Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1140/2017/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2020.
Дата набрання законної сили: 05.06.2019
Номер судового провадження: 852/3271/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		05 червня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2017/18
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
		 суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., 
		за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лінія 10-59", виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостайл" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року 
		у адміністративній справі № 1140/2017/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лінія 10-59" до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького та третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостайл" та Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" про визнання протиправним та скасування рішення (нормативно-правового акту), -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року частково задоволено поданий Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лінія 10- 59" адміністративний позов про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького від 12.06.2018 року №279 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів". А саме, судом визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" в частині затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків багатоквартирних, одноквартирних упорядкованих (з наявністю усіх видів благоустрою), та відмовлено у задоволені вимог позивача стосовно іншої частини спірного рішення відповідача, оскільки права позивача не порушуються.
		Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем в частині, яка стосується відмови у задоволені вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лінія 10-59" (далі  ОСББ) про скасування рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" в частині, яка стосується затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків індивідуальної забудови (будинки приватного сектора) з присадибною земельною ділянкою, готелі, школи-інтернати, ліцеї, профтехучилища, лікарні, поліклініки, медичні кабінети, дошкільні дитячі заклади, загальноосвітні школи, вищі та середні спеціальні заклади освіти, склади, адміністративні та громадські установи та організації, промтоварні заклади торгівлі, продуктові заклади торгівлі, ринки, заклади громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні та ін.), заклади культури і мистецтва, підприємства побутового обслуговування, вокзали, автовокзали, та аптек (пп.2-20 цього рішення).
		Підставою для оскарження позивачем рішення суду першої інстанції в наведеній у попередньому абзаці частині, є за твердженням позивача неналежна оцінка судом дій посадових осіб відповідальних за підготовку проекту оскаржуваного акту та змісту підготовлених ними офіційних документів, які стали підґрунтям для прийняття відповідачем оскаржуваного у цій справі нормативно-правового акту, а також неповне дослідження доводів позивача та наданих ним доказів, не належної оцінки аргументів позивача та офіційних документів центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, внаслідок чого суд формально обмежившись констатацією фактів стосовно дій розробника проекту регуляторного акту - розроблення аналізу впливу регуляторного акту та оприлюднення проекту регуляторного акту, без належного дослідження змісту цих документів, що призвело до помилкового висновку продотримання розробником проекту рішення процедур передбачених Законом № 1160-1V та відсутності порушень принципів державної регуляторної політики.
		За вказаних вище обставин та з урахуванням неналежної оцінки того, що при оприлюдненні оскаржуваного акту в офіційному віснику міської ради та на офіційному сайті міської ради було допущено відмінності: по номерам акту (№ 273 у віснику, і №279 на сайті); по змісту пунктів та їх нумерації; часу набрання чинності (з моменту оприлюднення у віснику та через 15 днів на сайті); по правовим наслідкам прийняття акту (у другому пункті рішення з вісника міської ради що втрачає чинність на підставі «рішенням виконавчого комітету № 918 від 06.08.2007р, а у версії на сайті втрачає чинність саме рішення виконавчого комітету №918 від 06.08.2007р.), позивач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. в частині часткового задоволення позовних вимог, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі - визнати протиправним та скасувати, рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів", або здійснити захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача.
		Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача також подано відповідачем по справі - виконавчим комітетом міської ради міста Кропивницького та третьою особою  ТОВ "Екостайл", які просять його скасувати в частині задоволення вимог позивача та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСББ у повному обсязі.
		Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що визнаючи протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького № 279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" в частині затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків багатоквартирних, одноквартирних упорядкованих (з наявністю усіх видів благоустрою), суд першої інстанції не навів жодних мотивів, а також належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів для скасування цього рішення Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького № 279 від 12.06.2018 року в частині затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для одноквартирних упорядкованих (з наявністю усіх видів благоустрою) житлових будинків. Вказує на те, що при винесенні рішення судом застосовано спрощений підхід, а саме обґрунтування вчинення порушення законодавства відповідачем сформовано судом лише на одних суб`єктивних даних сприйняття подій позивачем та документів з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність такого порушення, що є неприпустимим.
