити.
		Позиції учасників судового розгляду стосовно поданих апеляційних скарг.
		Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав подану прокурором апеляційну скаргу та просив її задовольнити, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, виступ обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану захисником апеляційну скаргу, та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
		Мотиви суду апеляційної інстанції
		Частинами першою та другою ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, … суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно з приписами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Як видно зі змісту вироку суду першої інстанції, він відповідає приписам ст.370 КПК України.
		Так, встановивши вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, суд першої інстанції обґрунтовано послався на досліджені ним докази, а саме:
		- свідченнями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що померлий ОСОБА_13 був її сином, який на протязі двох років проживав разом з дружиною ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 . Її син померлий ОСОБА_13 погано чув, у зв`язку з чим завжди говорив голосно. 12.11.2017 року їй зателефонували у ввечері та повідомили, що її син ОСОБА_13 помер і що за нею приїдуть працівники поліції. Як сталося вбивство їй не відомо, однак обвинувачений ОСОБА_8 говорив, що в момент пострілу нічого не бачив та нічого не чув. Постріл він здійснив у ноги так як хотів налякати. Просила обвинуваченого покарати суворо. Цивільний позов підтримує у повному обсязі;
		- свідченнями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14 , який пояснив, що 12.11.2017 року він після роботи був на квартирі і робив ремонт на протязі всього вечора йому дзвонив його товариш ОСОБА_13 , який проживає разом з дружиною ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 та запрошував його приїхати до них на вечерю. Близько о 16.30 годині він на велосипеді приїхав до додому ОСОБА_13 , після чого він разом з ОСОБА_13 і його дружиною ОСОБА_12 сіли у них на кухні поїсти. Через деякий час він став збиратися додому і вони всі вийшли з кухні на вулицю. Він з ОСОБА_13 присіли на диван який стояв уздовж кухні, щоб покурити а ОСОБА_12 повернулася у кухню. У цей момент як він сів, він навіть спочатку не зрозумів, його наче оглушило, з його голови злетіла шапка. Він підняв руку до голови і побачив що його рука повна крові. ОСОБА_13 реагуючи на те, що у нього злетіла шапка, почав підводитися, а він подивився на дах думаючи що на голову йому впала цеглина і в цей момент пролунав другий постріл, після якого ОСОБА_13 присів назад на диван. Відразу після другого пострілу вибігли діти та ОСОБА_12 яка викликали швидку допомогу і поліцію, а він з ОСОБА_13 залишились сидіти на дивані. Далі його і ОСОБА_13 відвезли в лікарню, де лікар підійшовши до ОСОБА_13 та повідомив, що останній мертвий. Від пострілу у нього в спині, плечі шиї були виявлені дробинки і була поранена верхівка голови. Просив обвинуваченого покарати суворо;
		- свідченнями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що вона зі своїм чоловіком ОСОБА_16 , матір`ю ОСОБА_12 та чоловіком її матері ОСОБА_13 проживали разом по АДРЕСА_1 . 12.11.2017 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_16 були вдома і почули два постріли, після чого вони вийшли на двір і вона побачила, що потерпілий ОСОБА_14 сидить на дивані і тримається руками за голову, а чоловіком її матері ОСОБА_13 падав на підлогу. Після чого вони почали викликали швидку допомогу і поліцію. Коли ОСОБА_13 з потерпілим сиділи на дивані вона не чула, щоб останні кричали. Також поясина, що у обвинуваченого ОСОБА_8 вони ніколи нічого не крали, просто останній до них погано відносився;
