Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/378/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 лютого 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/378/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Дроботової Т. Б. - головуючого, Волковицької Н. О., Міщенка І. С.,
		 
		секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
		 
		за участю представників:
		прокуратури - Федюк Ю. П.,
		позивача - не з`явилися,
		відповідача  - Камінської А. А., 
		третьої особи - не з`явилися,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
		 
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 (судді: Россолов В. В., Сіверін В. І., Хачатрян В. С.) і рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 (суддя Прохоров С. А.) у справі
		 
		за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради
		 
		до фізичної особи-підприємця Кульова Анатолія Олександровича,
		 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС в Харківській області,
		 
		за участю прокуратури Харківської області,
		 
		про внесення змін до договору оренди землі,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1.1. У лютому 2019 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Кульова Анатолія Олександровича про внесення змін до договору оренди землі від 01.09.2005 (далі - договір від 01.09.2005), укладеного між Покотилівською селищною радою і ФОП Кульовим А. О. стосовно земельної ділянки загальною площею 0,2 га, кадастровий номер 6325158200:00:006:0013, розташованої за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Покотилівка, вул. Жихірська, 88, зареєстрованого у Харківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 13.02.2006 за № 040670300001, шляхом викладення пунктів 3, 6 договору у такій редакції: 
		"Пункт 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 становить 796 447,25 грн;
		"Пункт 6. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".
		Позов із посиланням на положення статей 632, 651 Цивільного кодексу України,  статей 179, 187, 188 Господарського кодексу України, статей 271, 288, 289 Податкового кодексу України, статей 2, 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовано необхідністю внесення змін до договору від 01.09.2005 у частині нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати (пункти 3, 6 договору) у зв`язку із встановленням і затвердженням згідно з рішеннями Покотилівської селищної ради технічної документації з нормативної грошової оцінки земель і розміру орендної плати  - 10 % від нормативної грошової оцінки землі.
		1.2. ФОП Кульов А. О. у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, зокрема, наголосив, що законом не передбачено зміни граничних розмірів орендної плати за рішеннями селищних рад в односторонньому порядку; надані прокурором витяги із технічної документації з грошової нормативної оцінки від 2018 року не є належними доказами у справі; у цьому випадку розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки підтверджується витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки від 09.10.2015, який є дійсним. 
		2. Короткий зміст судових рішень
		2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у позові відмовлено.
		Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Покотилівської селищної ради про затвердження нових ставок орендної плати може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі лише тоді, коли безпосередньо у самому договорі оренди землі наведено відповідне застереження, натомість у спірному договорі такої можливості не передбачено; прокурор не довів розміру нормативної грошової оцінки; надані прокурором витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки не відповідають вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489. 
		2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 залишено без змін. 
		Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для внесення спірних змін до договору від 01.09.2005. Суд апеляційної інстанції констатував неправомірне застосування у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018, наданому прокурором в обґрунтування підстав для внесення змін до спірного договору в частині нормативної грошової оцінки землі, коефіцієнту Кф - 3, а отже розрахунок розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки є неправильним. Суд також установив, що визначена у спірному договорі оренди ставка орендної плати відповідає вимогам податкового законодавства; у цьому договорі немає такої підстави для перегляду розміру орендної плати як зміна ставки орендної плати за рішенням органу місцевого самоврядування, тому підстав для визначення у договорі оренди від 01.09.2005 ставки орендної плати у розмірі 10 % немає.
		3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
		3.1. Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
		Підставами для скасування оскаржених судових рішень прокурор вважає неправильне застосування судами норм матеріального права (статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статті 286.2 Податкового кодексу України, статей 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", пункту 19 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") та норм процесуального права (статей 11, 13, 14, 73, 74, 76-80, 86, 236-237 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, прокурор наголошує, що застосування у формулі розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнта функціонального використання Кф зі значенням 3 є наслідком відображення таких відомостей у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018, який, на думку прокурора, є належним і допустимим доказом у справі. Прокурор також зазначає, що можливість зміни ставки орендної плати пов`язана із наявністю відповідних повноважень у Покотилівської селищної ради, зважаючи на положення пункту 19 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" та з огляду на положення статті 288 Податкового кодексу України.
		3.2. Від ФОП Кульова А. О. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач акцентував необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях. 
		4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
		4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
		4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 01.09.2005 між Покотилівською селищною радою і ФОП Кульовим А. О. укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Харківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 13.02.2006 за № 040670300001.
		Об`єктом цього договору є земельна ділянка, кадастровий номер 6325158200:00:006:0013, загальною площею 0,2 га, розташована за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Покотилівка, вул. Жихірська, 88.
		У пункті 3 спірного договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 65 980,00 грн.
		Договір укладено на 25 років (пункт 5 договору від 01.09.2005).
		Відповідно до пункту 6 цього договору орендар вносить орендну плату у грошовій формі на рахунок Покотилівськї селищної ради в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у загальній сумі 2 639,20 грн на рік.
		Згідно з рішенням Покотилівської селищної ради від 21.05.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Покотилівки Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області" затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель с. Покотилівка у складі текстових і  графічних матеріалів, а також затверджено базову вартість 1 м2 землі у сумі 112,68 грн; наголошено на необхідності подання платниками плати за землю до органу контролю (ХОДПІ Харківської області ДПС) довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зазначену нормативну грошову оцінку земель с. Покотилівка введено у дію з 01.01.2014.
		Водночас рішенням Покотилівської селищної ради від 13.12.2013 "Про встановлення розмірів орендної плати за землю та укладення додаткових угод до договорів оренди землі, переукладення раніше укладених договорів, що не зареєстровані" затверджено розмір орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду на території с. Покотилівки, а також установлено розміри орендної плати на рік у відсотках від нормативної грошової оцінки землі залежно від виду цільового використання земельної ділянки. У цьому рішенні селищної ради зазначено, що для встановлення розміру орендної плати за землю необхідно укласти додаткові угоди до раніше зареєстрованих договорів оренди землі, які орендарі в строк до 01.04.2014 мають передати компетентному органу для проведення державної реєстрації.
