Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/5256/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2020. Зареєстровано: 16.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 14.02.2020
Номер судового провадження: 33/4808/74/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 345/5256/19 
		Провадження № 33/4808/74/20 
		Категорія ч. 1 ст. 163-1 КУпАП  
		Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В. 
		Суддя-доповідач Васильєв 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ
		Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
		за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2020 року, якою 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, працюючого директором ТОВ «ТВФ «Стиль», громадянина України
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП і обрано стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень, також стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн., -
		 в с т а н о в и в :
		 
		З постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2020 року вбачається, що суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
		Судом було встановлено, що ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «ТВФ «Стиль», допустив порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чим порушив ст.ст.198,266 ПК України .
		Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, внаслідок чого прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Звертає увагу на те, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувся за його відсутності, внаслідок чого було порушено його право на захист.
		Крім того, звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги результати планової документальної перевірки, оскільки вони отримані на підставі неперевірених належним чином даних. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки працюючи директором ТОВ «ТВФ Стиль» не допустив жодних порушень вимог ведення податкового обліку. 
		Просив скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення
		Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 352 від 06.11.2019 року (а.с.2) вбачається, що ОСОБА_1 звинувачується в тому, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП. 
		Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , працюючи директором ТОВ «ТВФ Стиль» вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1028642 грн. за період з червня 2018 року по серпень 2018 року, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду за червень 2019 року в сумі 853440 грн., чим порушено п.198.1,п.198.2,198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 107418,57 грн. за період з 2016 року по ІІ квартал 2019 року, чим порушив п.266.1.1, пп.266.2.1., пп266.2.2 п.266.1, пп.266.3.1, пп.266.3.3, п.266.3, пп.266.5.1, 266.5, пп.266.7.5. 266.7, ст.266,пп..266.8.1 266.8, пп.266.10.1 п.266.10 Податкового кодексу України. 
		Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до діючого КУпАП відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. 
		У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, оскільки конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. 
		При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що зазначене в ньому обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення не можна визнати конкретним, оскільки в ньому не вказані обставини, які свідчать про склад правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. 
		В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про те, які саме дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не зазначено час та місце їх вчинення, не конкретизовано їх зміст, не вказано спосіб, в який вони були вчинені. 
		В протоколі про адміністративне правопорушення тільки зазначені наслідки до яких призвели дії ОСОБА_1 щодо порядку ведення податкового обліку та посилання на певні порушення податкового законодавства без наведення їх конкретного змісту. 
		Зокрема, в протоколі стверджується про порушення ОСОБА_1 певних положень ст.198 та ст.266 ПК України. 
		Статтею 198 ПК України передбачені вимоги щодо податкового кредиту, а ст.266 ПК України вимог щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. 
		Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано які саме дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам податкового закону щодо ведення податкового обліку в частині податкового кредиту та виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які саме дані в первинних бухгалтерських та банківських документах не відповідають дійсності та свідчать про порушення податкового закону. 
		Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані, які свідчать про те, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП є конкретним, оскільки в ньому не вказано в чому саме полягає об`єктивна сторона правопорушення. 
		Судом першої інстанції було істотно скорочено обвинувачення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення та зазначено, що ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «ТВФ «Стиль», допустив порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки чим порушив ст.ст.198,266 ПК України.
		При цьому суд першої інстанції не вказав які саме дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не зазначив час та місце їх вчинення, не конкретизував їх зміст та спосіб в який вони були вчинені, не мотивував свої висновки та не вказав які саме докази свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 198,266 ПК України. 
		Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. 
		Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а і позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення. 
		В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.
		Зокрема, в рішенні у справі "Ващенко проти України" Європейський суд вказав, що «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру». 
		В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. 
		В рішенні у справі "Абрамян проти Росії" Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».
		В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. 
		Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		Однак, суд першої інстанції, не звернувши увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить неконкретне обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, в порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод не забезпечив справедливий розгляд справи та прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. 
		Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
		 
		 п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1КУпАП скасувати. 
		Закрити провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Івано-Франківського
		апеляційного суду О.П. Васильєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...