		- свідченнями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що померлий ОСОБА_13 був її чоловіком, з яким вона проживала разом по АДРЕСА_1 . З обвинуваченим ОСОБА_8 вони були сусідами з яким в них були не приязні відносити. 12.11.2017 року вона з померлим ОСОБА_13 запросили до себе у гості потерпілого ОСОБА_14 , так як хотіли відсвяткувати їх двох літній спільне проживання. Десь о 16.45 годині потерпілий ОСОБА_14 на велосипеді приїхав до них додому, після чого вона разом з ОСОБА_13 і потерпілим ОСОБА_14 сіли у них на кухні поїсти. Через деякий час потерпілий ОСОБА_14 став збиратися додому і вони всі вийшли з кухні на вулицю. ОСОБА_13 з потерпілим ОСОБА_14 присіли на диван який стояв уздовж їхньої кухні, щоб покурити а вона повернулася у кухню і в цей момент почула два постріли. Обернувшись вона побачила, що чорна шапка потерпілого ОСОБА_14 лежить на землі і у останнього йшла кров, так як була розбита голова, після чого вона побачила лежачого чоловіка ОСОБА_13 , який був без тями і у нього йшла кров. В цей момент з будинку вибігли діти, після чого вони викликали швидку допомогу і поліцію. Також пояснила, що їх вулиця не освітлена добре, а те місце в дворі де сидів її чоловік ОСОБА_13 з потерпілим ОСОБА_14 було добре освітлено. Її чоловік померлий ОСОБА_13 завжди говорив гучно, так як був на ліве вухо глухий;
		- свідченнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що він зі своєю дружиною ОСОБА_15 , її матір`ю ОСОБА_12 та чоловіком її матері померлим ОСОБА_13 проживали разом по АДРЕСА_1 . 12.11.2017 року він зі своєю дружиною ОСОБА_15 були вдома і десь о 19.00 годині почули два постріли, після чого вони вийшли на двір і він побачила, що потерпілий ОСОБА_14 сидить на дивані і тримається руками за голову, а ОСОБА_13 лежав на підлозі. Після чого вони викликали швидку допомогу і поліцію. Також пояснив, що із за сварки його дружини та тещі у нього був один конфлікт з обвинуваченим ОСОБА_8 , у померлого ОСОБА_13 ніколи не було конфліктів з останнім. Їх вулиця не освітлена добре, а в дворі та кухні горіло світло. Плівку яку він натягнувши біля дивана йому дав його батько. Крім того пояснив, що він чітко чув перший постріл а потім через дві секунди пролунав другий постріл.
		Крім того, суд вважав, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:
		- витягами з кримінального провадження № 12017160240003850 від 12.11.2017 року про те, що 12.11.2017 о 19 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_17 , знаходячись у неприязних відносинах з сусідом потерпілим ОСОБА_13 , навмисно, з метою вбивства, взявши з собою двоствольну мисливську рушницю марки ИЖ-58-МА № НОМЕР_1 , яка зберігалась в нього без відповідного дозволу, споряджену двома мисливськими патронами з дробом, підійшов до паркану приватного будинку по АДРЕСА_1 , та побачивши на подвір`ї потерпілого ОСОБА_13 та перебуваючого в нього у гостях потерпілого ОСОБА_14 , після чого реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_8 , здійснив постріл в потерпілого ОСОБА_13 та одразу ж умисно, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, з метою протиправного позбавлення життя іншої людини здійснив другий постріл в потерпілого ОСОБА_14 , після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник. Згідно довідки виданої Центральної Районною Лікарнею, у потерпілого ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення м`яких тканин голови, задньої поверхні спини та шиї, обширної скальпованої рани тім`яної ділянки голови, сліпого проникаючого вогнепального поранення лівої тім`яної кістки, закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку;
		- випискою ЖЄО Білгород-Дністровського МВ № 15943, з якої вбачається, що невстановлена особа здійснила два постріли з невідомої зброї в потерпілого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючого АДРЕСА_2 в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження вонгепаньне скальпіюване тімяної частини голови, та в потерпілого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючого АДРЕСА_3 який в результаті отриманих травм помер в кареті швидкої допомоги;
		- протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_14 від 13.11.2017 року, про те, що 12.11.2017 року він автомобілем швидкої допомоги був доставлений до ЦРБ з вогнепальним пораненням голови які він отримав о 19.00 годині на подвір`ї будинку за адресою АДРЕСА_1 ;