		На підтвердження правомірності рішення виконкому, яке судом першої інстанції визнано у цій справі протиправним та нечинним, відповідач посилаючись на приписи п. 2.1 Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів, що затверджені Наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства № 259 від 30.07.2010 року, якими визначено, що для населених пунктів із населенням 300000 мешканців вимірювання кількості ТПВ для житлових будинків проводять на частині території житлової забудови населеного пункту, де проживають 2% від загальної численості мешканців, що для міста Кропивницький дана частина території житлової забудови має складати не менше 4624 осіб мешканців, відповідач вказує на те, що при винесенні рішення судом не надано оцінку кількості розміщених у місті Кропивницькому контейнерних майданчиків, що обслуговує не менш ніж 4624 осіб - мешканців багатоквартирних будинків та можливість проведення вимірювання кількості твердих побутових відходів для визначення норм надання послуг з їх вивезення враховуючи положення п.1.8., 2.4. Правил № 259 
		Апеляційна скарга третьої особи мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи та неправильно оцінив надані відповідачем докази по справі, якими доведено законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення виконкому з дотриманням процедури, що передбачена Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у відповідності до п. 6 ст.30, ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.3 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» та наказів Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 30.07.2010 року № 259 «Про затвердження Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів», і від 30.08.2013 р. № 426 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування одиниці маси, як основної одиниці під час здійснення операцій поводження з побутовими відходами», що у сукупності з встановленими судом у цій справі обставинами стосовно того, що «при прийнятті спірного рішення було дотримано процедуру прийняття регуляторного акту, розроблено аналіз регуляторного впливу та в установленому порядку оприлюднений проект регуляторного акту "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів". (а.с.24 25, 162 170, т.1)» - підтверджено не встановлення судом порушень принципів та засад державної регуляторної політики при прийнятті спірного рішення, а відповідно і безпідставність рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача.
		При цьому, обидва апелянта (виконком та третя особа) акцентують увагу колегії суддів на тому, що позовна заява ОСББ "Лінія 10-59" не містила жодних вимог щодо визнання протиправними або недійсними розрахунків, що були здійснені ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства», а суд першої інстанції в свою чергу не надав цьому правової оцінки, також як і не зазначив жодного нормативно - правового акту, який би покладав на органи місцевого самоврядування обов`язок здійснювати перевірку здійснення натуральних вимірів, методики розрахунків та правомірності їх здійснення.
		Згадані у попередньому абзаці апелянти також вказують на те, що оскаржуване позивачем у цій справі рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки повноваження відповідача в даній сфері передбачені ст.140, 146 Конституції України, п.6 ст.30, ст.40 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, п.3 ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги, Законом України „Про відходи, Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070 „Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, наказами Міністерства з питань житлово-комунального господарства України-від 30.07.2010 № 259 „Про затвердження Правил визначення норм надання послуг-з вивезення побутових відходів. У даному випадку відповідач діяв з використанням повноважень саме з метою, з якою це повноваження надано, а метою прийняття даного акту є виконання вимог абз.2 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070 „Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, і останній раз норми переглядались у 2007р. Наполягають на тому, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем дотримано процедуру, що передбачена ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дії відповідача є обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними, розсудливими та вчиненими своєчасно, тобто протягом розумного строку, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційними, з урахуванням прав осіб на участь у процесі прийняття рішення 
		Поряд з цим, апелянти вказують на те, що матеріали справи не містять, а позивачем не доведено, які саме права порушено прийняттям оскаржуваного рішення, які негативні наслідки є для нього. Вважають, що суд першої інстанції та не обґрунтував у достатній мірі яким саме чином оскаржуваним рішенням порушуються права позивача на здійснення підприємницької діяльності, хоча відповідно до ч. 1 ст. 2, п. 8 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. На підтвердження своєї позиції посилаються на постанови Верховного Суду України від 26 березня 2013 року у справі N 21-438а12 і від 10 квітня 2012 року у справі N 21-1115во10, в яких наведено аналогічну правову позицію стосовно можливості захисту судом лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів учасників адміністративних правовідносин, а визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