		Згідно з додатком № 1 до зазначеного рішення селищної ради розмір орендної плати за земельні ділянки житлової та громадської забудови на території с. Покотилівки становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік.
		У подальшому згідно з рішенням Покотилівської селищної ради від 18.02.2016 "Про упорядкування розміру ставок на оренду земельних ділянок на території Покотилівської селищної ради" встановлено розмір орендної плати за землю - 10 % від нормативної грошової оцінки землі для фізичних та юридичних осіб (без винятку), а також зобов`язано орендарів у строк до 01.05.2016 надати до Покотилівської селищної ради витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для укладення додаткових угод.
		4.3. Предметом позову у цій справі є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради до ФОП Кульова А. О. про внесення змін до договору від 01.09.2005 шляхом викладення його пунктів 3, 6 (стосовно нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати) у редакції, зазначеній у прохальній частині позовної заяви.
		4.4. Суди попередніх інстанцій відмовили у позові про внесення спірних змін до договору від 01.09.2005, із чим погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції.
		4.5. Досліджуючи питання наявності правових підстав для внесення змін до договору від 01.09.2005, зокрема в частині нормативної грошової оцінки землі, господарські суди попередніх інстанцій правомірно виходили із того, що за змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 цього Закону).
		У частині 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
		За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
		Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
		За змістом статті 13, частини 1 статті 15 та статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
		Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно з рішенням Покотилівської селищної ради від 21.05.2013 затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель с. Покотилівки у складі текстових і графічних матеріалів, а також затверджено базову вартість 1 м2 землі - 112,68 грн; зазначену нормативну грошову оцінку введено у дію з 01.01.2014.
		Як правильно наголосили суди, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
		Разом із тим у частині 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. 
		Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 зазначеного Закону).
		Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
		Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У цьому випадку розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2018 рік визначений у позові у сумі 796 447,25 грн та обґрунтовується даними, відображеними у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018 (станом на 01.01.2018).
		Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, надавши оцінку, у тому числі, зазначеному витягу із нормативної грошової оцінки землі, перевіривши наведені у такому витягу всі відомості, необхідні для визначення критеріїв обчислення розміру нормативної грошової оцінки, зокрема і коефіцієнти формування розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, господарські суди попередніх інстанцій установили, що для розрахунку застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф - 3, що у зазначеному випадку не відповідає положенням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489. Суди наголосили, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф, що дорівнює 3, згідно з приміткою до додатку 1 цього Порядку може застосовуватися лише для земельних ділянок, інформація про які не внесена до Державного земельного кадастру, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру не зазначено код Класифікації видів цільового призначення земель. Проте як установили суди, спірна земельна ділянка містить кадастровий номер 6325158200:00:006:0013, а отже відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру; цільове призначення цієї земельної ділянки - землі промисловості. Водночас згідно з додатком 1 до Порядку "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки", земельній ділянці за цільовим призначенням земель - 11.02 - Секція J - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відповідає коефіцієнт 1,2; у пункті 11 договору від 01.09.2015 визначено цільове призначенні земельної ділянки (згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженим листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205) 1.10.5 - землі промисловості - підприємств іншої промисловості; доказів зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на іншу категорію у матеріалах справи немає. З огляду на викладене, суди визнали недоведеним розмір нормативної грошової оцінки, який прокурор запропонував зазначити у пункті 3 договору від 01.09.2005.
		4.6. Як уже зазначалося, окрім зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірному договорі прокурор також просив змінити ставку орендної плати.
		4.7. Досліджуючи правомірність внесення змін до спірного договору оренди землі і визначення ставки орендної плати у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, попередні судові інстанції урахували правову позицію Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, і виходили із того, що за змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін; за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.
		Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
		У пункті 9 спірного договору сторони визначили такі підстави для перегляду розміру орендної плати: зміна умов господарювання, зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом.
		З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно з умовами договору оренди підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку. 
		Як наголосили суди попередніх інстанцій, до переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).
		Отже, зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки), оформлена рішеннями селищної ради не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки ці рішення законодавчо не встановлюють граничних (мінімального та максимального) розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас зазначені рішення ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі навели відповідне застереження (що узгоджується із принципом свободи договору, передбаченим згідно зі статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України), чого проте у цьому випадку суди не встановили.
		Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що спірним договором не передбачено такої підстави для перегляду розміру орендної плати як зміна ставки орендної плати згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, та установили, що визначена у цьому договорі ставка орендної плати - 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, тому, зважаючи на викладене, правових підстав для внесення змін до договору оренди землі і визначення ставки орендної плати у розмірі 10 % немає. 
		4.8. Отже, дослідивши обставини справи, надавши правову кваліфікацію доказам, наданим сторонами, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог, і, як наслідок про відмову у позові.
		4.9. Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування рішення і постанови у справі, оскільки не отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовуються встановленими судами у справі фактичними обставинами та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Водночас такі доводи стосуються повторної оцінки доказів у справі, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції. 
		5. Висновки Верховного Суду
		5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 цього Кодексу).
		5.2. Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України    суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		6. Розподіл судових витрат
		6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315,  317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
		Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі № 922/378/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                               Т. Б. Дроботова
		Судді                                                                                                             Н. О. Волковицька
		                                                                                                   І. С. Міщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...