		- протоколом огляду місця події від 12.11.2017 року та фото таблицею до нього, а саме за адресою АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено полімерний предмет, зовні схожий на пиж, 12 металевих предметів, зовні схожих на дріб, два змиви речовини бурого кольору, змив з двері, в`язана чорна шапочка, два фрагменти низу підошви;
		- протоколом огляду місця події від 12.11.2017 року та фото таблицею до нього, а саме за адресою АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено предмет схожій на двоствольну мисливську рушницю з маркуванням ИЖ-58- НОМЕР_2 , предмет схожий на гільзу з маркуванням №00 16\70 78 г ТАХО, 15 предметів, схожих на патрони 16 калібру, змив на порохові гази у обвинуваченого ОСОБА_8 на основі спирту, змив на порохові гази у обвинуваченого ОСОБА_8 на основі дистильованої води;
		- протоколом огляду трупа від 13.11.2017 року, під час якого було виявлено та вилучено спортивні штани сірого кольору, светр темно-помаранчевого кольору, резинові тапки, труси та носки;
		- протоколом огляду місця події від 13.11.2017 року та фото таблицею до нього, а саме у приміщенні Білгород-Дністровської районної лікарні, під час якого було виявлено та вилучено майку червону, брюки темно-зелені, штани чорні, куртка чорна, резинові калоші;
		- довідкою ЦРЛ Білгород-Дністровського району від 13.11.2017 року з якої вбачається, що потерпілого ОСОБА_14 було доставлено в хірургічне відділення ЦРЛ з діагнозом: вогнепальне поранення м`яких тканин голови, задньої поверхні спини і шиї. Велика скальпована рана тім`яної ділянки голови. Сліпе проникаюче вогнепальне поранення лівої тім`яної кістки. ЗЧМТ. Струс головного мозку;
		- актом судово-медичного дослідження № 630 від 17.11.2017 року клаптів шкіри вилучених від трупа ОСОБА_13 , згідно якого на клапті шкіри голови виявлено 27 вхідних дробових ушкодження, що утворилися при пострілі з вогнепальної зброї свинцевим дробом. Під апоневрозом виявлені фрагментовані залишки дробу, які вилучені, упаковані та архівовані в архіві МКВ. На клапті шкіри спини виявлено 32 вхідних дробових ушкодження, що утворилися при пострілі з вогнепальної зброї свинцевим дробом. На склепінні черепу (ліва лобово-тім`яна ділянка) виявлено 17 вхідних дробових ушкодження, що утворилися при пострілі з вогнепальної зброї свинцевим дробом;
		- висновком експерта № 316 від 13.12.2017 року згідно якого у ОСОБА_13 малася поєднана травма голови та грудної клітки, яка включає до себе: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді наступних ушкоджень: 27 вхідних наскрізних та сліпих вогнепальних дробових ран у тім`яних ділянках голови та частково лобовій ділянці, приблизно по серединній лінії, крововилива у м`які тканини голови, який займає праву та ліву тім`яні ділянки, а також частково лобну, праву та ліву скроневі та потиличну ділянки, відритого перелому кісток склепіння черепу у вигляді 17 наскрізних та ненаскрізних вхідних вогнепальних дробових ушкоджень, які займають частково лобову, праву та ліву тім`яні кістки, з частковим зануренням осколків у порожнину черепа та тканину головного мозку, множинних наскрізних вхідних вогнепальних дробових ушкоджень твердої мозкової оболонки у проекції ушкоджень кісток склепіння черепа, крововиливів над і під тверду мозкову оболонку у проекції ушкоджень, вогнищевих крововиливів під м`якими мозковими оболонками на опуклій поверхні півкуль головного мозку у проекції правої та лівої тім`яних ділянок та частково у лобовій ділянці, вогнищ забою тканини головного мозку у проекції цих же ділянок, з дрібноплямистими крововиливами у тканину мозку, а також дрібними невизначеної форми осколками кісток черепа, які частково занурені у тканину мозку, також у товщі м`яких тканин голови, кістках черепа та тканині мозку виявляються деформовані та фрагментовані залишки сторонніх тіл (включень), схожих на шрот (дроб); закриту травму грудної клітки у вигляді 32 наскрізних та сліпих вхідних вогнепальних дробових ран у лівій лопатковій ділянці, з просоченням та частковим розміжченням м`яких тканин у вказаній ділянці, в товщі яких також виявляються деформовані та фрагментовані залишки сторонніх тіл (включень), схожих на шрот (дроб), дрібноосколкового перелому лівої лопатки.