		Мотивуючи помилковість висновків суду першої інстанції в частині порушення пунктів 1.8, 2.4 Правил №259, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України №259 від 30.07.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.09.2010 року за №871/18166, відповідачі вказують на відсутність в матеріалах справи доказів щодо не провення у житлових будинках та на підприємствах, установах та організаціях вимірювання кількості побутових відходів у відповідності до вимог п.1.8 і п.2.4 Правил №259, а посилання суду на інформацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького від 30.11.2018 року (а.с.75 - 146, т.2, а.с.1, т.3), яка свідчать про наявність нежитлових приміщень і приналежність на праві власності певним Фізичним або юридичним особам, не підтверджує про їх використання чи функціонування в період проведення досліджень тому вважають безпідставним посилання суду на рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №176 від 28.03.2017 року "Про встановлення КП "ЖЕО №4 КМР" тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та №170 від 28.03.2017 року "Про встановлення КП "ЖЕО №1 КМР" тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", якими встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для таких категорій споживачів в житлових будинках, як населення (додатки 1), бюджетні установи (додатки 2), інші споживачі (додатки 3), де фігурують житлові будинки, розташовані у м. Кропивницькому по вул. Попова, 18/1, 18/2, 18/3, 18/4, 20/3, 20/4, 20/5, вул. Преображенська, 6, 8, 12, вул. Шульгиних, 39/4, 41, 43, вул АДРЕСА_1 Острівська, АДРЕСА_2 , пр АДРЕСА_3 , 1, 3, вул АДРЕСА_1 Івана АДРЕСА_4 , 1а, 4. (а.с. 18 21,28 32, 38,44, т.3). Помилковість висновків суду першої інстанції в зазначеній частині підтверджується також змістом Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі  Постанова №869), виходячи з аналізу якого вищевказаними рішеннями Виконавчого комітету визначено послуги на: прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизація, які надаються без обов`язкового функціонування тих або інших суб`єктів, що відповідно не має відношення до предмету спору у цій справі, в якій також не оскаржується і здійснені ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» розрахунки, на спростування яких жодною стороною не надано висновків експерта з цих самих питань або доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, що у сукупності свідчить про не дотримання судом першої інстанції процедури дослідження обставин справи, визначеної адміністративним процесуальним Кодексом, що призвело до ухвалення у справі необґрунтованого рішення, в якому суд в порушення вимог ч.4 ст.246 КАС України, взагалі не мотивував підстави відхилення показів свідка та аргументів відповідача і третьої особи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, окрім посилань на інформацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, та управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького від 30.11.2018, також як і не обґрунтував питання порушення прав позивача та порушення зі сторони відповідача положень ст. 2 КАС України.
		У відзиві на апеляційні скарги відповідача та третьої особи, позивач вказує про безпідставність наведених ними доводів та акцентує увагу на відсутності затвердженої у встановленому порядку схеми санітарного очищення міста, що суперечить п.5 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 10.12.2008 р. N 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» (далі - Правила № 1070), та п. 1.2. Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.07.2010 N259 (далі-Правила № 259), та на грубе порушення відповідачем встановлених ст. 4 Закону №1160- IV таких принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, як доцільність, збалансованість та ефективність, що відповідачем не спростовано під час вирішення спору в суді і в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції. Також ні відповідачем ні третьою особою у цій справі в апеляційних скаргах не спростовано наявність відмінності інформації при оприлюдненні оскаржуваного рішення в офіційному віснику міської ради та викладеною версією на офіційному сайті міської ради, які стосуються: зазначення різних номерів актів у віснику (№ 273) і на сайті (№279); відмінність змісту пунктів та їх нумерації; відмінність у набранні чинності (з моменту оприлюднення у віснику та через 15 днів на сайті); зазначення різних правових наслідків прийняття акту (у другому пункті рішення з вісника міської ради щось втрачає чинність на підставі «рішенням виконавчого комітету КМР № 918 від 06.08.2007р», а у версії на сайті втрачає чинність саме рішення виконавчого комітету КМР №918 від 06.08.2007р.)