		Всі перелічені ушкодження, які складають комплекс відкритої черепно-мозкової травми та закритої травми грудної клітки, були спричинені за короткий проміжок часу, обчислюваний секундами, незадовго до настання смерті, внаслідок пострілу з вогнепальної зброї свинцевим шротом (дробом).
		Всі перелічені ушкодження, які складають комплекс відкритої черепно-мозкової травми та закритої травми грудної клітки були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цим критерієм, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ 1995 р.), мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
		Смерть ОСОБА_13 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді вхідних наскрізних та сліпих вогнепальних дробових ран голови, крововиливу у м`які тканини голови, відритого перелому кісток склепіння черепу у вигляді наскрізних та ненаскрізних вхідних вогнепальних дробових ушкоджень, множинних наскрізних вхідних вогнепальних дробових ушкоджень твердої мозкової оболонки, крововиливів над і під тверду мозкову оболонку у проекції ушкоджень, вогнищевих крововиливів під м`якими мозковими оболонками на опуклій поверхні півкуль головного мозку, вогнищ забою тканини головного мозку, з дрібно плямистими крововиливами у тканину мозку та настала від забою головного мозку. Враховуючи ступень вираженості та динаміку розвитку трупних явищ, виявлених при дослідженні трупа 14.11.2017 року о 08:00 (добре рівномірно виражене у всіх групах звичайно досліджуваних м`язів трупне заклякання, синюшно-фіолетовий колір, розлитий характер трупних плям, розташування їх на задньобічних поверхнях тіла, збліднення та повільне відновлення їх первинного забарвлення через 15 хвилин при дозованому натисканні на них з силою 2 кг/ см2 протягом 3 секунд, відсутність ознак гнильних змінень трупа), слід вважати, що смерть ОСОБА_13 настала близько 36 годин назад від моменту дослідження, тобто 12.11.2017 року не раніше 20:00;
		- актом судово-медичного-гістологічного дослідження № 3211 від 22.11.2017 року шматків органів від трупа ОСОБА_13 , згідно якого встановлено вогнищевий крововилив в м`яких тканинах спини з фокусами розміжчення м`язових волокон; вогнищеві субарахноїдальні крововиливи в м`яких мозкових оболонках великих півкуль, мозочка; ділянки розмізчення мозкової тканини, периваскулярні та петехіальні геморрагії в речовині великих півкуль - без вираженої перифокальної клітинної реакції . Нерівномірно виражений набряк головно о мозку. Нерівномірне кровонаповнення органів. Вогнища набряку, гострої емфіземи, ділянки дистелектаза в легенях. Помірний периваскулярний склероз, зерниста дистрофія, фокуси фрагментації кардіоміоцитів в міокарді;
		- висновком експерта № 93-Б/277-Х від 12.02.2018 року згідно якого наданий на дослідження предмет, зовні схожий на рушницю являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - двоствольною (з горизонтальним розташуванням стволів) мисливською рушницею «ИЖ-58МА», 16 калібру, № НОМЕР_1 , виготовленою промисловим способом, на підприємстві «Іжевський механічний завод», м. Іжевськ, СРСР та конструктивних змін не має. Надана на дослідження рушниця до стрільби придатна. Постріл з наданої на дослідження мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-58МА», 16 калібру, № НОМЕР_1 без натискання на спусковий гачок, при таких обставинах, як нанесення ударів по частинам рушниці, її вільному падінні та струшуванні - не можливий. Надані на дослідження 15 предметів, зовні схожих на патрони являються боєприпасами, мисливськими патронами 16 калібру, виготовленими промисловим способом, на підприємстві ЧН НПФ «ТАХО», м. Херсон, Україна та конструктивних змін не мають. Надані 15-ть мисливських патронів 16 калібру до стрільби придатні. Наданий на дослідження предмет, схожий на пиж являється складовою частиною боєприпасу - стріляним пижом-контейром мисливського патрона 16 калібру, виготовленим промисловим способом. Одинадцять наданих на дослідження предметів, зовні схожих на дріб  являються складовою частиною боєприпасу - частиною множинного (полі) метального снаряду мисливського патрону, а саме - дробом, сильно деформованим внаслідок зіткнення з твердою перешкодою, який виходячи з вагових характеристик мав первинний діаметр 4,5 - 4,75мм(№00 - 000). Дріб вказаних розмірів використовується в якості метального снаряду при спорядженні мисливських патронів будь-якого калібру. Наданий на дослідження предмет, зовні схожий на гільзу - являється складовою частиною боєприпасу, а саме  стріляною гільзою мисливського патрону 16 калібру, виготовленою промисловим способом, на підприємстві ЧП НПФ «ТАХО», м. Херсон, Україна.
		У зв`язку з відсутністю на зовнішніх та внутрішніх поверхнях наданих на дослідження складових частин патрону (гільзи, пижа, 11-ти дробин) будь-яких слідів, придатних для ідентифікації складових патрону, частиною якого вони являлись відповісти на питання «чи є надані на дослідження дроб, пиж, гільза  частинами одного патрона» - не уявляється можливим. Виходячи з розмірних характеристик контактних плям наявних на внутрішніх поверхнях контейнера наданого на дослідження пижа, він був споряджений дробом №00 (діаметром 4,5мм). Надана на дослідження гільза мисливського патрона 16 калібру була відстріляна з лівого ствола наданої на дослідження рушниці «ИЖ-58МА», 16 калібру, № НОМЕР_1 . На зовнішніх поверхнях наданого на дослідження стріляного пижа відсутні будь-які сліди складових частин вогнепальної зброї, придатних для ідентифікації конкретного екземпляру зброї, з якого він був стріляний, у зв`язку з чим відповісти на питання «чи здійснювався постріл виявленим пижом з наданої на дослідження рушниці «ИЖ-58МА», 16 калібру, № НОМЕР_3 » не уявляється можливим. Надані на дослідження 11-ть дробин значно деформовані у наслідок зіткнення з твердою перешкодою, на їх зовнішніх поверхнях будь-які сліди складових частин вогнепальної зброї (зрізу каналу ствола), придатних для ідентифікації конкретного екземпляру зброї, з якої вони були стріляні - відсутні, у зв`язку з чим відповісти на питання «чи здійснювався постріл виявленим дробом з наданої на дослідження рушниці «ИЖ-58МА», 16 калібру, № НОМЕР_3 » не уявляється можливим. В каналах стволів наданої на експертизу мисливської рушниці марки ИЖ-58-МА № Е02875 виявлено сліди продуктів пострілу з використанням в якості заряду нітроцелюлозного порох). На марлевих тампонах зі змивами, які згідно постанові про призначення експертизи вилучено у ОСОБА_8 , виявлено сліди продуктів пострілу з використанням в якості заряду нітроцелюлозного пороху;
		- випискою № 17798 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого потерпілого ОСОБА_14 ;
		- епікризом згідно якого потерпілий ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікування в хірургічне відділення Білгород-Дністровської ЦРЛ з діагнозом : вогнепальне поранення м`яких тканин голови, задньої поверхні спини і шиї. Велика скальпована рана тім`яної ділянки голови. Сліпе проникаюче вогнепальне поранення лівої тім`яної кістки. ЗЧМТ. Струс головного мозку;
		- свідоцтвом про смерть ОСОБА_13 серія НОМЕР_4 ;
		- висновком експерта № 65 від 12.04.2018 року згідно якого 12.11.2017 року, в 20 годин 20 хвилин потерпілий ОСОБА_14 госпіталізований в лікувальну установу з тілесними ушкодженнями  вогнепальними дробовими пораненнями м`яких тканин тім`яної області, непроникаючим дробовим ушкодженням тім`яної кістки, вогнепальним дробовим пораненням задньої поверхні шиї, задньої поверхні правого надпліччя. Підсумок обґрунтований відомими обставинами справи, наявністю включень металевої щільності в м`яких тканинах волосистої частини голови, в м`яких тканинах задньої поверхні шиї і задньої поверхні правого надпліччя, на що наголошується в наданій медичній документації. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути при пострілі з пристрою, призначеного для стрільби дробовим зарядом. Таким пристроєм могла бути мисливська рушниця. Тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_14 могли бути заподіяними незадовго до звернення за медичної допомогою (хвилини, лічені години), можливо в строк вказаний в постанові. Заподіяння потерпілому ОСОБА_14 вогнепальних дробових поранень не викликало загрозливих для життя явищ, в лікувальну установу він госпіталізований при свідомості, з нормальними показниками артеріального тиску і серцебиття. Вогнепальні поранення м`яких тканин зазначених локалізацій у потерпілого ОСОБА_14 тривалий час не загоювались ( більше як 21 день ), потребували подальшого хірургічного лікування, про що вказано в наданій медичній документації, у відповідності до п. 2.2.2. « ПРАВИЛ судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень » ( 1995р..) відносяться до середньої тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.01.2018 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 розказує та показує яким чином вчинив кримінальні правопорушення по відношенню до потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 ;