		Відповідач та третя особа у відзиві на апеляційну скаргу позивача наполягають на відсутності порушень прав позивача оскаржуваним ним рішенням в цілому та вказує на те, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.06.2018 року № 279 встановлюються норми надання послуг з вивезення побутових відходів не лише для будинку позивача, а й для житлових будинків міста (до них належать багатоквартирні та приватні будинки фізичних та юридичних осіб) та для об`єктів невиробничої сфери (до них належать готелі, заклади охорони здоров`я, освіти, установи та організації й ін.), тому це рішення застосовується та/або буде застосоване до позивача лише в частині норм надання послуг з вивезення побутових відходів для багатоквартирних будинків, і не буде застосовано до позивача в частині норм надання послуг з вивезення побутових відходів для об`єктів невиробничої сфери (до яких належать готелі, заклади охорони здоров`я, освіта, установи та організації й ін.), що свідчить про безпідставність викладених позивачем в позовній заяві та апеляційній скарзі вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.06.2018 року № 279 в цілому.
		Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх оцінки і юридичної кваліфікації спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги позивача та про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького і ТОВ "Екостайл", виходячи з нижченаведеного
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що предметом оскарження у цій справі є рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів", яким було затверджено норми надання послуг з вивезення побутових відходів згідно з додатком для таких об`єктів утворення побутових відходів: 1. Житлові будинки багатоквартирні, одноквартирні упорядковані (з наявністю усіх видів благоустрою). 2. Житлові будинки індивідуальної забудови (будинки приватного сектора) з присадибною земельною ділянкою. 3. Готелі. 4. Школи-інтернати. 5. Ліцеї, профтехучилища. 6. Лікарні. 7. Поліклініки, медичні кабінети. 8. Дошкільні дитячі заклади. 9. Загальноосвітні школи. 10. Вищі та середні спеціальні заклади освіти. 11. Склади. 12. Адміністративні та громадські установи та організації. 13. Промтоварні заклади торгівлі. 14. Продуктові заклади торгівлі. 15. Ринки. 16. Заклади громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні та ін.), 17. Заклади культури і мистецтва. 18. Підприємства побутового обслуговування. 19. Вокзали, автовокзали. 20. Аптеки. (а.с.9-11, 224 226 т.1)
		Оскільки вказаним рішенням органу місцевого самоврядування встановлюються загальні правила регулювання відносин у сфері надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Кропивницького, і це рішення розраховане на неодноразове застосування, суд першої інстанції правильно визначив, що оскаржуване у цій справі рішення є нормативно-правовим актом в розумінні п.18 ч.1 ст.4 КАС України, і відповідно, провадження у цій адміністративній справі повинно здійснюватися з дотриманням правил, встановлених статтею 264 КАС України, у тому числі це стосується і осіб, які мають право оскаржити нормативно-правовий акт (ч.2 ч.3 ст.264 КАСУ).
		За наведених у попередньому абзаці положень КАСУ, суд першої інстанції правильно здійснив дослідження питання належності позивача у цій справі-ОСББ "Лінія 10-59" до переліку осіб в розумінні змісту частини 2 статті 264 КАС України, які мають право оскарження вказаного нормативно-правового акту. Таку перевірку судом проведено шляхом аналізу положень ст.1, ч.4 ст.4, ст.5, ч.1 ч.4 ст.25 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пунктів 5, 9, 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п."а" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також положень договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №32323 від 03.10.2016 року, який було укладено між ТОВ "Екостайл", яким надаються послуги з вивезення побутових відходів на території Подільського (Ленінського) та Фортечного (Кіровського) районів м. Кіровограда на підставі укладених 01.03.2016 року з Головним управлінням житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради договорів №6, №8 (а.с.48 55, т.3), та ОСББ "Лінія 10-59", який створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 і зареєстрованого як юридична особа з 26.07.2016 року (а.с.77 81, т.1, а.с.217 228, т.2), внаслідок чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на позивача який є колективним споживачем комунальних послуг з вивезення побутових відходів, поширюється дія оскаржуваного рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького від 12.06.2018 року №279 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" в частині затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків багатоквартирних, одноквартирних упорядкованих (з наявністю усіх видів благоустрою).
		Судова колегія з викладеними у попередньому абзаці висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, оскільки ОСББ "Лінія 10-59" є суб`єктом правовідносин, у яких застосовується рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів". Встановлені зазначеним актом норми безпосередньо впливають на вартість послуг ТОВ "Екостайл" з вивезення сміття побутових відходів, споживачем послуг якого є позивач, як сторони договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №32323 від 03.10.2016 року і відповідно, позивач як колективний споживач цих послуг сприяючи в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, є безпосередньо зацікавленою особою в тому, щоб затверджені органом місцевого самоврядування норми обсягу надання послуг з вивезення ТПВ не формувалися на підставі завищених кількісних показниках споживання послуг, оскільки у такому випадку розмір оплати за користування вказаними послугами значно збільшиться, що саме і викликало заперечення з боку ОСББ "Лінія 10-59" після оприлюднення проекту оскаржуваного рішення виконкому та повідомлення про аналіз регуляторного впливу, які позивач виразив шляхом подання зауважень та пропозицій розробнику проекту рішення (т.1 а.с.21-22), але які були відхилені розробником проекту регуляторного акту і про них не було проінформовано виконавчий комітет міської ради, що призвело до прийняття відповідачем рішення №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" з грубим порушенням вимог Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про житлово-комунальні послуги», «Про відходи» і «Про місцеве самоврядування в Україні», та Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 (далі  Порядок №1070) і Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства з питань житловокомунального господарства України від 30.07.2010 N 259 (далі  Правила № 259).
		Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначає Закон України "Про відходи" у ст.7 якого визначено які саме нормативи встановлюються у сфері поводження з відходами (граничні показники утворення відходів у технологічних процесах; питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах; інші нормативи, передбачені законодавством), а у ст.35-1 цього Закону чітко встановлено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.
		Перевіряючи правомірність оскаржуваного у цій справі позивачем рішення виконавчого комітету міської ради №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів", на підставі аналізу положень статей 35 і 35-1 Закону України "Про відходи", пунктів 3, 4, 5, 6, 7 Правил №1070, пунктів 1.2, 1.4, 1.5, 1.6, 1.8, 2.1-2.10, 2.12, 2.25, 2.4 Правил №259 та науково-технічний звіт "Норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Кропивницький" (а.с.171-219 т.1), складеного за результатами проведеного ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" дослідження прискореним методом у період з 22 по 29 травня 2017 року на контейнерних майданчиках багатоквартирних житлових будинків, що розташовані у м. Кропивницькому по вул. Попова, 18/1, 18/2, 18/3, 18/4, 20/3, 20/4, 20/5, вул. Преображенська, 6, 8,10,12, вул. Шульгиних, 39/4,41,43, вул. Острівська, 2, пр. Винниченка, 1, 3, вул. Івана Похитонова, 1а, 4, вул. Юрія Олефіренка, 14а, 146, 14в, вул. Молодіжна, 17а, 176,25. (а.с.191,199 - 206, т.1)  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірне рішення виконавчого комітету міської ради №279 від 12.06.2018 року в частині затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків багатоквартирних, одноквартирних упорядкованих (з наявністю усіх видів благоустрою), як нормативно-правовий акт не відповідає вимогам Закону України "Про відходи" та пунктів 1.8, 2.4 Правилам №259, оскільки для проведення вимірювання кількості твердих побутових відходів з метою визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів ТОВ "Екостайл", ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" було обрано багатоквартирні житлові будинки, нежитлові приміщення яких зайняті підприємствами, установами, організаціями, для яких Правилами №259 передбачені інші розрахункові одиниці, у зв`язку з чим до обсягів накопичення побутових відходів мешканцями багатоквартирних житлових будинків був включений об`єм відходів, утворений іншими споживачами, що призвело до викривлення фактичних обсягів побутових відходів на цих об`єктах, тому такі вимірювання не могли бути застосовані для визначення та затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для цих об`єктів.