		- висновком судово-психіатричних експертів № 13 від 05.04.2018 року згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на період часу, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, на хронічний психічний розлад, недоумство, інший психічний розлад не страждав, у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не знаходився, у зв`язку з чим він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як слід з матеріалів кримінального провадження та пояснень самого обвинуваченого ОСОБА_8 , в період часу, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, він знаходився в стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння. Однак його дії не були обумовлені будь-якими розладами психотичного рівня (маячення, галюцинації), якісно та кількісно порушеною свідомістю, тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час обвинувачений ОСОБА_8 , також не страждає на хронічний психічний розлад, недоумство. Здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні слідчих дій, стати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Ознак «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю та наркотичних речовин», тобто «Алкоголізму та наркоманії», обвинувачений ОСОБА_8 , не виявляє.
		Суд першої інстанції вважав досліджені під час судового розгляду докази належними та допустимими, та такими, що отримані у порядку, встановленому КПК України, оскільки кожен з них доповнюється і підтверджується іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження, а їх сукупність доводить вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки, суд першої інстанції, з`ясувавши обставини кримінального провадження та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_8 винуватим у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка.
		Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про те, що в оскаржуваному вироку не вказані мотиви замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_14 , оскільки в даному випадку суд першої інстанції, враховуючи, що внаслідок злочину загинула одна особа, кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство двох осіб) що передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. 
		Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що постріли обвинувачений здійснював з метою залякування сусідів, а не вбивства; як стався другий постріл він не пам`ятає, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст.119 КК України, оскільки обвинувачений як перший, так і другий постріли здійснив в напрямку людей, а не у повітря чи землю, що підтверджується показами потерпілих та висновками проведених експертиз та вказують на умисел протиправного заподіяння смерті. Крім того дії обвинуваченого не можуть кваліфікуватись як убивство через необережність, оскільки його провина в скоєні замаху на умисне вбивство двох осіб та умисне вбивство однієї особи повністю підтверджується доказами добутими як на досудовому так і при судовому розгляді кримінального провадження, зокрема невеликою відстанню від місця здійснення пострілу до місця перебування потерпілих. Зазначена ситуація була обумовлена неприязними стосунками, які склалися між обвинуваченим ОСОБА_8 та його сусідами. Крім того, поведінка обвинуваченого ОСОБА_8 , який один з відстріляних контейнерів від мисливського заховав по місцю свого проживання у котлі (пічці) свідчить про усвідомлювання останнім наслідків своїх дій та спроби сховати речові докази та сліди вчиненого кримінального правопорушення. Також апеляційний суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого про те, що він не бачив сусідів, у дворі нікого не було а на літній кухні висіла непрозора гідробарьєрна плівка, оскільки обвинувачений чув, що на кухні сидять люди, був обізнаний хто саме проживає за даною адресою.
		Апеляційний суд відхиляє посилання сторони захисту на те, що ні слідчим, ні прокурором не ініційоване проведення судово-балістичної експертизи з метою встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї, оскільки проведення такої експертизи у відповідності до ч.2 ст. 242 КПК України не є обов`язковою. Крім того, сторона захисту мала процесуальне право ініціювати проведення такої експертизи, однак таких клопотань під час досудового слідства та судового розгляду не заявляла. 
		Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що слідчий експеримент органом досудового розслідування проведено не повно та без урахувань важливих обставин, які б могли вплинути на подальші висновки суду, оскільки зазначене не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
		Крім того апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недопустимості доказів по справі з посиланням порушення процесуальних норм при проведенні огляду місця події та отримання і зберігання зразків для проведення експертизи, оскільки підстав для визнання доказів недопустимими, передбачених ст.87 КПК України апеляційним судом не встановлено, істотного порушення прав та свобод людини при їх отриманні не було, докази, на які посилається апелянт, були отримані під час здійснення невідкладних слідчих дій, спрямованих на отримання доказів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального особливо тяжкого кримінального правопорушення.
		Твердження захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що обвинувачений під час події перебував у стані алкогольного сп`яніння спростовуються показами самого обвинуваченого, який як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час засідання апеляційного суду підтвердив, що перед подією він вживав алкогольні напої (випив 3 склянки вина).
		Посилання сторони захисту на те, що матеріальна шкода, яку стягнуто з обвинуваченого на користь ОСОБА_11 , не підтверджена потерпілою належним чином, оскільки визивають сумніви договір-замовлення від 12.11.2017 року, є лише припущенням захисника. Зазначений договір було укладено потерпілою з Бюро ритуальних послуг «Скорбота» у зв`язку з необхідністю здійснення належного поховання ОСОБА_18 , загиблого внаслідок скоєння обвинуваченим злочину, а тому, на думку апеляційного суду, є належним доказом спричинення потерпілій матеріальної шкоди з боку обвинуваченого. 
		Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого стосовно того, що стягнутий розмір моральної шкоди сильно завищений безпідставними, та погоджується із висновками суду першої інстанції щодо встановленого розміру морального відшкодування, вважаючи їх виваженими та обґрунтованими.
		Так, відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Пункт 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлює, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» (далі  Постанова ПВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Пункт 9 зазначеної Пленуму ВСУ передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та наголошує на тому, що, враховуючи обставини вчинення злочину; наслідки для потерпілої ОСОБА_11  втрата її близької людини (сина), який мав на утриманні двох неповнолітніх дітей; глибину душевних страждань потерпілої, стан постійного стресу у зв`язку із вбивством рідної людини; суттєві зміни в способі життя потерпілої, яка вимушена самостійно допомагати онукам після загибелі її сина; а також те, що обвинувачений не здійснив на протязі всього досудового розслідування та судового розгляду спроб відшкодувати моральну шкоду потерпілій добровільно, заперечував проти задоволення цивільного позову, не проявив дієвого каяття у скоєному, з урахуванням вимог розумності та справедливості, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та на підставі норм закону дійшов висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої 500 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
		Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника та прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, негативну характеристику за місцем мешкання, його вік, стан здоров`я те, те що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, те що він не одружений та на утримані осіб не має.
		Враховуючи викладене та те, обвинувачений ОСОБА_8 хоча і вважається особою, яка не має судимості, але раніше притягався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, проте належних висновків для себе не зробив, його відношення до скоєного, а саме те, що він щиро не розкаявся, не зробив ніяких дій, направлених на повне, або часткове погашення матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 , не сприяв розкриттю злочину, враховуючи думку потерпілих, які просили покарати обвинуваченого суворо, а також враховуючи пенсійний вік обвинуваченого, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без реального відбування покарання та вважав необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, достатній для досягнення цілей покарання, оскільки це відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і тільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. 
		Так, ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		   Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував вимоги ст. 68 КК України та ч. 1 ст. 70 КК України.
		За таких обставин, апеляційний суд вважає, що покарання обвинуваченому призначене у відповідності з приписами ст. 65 КК України правильно, тому підстави для його зміни також відсутні.
		Доводи захисника та прокурора, наведені у апеляційних скаргах, апеляційний суд вважає безпідставними, адже суд першої інстанції, при призначенні покарання, врахував усі обставини, на які посилаються апелянти та призначив обвинуваченому покарання в межах санкції інкримінованих йому злочинів, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. 
		Отже, апеляційний суд вважає оскаржуваний вирок законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають залишенню без задоволення.
		Відповідно до припису п.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
		 
		Керуючись ст. 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
		ухвалив
		 
		Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_9 та прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_10  залишити без задоволення.
		Вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.08.2019 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України  залишити без змін.
		Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду протягом трьох місяців, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.        
		 
		 
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...