		Наведені висновки суду підтверджені науково-технічним звітом "Норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Кропивницький", за змістом якого за результатом замірів та досліджень було визначено середньорічну норму утворення побутових відходів для об`єктів «житлові будинки багатоквартирні, одноквартирні упорядковані (з наявністю усіх видів благоустрою)» на рівні 2,016 мЗ на одного мешканця (а.с.220-223 т.1). При цьому, ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" взагалі не було узято до уваги, що на період проведення дослідження із визначення обсягів накопичення твердих побутових відходів у багатоквартирних житлових будинках, що розташовані у м.Кропивницькому по вул.Попова, 18/1, 20/3, 20/5, Преображенська, 8, вул.Шульгиних АДРЕСА_6 39 АДРЕСА_7 , 43, АДРЕСА_2 вул.Івана Похитонова 1а - були нежитлові приміщення, в яких розміщувалися підприємства, установи, організації, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформацією управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького від 30.11.2018 року (а.с.75-146 т.2, а.с.1 т.3), а також рішеннями виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №176 від 28.03.2017 року "Про встановлення КП "ЖЕО №4 КМР" тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та №170 від 28.03.2017 року "Про встановлення КП "ЖЕО №1 КМР" тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", якими встановлено тарифи для різних категорій споживачів в житлових будинках: для населення (додатки 1), бюджетних установ (додатки 2), інших споживачів (додатки 3), при цьому у додатках 2 та 3 фігурують житлові будинки, розташовані у м.Кропивницькому по вул.Попова 18/1, 18/2, 18/3, 18/4, 20/3, 20/4, 20/5, вул.Преображенська 6, 8, 12, вул.Шульгиних 39/4, 41, 43, вул.Острівська АДРЕСА_2 , пр.Винниченка АДРЕСА_8 , 3, вул АДРЕСА_1 Івана АДРЕСА_4 1а, 4 (а.с.18-21,28-32,38,44 т.3)
		Судова колегія у повному обсязі погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, оскільки наказом Міністерства з питань житловокомунального господарства України від 30.07.2010 N 259, яким керувався як ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" при проведенні дослідження, так і відповідач по справі під час затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів, чітко прописано як проводиться дослідження щодо визначення реального продукування мешканцями відповідного населеного пункту кількості побутових відходів і для цього розроблені відповідні формули з врахуванням усіх показників, що визначають ці норми.
		Водночас, судова колегія акцентує увагу на тому що у даному випадку відповідач не звернув уваги на неналежне виконання інститутом замовлення ТОВ "Екостайл" на створення (передачу) науково-технічної продукції: "Розробка норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в м. Кропивницький", а також проігнорував положення пунктів 1.8, 2.4 Правил №259, що у сукупності з іншими порушеннями призвело до затвердження завищених норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Кропивницький на 2017 - 2021 роки рішенням, яке оскаржується у цій справі.
		Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія визнає наведені відповідачем та третьою особою в апеляційних скаргах доводи безпідставними, оскільки наведені вище висновки суду першої інстанції не спростовуються належними та допустимими доказами, а тому доводи відповідача та третьої особи сприймаються судовою колегією лише як їх власне помилкове розуміння норм матеріального права, якими регулюються спірні у цій справі правовідносини, що відповідно не може слугувати підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції у описаній вище по тексту постанови апеляційного суду частині, та для відмови у задоволені цих вимог позивача. 
		Разом з тим, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції в іншій частині, яка стосується вимог позивача про скасування рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" з підстав порушення відповідачем при його прийнятті принципів державної регуляторної політики, оскільки суд першої інстанції в цій частині неповно дослідив фактичні обставини та не надав належної оцінки допущеним відповідачем порушенням головних принципів державної регуляторної політики, зокрема таких як: «прозорість та врахування громадської думки», які передбачають відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, і обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями; а також «передбачуваність», яким є послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.
		Так, перевіряючи доводи позивача про порушення виконкомом міськради міста Кропивницького принципів державної регуляторної політики при прийнятті рішення №279 від 12.06.2018 року, суд першої інстанції правильно виходив з того, що правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначає Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а спираючись на положення ст.1 цього Закону суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказане рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" є регуляторним актом.
		Висновок суду про наявність у оскаржуваному рішенні ознак регуляторного акту відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.01.2018 року у справі К/9901/1428/18, 490/2099/15-а 
		Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення про затвердження Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів повинно було прийматись із дотриманням встановленої Законом "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" процедури, яка включає, зокрема, розробку планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; підготовку проекту регуляторного акта; підготовку аналізу його регуляторного впливу; опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта; безпосереднє оприлюднення проекту разом з аналізом регуляторного впливу; роботу із зацікавленими суб`єктами (отримання зауважень і пропозицій, проведення громадських слухань, круглих столів тощо); прийняття регуляторного акта; офіційне оприлюднення прийнятого регуляторного акта; проведення відстеження результативності (базового, повторного, періодичного) регуляторного акта; підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акта.
		Отже, оскільки оскаржуване позивачем у цій справі рішення безспростовно є регуляторним актом, сд першої інстанції зобовязаний був перевірити дотримання органом місцевого самоврядування вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, чи належним чином і у передбаченому законом порядку відповідач забезпечив планування діяльності з підготовки проекту цього регуляторного акту, підготовку аналізу регуляторного впливу проекту регуляторного акта, оприлюднення проекту та аналізу регуляторного впливу до нього з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, оскільки саме невідповідність регуляторного акта принципам державної регуляторної політики та невиконання обов`язкових процедур під час його прийняття є безспірною підставою для скасування такого регуляторного акта, в тому числі у судовому порядку.
		Наведений у попередньому абзаці перелік обовязків відповідача повністю узгоджується: з приписами ст. ст. 19, 140 Конституції України; ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження щодо: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин; організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; ч.2 п.а) ст..28 "Про місцеве самоврядування в Україні" яка визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги; ч.5,11,12 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" яка прописує, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. При цьому, акти органів місцевого самоврядування доводяться до відома населення, а акти органів місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Згідно ст.36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений, тощо.
		З огляду на висновок суду першої інстанції про належність оскаржуваного у цій справі рішення виконавчого комітету міської ради №279 від 12.06.2018 року до категорії регуляторних актів та про порушення відповідачем по справі під час його прийняття положень 
		Закону України "Про відходи" та пунктів 1.8, 2.4 Правилам №259, колегія суддів звертає увагу на те, що допущення відповідачем грубого порушення процедури прийняття регуляторних актів свідчить про незаконність усього акту в цілому, а не лише в частині Додатку до рішення, який стосується безпосередньо позивача.
		При цьому, судова колегія акцентує увагу на тому, що саме оскаржуване у цій справі рішення відповідача (а.с.9 т.1) складається з преамбули та трьох пунктів, в пункті першому якого зазначено про «затвердження норми надання послуг з вивезення побутових відходів згідно додатків». При цьому, вказане рішення не містить в собі фактично скасованого судом першої інстанції тексту про «затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків багатоквартирних, одноквартирних упорядкованих (з наявністю усіх видів благоустрою)». Тобто, судом скасовано рішення виконавчого комітету міської ради №279 від 12.06.2018 року в частині яка не існує. Навіть додаток до рішення виконкому №279 від 12.06.2018 року містить інші формулювання, ніж це зазначено судом першої інстанції, що вочевидь буде викликати труднощі при його реалізації і застосуванні.
		Крім того, відмовляючи у задоволені частини вимог позивача, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що визначені у ст.36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" обставини за наявності яких регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування  не слід розуміти дослівно як «відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений», оскільки виходячи з духу цього Закону та його направленості, здійснення аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту регуляторного акту з грубими порушеннями принципів державної регуляторної політики таких як «прозорість та врахування громадської думки» і «передбачуваність», а також публікація нормативного акту у чіткій відповідності до його тексту  свідчить як про відсутність належного аналізу регуляторного впливу так і про відсутність оприлюднення проекту регуляторного акта, що в свою чергу є підставою для його скасування в цілому.
		Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з прийняттям іншого рішення по суті заявлених позивачем у цій справі вимог. Апеляційні скарги виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостайл" при цьому слід залишити без задоволення
		Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		П о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лінія 10-59"  задовольнити.
		Апеляційні скарги виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостайл" - залишити без задоволення.
		Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року
		 скасувати та прийняти інше рішення у справі.
		Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №279 від 12.06.2018 року "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів" в повному обсязі.
		Стягнути на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лінія 10-59" за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького судові витрати, що складаються з сум сплаченого судового збору: при зверненні до суду першої інстанції у розмірі 1762,00 грн. та при подачі апеляційної скарги  у розмірі 2643,00 грн. 
		Зобов`язати відповідача після набрання рішенням суду законної сили невідкладно опублікувати його резолютивну частину у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
		Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Головуючий - суддяС.В. Сафронова 
		 
		 суддяВ.В. Мельник 
		 
		 суддяД.В. Чепурнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...